Користувацький вхід

М. Куліш «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси в наш час (розробка уроку з української літератури)

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

М. КУЛІШ «МИНА МАЗАЙЛО» Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси в наш час
Мета: продовжити працювати над змістом твору, з’ясувати причини появи національного нігілізму; розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати тематику, образну систему твору; виховувати любов до рідного народу, держави.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: текст комедії, портрет автора
«Микола Куліш – талант світового масштабу.
Не буду шукати безперечних аналогій у класиці –
між Шекспіром і Міллером або Мольєром чи Бомарше,
але в сучасній драматургії він не мав собі рівних…»
(Юрій Смолич)
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда з елементами розповіді:
Ми продовжуємо працювати над твором М. Куліша «Мина Мазайло». Із змісту твору ми з’ясували, як Куліш уболіває за те, що його рідна, милозвучна, українська мова стала пасербицею у своєму домі. Чому так трапилось? Драматург пояснює це русифікацією, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури.
III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:
(записати тему уроку)
Отже, для повного розкриття цієї теми нам слід виконати завдання:

- розкрити суть суспільних процесів у тогочасній Україні;

- з’ясувати проблематику твору ;

- визначити актуальність п’єси.;

- Яка проблема виникла у сім’ї Мазайлів? Допоможуть нам з’ясувати значення прізвища наші дослідники.
( Доповідь учнів про походження прізвища головного героя і учнів класу)

- Що ж змушує людей змінювати прізвище?
(Звісно, буває і таке: прізвище є немилозвучним, принижує його носія)

- Чи є підстава для цього кроку в героя твору? Мазало вважає, що всі негаразди у його прізвищі. Послухаємо Мину та його дружину
Інсценівка «Мина у загсі»
- Що ж відбувалось тоді з людьми, з Україною, якщо люди зважувалися відмовитися від свого роду, коріння, нації?

- Як бачимо, виникає стільки питань, що п’єса вже не є такою простою, якою здається на перший погляд.

IV. Вивчення нового матеріалу:

- Коли написана п’єса? (1929)

- Що відбувалося в Україні того часу?
Заглибимося в атмосферу 20р. 20 століття.. Слово історикам
Захист міні - проекта «Українізація у 20-х роках 20 століття»

В Україні дістав легалізацію процес т. зв. українізації (офіційно - з середини 20-х років). Попри те, що “українізація” повсякчас відбувалася під акомпанемент червоного терору, її успіхи не можна не визнати вражаючими: вже на кінець 1927 року українською мовою вчилося 77 відсотків школярів, а на 1932 рік на 87,5 відсотків було зукраїнізовано пресу. Як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація виходить з-під контролю, кампанію “українізації” у 1932/1933 роках було брутально припинено, а національне відродження - умертвлено й розстріляно. Порівняно з 1932/1933-м навчальним роком вже в наступному навчальному році кількість українських шкіл зменшилася в Україні на 270, а кількість російських зросла на 198 Мільйони виморених голодом українських селян, що становили основу нації, плюс 80 відсотків репресованих кадрів української культури - таким виявився підсумок “українізації”.

- М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до цих змін у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв. До речі, М. Куліша називають провидцем за твір „Мина Мазайло”. Проаналізувати репліки дійових осіб комедії та документальні матеріали, зробити висновки.

І слова Мини Мазайла:

- Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.

ІІ – слова дядька Тараса:

- Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!

ІІІ – слова Мокія:

- Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?

ІV – слова тьоті Моті:

- Та в „Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна... СРСР

- Отже, чи щирими були заходи й наміри влади щодо українізації?

Саме тому її пізніше називали “фальшивою”.

- На які групи поділилися представники родини після новини про можливу зміну прізвища?

ЗА зміну пр. ПРОТИ зміни
прихильники рос. м. прихильники укр. м.
Мина, Мазайлиха, т. Мотря, Лина, Рина Мокій, Дядько Тарас

філологічний конфлікт

- Суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща?

- Що б ви відповіли на це питання? Чи коректне воно?

- Саме так, “краща” для кожного рідна мова. Таким чином, кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації. Як називаються такі люди?

(Патріоти)

- Поряд із поняттям патріотизму часто вживають такі слова, як “націоналізм”, “шовінізм”. Чи можете ви пояснити їх значення?

- а що таке манкурт?

- перед вами витяг із тлумачного словника, у якому наводяться визначення цих понять.

Запис на дошці:

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть. (тьотя Мотя)
Характеристика тітки Мотрі
Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості. (дядько Тарас)
Характеристика дядька Тараса
Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності. (Мина Мазало)
Характеристика Мини Мазала, дружини, доньки
Нігілізм (від лат. nihil — «ніщо») — світоглядна позиція, суть якої в запереченні цінностей.

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

- Кого ж із героїв комедії можна вважати патріотом? Висловіть свою думку.

- А що можна сказати про Моку?
Характеристика Моки
- Чим він зайнятий щоденно? Як називають його інші члени родини? Як поводиться із коханою дівчиною? Як ставиться до батьків?

- Отже, автор сміється над ним, а не схвалює. Чому?

(Його боротьба за укр.мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом)

- Зробимо висновок: які риси об’єднують цих героїв?

(Бездуховність, міщанство)

- Отже, які моральні проблеми суспільства висміює автор у своїй комедії?

( шовінізм, націоналізм, манкуртство, бездуховність)

V. Узагальнення й систематизація знань:
- узагальнимо все сказане на уроці: що, на вашу думку, хвилювало письменника під час роботи над комедією? Що він хотів сказати своїм читачам? Яким був його задум?
- В чому полягає актуальність твору?

( Отже, М.Куліш був творцем не комедій, а трагікомедій, адже занадто багато для звичайної комедії в його творі болю за власний народ. Я вважаю, що проблеми національної самосвідомості, почуття власної гідності, повага до своєї мови і інших мов - це ті проблеми, які і сьогодні є актуальними. На жаль, ще й сьогодні серед нас можна часто-густо зустріти і "мин", і "тьоть моть", яким байдужа будь-яка мова, бо у них - своя. Дарма, що пересипана словами-паразитами та з неправильними наголосами - їм це байдуже. Аби одяг був супермодним чи машина дорога. Для певної частини людей, на жаль, це є основним, а національна самосвідомість, майбутнє своєї держави та її мови - в кращому разі, на другому плані.
Ми живемо в третьому тисячолітті, розбудовуємо свою країну після довгих років утисків, відроджуємо українську мову у всіх сферах нашого життя. І хоча не завжди розмовляємо чистою українською мовою, але вчимось, усвідомлюємо себе нацією. Українська мова вперше за час свого існування проголошена державною. Дедалі більше стає у країні навчальних закладів із українською мовою викладання, все частіше розмовляють українською у великих містах.)
VІ. Підсумки уроку:
Підсумуємо все почуте на уроці і з’ясуємо значення творчості Куліша
Проектна робота (слайди).

Зачитати епіграф уроку

Твір - п’ятихвилинка «Сенкан»

І рядок Тема Українізація
(іменник)
ІІ рядок Опис Фальшива
(прикметник)
ІІІ рядок Дія Боротьба
(дієслово)
ІV рядок Ставлення , почуття Фальшива боротьба героїв
(речення)
V рядок Перефразування
(синонім, узагальнення)
Українець

Виконання тестів закритої форми

1. М. Куліш поставив 1931 р. в Камерному театрі в Москві драму (режисер О. Таїров)
А «Маклена Граса»
Б «Патетична соната»
В «97»
Г «Народний Малахій»
2. Найтісніше діяльність М. Куліша-драматурга пов'язана
А з Харківським театром ім. І. Франка
Б з театром «Березіль»
В з Новим театром у Києві
Г не пов'язана з конкретним театром
3. Відомий актор і режисер Лесь Курбас почав свою діяльність із п'єси М. Куліша
А «Патетична соната»
Б «Прощай, село!»
В «Народний Малахій»
Г «Хулій Хурина»
4. В українській драматургії М. Куліш працював
А 8 років
Б 10 років
В 12 років
Г 14 років
5. М. Куліш був репресований
А у 1928 р.
Б у 1930 р.
В у 1932 р.
Г у 1934 р.
6. У 1930 р. було написано твір
А «97»
Б «Патетична соната»
В «Прощай, село!»
Г «Маклена Граса»
7. «Голод», «Мусій Копистка», «Незаможники», «Десь на селі», «Гибель одного комнезаму» — це попередні варіанти назви твору М. Куліша
А «Комуна в степах»
Б «97»
В «Зона»
Г «Прощай, село!»
8. Міщанство й українізація — це, за визначенням М. Куліша, тема твору
А «Народний Малахій»
Б «Маклена Граса»
В «Хулій Хурина»
Г «Мина Мазайло»
9. Комедія М. Куліша «Мина Мазайло» написана
А у 1927р.
Б у 1929 р.
В у 1931 р.
Г у 1933 р.
10. Перша п'єса М. Куліша
А «Патетична соната»
Б «97»
В «Зона»
Г «Прощай, село!»
11. Відображення трагічних подій голодомору в Україні — тема твору
А «Народний Малахій»
Б «97»
В «Хулій Хурина»
Г «Мина Мазайло»
12. М. Куліш був розстріляний на Соловках
А у 1942 р.
Б у 1941 р.
В у1945 р
Г у 1940 р.

Код: 1 - Б, 2 - Б, 3 –В, 4 – Б, 5 – Г, 6 – В, 7 – Б, 8 – Г, 9 – Б, 10 – Б, 11 – Б, 12 - А
VIІ. Домашнє завдання:
Оцінювання
Підготувати повідомлення на тему: «Література в Західній Україні», чит. ст. 154 - 160

Автор: 

Танянська Юлія Олексіївна
вчитель української мови та літератури
Крисинського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Богодухівської районної ради Харківської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі