Користувацький вхід

Розробка уроку із зарубіжної літератури «Ернест Сетон-Томпсон. «Лобо». Головні герої Сетона-Томпсона кількох десятків книжок – тварини»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Розробка уроку із зарубіжної літератури «Ернест Сетон-Томпсон. «Лобо». Головні герої Сетона-Томпсона кількох десятків книжок – тварини»

Мета: розширити кругозір учнів про літературу зарубіжних письменників про тварин; вчити вдумливо, виразно читати й розуміти прочитане; розвивати навички читання вголос з елементами коментарю, спостереження за текстом, уміння користуватися додатковою літературою та робити висновки на основі прочитаного, будувати власне висловлювання з опорою на текст твору; виховувати емоційно - ціннісне ставлення до природи, здатність співпереживати, відчувати відповідальність за навколишній світ, за « братів наших менших».
Обладнання: портрет Е. Сетона – Томпсона; ілюстрації тварин; презентації; виставка книг автора та книг про тварин.
У природі він черпав все, чим живе людина:
насущний хліб, поезію, силу і мудрість.
В. Песков
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Ще говорячи про фольклор, про народну казку, ми вияснили, що найдавнішими були казки про тварин. Тварини були наділені людськими якостями, їм поклонялися, як богам, до них дослухалися, як до голосу самої природи. Ще з тих прадавніх часів було зрозуміло, що природа і людина – це єдине ціле. Але це минулося. І ось сталось так, що ми стали самотніми на рідній планеті, не розуміючи, які ми стали і що втратили.
Але на наше щастя, ще є люди, які не забули великого закону єдності природи й розуміють "братів наших менших". Саме таким знавцем був Ернест Сетон-Томпсон, якому судилося прожити довге і, мабуть, щасливе життя. Він багато спілкувався з безсловесним населенням Землі, вивчав їхні вчинки. Йому було що розповісти людям. Канадський письменник, художник і натураліст Ернест Сетон – Томпсон один із перших у світі написав повісті, героями яких стали звірі та птахи.
Журналіст і натураліст Василь Пісков, згадував, яке величезне враження справила на нього, десятирічного хлопчика, книга Сетона – Томпсона « Тварини – герої», пише:«Тільки зараз, маючи вже сивину, розумієш, як важливо вчасно кинути потрібне зернятко в землю. За 30 наступних років я, мабуть, не прочитав жодної книги більш потрібної, ніж ця… ». Тому не випадково і епіграфом до нашого уроку є слова саме Василя Піскова. До них ми будемо звертатися протягом усього уроку, говорячи про Сетона – Томпсона.
Вправа «Незакінчене речення»
Я знаю про цього письменника …
Учитель. Так, відомостей про нього у нас ще небагато. Але у мене для вас є приємна новина – сьогодні до нас завітав сам Ернест Сетон – Томпсон, тому у вас є грандіозна можливість розпитати у нього все, що вам цікаво.
«Інтерв’ю з письменником»
Учень-«Ернест Сетон – Томпсон». Батьківщиною моєю є Англія, але батьки емігрували до Канади ще коли мені було 6 років. Саме там я здобув освіту, почав писати. Дуже багато подорожував, і ось радий зустрічі і з вами.
Запитання до письменника:
– Чим ви захоплювалися в дитинстві, і чи згодилися вони вам у подальшому житті?
– Хто є героями ваших творів і чому?
– Чому ілюстрації до ваших творів є вашими власними?
– За що ви отримали золоту медаль « Еліот»?
– Чи є у вас автобіографічні книги?
– Чи підтримували ваше захоплення природою ваші рідні?
Учень-«Ернест Сетон – Томпсон». На закінчення нашої приємної розмови хочу сказати: «Я пішов своєю власною стежкою, не знаючи і ні в кого не питаючи, чи це найліпша дорога. Я знав лише одне: це була моя дорога.
Учитель. Дякуємо за цікаву розповідь, бажаємо вам наснаги й творчості. Щасливої вам подорожі! (Фото на згадку).
А ми з вами продовжуємо нашу розмову про героїв оповідань Сетона – Томпсона. Сьогодні ми спробуємо проаналізувати оповідання про тварин, які ви прочитали. Які ж оповідання привернули вашу увагу й чому?
1. « Займи позицію».
« Лобо» « Снап» « Доміно»

2. Група « натуралістів».
Розповідь підготовлених учнів про життя вовка, лисиці, собаки серед дикої природи ( з використанням презентації).
Вовк Собака Лисиця
Вовк, вовк звичайний (Canis lupus L.) — хижий ссавець з роду пес (Canis) родини псових (Canidae), що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв.
Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць та пристосування до тривалого бігу при переслідуванні своїх жертв. Дорослий вовк зазвичай крупніший за вівчарку: довжина тіла в середньому 105–160 см, хвоста – 35 –50 см. Висота в плечах 80 –85 см (до 1 метра). Маса звичайно 32 – 50 кг. В літературі згадуються вовки вагою, начебто, до 90 кг; але серед багатьох сотень точно зважених вовків з Євразії та Північної Америки маса жодного не перевищувала 79 кг, а таких нараховувалось 3 чи 4 особини. За різними оцінками одомашнення вовка відбулось від 100.000 до 15.000 років тому. mDNA тестування показує, що еволюційний розкол між собаками і вовками відбувся близько 100.000 років тому. Собака швидко став незамінним у всіх світових культурах, та був дуже цінним в ранніх людських поселеннях.
Бультер'єр міцної статури, м'язистий, пропорційний, активний, з живим, рішучим розумним виразом. Відрізняється своєрідною головою яйцевидної форми. У русі легко покриває простір вільними кроками з характерним безтурботним і елегантним виглядом. Завжди готовий до боротьби, хоча і не шукає її спеціально. Лисиця звичайна або руда (Vulpes vulpes, syn. Vulpes fulva) – найбільш розповсюджений та широко відомий вид роду лисиць (Vulpes) родини Псові (Canidae). Вона також є найбільшим видом роду: довжина тіла 60 –90 см, хвоста – 40-60 см, маса 6 – 11 кг. Забарвлення та розміри лисиць відрізняються великою географічною мінливістю; всього нараховують 40-50 підвидів, не беручі до уваги дрібніших форм. Загалом, при просуванні на північ лисиці стають крупнішими та яскравішими, на південь – дрібнішими та більш тьмяно забарвленими. В північних районах та в горах також частіше зустрічаються чорно-бурі та інші меланістичні форми забарвлення лисиць.

3. Перегляд мультфільму « Лунтік та його друзі»( 216 серія).
– Про що цей мультфільм?
– А вам знайоме почуття страху? Як воно проявляється?
– Підберіть антоніми до слова страх. Так, це сміливість, хоробрість, безстрашність.
– Сміливих і хоробрих людей ми ще називаємо … ГЕРОЯМИ.
А збірка оповідань Сетона – Томпсона називається «Тварини - герої». Які ж подвиги здійснюють його герої?
4. Група « літературознавців».

Оповідання «Лобо» Оповідання « Снап» Оповідання « Доміно»
1. Старий Лобо –справжній велетень – був надзвичайно дужим і хитрим звіром. Його нічне виття враз розпізнавали
усі тутешні люди.
1. Маленький білий бультер’єр. Він кусав мене, усіх і все, якщ о йому здава¬лося, що щось наближалося до нього надто швидко або надто близько, скавучав неприємно і часто. 1. Темноморде лисеня було найкмітливішим, найсильнішим, найспритнішим.Воно вміло краще за інших знаходити їжу, і тому живилось краще за всіх. Йому завжди діставались найбільші й найсмачніші шматки. Воно росло швидше за інших лисенят, і різниця між ними ставала помітнішою з кожним днем. Але в нього була ще одна відмінність: його дитяча темно-сіра шубка почала темнішати. У брата й сестри почала пробиватися руда й жовта шерсть, властива їх породі, а в нього шерсть день від дня чорнішала, а на морді й лапках зробилась зовсім чорною.
Коли Бланка потрапила в капкан, вовк не залишив її. Він кликав подругу за собою, і вона бігла за ним, доки вистачило сил. Здавалося, йому незнайоме почуття страху.
Так прудконогий Доміно, навчившись піклуватися про себе, залишив стару осикову улоговинку і почав життя лисиця - одинаки.
Бланка загинула. Лобо дуже страждав. Шукав її слід і сумно завивав. А потім помстився тому, хто вбив Бланку. Вовк розірвав його собаку. З’явився маленький білий м’ячик, що продирався крізь зарості поли¬
ну, і через хвилину до мого коня підбіг Снап,
З кожним днем він ставав розумнішим, обережнішим і красивішим.
Здалося, що я побачив, як маленький білий песик вчепився в ніс вовка. З настанням холодних осінніх ночей його шуба стала густішою, пухнастішою і змінила колір. З кожним днем його шерсть дедалі темнішала, поки нарешті руді та сірі відтінки не зникли зовсім.
Серце Лобо не витримало страждань, і він помер від туги за Бланкою та волею. Він трохи погарчав, ніби на прощання, лизнув мою руку й замовк навіки...
Не випадково за вовками закріпилася слава жорстоких хижаків, розумних і жадібних. Проте це не означає, що вони не здатні на зворушливу самовідданість. Кмітливість, кмітливість і хитрість реальних лисиць відмічені різними народами і лягли в основу казок, легенд і міфів.

5. Група «експерти»
Фінал оповідання.
В оповiданнi “Лобо” герой-вовк гине. Авторовi часто дорiкали за те, що вiн не просто, “вбив” свого героя, але й докладно описав його загибель. На цi докори письменник вiдповiв: “Який настрiй викликало в читачiв оповiдання про Лобо? На чиєму боцi їхнi симпатiї - на боцi людини, яка вбила Лобо, чи на боцi цiєї благородної тварини, яка скiнчила свої днi так, як i прожила їх: з повною гiднiстю, мужньо, без страху?” Зрозумiло, якщо спiвчуття читачiв на боцi Лобо, то письменник не сприймає докорiв: його завдання виконане. «Ось це справжній сміливець! Без хоробрості в нашій справі недалеко підеш». - Так чому ж загинув Снап? Хто в цьому винен? Автор? Ні, господар не винен. Собака безстрашний і відважний, вона здійснює подвиг на благо людям! Вона служить вірно і надійно своєму господареві. Ризикуючи життям, рятує
від зграї собак свою сріблясту подругу лис Доміно. Ми переживаємо пригоди чорно-бурого лиса Доміно і радіємо, коли він здобуває перемогу й порятунок у боротьбі з ворогом і бурхливою рікою.

ІІІ. Підсумок уроку
1. Діаграма Вена.
Що спільного та відмінного між людьми та тваринами?

Висновок. Перед нами проходять різні характери, нічим не гірші від людських, різні долі, різні життєві шляхи. їм так само, як людям, треба витримати всі випробування, перемогти жорстокість навколишнього світу, знайти рідну душу, що поважатиме й допоможе у важку годину. Може, людина тому й стала вінцем творіння, що взяла на себе обов'язок — захищати й розуміти "братів наших менших".
«Я переконаний, – пише Сетон-Томпсон, – що кожне з цих живих створінь є дорогоцінною спадщиною, яку ми не маємо права знищувати без конечної необхідності і не можемо віддавати для немилосердних забав нашим дітям».
Колективне складання «Пам’ятки про поводження з тваринами».
1. Під час зустрічі із бродячим собакою не можна тіка¬ти від нього. Потрібно зупинитися, повернутися до нього обличчям, а потім повільно відходити назад і дати дорогу тварині.
2. Якщо соба¬ка напав на вас, відбивайтеся від нього тим, що є під руками: каменем, палицею, портфелем. Намагайтеся вдарити його по носі. Ніс — найуразливіше місце собаки.
3. Якщо вас укусили собака або кішка, відразу ж скажіть про це батькам, щоб вони негайно відвели вас до лікаря.
4. Не чіпайте бездомних собак і кішок. Від кішок і собак лю¬дям передаються хвороби: лишаї, короста, сказ.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Учням пропонується закінчити одне з речень:
«Природа для мене…»;
«"Брати наші менші” – …»;
«Я зацікавився…».
IV. Домашнє завдання
Підготуватися до уроку розвитку зв’язного мовлення — опису улюбленої
тварини чи рослини.

Автор: 

Сидоренко Юлія Миколаївна
вчитель зарубіжної літератури
Смілянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №15» Смілянської міської ради Черкаської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі