Інтерактивні заняття направленні на проведення просвітницької діяльності серед батьків в ДНЗ
Практичний психолог ДНЗ №13 "Гвоздичка"
Сменова І.В.

Заняття 1
Тема:
« Особливості статевого виховання дітей дошкільного віку »
Мета: налагодити комфортні умови для досягнення ефективної взаємодії, допомогти батькам усвідомити свою роль у статевому вихованні дитини, сприяти покращенню розуміння поняття та особливостей статевого виховання.
Очікувані результати:
• Позитивне сприймання батьками важливості статевого виховання, як невід’ємної складової розвитку гармонійної особистості дитини;
• Розуміння важливості своєї ролі в процесі статевого виховання ;
• Орієнтування в різних аспектах та особливостях підходу до статевого виховання.
Хід заняття:
1. Вступне слово психолога
Напевно, ви вже замислювалися як підготувати ваше дитя до дорослого життя, дорослих стосунків. А, можливо, ви щойно отримали запитання свого малюка і завмерли, не знаючи як правильно повестися, як відповісти йому на різного роду непрості запитання.
Мабуть, нікого не треба переконувати в тому що статева освіта дітей повинна здійснюватися у сім’ї. Але як? Адже можливих варіантів роз’яснення тих чи інших питань багато, а обрати треба один. Знання принципів статевого виховання допоможе батькам самостійно знаходити вихід у важких педагогічних ситуаціях. Від того, як зуміють батьки зрозуміло пояснити сину чи доньці різні життєві явища у взаєминах статей, залежатиме і формування статевих установок дитини, розуміння своїх обов’язків, необхідності керування собою, своїми бажаннями і поведінкою.

2. Прийом „Незакінчені речення”:
– За 20 сек. продовжіть, будь ласка, речення, що написане на ватмані:
„ Я розумію під поняттям статеве виховання саме ...”
3. Міні – лекція психолога
Особливості статевого розвитку
В якому віці діти починають усвідомлювати свою статеву належність? Психологи вважають, що коли дитина починає говорити замість "Дай Каті" "Дай мені", коли вона вперше скаже про себе "я", то це новоутворене "Я" завжди грунується на глибокому розумінні, що я – дівчинка, а не хлопчик, і навпаки.
До 1,5-2 років дитина здатна визначити й запам’ятати належність до статі, в 4-6 років – засвоїти зовнішню модель поведінки своєї статі. "Ця куртка дівчача, – заявляє чотирирічний хлопчик мамі, – я її не носитиму".
Якщо в молодшому і середньому дошкільному віці дитина здатна сприймати насамперед зовнішні відмінності чоловіка і жінки – у будові статевих органів, в одязі, характері ігор, то після 4-5 років з’являється стійке уявлення "Я – хлопчик", або "Я – дівчинка", усвідомлене розуміння норм поведінки, поляризація ролей відповідно до статевої належності в сюжетно-рольових іграх.
У 7-8 років при нормальному вихованні дитини в неї повинна з’явитися власна лінія статевої поведінки, що відповідає моральним, фізичним та естетичним нормам і вимогам. Вона проявляється у виборі хлопчачих або дівчачих ігор, манерах поведінки дитини, характері міжстатевого спілкування. Відхилення в оволодінні статевою роллю зумовлюється в цей період життя дитини соціальними факторами, насамперед сімейним оточенням.
Засвоєння ж рольової статевої поведінки відбувається дещо пізніше. Тоді вважають учені, коли від простих наслідувальних ігор – дій з предметами, дитина переходить до сюжетних ігор, які відображають чоловічі і жіночі професії, стосунки, вчинки, характери.
Щоб стежити за ростом статевої поінформованості, батьки повинні мати перед очима своєрідний еталон статевих інтересів, дитячої цікавості до питань народження людини. Вчені класифікують питання дітей таким чином:
До 2-3 років цікавить власне тіло, в тому числі статеві органи. При цьому з’ясовуються ознаки відмінності хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок.

До 3-4 років – цікавлять питання, звідки беруться діти? Хто їх приносить? Чому у жінок бувають такі великі животи?
До 5-6 років – як попадають діти в живіт до матері, яким чином звідти виходять? Як вони ростуть там і розвиваються?
У 6-8 років – яка роль батька появи в сім’ї дітей? Чому діти бувають схожими на своїх батьків? Чи можуть народжуватись діти у дітей?
Якщо батьки невміло коментують характер міжстатевих взаємин і народження дітей, це може негативно позначитись на подальшому розвитку їх статевих установок.
Діти, правдиво інформовані батьками, виробляють у собі стійкий імунітет проти бруду й паскудства, розповсюджуваного нерідко найбільш "досвідченими" представниками вулиці.
На думку спеціалістів, про відмінність у будову організму чоловіка і жінки малюки повинні дізнатися десь до 2,5 – 3 років. Батьки повинні знайти доцільний спосіб повідомити дітям про це.
4. Перегляд відео – матеріалів О.А. Голоцван
« Статеве виховання та його особливості » (https://www.youtube.com/watch?v=fy61vAfnb9U, https://www.youtube.com/watch?v=lD0iPYaJwQc )
5. Обговорення інформації отриманої в відео матеріалах .
6. Міні – лекція медичної сестри закладу на тему « Гігієна статевих органів дошкільнят»
Чи вміє ваша дитина мити все тіло теплою водою, обтирати тіло і мити ноги холодною водою, стежити за нігтями, самостійно зачісуватися? Розвинуті з дитячих років навички гігієни тіла важко переоцінити. В дошкільному віці батьки повинні допомагати малюкові засвоїти гігієнічні правила, які допоможуть у зрілі роки зберегти здоров’я, працездатність, можливість народжувати й виховувати повноцінне потомство. Все це безпосередньо стосується засвоєння дитиною статевої ролі. Сформовані навички гігієни не тільки загартовують організм дівчинки, й запобігають виникненню гінекологічних захворювань. Звернемо увагу на поширену помилку матерів у ставленні до гігієни дочок. На запитання, коли треба починати навчати дівчинку підмиватися. Майже всі матері відповідають : "Коли починається менструація". Це неправильно. Привчати дівчинку до повсякденного підмивання необхідно з раннього дошкільного віку. В ранньому дитинстві засвоюються перші стереотипи рольової статевої поведінки. Помилки батьків у статевому вихованні дітей часто призводять до трансформації у засвоєнні статевої ролі.
7. Вправа «Я дізнався ( - лася ) для себе … »
Група розбивається на пари та на паперових сердечках за п’ять хвилин зазначають, що отримали нового в свою « Батьківську скарбничку »
8. Технологія «Мікрофон»
« З даної теми мене цікавлять такі моменти, а саме …»
9. Заключне слово психолога
Сором’язливість батьків у питаннях статі – це досвід принесений з їхнього власного дитинства. Але подумайте про це з наукової точки зору.
Пам’ятайте також, що знання – це захист. Ось чому люди, які зазіхають на дітей, майже завжди обирають жертву серед тих, хто майже нічого не знає, які не зможуть нічого розповісти. Мовчання зі сторони батьків служить для них твердим переконанням, що про це розмовляти не можна.
Так що, будь-ласка не робіть своїх дітей мішенями для сексуальних нападів. Невинна, тобто неінформована дитина погано захищена і знаходиться у небезпеці.
Список використаних джерел:
1.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб./ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред. О.І.Пометун. – К.: Вид-во А.С.К., 2004.
2. Оксана Кікінежді, психолог.
« Сексуальне виховання у дзеркалі раннього дитинства »
3. Відео матеріали « Статеве виховання та його особливості » О.А. Голоцван
Заняття 2
Тема:
« Важливі моменти в статевому розвитку та відповіді на непрості запитання… »
Мета: розглянути питання, які можуть хвилювати батьків стосовно особливостей статевого розвитку дітей, налагодити більш тісний зв'язок психолога та групи .
Очікувані результати:
• Володіння батьками інформацією щодо « непростих » та незрозумілих питань;
Хід заняття:
1. Вступне слово
На сьогоднішньому занятті я пропоную розглянути ряд ситуацій, в яких часто ми як батьки та педагоги можемо не мати компетентних реакцій, а саме:
• Підглядання дітей за дорослими та копіювання поведінки в ігровій діяльності;
• Дитяча мастурбація. Чи норма це? Як правильно реагувати?
• Поняття сексуального насилля дітей.
2. Вправа « Ваша думка»
Дитина стала свідком інтимної сцени батьків. Що робити?
Група ділиться на дві підгрупи та на протязі 2 хвилин виражають послідовність власних дій щодо ситуації.
Коментар психолога
1. Жодної паніки
2. Не намагайтеся вигнати дитину за двері та не сваріть її
3. Потрібно одразу заспокоїти дитину
4. Поговоріть з дитиною про секс в доступній для дитини формі.
Обговорення кожного підпункту та питань, які виникли по ходу обговорення.
3. Вправа « Пазл»
Роздаємо учасникам, у хаотичному порядку, розрізні частини картинки з написами додаткових чинників, які впливають на прояви мастурбації у дітей. Кожен по черзі виходить та проговорює своє твердження й пазл складено .

Коментар психолога
Дитяча мастурбація – досить делікатне питання і часто батьки залишаються наодинці з цією проблемою, боячись винести її за межі сім’ї.
Як же вияснити де мастурбація просто етап нормального розвитку, а де вона приймає невротичний характер? Є ряд умов, на які слід звернути увагу. Саме вони можуть вказати на ненормальний характер:
– Груба, імпульсивна форма мастурбації
– Нав’язливий характер
– Велика частота. Тобто коли вже виробилась стійка звичка. Дитина прагне цим займатись будь-якої хвилини (за столом, читаючи книжку, одягаючись, граючись, переглядаючи телевізор, перед сном…)
– Стають можливими випадки мастурбації в громадських місцях
– Дитина не може зупинитись при зауваженні дорослого, а навпаки реагує агресивно
– Якщо ви помічаєте, що малеча скоріше знімає напругу, ніж отримує задоволення
– Відсутність відчуття зніяковіння, сорому
– Дитина хвалиться тим, що мастурбує
– Вчить мастурбації братів, сестер чи друзів.
Як правильно відреагувати, якщо ви помітили за дитиною таку звичку?
Як не треба робити! Ні в якому разі НЕ соромте, НЕ висміюйте, НЕ сваріть, НЕ забороняйте, НЕ лякайте, НЕ погрожуйте, тобто ніяк НЕ акцентуйте.

4. Вправа « Зірви яблуко »
Зняття емоційного напруження та підведення до розгляду наступного питання.
5. Поняття сексуального насилля дітей.
Сексуальне насильство над дітьми останнім часом становить жахливу статистику. Як можна запобігти насильство над дітьми і як розпізнати тривожні ознаки того, що сталося або можливого насильства? "Тільки один з п'яти дітей, які зазнали сексуального насильства, розповідає про це", - говорить Робін Касл, фахівець з питань запобігання жорстокого поводження з дітьми, США. Більшість жертв розповідають про те, що трапилося тільки тоді, коли підростуть. "Дитині дуже важко відкритися, навіть за найсприятливіших обставин", - пояснює вона. Ви повинні навчитися розпізнавати тривожні сигнали.
6. Вправа « П’ять пальців »
Учасникам пропонується відповідно до своїх п’яти пальців пригадати 5 дітей зі свого близького оточення.
Коментар психолога
Кожен п’ятий з дітей може піддаватися насильницькому впливу і це страшно.

7. Перегляд роликів про випадки розбещення та насильства над дітками.

8. Вправа « Намалюй та захисти »
Учасники схематично зображують дитину та прописують, що вони повинні знати про захист своїх дітей від такого страшного явища, як СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЛЯ.
Учасники проговорюють почергово своє бачення, психолог фіксує на дошці основні моменти, які повинні бути розглянуті, на думку самих батьків.

Заняття 3
Тема:
« Профілактика сексуального насилля дітей дошкільного віку.
Захистимо своїх дітей»
Мета: ознайомити батьків з основними маркерами поведінки дитини, які вказують на те, що над дитиною було здійснено насильство, допомогти навчити дитину бути захищеною.
Очікувані результати: усвідомлення актуальності та серйозності підходу до даного питання.
Хід заняття:
Коментар психолога
Батьки повинні надати дітям всю необхідну інформацію і формувати поняття про цінності, які стосуються сексуальної поведінки і близьких відносин. Завдяки цьому діти будуть краще підготовлені до сприйняття небажаної інформації, яку вони отримують з ЗМІ та від однолітків.
Навіть якщо батьки не можуть постійно контролювати те, що бачать, чують і роблять діти, вони можуть попередити "сексуальну експансію ", регулярно і відверто розмовляючи на цю тему з дитиною. Як це зробити? Подивіться дитині в очі, скажіть, що любите його, відкрийте рот і почніть говорити.
1. Перегляд мультиплікаційного фільму « Кіко і рука»
2. Обговорення основних правил, яким потрібно навчити діток
Правило 1 «Тут мене не торкайся»
Якщо з раннього віку дитині прямо і відверто розповідали про інтимні зони, використовуючи точні терміни для визначення статевих органів та інших частин тіла, вони у старшому дошкільному віці зможуть зрозуміти межі дозволеного, тобто ті частини тіла до яких можна торкатися.
Правило 2 «Твоє тіло належить тільки Тобі»
Слід пояснити дитині, що її тіло належить тільки їй і ніхто не може торкатися до нього без її дозволу та те, що вони також не повинні торкатися частин тіла інших людей, що, як правило, прикриті спідньою білизною.
Правило 3 «Добре зробиш, коли розкажеш про секрети, які Тебе турбують!»

Якщо хтось робить те, що не можна - скажи про це кому-небудь іншому.
Але не тримай у секреті.
Правило 4 «Ні» означає «Ні» !
Для того, щоб дитина засвоїла це правило потрібно спочатку пояснити, що є безпечним або небезпечним для неї.
Правило 5 «Ні – біжи – розкажи!»
Потрібно пам’ятати, що найкращим методом попередження сексуального насильства є відверте спілкування з дитиною, навіть на делікатні теми. Але спілкування повинно відбуватися в доброзичливій, заспокійливій атмосфері.
3. Вправа « Поділись захистом »
Учасники стають в коло зовнішнє та внутрішнє лицем один до одного, внутрішнє коло рухається та по черзі проговорює своєму опоненту « чого ми повинні навчити дитину, щоб вона була в безпеці»

4. Вправа « Маркери »
На ватмані психолог малює коло .
Зазначаємо основні моменти в поведінці дитини, яка зазнала сексуального розбещення чи насилля.
Діти, які зазнали сексуального насильства, мають деякі загальні властивості. Ці прояви не є визначальними, але дозволяють припустити наявність сексуального насильства, якщо вони спостерігаються протягом тривалого часу або в особливих комбінаціях.
Індикатори в поведінці:
1. Незвичайні знання на сексуальну тематику.
2. Тривалі і недоречні для даного віку та рівня розвитку сексуальні ігри (включаючи з іграшками).
3. Сексуалізоване вираження прихильності або поведінки.
4. Надмірна самостимуляция геніталій (коли ви не можете відволікти дитину).
5. Імітація статевого акту з братами і сестрами, або з друзями, або ж сексуальна увага до тварин.
6. Сексуалізовані поцілунки у взаєминах з батьками та друзями.
7. Сексуальна стурбованість.
8. Компульсивна сексуальна поведінка (хапання за груди або за геніталії, компульсивне роздягання).
9. Плутанина з приводу доречних фізичних меж.
10. Несподівані зміни в почуттях, що стосуються конкретної людини або місця (наприклад: “Я ненавиджу дядю Женю”).
11. Часті випадки безсоння або реакції раптового переляку.
12. Незвичайна боязнь певної конкретної людини або людей (чоловіків); боязнь повертатися додому; боязнь йти в денну групу або навпаки – залишатися на самоті; страх перед реальними або уявними об’єктами або перед людьми (чудовиська, маски, уніформи), що продовжуються набагато довше ніж зазвичай.
13. Свідчення того, що між дитиною та старшою людиною існують незвичайні, секретні, особливі відносини, особливо якщо вони супроводжуються вмовляннями, заманюваннями, подарунками.
14. Кошмари, нічні страхи та інші порушення сну.
15. Саморуйнівна поведінка, така як зловживання алкоголем або токсичними препаратами, проституція або нерозбірлива статева поведінка, самоушкодження, суїцидальні погрози або спроби суїциду, схильність до нещасних випадків, втечі з дому.
16. Виражені зміни в поведінці: протестна, надмірно агресивна чи деструктивна поведінка, що викликає труднощі в спілкуванні з іншими дітьми в школі, а так само в іграх; або, навпаки, пасивно підкорювальна, надмірно поступлива, антисоціальна, поведінка, яка призводить до правопорушень.
17. Компульсивна брехня і (або) сплутаність щодо власної реальності (наприклад, дисоціація, множинні особистості).
18. Загальна недовіра до дорослих або специфічна недовіра до дорослих тієї ж статі, що і ґвалтівник, або схожих на нього людей.
19. Проблеми регресії туалетних навичок, що призводять до того, що дитину знову доводиться навчати ходити в туалет.
20. Можливі порушення здатності до навчання, які можуть якийсь час не проявлятися і виявитися тільки на більш пізніх стадіях розвитку.
21. Регресія до інфантильної поведінки (енурез, смоктання пальця, сильний і безперервний плач, не пов’язаний ні з якими подіями, спалахи роздратування); або, навпаки, псевдозріла поведінка.
22. Надмірна прихильність або компульсивна потреба у виразах прихильності і уваги як у хлопчиків, так і у дівчаток.
23. Хронічна депресія, тривога, відхід у себе, фобії.
Будьмо завжди уважними до дітей. Обговорення основних індикаторів
5. Перегляд відео ролику « Діти наші дзеркала»
6. Коментар психолога
Ми для наших маленьких дітей цілий світ – давайте будемо своїм прикладом та уважним ставленням робити життя наших діток БЕЗПЕЧНИМ та ЩАС

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Психологія