Пізнавальні завдання як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови

Інноваційні процеси, які мають місце сьогодні в системі педагогічної освіти, найгостріше ставлять питання про пошуки резервів удосконалення підготовки високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості, активної в соціальному і пізнавальному плані.
Завдання сучасної національної школи — розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність. Вже в початкових класах міняються пріоритети цілей навчання, а саме: формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, нестандартності думки, потреба ставити і вирішувати нові проблеми, що забезпечує розвиток інтелекту дитини.
Поміж важливих завдань, на мою думку, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання у молодшого школяра. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності.
Без бажання дитини вчитися всі старання вчителя не дадуть очікуваних наслідків. Лише, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків.
Видатний педагог В.О. Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання [21]. Ефективне навчання неможливе без виховання інтересу, пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів, адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв'язок між поняттями, міркувати.

Незважаючи на значне розмаїття нововведень в організації навчальної діяльності учнів, урок є і залишається основною формою навчально-виховної роботи у школі. Однак модернізаційні процеси, які відбуваються в усіх сферах освітньої галузі, у тому числі у найважливішій її ланці – шкільному педагогічному процесі, – вимагають від учителя суттєвих змін у визначенні мети уроку, організації пізнавальної діяльності учнів, системі інноваційних, дидактичних засобів навчання. Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання: «Як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання». Як, залишаючись у рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості?
На мій погляд, українська мова, як навчальний предмет, володіє унікальними можливостями дати відповіді на поставлені запитання. Одним із засобів розвитку пізнавальної активності молодших школярів є пізнавальні завдання: запитання, задачі, логічні вправи, кросворди, дидактичні ігри, загадки, ребуси, нестандартні завдання, творчі вправи; виконання яких природньо включається до змісту навчання української мови. Пізнавальні завдання дають змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.
Виконуючи пізнавальні завдання учні знаходяться у власному пошуку істини методом спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто у тому, що розвиває творчу думку школяра, привчає його мислити і діяти самостійно.
Головне завдання своєї педагогічної діяльності вбачаю в тому, щоб не «донести», «пояснити», «показати» учням, а організувати спільний пошук роз’яснення завдання, яке постало перед ними. Тому, моя мета: створити «ситуацію успіху» для розвитку особистості дитини; надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зростати в умовах успіху; допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається. Наведу деякі прийоми створення "ситуації успіху":
1. "Лінія горизонту" - перший успіх дитини підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на складнішому рівні, наче "відсуваючи" лінію горизонту.
2. "Авансування" - учитель під час індивідуальної роботи виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає аналогічне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.
3. "Радість класу" - емоційний відгук оточуючих на успіх учня класу, констатація будь-якого позитивного результату діяльності.
Учитель творець педагогічного процесу. І, я вважаю, дуже важливо, щоб у цей час дитина могла проявити активність та творчість достатньою мірою.
Роботу з учнями по активізації пізнавальної діяльності я будую на уроках в такій послідовності: цікаво - знаю - вмію.
Гармонійний інтелектуальний розвиток дитини в молодшому шкільному віці забезпечується, з одного боку, формуванням мовлення, його активним використанням у розв'язуванні різноманітних задач, а з іншого - розвитком практичних дій, умінь оперувати образами, поняттями, абстракціями.
Практика моєї роботи свідчить, що активність думки вчитель збуджує тим, що створює інтелектуальний простір для дозрівання думки. Найпершими помічниками мені, як учителя, у цьому стає використання на уроках української мови цікавинок (завдання для інтелектуального самовдосконалення), кросвордів, ребусів, нестандартних завдань, логічних вправ, дидактичних та інтелектуальних ігор, творчих завдань на доведення судження вчителя, власної думки учня.
Цікавинки
Під час вивчення пунктуації дітей зацікавить така інформація:
Найдавніший розділовий знак – крапка. Крапки рекомендувалося писати у старих граматиках шістьма, п’ятьма або чотирма крапками.
Кому іноді називають бабусею нашого письма, хоча їй всього 300 років. Вперше її вжив Альдо Мануцці з італійського містаВенеції. Оскільки кома - не крапка, тобто їх треба було розрізняти , він приробив крапці хвостика.
Незвичними були деякі назви розділових знаків, а саме: питайник (знак питання), окличник (знак оклику), середник (крапка з комою), запинка ( крапка), пружка (тире), наводові знаки (лапки).
На мій погляд, створенню емоційно-інтелектуального фону уроку сприяє розкриття етимології того чи іншого слова, що надає змогу встановлювати асоціативні зв’язки між далекими на перший погляд предметами чи явищами, спонукає учнів шукати глибші зв’язки між окремими реаліями.
