Мета: створити умови для здобуття учнями знань про літописи, визначити їх значення для дослідження минулого; навчити учнів з’ясовувати роль літописів у вивченні історії, формувати вміння на елементарному рівні здобувати інформацію, що вони містять, стимулювати інтерес учнів до подій минулого своєї держави, свого народу, виховувати повагу до книги як до джерела інформації.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
• розповісти про історичні праці – літописи, «Повість минулих літ» та літопис Самійла Величка;
• виокремлювати в тексті головне й другорядне;
• складати запитання до тексту;
• висловлювати власне ставлення до історичних праць.
Обладнання: настінна карта, атласи, картки з текстовими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
Основні поняття: літопис, козацький літопис.

Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Вправа « Криголам»
Завдання
1. Підніміть праву руку ті, хто має темне волосся.
2. Підніміть праву руку ті, хто має світле волосся.
3. Стисніть кулаки ті, хто має карі очі.
4. Плесніть у долоні ті, хто має блакитні очі.
5. Підніміть ліву руку ті, хто народився в Україні.
6. Підніміть дві руки ті, кому подобається вивчати історію.
Вчитель Отже, всі мають вивчати історію України, бо Україна – це наша Батьківщина. Історія – це коріння народу, чим глибше пізнаємо його, тим міцніше стоїмо на ногах.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Що таке історія?
2. Пригадайте, що вивчає історія.
3.Чим користуються вчені, вивчаючи історію?
4.Що таке iсторичне джерело?
5.Якi iснують види iсторичних джерел?
Вчитель. Для дослідника історії є скарбом все, що залишили по собі люди, а найбільш цінним є те, що вони написали. Завдяки їх праці ми знаємо досить багато про життя людей у минулому. Все, що ви дізналися з підручника, який вивчаємо, досліджено істориками. На минулому уроці ви дізналися про видатних науковців і зараз ми згадаємо про них.
Гра «Мережка». Правила гри: учні класу об'єднуються у групи, кожна з яких працює з карточками, на яких перераховано основні факти з діяльності Дмитра Бантиша-Каменського, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Дмитра Яворницького, Михайла Грушевського.
Учні розфарбовують карточки різними кольорами. Ті факти, які стосуються Дмитра Бантиша - Каменського - зеленим, Миколи Костомарова - червоним, Володимира Антоновича - жовтим, Дмитра Яворницького - блакитним, Михайла Грушевського - залишають білим.

1. вивчав події Національно - визвольної війни та Руїни 7. перший історик України
2. автор праці «Історія запорозьких козаків» 8. перший серед українських істориків почав використовувати термін «Україна-Русь»
3. за 50 років наукової діяльності надрукував понад 240 праць 9. автор 10-томної «Історії України –Руси»
4. автор праці «Історія Малої Росії» 10. написав понад 300 праць
5. автор праць «Про гайдамацтво», «Про походження козацтва» 11. зібрав 75 тисяч експонатів, які є гордістю українських музеїв
6. написав понад 2 тисячі праць 12. автор найповнішого узагальнюючого дослідження історії України від найдавніших часів до середини 18 ст.

