Користувацький вхід

Семінар - практикум "Розвиаючі ігри нового покоління в інтелектуальному розвитку дошкільника

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Семінар практикум «Розвиваючі ігри нового покоління в інтелектуальному розвитку дошкільника»
Підготувала :
Вихователь-методист
ЗДО №13 «Гвоздичка»
Чернега Н.А.

Високо оцінюючи виховну роль дитячих ігор, А.С. Макаренко писав: "Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі".
Мета семінару:
• ознайомити слухачів з алгоритмом діяль­ності педагога в межах запропонованих іннова­ційних технологій;
• ознайомити слухачів із дидактично-ігровим матеріалом;
• надати методичні рекомендації щодо впровадження сучасних педагогічних техноло­гій інтелектуального розвитку дошкіль­ників в освітній процес;
• підвищення професійної компетентності вихователів через використання інноваційних ігрових технологій при організації роботи з дітьми,
• ознайомити з ігровою розвивальною технологією В.В. Воскобовича і її застосуванням у різних формах роботи у дитячому садку;
• ознайомити з навчально-розвивальною технологією Ірини Стеценко «Логіки світу»
План
1.Повідомлення теми та мети семінару;
2.Вправа «Особливий подарунок»;
3.Вправа «Мої очікування»;
4.Інформаційна частина;
5.Презентація вихователя Карамушко Н.В. гри «Геоконт» за методикою В.В. Воскобовича;
6.Презентація вихователя Панченко І.Г. навчально-розвивальної технології Ірини Стеценко «Логіки світу»;
7.Презентація вихователя Голобородько Л.Л. гри «Чарівний квадрат» за методикою В.В. Воскобовича.
8.Презентація Деревйова Т.О. «Судоку - цифри»
9.Обговорення переглянутих презентацій.
10.Узагальнююча частина
11.Підбиття підсумків. Вправа «Подарунок собі»
2.Вправа «Особливий подарунок»
Мета : створити сприятливу атмосферу для успішної плідної співпраці під час семінару.
Ведуча : шановні колеги пропоную вам, зробити подарунок своєму сусіду, але цей подарунок буде не простий. Отже він містить 3 умови:
1.Має бути фантазійним.
2.Практичним в застосуванні.
3.Не повинен дорого коштувати.

3. Вправа «Мої очікування»
Мета: Дізнатись очікування педагогів від підготовленого заходу
Ведуча:Коли ми щось робимо, ми завжди чогось очікуємо, на щось сподіваємось, до чогось прагнемо. Наша наступна вправа так і називається – «Мої очікування». На сніжинках , що лежать перед вами напишіть, будь ласка, що ви чекаєте від нашої зустрічі., а потім ми перевіримо, чи справдились ваші сподівання.
4.Інформаційна частина
У розвитку дитини і колективу дітей велика роль відводиться основному виду дитячої діяльності в дошкільний період - грі.
Потреба у спілкуванні в малюка з'являється рано. Криком, усмішкою, мімікою, рухами рук і ніг він висловлює свої емоції. Дорослі вихователі допомагають дитині вивчати навколишній світ, навчатися розуміти його правила. Дитячі ігри, будучи головним видом діяльності в житті будь-якого дошкільника, займають дуже важливе місце в цьому навчанні. Будучи відображенням соціального життя, розвиваючі ігри для дітей справляють істотний вплив на всебічнее раннє навчання дошкільнят.
Пізнання світу, спілкування, застосування нових навичок все це може дати захоплююча забава, правильно підібрана дорослими вихователями. Крім того, спостерігаючи за поведінкою малюка, дорослі можуть дізнатися про рівень його розвитку, настрій, проблеми. Беручи участь у забавах малюків, дорослі стають ближче до своїх малят і допомагають їм освоювати свої власні навички, долати непевність, покращувати комунікацію.
Дитячі ігри допомагають малюкам осягати світ та навчають їх жити в ньому, освоювати різні моделі поведінки, здобувати нові знання. Батькам потрібно розуміти, що розвиваючі ігри для дітей - це головна ланка пристосування малечі до нашого світу. Коли дітлахи грають, вони репетирують соціальну поведінку перед етапом дорослого життя. Подивіться, яким дитячим іграм віддають перевагу малюки, і ви зрозумієте - вони моделюють нас з вами. Дітлахи дуже точно копіюють дорослих, переводять на свій лад будь-яку діяльність, будь-які наші вчинки. Іноді їх погляди на життя, які виявляються в процесі розваги, навіть більш правильні, ніж у дорослих. Граючи, малюки пізнають життя, звикають проявляти самостійність. У цьому процесі формується відношення до товаришів, до зовнішніх подій і явищ. Дітлахи мають однакові права на активну роль, кожен з них може активно пропонувати щось нове, малюки можуть самі домовитися про правила у відносинах, самостійно вирішити суперечки. Виникає громадська думка товаришів, формуються перші правила та традиції, що регулюють взаємовідносини між однолітками і служать оцінкою, як поведінки товаришів, так і їх власної поведінки.
У ранньому віці у малюка спостерігаються певні пріоритетні ігрові дії. Він із задоволенням шумить іграшками, що зображують предмети, тварин або людей. Поступово ігрові можливості дитини розширюються. У малюків виникають питання, з'являється інтерес до нових предметів, які сприяють розвитку його моторики, мови, інтелекту. Керуючи правильним проведенням часу малюка з раннього віку, дорослі вихователі керують його розвитком. Турбота, ласка і терпляче ставлення вихователя сприяє формуванню почуттів співпереживання, доброти і чуйності.
Але потрібно по-новому переосмислити зміст навчання, що перестає класифікуватися як передача дитині знань, умінь і навичок. Навчання дошкільника розглядається як формування пізнавального інтересу, озброєння дошкільника вміннями самостійно здобувати знання. Тобто формування психологічної готовності до оволодіння навчальною діяльністю повинне базуватися на провідній діяльності цього віку.
Гра як основний вид діяльності дошкільників має особливе значення у їх загальному розвитку. Вона є важливою діяльністю дитини і займає більшу частину дошкільного дитинства.
«Пограй зі мною!» — як часто чуємо ми це прохання від дітей. І скільки радості вони отримують, коли ми, долаючи втому і відсовуючи домашні справи, погоджуємося хоч на декілька хвилин побути хворим або пасажиром, учнем або сірим вовком. Скажемо прямо, найчастіше, граючи з дитям, ми слідкуємо за його бажанням: він сам розповідає нам, що треба робити. А ми, якщо вже вирішили принести йому задоволення, слухняно виконуємо всі вимоги. Проте гра — це не лише задоволення і радість для розвитку дитини, що само по собі дуже важливе. З її допомогою можна розвивати увагу, пам'ять, мислення, уяву маляти, тобто ті якості, які необхідні для подальшого життя. Граючи, дитя може набувати нових знань, умінь, навиків, розвивати здібності, часом не здогадуючись про це. Батьки деколи самі пропонують дітям пограти в школу, щоб закріпити навики читання; у магазин, щоб перевірити уміння лічити, і так далі. Тому можна застосувати дидактичні ігри, що направлені на розумовий розвиток дошкільника. Їх можна розділити на відносно самостійні групи. Це ігри, розвиваючі сприйняття, увагу, пам'ять, мислення і творчі здібності.
5. Виступ вихователя Карамушко Н.В. з презентацією гри «Геоконт» за методикою В.В. Воскобовича.

В кінці 80-х років минулого століття інженер-фізик В'ячеслав Воскобович придумав для своїх дітей різні пізнавальні посібники, які сприяють розвитку логічного та образного мислення, дрібної моторики, мови і т. д. Згодом ці ігри одержали широке поширення, і багато дитячі садочки та центри раннього розвитку користуються ними і в даний час.

Особливості методики Воскобовича

Ігри Воскобовича - не просто приємне проведення часу для дітей. Вони є по-справжньому розвиваючими, причому розвивають особистість дитини всебічно, в різних напрямках. Користь цих ігор полягає в тому, що в процесі занять активно використовується:

- логічне мислення;

- творче, або образне сприйняття;

- дрібна моторика (і, як наслідок, розвиток мовлення);

- математичне мислення (вивчення геометрії - яскравий тому приклад);

- уваги (дитина вчиться концентруватися, не відволікатися);

- прагнення виконати поставлене завдання і отримати результат;

- пам'ять;

- інтелект;

- уява (багато гри засновані на казках).

РозвиваючіігриВоскобовича
Найбільш популярними серед ігор Воскобовича є геоконт, чарівний квадрат, диво-хрестики, складушки та інші.
Геоконт - іграшка дивно проста, але з нею, як і з іншими іграми за методикою Воскобовича, з інтересом грають діти від 2 до 10 років. Геоконт являє собою диктову дощечку з закріпленими на ній пластмасовими гвоздиками. Навколо цих цвяшків дитина повинна за завданням дорослого натягувати різнокольорові гумки, створюючи потрібні форми (геометричні фігури, силуети предметів тощо). Якщо дворічний малюк може зобразити, наприклад, трикутник, то школяреві вже буде цікаво працювати самостійно, виконуючи більш складні завдання, і навіть вивчаючи в ігровій формі основи геометрії.

6. Презентація вихователя Панченко І.Г. навчально-розвивальної технології Ірини Стеценко «Логіки світу»;
1.Метою технології «Логіки світу» є навчити дітей:
• самостійно й нестандартно міркувати;
• обґрунтовувати свою думку;
• на боятися завдань із багатьма варіантами розв'язання;
• обирати один із варіантів та обґрунтовувати свій вибір.
Технологія «Логіки світу» передбачає завдання на:
• конструювання;
• знаходження закономірностей;
• порівняння;
• використання алгоритмів;
• логічні операції «і», «не»;
• операції з множинами.
Історико-педагогічна довідка
Автором навчально-розвивальноі' техноло¬гії «Логіки світу» є Ірина Стеценко, науковий співробітник Міжнародного науково-навчаль¬ного центру інформаційних технологій та систем НАН України і МОН України (м. Київ).
За фахом вона інженер-математик. Однак уже на четвертому курсі університету працюва¬ла вчителем інформатики у старших класах спе¬ціалізованої школи, потім — у середніх і молод¬ших класах, а після закінчення ВНЗ — у дитячому садку. Тому вчена має досвід роботи з дітьми від 3-х до 17-ти років. Це і дало поштовх до ство¬рення розвивальної технології «Логіки світу».
Методична інформація
Технологія «Логіки світу» спрямована на роз¬виток дивергентного мислення, уяви, твор¬чих здібностей, 2.здібностей до дослідницької діяльності, гнучкості й оригінальності мислення. Під час занять дошкільнята навчаються само¬стійно здобувати знання й використовувати їх на практиці.
Цілеспрямований інтелектуальний розвиток дитини може забезпечити організація факуль¬тативних (гурткових) занять, під час яких, діти розв'язують нестандартні задачі за програмою «Логіки світу».
Заняття за технологією «Логіки світу» прово¬дяться у формі інтелектуальної гри або дослідження. Діти разом із казковими героями подорожу¬ють по Країні цікавих запитань і намагаються дати точні відповіді на запитання. Оригінальні арифметичні й геометричні задачі, задачі з тео¬рії множин, математичної логіки, конструювання (на площині та у просторі), комбінаторики пода¬но у цікавій та легкій для сприйняття формі. Діти закріплюють уявлення про геометричні фігури, навчаються розділяти складні фігури на більш прості, порівнювати предмети за різними озна-ками, досягати поставленої мети, використо¬вуючи лише заданий, суворо обмежений набір засобів.
Навчально-розвивальний курс «Логіки сві¬ту» спрямований на розвиток нестандартного мислення в дітей. Розв'язуючи завдання курсу, діти вчаться грамотно обґрунтовувати свій по¬гляд, самостійно приймати рішення, не боятися завдань з багатьма варіантами розв'язку.
Методика «Логіки світу» використовується в різних областях України.
3.Заняття за методикою «Логіки світу» про¬водяться у формі гри. Дитина отримує ігрові завдання від Капітошки, що пожвавлює інтерес дітей до вправ.
Розв'язуючи завдання, діти використовують лише заданий, чітко обмежений набір елементів для конструювання. Набір містить фігури із чер¬воного, жовтого й зеленого картону. Фігури най¬краще зберігати в пеналі, який можна зробити з дев'яти сірникових коробок.
Завдання кожного типу об'єднані за прин¬ципом «від простого до складного», і зазвичай дитина навіть не помічає переходу від прос¬тих до складних завдань. Слід звертати увагу не лише на правильність розв'язування кожно¬го завдання, а й на правильне обґрунтування рішення.
Завдання на конструювання потрібні переду¬сім для повторення на початку навчального року.
У процесі конструювання композиції діти порівнюють викладені силуети з еталоном, знаходять помилки в зображенні, при цьому обов'язково пояснюють свої дії.
Завдання на конструювання ускладнюється додатковим завданням: перш ніж викласти ма¬люнок, його треба розфарбувати. Можна також запропонувати виконати завдання на конструю¬вання, маючи лише схеми й цифри.
Розв'язуючи завдання на порівняння, діти вчаться визначати властивості, що відрізня¬ють одну геометричну фігуру від іншої (форма, колір, розмір), учаться визначати геометричні фігури, що мають забарвлення, яке відрізняєть¬ся від визначеного.
Наприклад, розглядаючи геометричні фі¬гури, діти помічають, що майже всі квадрати мають жовте 4.забарвлення, і виокремлюють квадрат, що має інший колір. Іноді ж треба не знайти різницю, а зробити так, щоб фігури відрізнялися одна від одної, наприклад, зама¬лювати одну з них. Як і багато інших завдань у курсі «Логіки світу», ці завдання мають багато варіантів розв'язання. Завдання допоможуть дітям ознайомитися з поняттям «множина».
Діти із задоволенням розв'язують завдання на пошук закономірностей розташування гео¬метричних фігур. Подобаються дітям завдання з умовою, записаною у вигляді казки. Ці завдан¬ня в курсі «Логіки світу» об'єднані під назвою «Знайди хатинку для кожної фігурки» і є при¬кладом найпростіших завдань із використанням алгоритмів. Правила руху геометричних фігур чітко визначені, карта міста є алгоритмом їх руху, що представлений графічним способом.
Практичне завдання
Є в курсі «Логіки світу» завдання з елемен¬тами геометричної комбінаторики. У процесі розв'язання завдань діти вчаться комбінувати геометричні фігури за певною умовою. Необ¬хідно не лише розмістити силуети в полі для гри відповідно до умов завдання, а й зробити так, щоб усі силуети відрізнялися один від одного.
Поділимося на дві підгрупи. Завдання для всіх однакове: побудуйте з геометричних фігур яко¬мога більше різних будиночків у клітинках.
Будиночок складається з одного квадрата й од¬ного трикутника. У кожну клітинку ви можете по¬класти лише одну геометричну фігуру.
Умова для підгрупи 1, будинки можуть торка¬тися один одного стінками.

ПІДГРУПА 1,
5.Умова для підгрупи 2: будинки можуть торкати¬ся один одного лише кутами. І не забудьте, що всі будинки мають бути різ¬ними!

ПІДГРУПА 2
6.Це лише деякі із завдань курсу «Логіки світу». Завдань ще безліч.
Ми переконані, що система дошкільної осві¬ти має не лише давати дітям знання, а й сприяти розвитку творчого мислення й інтелектуальних здібностей.
Одне з найголовніших завдань, які ми стави¬мо перед собою, — навчити малюків міркувати, грамотно обґрунтовувати свою думку, самостій¬но приймати рішення, не боятися завдань із ба¬гатьма варіантами розв'язку. Досягненню цієї мети сприяє використання в дошкільній освіті нових інформаційних технологій, зокрема курсу «Логіки світу».

7.Презентація вихователя Голобородько Л.Л. гри «Чарівний квадрат» за методикою В.В. Воскобовича.
Поштовхом до винаходу ігор у В. Воскобовича стали власні діти. Вони народилися у інженера-фізика в часи «перебудови» (1985 – 1991 рр.), і відвідування магазинів іграшок не давали бажаних результатів. Дітям пропонувались ігри, в які грали ще бабусі наших бабусь. А в країні вже велися розмови про альтернативну педагогіку. І В’ячеслав Валерійович Воскобович вирішив внести власний вклад в передові методи виховання.
Перші ігри з’явилися на початку 90-х. Це «Геоконт», «Квадрат Воскобовича», «Складушки», «Кольоровий годинник». Вони зразу привернули до себе увагу. З кожним роком їх ставало все більше – «Прозорий квадрат», «Прозора цифра», «Доміно», « Планета множення», серія чудо – головоломки, «Математичні корзинки». З’явилися й перші методичні казки. Практика Воскобовича швидко вийшла за рамки сім’ї. З проханням поділитися досвідом його стали запрошувати на семінари, спочатку в рідному тоді ще Ленінграді, а потім і за його межами [2, с. 12].
Чим же цікаві ігри Воскобовича?
Конструктивними елементами. Наприклад, в «Геоконті» - «динамічна резинка» як засіб конструювання, в «Квадраті Воскобовича» - жорсткість та гнучкість одночасно, в «Прозорому квадраті» - прозора пластинка з непрозорою частинкою, в «Шнуру-забавнику» - шнурок і т. д.
Широким віковим діапазоном учасників ігор. Одна й та ж гра цікава для дітей і трьох і семи років, а інколи і навіть учнів середньої школи. Це тому, що в ній є вправи на одну-дві дії для малят і складні завдання для старших дітей.
Багатофункціональністю. За допомогою однієї гри можна вирішити велику кількість навчально-виховних задач. Непомітно для себе малюк освоює цифри і букви; пізнає та запам’ятовує колір, форму; тренує мілку моторику рук; вдосконалює мову, мислення, увагу, пам’ять, уяву.
Ігри несуть в собі способи навчання читання, розвиток математичних навиків, конструювання, розвиток творчих здібностей. Такі серії як «Цифроцирк», «Місто папуг», «Домашня ігротека» є дидактичним матеріалом для раннього навчання, а також вчать дитину самостійності. На відміну від інших дидактичних розробок, матеріал викладений просто і доступно, що ним можуть користуватися батьки, педагоги та вихователі без додаткового навчання.
Творчим потенціалом. З якою грою дитина грає найдовше? Звичайно з тою, яка дає йому можливість втілювати задумане в дійсність. Скільки цікавого можна придумати та зробити з деталей «Чудо-головоломок», різнокольорових павутинок «Геоконта», «Квадрата Воскобовича»: машини, літаки, кораблі, метеликів та пташок, лицарів та принцес – цілий казковий світ! Ігри дають можливість проявляти творчість і дорослим.
Казкове обрамлення. Цікавість дітей до казок – це і додаткова мотивація, і модель опосередкованого навчання. Діти з задоволенням граються не з квадратами та трикутниками, а з «Крижинками Озера Айс» і «різнокольоровими павутинками Павука Юкка», розгадують разом з «Малюком Гео секрети Чудо-Квітки». Нове, незвичайне і нестандартне завжди приваблює увагу дітей та краще запам’ятовується.
Образністю та універсальністю. Це найголовніше, що відрізняє ігри Воскобовича від інших. Ігри, наповнені казковим змістом, особливою мовою, яку ми, дорослі, втрачаємо за раціональними словоформами. Всі ігри, звернені до головного учасника – дитини. Казки, завдання, добродушні образи, такі як мудрий ворон Метр, хоробрий малюк Гео, хитрий В’юсь, забавний Магнолик, супроводжуючи дитину по грі, вчать його не тільки математиці, грамоті, логіці, читанню, а й людським взаємовідносинам, допомагають знайти спільну мову з дорослими учасниками гри. Адже це так цікаво грати не в квадрати та трикутники, а в «Крижинки озера Айс», розглядати і створювати на «Геоконті» не моделі конструювання, а «павутинки павука Юкка», або називати промінці і відрізки «оранжевим криком Червоного звіра» і «зеленим свистом Жовтого птаха», або «синім шепотінням Блакитної риби».
Образність в описі зображення казкових героїв, образи цифр і букв не тільки точно вивірений психологічний прийом наочної асоціації і емоціонального «якорення» об’єкта, але й особлива технологія мотивації діяльності. Побудовані на вікових мотиваційних акцентах діяльності – цікавості, образності, доступності, нестандартності, новизни сприйняття, різноплановості – ігри інтригують, мобілізують увагу, цікавість і постійно втягують дитину в процес мислення та знаходження рішення поставленої задачі. Дитина вимушено входить в ситуацію, яка потребує від неї чіткого алгоритму наступності дій, аналізу запропонованого завдання, розуміння певних цілей та пошуку варіантів рішення. При цьому роль дорослого зводиться до супроводження рішення, рівноправного граючого партнера в той час, як навчанням займається гра. Це полегшує роботу з розвиваючими іграми. А після заняття можна пограти в цих персонажів, придумати для них нові подорожі та ігри [2, с. 14-45].
Емоційна культура. В грі вона заключається в тому, що частіше всього, коли мова заходить про дітей, про виховання та розвиток, ми, дорослі, стаємо дуже серйозними. І більшість педагогічних прийомів у викладенні нагадують збірник уставів, концепцій, положень про гру. Але ж гра – справа весела. Тому яскравою особливістю цих ігор є легкість в відношенні, влучний гумор та іронія, яку дитина сприймає як мову рівноправ’я, підтримки, коли буває нелегко. Наприклад, як придумати автомобіль для Бармалея, Буратіно, Дюймовочки.
Створюючи моделі словоформ, конструюючи, граючись, дитина в таких іграх розвиває головні якості особистості: творчість, несхожість, творче мислення, гнучкість суджень та вміння створювати та вибирати із багаточисельності варіантів. На допомогу йому приходять чудово ілюстровані зразки – казкові машини «Муррседес», «Бармалепель», «Лягуар». Головне, що граючись, дитину не залишає весела посмішка першовідкривача.
Можливості використання. Величезна можливість цих ігор у використанні в домашніх умовах, в колі сім’ї, в групах дитячого садочка, в школі, в індивідуальній та груповій практиці. Структура гри має суворо алгоритмований характер і дозволяє використовувати її в різних моделях навчання. Це можливість побувати в дитинстві своєї дитини, індивідуальної та корекційної роботи, це цікавий матеріал для занять. Причому ігри можуть бути використані як індивідуальний матеріал, так і в якості наочності (наприклад «Геоконт», комплекс «Ларчик» - великих розмірів).
Пріоритетність в виборі ігор. Досвід показує, що для занять за розвиваючими іграми Воскобовича пояснення правил та завдань достатньо організувати один раз, а доступність, технологічність матеріалу дозволить дитині кожен раз спілкуючись з грою, відкрити нові напрями розгортання сюжету.
Неструктурований образний матеріал стимулює спонтанну творчість і завдання батьків викликати зацікавлення, використати гнучкість ігрового сюжету. Початок гри може бути різним: дитина «випадково» наштовхується на гру, залишену на видному місці і починає самостійнознайомитися. Або знайомство з грою починається зі знайомства з казкою і через образність та захоплюючий сюжет стимулюється стійка цікавість до ігор. Принцип «граємо-відчуваємо-пізнаємо», крок за кроком послідовно забезпечує не тільки веселе проведення часу, але і технологічну модель навчання, створену не на необхідності в отриманні знань, а на постійній цікавості, творчості як дитини, так і дорослого.
Наприклад, ігровий тренажер «Ігровізор», навчальний комплекс «Скринька» розроблені таким чином, щоб створити педагогу, вихователю, дорослому широкий вибір можливостей навчання, самореалізації, фантазування разом з дітьми. Але гра – це не тільки технологія розвитку. Побудована по принципу досягнення, гра розроблена з можливістю діагностики динаміки формування навичок та умінь, дозволяє розвивати найбільш слабкі сторони, шляхом спостереження, складання індивідуальних карт та спеціальної діагностики.
Для ефективного вирішення навчальних завдань по технології «Казкові лабіринти гри» можна створити населений персонажами казок ігровий осередок – «Фіолетовий Ліс». Це свого роду віртуальний, неіснуючий світ і сенсорна зона, в якій дитина активно діє з розвиваючими іграми в горизонтальній площині, реалізуючи свої творчі плани. Казковість розвиваючого середовища створює додаткову ігрову мотивацію та спонукає до релаксації дітей.
Розвиваюче середовище - це не тільки забезпечення дітей матеріалами для творчості і можливості постійно працювати з ними, а ще йатмосфера в колективі. Інтелектуально-творчому розвитку дітей допомагає і те, що дитина впевнена, що її творчість не отримає негативну оцінку дорослих, а навпаки - їх підтримку за свої творчі починання.
Технологія «Казкові лабіринти гри» включає різні форми організації дитячого колективу: логіко-математичні ігри, інтегровані ігрові завдання, сучасну ігрову діяльність дітей і батьків, самостійну гру дітей.
Найкращий результат розвитку та навчання дітей дає використання ігор В. Воскобовича в рамках навчальної програми, направленої на розвиток пізнавальних здібностей, математичних уявлень, екологічного виховання, ознайомлення з навколишнім світом та конструювання.

8.Презентація Деревйова Т.О. «Судоку - цифри»
Судоку — заснована на логіці японська головоломка з числами. В перекладі з японської мови «су» позначає слово «число», «доку» має безліч різних перекладів, але в цілому означає щось одне, одиничне, цілісне.
Рішення головоломки не вимагає математичних розрахунків, але потребує терпіння і здатності до логічного мислення. За деякими даними рішення головоломок Судоку поліпшує пам'ять, мислення, а також перешкоджає розвитку і навіть лікує захворювання, пов'язані з головним мозком (таких, як хвороба Альцгеймера).
Історія
Прообраз сучасного судоку, так звані магічні квадрати знали ще в стародавньому Китаї. В Європі згадується щось подібне в XVIII столітті, коли сліпий швейцарський математик Леонард Ейлер (Leonhard Euler) з'ясував, що в матриці розміром 9 × 9 кожен ряд і кожну колонку можна заповнити цифрами від 1 до 9 в певному порядку і без повторення.
Вперше судоку в сучасному вигляді з'явилася в одному з американських журналів пазлів в 1979 році. Автором головоломки був громадянин США, 74 річний архітектор на пенсії Howard Garns. Видавець — журнал «Math Puzzles and Logic Problems» дав пазлу ім'я «Number Place», яке досі використовується у Сполучених Штатах. Справжню популярність головоломка завоювала в 2005, коли японський журнал Nikoli став регулярно друкувати її на своїх сторінках.
У 2004 Судоку почали друкувати англійські газети, звідки судоку-манія перекинулася на Європу і до Австралії. Нарешті, в 2005 ця головоломка тріумфально повернулася в США, завершивши свій «навколосвітній тур». В наш час[Коли?] видається безліч спеціалізованих журналів і збірок, книг і інструкцій по їх рішенню, багато газет друкують Судоку разом з кросвордами і завданнями по шахах.
Правила
Ігрове поле складається з квадрата, розміром 9 × 9, розділеного на менші квадрати (їх ще називають „регіони”) із стороною 3 × 3 клітинки. Таким чином, все поле налічує 81 клітинку. У деяких з них вже на початку гри розташовані числа (від 1 до 9). Залежно від того, скільки клітинок вже заповнено, конкретну судоку можна віднести до легких або складних.
Мета головоломки - необхідно заповнити вільні клітинки цифрами від 1 до 9 так, щоб в кожному рядку, в кожному стовпці і в кожному малому квадраті 3×3, кожна цифра зустрічалася лише один раз. Правильна головоломка має лише одне рішення.

9.Узагальнююча частина.
Проблема інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку в усі часи була актуальною і потребувала відповідних досліджень психологів і педагогів. Найбільш сприятливий період для розвитку інтелекту дитини – це вік від народження до шести-семи років. Це той час, коли дорослим необхідно розвивати пам’ять, мислення, сприймання, увагу, уяву дитини. Доведено, що показниками розумового розвитку дитини є: запитання, судження, особливості сприйняття та виконання завдань, зміст і форми ігор, характер спілкування з дорослими і однолітками. У розумовому процесі виділяють: судження, розуміння, міркування,інтелектуальні почуття. Інтелект - специфічна форма організації індивідуального (розумового) досвіду дошкільника, що забезпечує можливість продуктивного сприйняття, розуміння і пояснення того, що відбувається.
Одне з найважливіших завдань сучасного виховання дитини дошкільного віку – розвиток її розуму, формування таких умінь і навичок, які дозволяють легко засвоювати нове. Розумовий розвиток дитини охоплює широке коло взаємозалежних завдань, від розв'язання яких залежить готовність дитини до навчання в школі. У дошкільниканеобхідно формувати правильні уявлення про доступні явища навколишньої дійсності; розвивати допитливість і пізнавальний інтерес, а також розумові процеси, уяву, пам'ять і мовлення; сприяти навчанню способів пізнавальної діяльності, завдяки яким дитина здобуває знання.
Уже в дошкільному віці починає реально формуватись осо¬бистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з роз¬витком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки. Дошкільнята характеризується активністю, непосидючістю, допитливістю, емоційністю. Тому саме в цей час і слід розпочинати розвивати в дитини інтелектуальні здібності, психічні процеси (пам'ять, увагу, мислення, сприймання і т.п.), аби в подальшому вона легко і швидко сприймати інформацію, аналізувала, освоювала нове, знаходила неординарні рішення в різних ситуаціях. Ці якості закладаються в дитинстві під час ігрової діяльності. Тому зміст і методи навчання дошкільнят спрямовані на розвиток уваги, пам'яті, на відпрацювання умінь порівнювати, виділяти характерні властивості предметів і узагальнювати їх за певною ознакою, і, напевно, найголовніше - отримувати задоволення від вірного рішення важкого завдання. Окрім цього, потрібно навчити дитину вчитися. Найкраще спонукання до навчання - зацікавлення дитини. Для малюка навчання і гра - це одне й те ж. Діти із задоволенням граючись навчаються, під час гри вирішуючи глобальні завдання: вони здобувають нові знання та вміння, а це вимагає вольових і розумових зусиль, формується організованість і самостійність, відкривають радість пізнання та творчості. Гра має, крім пізнавального, і виховний аспект: вчить дітей співпраці, правилам спілкування в колективі, ставлення до партнерів по грі.
У процесі формування інтелектуальних здібностей відбувається вдосконалення пізнавальних психічних процесів, формуються прийоми і способи інтелектуальної діяльності, починають формуватися математичні здібності дітей. У дошкільному віці накопичується потенціал для повноцінного функціонування розумових процесів, формується мотивація навчальної, трудової, творчої діяльностей. Мета сучасного особистісно-орієнтованої освіти - надати педагогічну підтримку кожній дитині на шляху його саморозвитку, самоствердження і самопізнання. Дошкільна освіта покликана допомагати дитині встановлювати свої відносини з суспільством, культурою людства, в яких він стане суб'єктом власного розвитку.
Становлення у дитини образу світу починається завдяки тим враженням, які він отримує в перші роки життя. Спочатку через дорослого і спілкування з ним, а потім через самостійне освоєння нових форм діяльності дитина все більше пізнає навколишнє.
В процесі розвитку інтелекту людини виділяють три стадії (або рівні), які послідовно змінюють одна одну. Спочатку формується сенсомоторний інтелект— конкретні безпосередні матеріальні дії із предметами. Сенсомоторний період охоплює перші два роки життя дитини. У цей час у дитини не розвинене мовлення і відсутні уявлення, а поведінка будується на основі координації сприйняття дійсності й рухів (звідси і назва— «сенсомоторний»). Потім виникають структури конкретних операцій — дії, які виконуються подумки, але з опорою на зовнішні, конкретні, наочні об'єкти або уявлення. Ще пізніше відбувається становлення формально-логічних операцій, коли підліток здатний абстрагуватися від конкретного змісту та перейти до більш узагальнених форм мислення — таких, як теорії, гіпотези, логічні висновки. Формальна логіка — це вищий щабель у розвитку інтелекту.
Упродовж дошкільного дитинства відбувається перетворення інтелекту: із сенсомоторного на мислення за допомогою уявлень. Сильний образний початок за умови недостатнього розвитку словесного мислення призводить до своєрідної дитячої логіки: дитина не здатна доводити щось, розмірковувати. Дитина не бачить речі в їхніх внутрішніх зв'язках, вона вважає їх такими, якими їх безпосередньо сприймає: вона вважає, що вітер дме тому, що розгойдуються дерева, а сонце увесь час йде за нею, зупиняючись тоді, коли зупиняється вона сама. Оскільки дошкільник необ'єктивний, він не враховує інших точок зору і не розуміє відносності оцінок. Останнє виявляється, наприклад, у тому, що дитина вважає всі великі речі важкими, а маленькі — легкими. Як уже зазначалося, дошкільник не чутливий до протиріч: дитина розглядає увесь світ зі своє власної точки зору, єдиної та абсолютної, їй недоступні розуміння відносності пізнання світу та координування різних точок зору.
Етап розвитку мислення з опорою на конкретні уявлення завершується з появою розуміння, що під час перетворення предмета одні властивості зберігаються, а інші змінюються (наприклад, що кількість пластиліну не змінюється під час змінення його форми або не змінюється кількість води під час переливання її з вузької ємності до широкої). Цей процес відбувається до 7-8 років, коли дитина вже може розмірковувати, доводити, співвідносити кілька точок зору, знаходячи об'єктивну істину. Малюк пізнає світ на емоційно-чуттєвій основі, по-своєму, по-дитячому, в першу чергу засвоюючи лише те, що лежить на поверхні і він розуміє. Однак, педагогу ДНЗ слід враховувати, що перші знання стають стрижневими, зберігаючи свою значимість і в майбутньому. Тому інтелектуальний розвиток маленької дитини не слід розуміти спрощено. У перший період життя він не тільки накопичує враження, а й розширює чуттєвий досвід, вчиться орієнтуватися в навколишньому світі. У нього поступово починає формуватися система знань, що, образно кажучи, як би розкладаються по поличках. Упорядкування це багато в чому залежить від вихователя, який керує відбором змісту, вибором методів розвитку пізнавальної діяльності.
Першорядну роль на всіх етапах пізнання відіграє чуттєвий досвід дитини, який формується під час безпосереднього контакту з природними та соціальними явищами. Різноманітність вражень забезпечить надалі висока якість відображення дійсності, роздуми з приводу виникаючих життєвих завдань, пошук оптимального їх вирішення, що, у свою чергу, сприятиме розвитку як конвергентного (логічного), так і дівергентного (альтернативного) способів мислення, однаково необхідних людині в сучасних умовах.
З огляду на те, що сучасний етап розвитку соціуму характеризується величезним потоком інформації різного рівня, а малюк відкритий змінюється світу, вільно або мимоволі вбираючи не завжди корисну інформацію, необхідно визначити, яким повинен бути зміст знань для дітей дошкільного віку. Можна розвивати компетентність дитини у сфері відносин до світу, людей, до себе, включаючи його у різні форми співпраці як з дорослими, так і з однолітками, збалансувавши репродуктивну та дослідницьку діяльність, спільні та самостійні, рухомі і статичні форми дитячої активності.
До кінця дошкільного віку можуть і повинні бути сформовані ціннісні основи ставлення до дійсності, один з яких - пізнавальні цінності. Передаючи дитині вироблені людством і зафіксовані в культурі засоби і способи пізнання світу, дорослий навчає самої можливості здобувати знання і використовувати їх у життя.
При пізнанні свого внутрішнього світу, своїх зростаючих можливостей у малюка народжуються нові форми світосприймання, елементи довільності в рішенні пізнавальних завдань, інтерес до знання, що в цілому утворить культуру пізнання.
Адже призначення освіти - давати кожному те, що потрібно саме йому, а не знання взагалі. Будь-яка дитина «заповнена» власним досвідом, який і визначає характер її інтелектуальної активності в тих чи інших конкретних ситуаціях.
В основі ціннісних підстав особистості лежать знання про світ, природу, людину як складовою цього світу, про взаємини між ними. Оволодіння дітьми знаннями забезпечує певний рівень їх інтелектуального розвитку. У сучасній науці можна виділити різні точки зору на інтелектуальний розвиток дошкільнят, іноді діаметрально протилежні. Нейрофізіологи вважають, що розвиток дитини затримується стереотипом наших взаємин з маленькими дітьми. Більшість дітей страждають не від надлишку, а від браку інформації. Дитячі психотерапевти, навпаки, вважають, що прискорення інтелектуального розвитку дітей небезпечне, тому що відбувається рання і неправомірна стимуляція розвитку лівого півкулі головного мозку на шкоду правому, відповідального за образне, творче мислення.
Інтелектуальне виховання особистості - фактично реалізація права дитини бути розумним. Порушення цього права занадто дорого обходиться як самій дитині, так і суспільству в цілому. Не можна не погодитися з В.А. Сухомлинським, який писав, що «…невіглас небезпечний для суспільства, він не може бути щасливий сам і завдає шкоди іншим. Дитина вийшла зі стін школи і може чогось не знати, але вона обов'язково повинен бути розумною людиною». Ці слова актуальні і в наші дні. З великою відповідальністю педагог повинен підходити до організації та вибору змісту дошкільної освіти, щоб, не форсуючи, забезпечити своєчасне інтелектуальний розвиток дитини, враховуючи, що до 7років вона досягає 80% своїх розумових можливостей!
Характерною є схильність дитини до самоутвердження спочатку в очах до-рослих, потім — однолітків, а згодом — і у власних очах. Під час інтелектуальних ігор діти навчаються точно і повно сприймати предмети та їхні властивості - колір, форму, розташування в просторі. Без такого навчання сприйняття дитини довго залишається поверховим, маляті важче опановувати іншими видами діяльності - конструюванням, малюванням. У дитини не буде необхідного грунту для загального розумового розвитку, таким дітям складно засвоювати знання і навички в початкових класах школи. Засвоєння сенсорних еталонів - процес, що триває кілька років і включає поступовий перехід до все більш складним формам сприйняття.
Своєчасний рівень розвитку інтелекту дітей дошкільного віку багато в чому гальмується наступними факторами:
ü декларативністю знань, пропонованих дітям;
ü великою кількістю занять і відсутністю зв'язків між ними, що не дає можливості дитині поміркувати про почуте, «вжитися» в матеріал і перевести знання в практичну площину;
ü немає чітко вираженої системи в подачі знань, частіше педагог йде шляхом збільшення кількості знань, а не по дорозі їх розширення, концентрації навколо найбільш значущих аспектів, «ядра» знань;
ü рідкісним використанням активних форм пізнання дітей: експериментування, моделювання, елементарних дослідів, самостійного збору інформації тощо.
Продумуючи зміст форми і методи організації пізнавальної діяльності дошкільників, кожному педагогу слід знайти резерв вдосконалення інтелектуального розвитку дітей в конкретній віковій групі.
Як відомо, успішне вирішення завдань на будь-якому віковому етапі пов'язано з умінням аналізувати і синтезувати, переключатися з одного способу дії на інший, абстрагувати, конкретизувати, порівнювати, узагальнювати і т.д. Значить, і акцент дошкільної освіти повинен бути перенесений з засвоєння конкретних знань у тій чи іншій області на способи їх добування і творчого застосування до певної життєвої або навчальної ситуації.
В процесі формування у дітей інтелектуально-пізнавальних умінь вирішуються завдання навчання системі дослідницьких дій, необхідних для самостійного багатостороннього аналізу предметів, вміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати, групувати і аналізувати. Це багато в чому буде визначати успішність дитини в його подальшому житті та навчанні.
Вирішуючи завдання інтелектуального розвитку, можна наповнити заняття конкретним змістом, реалізуючи будь-яку інноваційну програму дошкільної освіти та пам'ятаючи про те, що інтелектуальні вміння формуються поступово, не стільки в ході фронтальних занять, скільки в активній самостійній повсякденній діяльності дітей, де у них є можливість неспішно поміркувати над своїми діями, в чомусь утвердитися, в чомусь засумніватися. Педагогу ДНЗ відводиться в даному випадку роль співучасника дитячих відкриттів, який не поспішає вказати шлях рішення задачі або проблеми, а мудро і тактовно підтримує дитини на шляху самостійного пошуку.
Зміст таких занять з дітьми досить складний, але в той же час є для поступового і систематичного формування елементарних інтелектуальних вмінь, які, у свою чергу, послужать основою подальшого розвитку та засвоєння більш складних понять.
Саме тому важливою складовою розвивального простору в дошкільному закладі повинна бути ігротека розвивальних ігор. Адже тут кожна дитина незалежно від рівня розвитку і здоров’я може оптимально реалізувати свої можливості.
Уся робота ігротеки спрямована на формування інтелектуальних якостей особистості, зокрема:
ü швидкість, послідовність, логічність, критичність мислення;
ü точність внутрішнього мовлення;
ü швидкість і послідовність сприймання;
ü обсяг та розподіл уваги;
ü точність та міцність пам’яті;
ü мотиваційна спрямованість до пізнання.
В ігротеці розвивальних ігор ДНЗ рекомендуються дидактичні ігри на розвиток сприймання, уваги, памяті, мислення, мовлення, загальної та дрібної моторики:
1. Лото, пазли, головоломки, лабіринти.
2. Шахи, шашки; телескопи, мікроскопи, біноклі дитячі.
3. Книжки, книжки-шнурівки, - липучки.
4. Мозаїки, ігри на магнітах.
5. Розмальовки, олівці, фарби.
6. Конструктори та будівельні блоки; м’які та дерев’яні 3-Dконструктори.
7. Розвиваючі іграшки-трансформери.
8. Музичні іграшки та музичні килимки.
9. Інтерактивні іграшки.
10. Авторські розвивальні іграшки (дошки Сегена, іграшки М.Монтессорі, палички Кюізенера, кубики М.А.Зайцева, логічні блоки Дьєнеша тощо).
Як відомо, вміння, у тому числі і розумові, виробляються в процесі багаторазових вправ. Щоб зберегти інтерес дітей до гри, необхідно постійно змінювати ігрові ситуації та практичні завдання. Основний методичний принцип дидактичних ігор - їх багаторазове повторення, це - необхідна умова розвиваючого ефекту. Але тут виникає пекуче питання: у що грати? Проблема інтелектуальних ігор для дітей наймолодшого віку вирішується, але повільно, а наші діти ростуть швидко.

10. «Подарунок собі»
Мета: Дізнатись що саме педагог візьме для себе в скарбничку для майбутнього використання.

Ведуча: Підійшов до кінця наш семінар – практикум , хотілося б почути що саме вам прийшло до душі. Візьміть стікер із зображенням подарунка та напишіть що саме вам сьогодні сподобалось.
Дякую за увагу!

Автор: 

Чернега Н.А.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі