Слов'янські боги і богині - це не лише збірний образ Сил Природи, вони мають сакральний сенс. Зауважте, вся слов'янська міфологія жодного разу не намагається поділити Єдиний Світ на добре-погано, добро-зло, світло-темрява. Це надто примітивно для наших предків. А для нас можуть видатись примітивними вірування давніх слов'ян. Ми маємо навчитися розпізнавати підтекст, і тоді глибокий сенс, що закладений у міфах, постане перед нами Істиною.А ви чули про "полювання на відьом" гетьмана Івана Брюховецького, про поблажливе ставлення православної церкви до чаклунок, про відьомські збіговиська на київських горах? Свідомість українців витворяла надзвичайне, а може то була не просто уява?!

1. Суди над відьмами у Центральній та Східній Європі заборонили у другій половині ХVІІІ ст.

Відьом рідко карали «на горло», виганяли чи присуджували публічне побиття різками, частіше всього їм присуджували штраф на користь суду чи церкви.

Порівняно із західною, католицькою традицією, православна церква досить поблажливо ставилась до відьом. Українські богослови не втручались у судові справи про чари, не заохочували паству до активних дій проти відьом.
Найгучніша справа про чари на території українських земель – це «полювання на відьом» за гетьмана Івана Брюховецького у 1667 році. Тоді разом спалили 6 відьом, звинувачуючи їх у викраденні дитини з утроби дружини гетьмана Дар’ї. Жінок звинуватили й у зачаруванні самого гетьмана та його дружини, через що ті захворіли й мало не померли.

Для любовної магії найчастіше застосовували їжу. Варто вказати, що любовні чари не здійснювали виключно жінки, і чоловіки вдавались до них. Так, у 1731 році шляхтич Василь Новосельський з міста Бар намагався звабити дружину Григорія Глинського. Він переконував її стати його коханкою, запевняючи, що її чоловік нічого не помітить, завдяки особливим любовним чарам, які він мав.

Зачаруванням або наслідком прокльонів, вважалось також неочікуване захворювання дітей чи здорових дорослих. Причиною масових захворювань також розглядалось ніщо інше, як чари. Так четверо жителів містечка Остер у 1628 році звинуватили у чаклунстві.
2.Вважалося, що паскудники, нечупари та ті, хто чинив негігієнічні дії, прагнуть наслати чари на оточення своєю діяльністю.

У сільському господарстві відьом найчастіше звинувачували у зачаруванні корів. Саме з діями відьми пов’язували зіпсутість молока, його відсутність у корови чи народження потворних телят.

Класи: Середня школа

Предмети: Зарубіжна література