Числівник «сорок» спочатку був іменником , який мав значення «мішок». Це справді був мішок, у якому вміщувалося рівно 40 шкірок соболів чи білок, бо саме стільки йшло на пошиття однієї шуби. Зашитий і запечатаний сорок із вказівною кількістю шкірок за часів Київської русі служив грошовою одиницею.
Від назви «сорок» пішла назва «сорочка», тому що схожа була на мішок.
«Цікаве про невідоме» - це додаткова пізнавальна інформація про те , що учні частково знають (вона дає змогу по-іншому трактувати явища, які стали буденними).
Чи є в українській мові слово, яке б починалося літерою «и»? Виявляється є. Це слово «ирій», фонетичний варіант слова «вирій». Учені вважають, що українське слово «вирій» утворилося від давньоруського «ирий» поєднанням прийменника «в» з кореневими звуками –ир-. Воно означало слово «в рай». Вирій –казкова країна, теплий край, земний рай, куди відлітають зимувати птахи.
Я вважаю, шо значно активізує пізнавальну діяльність учнів «цікавинки» про цифровий матеріал, який свідчить про вагомість предмета розмови на уроці, є базою для порівняння, узагальнення виученого, підкреслення його значущості.
Кількість букв у різних алфавітах різна. У російському - 33, в англійському – 26, в українському – 33. У гавайській мові нараховується всього 6 букв на позначення голосних звуків на 5 – на позначення приголосних. Слова в основному односкладові. Однак стверджують, що вивчити її важче, ніж японську та китайську разом узяти.
З якою швидкістю людина може писати? Виявляється, що у звичайних умовах швидкість письма дорослої людини становить 15 -20 слів за хвилину, а з допомогою стенографії – понад 100.
Інтелектуальні ігри, які допомагають розвивати та
коректувати творче мислення школярів
Такі ігри я проводжу, використовуючи як індивідуальну, так і колективну чи групову форми навчання на різних уроках.
1. «Складання речень»
Мета: розвивати здібності швидко встановлювати логічні зв'язки між звичайними предметами.
Вибираються навмання три слова, не зв'язані за змістом (наприклад, «озеро», «олівець», «ведмідь»). Необхідно скласти як можна більше речень, включивши три слова (відмінок можна змінювати).
Наприклад: «Ведмідь кинув у озеро олівець», «Хлопчик намалював олівцем ведмедя, що купався в озері».
2. «Пошук спільного»
Мета: розвиток здібності знаходити спільні ознаки, розвиток здібності до узагальнення.
Навмання вибираються два іменники, які логічно не зв'язані (наприклад, "тарілка", "човен"). Необхідно знайти якомога більше спільних ознак для цих предметів для даного прикладу ("вироби людини", "мають глибину", тощо ). Перемагає той, у кого більший список та оригінальніші відповіді, а також, хто назвав найбільшсуттєві ознаки.
3. «Виділення зайвого слова»
Мета: розвиток здібності до порівняння, формування установки на альтернативне рішення.
Вибирають будь-які 3-5 слів (наприклад, "собака", "помідор","сонце"). Необхідно знайти одне слово серед заданих, яке відрізняється від інших, об'єднане якоюсь спільною ознакою ("помідор" і "сонце" - круглі,"собака" - ні). Перемагає той, у кого більше варіантів відповідей.
4. «Пошук аналогій»
Мета: формування здібності класифікувати предмети чи явища за їх ознаками.
Називається якийсь предмет чи явище (наприклад, "вертоліт"). Необхідно відшукати якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, схожих із заданим за різними суттєвими ознаками. Слід також систематизувати ці аналоги за групами відповідно до певної ознаки (наприклад , "птах","метелик" - літають; "автобус", " поїзд" – транспортні засоби,тощо). Переможцем стає той, хто назвав найбільшу кількість груп аналогів.
4. «Пошук протилежних предметів»
Мета: формування здібностей порівнювати предмети виділяючи при цьому спільні й відмінні ознаки.
Називається якийсь предмет (наприклад, "хата"). Необхідно знайти предмети, протилежні за різними ознаками до заданого, і систематизувати їх у групи. Наприклад:"хлів" (протилежність за розміром і комфортом),"поле" (відкритий і закритий простір) тощо. Перемагає той, хто назве найбільшу кількість груп протилежностей.
6. «Пошук предметів за заданими ознаками»
Мета: формування здібності знаходити аналогії між предметами не схожими між собою
Назвати якомога більше предметів, які мають задану сукупність ознак і в цьому плані схожі на два-три предмети, що подані на ілюстрації.Наприклад: "назвати предмети, які об'єднують у собі виконання двох функцій, подібно до дверей (зачиняти й відчиняти), вимикача (вмикає й вимикає). Відповіді: "водопровідний кран"( відкритий і закритий) , "рука" (б'є і гладить). Перемагає той, хто назвав найбільшу кількість цікавих відповідей.
7. «Пошук сполучних ланок»
Мета: формування здібності встановлювати зв'язки між предметами та явищами.
Задаються два предмети (наприклад, "лопата" та "автомобіль"). Необхідно назвати два предмети, що є "перехідним містком" між заданими. "Перехідні" предмети повинні мати чіткий логічний зв'язок з обома названими предметами ( наприклад, "екскаватор" - схожий з "лопатою" за функціями, а з "автомобілем"- за видом транспорту.
Завдання на доведення судження вчителя, власної думки учня.
Розв’язування логічних силогізмів. Дитина повина відповісти, чи правильно зроблені висновки. Наприклад:
1. Усі коти люблять молоко.
Петрик любить молоко.
Отже, Петрик – кіт.
2. В усіх людей є вуха.
У песика Джека є вуха.
Отже, песик Джек – людина.
3. В усіх людей є серце.
Миколка – людина.
Отже, у нього є серце.
4. Деякі малюки часто плачуть.
Юрчик – малюк.
Отже, він часто плаче.
5. Усі зимові місяці холодніші за літні.
Січень – зимовий місяць.
Отже, він холодніший за серпень.

Класи: Початкова школа

Предмети: Українська мова