Учні роблять висновок про значення діяльності видатних істориків України.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Основним джерелом найдавнішої та середньовічної історії України є літописи. Свою назву вони дістали від того, що виклад матеріалу в перших літописах починався словами "в літо". Чому ж літописи - цінні джерела для дослідження слов'янської історії, ми дізнаємось сьогодні.
І. Що таке літописи?
Вчитель.
Літописи є одним із найпоширеніших видів історичних джерел історії. Літописець... Літописання... Вслухаймося, як звучать ці слова. Вони самі підказують, що йдеться про опис різних подій протягом «літ» — років. Дійшли до нас ці слова з давніх часів Київської Русі. Історики пов'язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства. Літописи розповідають про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. З поширенням освіти і писемності вони стають і основним засобом передачі історичних знань від покоління до покоління.
Отже, вчені, вивчаючи історію, вивчають літописи.
То що таке літопис?
Робота з термінами
Записати в зошит
Літопис - це історичний твір XI-XVII ст., у якому найголовніші події записувалися у вигляді оповідей у хронологічному порядку по роках (літах).
Завдання учням:
1. Прочитати текс з інформаційної картки.
2. Назвати нові поняття та терміни, які зустрілися в тексті, скласти з ними речення.
Інформаційна картка № 1
Основним джерелом найдавнішої та середньовічної історії України є літописи. Розповідь про події кожного року в літописах зазвичай починалася словами: "в літо" - звідси назва - літопис. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. Літопис є історичним документом, бо в ньому є дуже стислі записи, у яких ширше розповідається про важливі суспільні події, обставини, характеризуються історичні особи, наводяться їхні висловлювання. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій. Літописцем називають укладача такого твору, який був учасником чи очевидцем подій. Поштовхом до початку літописання стали бурхливі події патріотичного характеру в Київській Русі, а також бажання знати минуле своєї вітчизни, щоб повніше осмислити і зрозуміти її теперішнє. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:
• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
• козацькі літописи, що виникли як опис визвольних змагань козацтва.
Літописи мають велике значення. Адже вони допомагають зрозуміти самобутність нашого народу, створюють картину історичного розвитку нашої держави. Вони мають історичну цінність і вчать нас розуміти, якого роду ми діти.
Учні озвучують складені запитання та дають на них відповіді.
ІІ. «Повість минулих літ» - перший літописний твір.
Вчитель.
Нестора називають літописцем. Він справді вів літопис, але правильніше було б називати його письменником та істориком. Нестор не просто перший професійний історик Київської Русі, а й батько усієї нашої історії. "Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості," - так писав Нестор у «Повісті минулих літ».
Робота в парах
Завдання учням:
1. Прочитати текс з інформаційної картки.
2. Розв’язати задачу. Скільки років минуло від створення «Повісті
минулих літ» до сьогодення?
3.Скласти сенкан із ключовим терміном «Повісті минулих літ».
Інформаційна картка № 2
Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб згодом стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Завдяки йому з'явився літопис «Повість минулих літ», у якому зібрані в певному порядку відомості від 852 до 1113 pp., тобто до подій, свідком яких був сам Нестор. Недарма праця ввійшла до списку 100 найдавніших книг світу. Автор описує розселення слов'ян, утворення держави, перших руських князів, розміщує історичні оповідки, документи княжої влади, закони того часу. Починається літопис так: «Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосійського монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала».
«Повість минулих літ» цікава тим, що в ній зібрано не лише історичні факти, а й народні перекази, легенди, інші зразки фольклору. Однією з відомих легенд, на основі якої були написані літературні твори, стала згадка про віщування волхвів київському князю Олегу. Віщуни напророкували, що він прийме смерть від свого коня. Олег відмовився від улюбленого коня, який супроводжував його не в одному поході. Але згодом потрапив на місце, де був прах тварини. Там князя вкусила змія. Так збулося віщування.
Також у цьому літописі згадується про заснування Києва, називаються імена братів Кия, Щека, Хорива та їх сестри Либіді, які вважаються легендарними особами.
Отже, «Повість минулих літ» – це не лише перший літописний твір про історію і витоки Київської держави, а й своєрідний підручник історії.
Учні зачитують складені сенкани
Робота в групах
Робота з документом З «Повісті минулих літ»
Учні об’єднуються в групи за кольорами і одержують завдання:
Червоні: 1. Ознайомитися з текстом документа
2.Заповнити схему : Коли відбувся похід князя Олега на Візантію? Назвіть племена, які приймали участь у поході?
Жовті: 1 Ознайомитися з текстом документа 2. Заповнити схему : Який винахід застосував Олег, щоб захопити Візантійську імперію?
Зелені: 1 Ознайомитися з текстом документа 2 Заповнити схему : Показати на карті шлях, яким пройшло військо князя Олега та місце битви.
Сині: 1. Ознайомитися з текстом документа
2. Заповнити схему : Яким був результат походу?
3.Які риси характеру мав князь Олег?

Уривок з «Повісті минулих літ»
У РІК 907. Пішов Олег на Греків... Узяв же він множество варягів, і словен, і чудів, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, котрі є пособниками. І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі.
І прибув він до Цесарограда, а греки … город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег.
І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, рушили з поля, і пішов Олег до города.
Побачивши ж це, греки убоялися і сказали, виславши послів до Олега: «Не погубляй город. Ми згоджуємось на данину, як ти ото хочеш». І зупинив Олег воїв …
ІІІ. Коза́цькі літо́писи - цінні джерела для дослідження історії.
Вчитель.
У XVII-XVIII ст., коли в європейських країнах літописання вже відмирало, в Україні відбувся його сплеск, що пояснюється, з одного боку, героїкою національно-визвольної боротьби українського народу, а з іншого - високим рівнем його освіченості та культурним і суспільно-політичним значенням історичних знань того періоду. Саме тоді з’явилося близько двох десятків коротких і ґрунтовних літописів, які стали називати «козацькими», ця назва часто вживалася як синонім до поняття «українськими».
Робота з термінами
Записати в зошит
Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам.
Завдання учням:
1. Прочитати текс з інформаційної картки.
2. Скласти запитання до прочитаного тесту
Інформаційна картка № 3
Найбільшим за обсягом (чотири томи) і найбагатшим за джерельною базою цього жанру є літопис Самійла Величка. Його автор - родом з Полтавщини, отримав освіту в Києво-Могилянській колегії. Величко був надзвичайно освіченою людиною. Знав добре латинську, польську і німецьку мови. Готуючись до своєї роботи, вивчив багато історичних джерел. Величко поклав собі за мету розповісти читачеві про всі найважливіші події в Україні, що відбувалися протягом семи десятиліть. Твір С. Величка охоплює період від 1648 по 1700 рр. Літопис — книга про Україну, про її непросту долю, про її видатних і рядових людей. А водночас — і про самого Самійла Величка, який ніби на сповіді в читача розповідає про свою віру, надію, про свої прикрощі й болі, ділиться своєю мудрістю. У текст автор вставляє уривки з художніх творів українських авторів, через те розповідь його щедро пересипана народними прислів'ями й приказками. Широко використовує Величко перекази й легенди, які на той час існували й відображали багато історичних подій. Так, йому є не тільки що переказати з багатої та складної нашої історії, а й розповісти про себе. Все це пише справжній патріот, який і не приховує своїх настроїв та симпатій.
Як і кожне джерело, цей твір вимагає критичного підходу. Автор нерідко вкладає в уста історичних діячів свої власні думки, а іноді складає для них цілі промови. Важливо, що Самійло Величко у творі виступає як палкий патріот своєї країни. Твір насичений ілюстраціями - портретами, гравюрами міст і фортець, зображеннями представників різних станів, гербів, печаток, автографами підписів, схем військових таборів та битв, зброї тощо. Він розповідає людям, до якого народу вони належать, чиї духовні діти. Це — справді велика книга українського народу. Це — подвиг усього життя Самійла Величка.
Літопис мав великий вплив на творчість Т.Г. Шевченка, використовувався українськими письменниками і художниками, які працювали у своїх жанрах над історичною тематикою.
Учні озвучують складені запитання та дають на них відповіді.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Гра «Палеограф» закінчити речення
Історичний твір XI-XVII ст., у якому найголовніші події записувалися у вигляді оповідей в хронологічному порядку по роках (літах) називається ……
Першим професійним істориком Київської Русі, батьком усієї нашої історії називають ….... Він – автор літопису ………. У ньому зібрані в певному порядку відомості від 852 до …… року. Похід князя Олега на Візантію відбувся у ………….. році. Історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам називаються …… Автором найбільшого з усіх творів цього жанру є …… .
Твір С. Величка охоплює період від … року. Літопис С. Величка мав великий вплив на творчість …..
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал відповідно до плану уроку.
2. Скласти твір-есе «Роль літописів у вивченні історії»

Класи: 5 клас

Предмети: Історія України