Користувацький вхід

конспект уроку

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Тема: «Зоряне сузір’я» російських поетів «срібного століття». Художні світи А. Ахматової, М.Гумільова, В.Маяковського, Б. Пастернака, С.Єсєніна.
Мета: ознайомити учнів із поетами срібної доби, допомогти усвідомити особливості їх творчості, розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, уміння працювати колективно та індивідуально, розвивати зв’язне мовлення та творчі здібності учнів, вдосконалювати навички виразного читання, виховувати відчуття естетичної цінності поетичного слова, виховувати літературний смак, прагнути, щоб урок залишив слід в душах підлітків.
Обладнання: портретна галерея поетів срібної доби, ілюстративні матеріали, аудіо записи, презентації.
Тип уроку: урок закріплення і удосконалення знань, умінь, навичок.
Послухайте, якщо зірки засвічують.
Значить - комусь це треба…
В.Маяковський
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель: Зірки… як часто ми милуємося ними і чекаємо на падаючу зірку – щоб загадати бажання. А взагалі говорять, що зірки – це людські життя. Поети «срібного століття» (про які ми будемо сьогодні говорити) – це теж зірки, які споглядають на нас. То ж давайте сьогодні згадаємо їх, розповімо про трагічні долі поетів.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.
Сьогодні ми познайомимося з художнім світом А.Ахматової, М.Гумільова, В.Маяковського, Б.Пастернака, С.Єсєніна… Дізнаємося про їх нелегкі долі. Спробуємо зрозуміти, звідки в них була така внутрішня сила.
ІУ. Актуалізація опорних знань.
-На минулому уроці ми вивчали поезію «срібного століття». Давайте згадаємо:
Евристична бесіда та складання інформаційного грона ««Срібне століття».(Срібне століття:час відкриттів;кінець ХІХ початок ХХст., епоха модернізму,створення нових течій ,шкіл,напрямів,поява нових імен)
- Що означає «срібне століття»? Звідки ця назва?
- Які причини виникнення «срібного століття»?
- Назвати течії та напрями цього періоду.
- Що означає символізм?
- Творчість якого поета пов’язана з цим напрямом?
- Що цікавого ви запам’ятали з розповіді про О. Блока? Назвіть його твори?
У. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.
Вчитель. «Срібне століття» російської поезії називають трагічною епохою, тому що доля більшості митців цієї доби склалася трагічно. Хто ж вони,поети «срібного століття»? Сьогодні ви підготували презентацію про поетів А.Ахматова,М.Гумільов, В.Маяковський,С.Єсенін) . Завдання тим,хто є на сьогоднішньому уроці глядачем- мають скласти «Гроно» щодо творчості поета: прізвище, ім’я,національність,літературний напрям, громадська діяльність,характерні ознаки поетичного світу,відомі твори .
- Отже, слово надаємо першій групі. Мова піде про акмеїзм і поета А.А.Ахматову. Чому поета , а не поетеса? - дізнаємося с часом.
Виступ учнів групи .
Зразок відповіді. Акмеїзм ( «акме» -грецьк. «ясність», «вершина») здіймається на літературний олімп після кризи символізму (1910 – 1911 рр.). Авторами цього літературного напрямку були Микола Гумільов і Сергій Городецький. Теоретичне підґрунтя акмеїзму, яке було опубліковане на сторінках часопису «Аполлон» 1913р., підпало під нищівну критику О. Блока. В статті «Без божества, без вдохновенья» Блок дорікає, що серед літераторів почалося дроблення і негаразди, а муза та «божество» слова їх покинуло. Джерела акмеїзму – поезія пастельних напівтонів, але поряд з цим напруженість і драматизм лірики. Художнім відкриттям акмеїстів стало осмислення найтонших нюансів особистісного мікроклімату, « театр граючої речі». Доля митців – акмеїстів склалася по – різному: Анна Ахматова ( Горенко), витримавши тортури часу, не втратила гідність, честь, любов до людей. Миколу Гумільова було розстріляно. Кузьміна – Караваєва, залишивши Росію, стала легендарною громадянкою Всесвіту – Матір’ю Марією. Осип Мандельштам, загинув у вирі сталінських репресій.Після виходу збірки «Вечір» Анну Ахматову поставили в перший ряд російських поетів. До неї історія знала багато жінок –поетес, але тільки їй вдалося стати жіночим голосом свого часу. Сама ж Ахматова завжди називала себе поетом.
- Вам слово, царственная Анна.
Учні розігрують діалог між А.Ахматовою и читачем.
Учениця в образі А. Ахматової читає вірш «Музе» . Далі мовою оригіналу.
Читатель: Анна Андреевна, Блок о Вас говорит: « Ахматова пишет стихи так, как будто на неё глядит мужчина, а нужно их писать так, как будто на тебя смотрит Бог». Как вы на это реагируете?
А. Ахматова:
- Блок не принял моих ранних стихов в силу своего символизма , своего видения мира. Символисты - мечтатели, мистики, они отрешены от реальной действительности. Мы, акмеисты, твёрдо стоим на ногах и воспеваем «прекрасную ясность».
Читатель: В. Брюсов говорит , что акмеизм - выдумка, прихоть, столичная причуда, и обсуждать её серьёзно можно лишь потому, что под его призрачное знамя стало несколько поэтов, несомненно талантливых...
А. Ахматова: Символизм. Акмеизм. Каждый находит для себя самое близкое в жизни. И я нашла... (читает стихотворение « Я научилась просто, мудро жить»)
Бесіда за прослуханим віршем
-Про що роздумує поет?(життя,внутрішній світ людини)
-До якого виду лірики можна віднести цей вірш?(філософської)
-Яка тема звучить в останньому рядку?(кохання)
-На яку думку ця тема наштовхує читача? (це свідчення драми, закохані розлучилися)
-Які художні засоби використовує автор? (епітети,інверсія,метафора)
Учень: Життя А. Ахматової пов’язано з Миколою Гумільовим, який був одним із засновників акмеїзму. Він об’єднав молодь, створивши «Цех поетів». Гумільов був людиною, яка постійно подорожувала. Добровольцем пішов на фронт в Першу світову війну, нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Слухачів буквально заворожували його екзотичні вірші про пустелі і далекі моря.
Учень в образі М. Гумільова читає вірш «Жираф»
Учень: Ліричний герой вірша романтик, мрійник. Він звертається до жінки,у якої сьогодні щемить серце. Щоб заспокоїти її засмучену душу,поет розповідає їй чарівну казку про далеку землю.
Вчитель до учнів-глядачів. - Поділіться,яке гроно ви склали? (відповіді учнів).
Вчитель. В.Маяковського називали «глашатаєм революції». У світовій поезії ХХ ст. він посідає значне місце: відомий як поет-новатор і як поет-бунтар, як поет-громадянин і як поет-сатирик і як поет-лірик. Його рання лірика – це зразок російського футуризму. Футуризм – це одна з течій срібного століття, для якої характерно заперечення традицій минулого, експерименти з мовою, створення поезії майбутнього. Футуристи були бунтарями проти всіх норм і традицій у мистецтві, вони називали себе «будетлянами» від слова бути. Маяковський був одним із найсамобутнішим із футуристів, він дивував сучасників своїми віршами (як саме - ми сьогодні побачимо), але доля його була трагічною. Давайте послухаємо наступну групу
1. Рольова гра. Мовою оригіналу.
Уявний В. Маяковский :Извините, господа, за опоздание. Я только что выступил в Политехническом и сразу сюда. Со мной Хлебников. Знакомьтесь: математик, поэт, футурист, реформатор, «честнейший рыцарь в нашей политической борьбе».
В. Хлебников: Нам, господа, пошлое тесно! Академия и Пушкин непонятнее иероглифа. Послушайте мой эксперимент! (Читает отрывок из стихотворения «Заклятие смехом»)
Критик: Хлебников! Вы издеваетесь над нами? Конечно, это смелый эксперимент! Но где же смысл?
Хлебников: Зачем Вам смысл? Сегодня цель поэзии - слово, а слово - самоцель.
В. Маяковский: Господа! Это пощёчина общественному вкусу. Сегодняшняя поэзия - поэзия борьбы. Только мы, мы поэты - лицо нашего времени.
З. Гиппиус: Товарищ Маяковский, поучитесь у Пушкина.
В. Маяковский: Услуга за услугу. Вы будете учиться у меня, а я у него.
Читатель: Ваши стихи непонятны массам!
Критик №1: Ваши стихи не волнуют, не греют, не заражают!
В. Маяковский: Мои стихи не море, не печка, не чума
Читатель: Маяковский, почему Вы так много говорите о себе?
В. Маяковский: Я говорю от своего имени. Не могу же я, например, если полюбил девушку сказать ей: «Мы вас любим». Мне просто это не выгодно.
Критик: Господа, Маяковский - «поэт, этим он и интересен». Его стихи слишком злободневны, многих это не устраивает, но в этом сила и мощь его стихов. Маяковский прочтите нам стихотворение, которое потрясло публику.
Маяковский читает стихотворение «Нате!».
Вчитель: Дякуємо. Хочу добавити, що справжнім потрясінням для суспільства стало самогубство Маяковського (у віці 37 років), який був у зеніті слави . Він кілька разів грав у рулетку, не один рік жив на межі життя і смерті (одного разу пістолет дав осічку). Ще довго будуть розгадувати таємницю і причини загибелі поета. Існує версія, що поета вбили та інсценували самогубство. Як ви вже чули, Маяковський вів активне суспільне життя: виступав на вечорах, декламував свої твори. Серед них був і знаменитий вірш «Послухайте!». Давайте і ми послухаємо цей вірш у виконанні учениці…
-Виразне читання вірша «Послухайте!» (мовою оригіналу)
-Виразне читання вірша «Послухайте!» в перекладі на укр. мову
Аналіз вірша
Вчитель: - Як ви думаєте, до кого звертається поет?
-Як ви розумієте переносний смисл прагнення засвітити зірки? –( звернення до епіграфа)
-Чи звернули ви увагу на те, як побудовано вірш?
-Отже, що ми запишемо у гроно –( учні зачитують)
Вчитель: Поет, про якого піде дальше мова, теж був футуристом, (але недовго), та на відміну від багатьох футуристів словотворчість не була для нього самоціллю, хоча його поезія вражала внутрішнім пошуком і новизною. Він захоплювався творчістю Маяковського: « Я был без ума от Маяковского, я его боготворил и очень любил его лирику». Цей поет прожив найбільше, порівняно з іншими (Гумільова розстріляли у 35 років, Мандельштам загинув у 47, Маяковський -покінчив життя самогубством у 37) його можна вважати довгожителем – він помер у віці 70 років. Але які це були роки… Все це Б.Пастернак – «Гамлет ХХ ст». Про нього нам розповість третя група.
1.Розповідь про Пастернака.
2.Художній світ Пастернака . (Прийом гронування)
Вчитель: Одна з характерних рис творчості Пастернака – філософська осмисленість віршів. Тому що автор розкриває нам трагізм існування людської душі в складний період історії. Його філософська поезія помічена складними проблемами часу. Можна сказати, що творчість Пастернака, який починав як футурист, увібрала в себе ознаки і футуризму, і символізму, і реалізму. Вірш, який ми зараз послухаємо, емблематичним віршем поетичної творчості Пастернака. Це вірш «Зимова ніч».
3. Виразне читання вірша «Зимова ніч» (під супровід мелодії та демонстрації ілюстрацій до вірша)
4. Аналіз вірша.
-Ваші враження від вірша?
-Що вам відомо про історію написання цього вірша?
-Які образи- символи є у вірші? Що вони означають, ваша думка?
-Який прийом застосовує автор?
-Про що ж цей вірш, як ви думаєте?
Вчитель: Дійсно, свічка у вірші – це ніби духовний орієнтир для людей в нашому жорстокому світі. І цю свічку запалив для нас Б.Пастернак.
Вчитель: Самобутнім явищем російської лірики «срібного століття» була так звана ново селянська поезія, характерними ознаками якої були: поетизація селянської Росії, її моральних цінностей, розкриття зв’язків між природою і фольклором. Ці поети водночас опиралися на художні відкриття російського модернізму. Ново селянським поетом починав свою творчість С.Єсєнін, але пізніше він примкнув до імажинізму – ще одна течія «срібного століття», для якої характерно пріоритет художнього образу. Життя Єсєніна є легендою і проблемою. Джерелом багатьох легенд була трагічна доля поета, який не дивлячись на чотири законних шлюби і декілька цивільних, так і не став щасливим в особистому житті. Про нього нам розповість наступна група.
1. Презентація « С.Єсєнін –поет «срібної доби», представник імажинізму»
2. Виконання пісні на вірш С.Єсєніна «Отговорила роща золотая» (мовою оригінала)
УІ. Закріплення матеріалу.
Вчитель. А зараз я хотіла би почути ваші враження і думки щодо почутого на уроці.
1.Метод ПРЕС. Продовжіть речення:
-Сьогодні на уроці я дізналась…
-Найбільш зрозумілий і близький мені поет…
УІІ. Узагальнення і підсумок
Вчитель: Поезія «срібного століття» - неповторне та унікальне явище російської та світової культури. За невелику, але бурхливу історію свого існування вона пережила небувалий злет, що був жорстоко перерваний революцією1917 року і тоталітарним радянським режимом… Та попри все висока культура «срібного століття» збереглася і відродилася у поетичних наслідуваннях, читацькому сприйнятті.
УІІІ. Оцінювання.
ІХ. Домашнє завдання. Створити діамант до кожного з поетів.

Автор: 

Глущенко Ольга Леонідівна вчитель зарубіжної літератури КУ Сумська ЗОШ І-ІІІст. №23 м.Суми

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі