ВИХОВНА ГОДИНА
Хліб – усьому голова
Мета. Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.
Вед. Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.
Хоч не солодкий,
Та дуже смачний,
Хоч сам маленький,
Проте дорогий,
Сядем обідати, -
Він на столі.
Люблять його
І дорослі, й малі. (Хліб.)
Вед. В народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю. Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Замість сучасних сосок дітям-малюкам давали обгорнуту в тканину м’якушку-смоктунця. Старі люди казали дітям: «Їжте на здоров’я та сил набирайтеся».
Вед. З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість.
Вед. Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток). Виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті, в горі і в радості.
1. Ви знєте, як пахне хліб?
Диханням сівача, вогнем безсонних діб.
Трудом і творчістю, людським потом гарячим.
Він пахне так, як пахнуть медом соти.
2. Він пахне степом, сонцем у жнива,
Коли, мов князь, сповзе з лопати,
Вже хліб печуть і дух життя багатий.
Поволі завойовує права.
3. Ось він – хлібчик духовитий
З хрустом кірочки смачний
Ось він теплий, мов налитий
Щедрим сонцем золотим.
І на стіл у кожний дім
Завітав, з’явився він.
Вед. Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.
З чого ж починається хліб?
(Виходить учень із колосками)
- Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.
Взимку спочивав під пухким шаром снігу.
Весною проріс маленьким росточком.
Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.
У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.
У млині змололи і я перетворився на біле борошно.
На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.
Вед. Вони виросли із зерниночки,
З тоненької билиночки.
Вітри блакитні віяли,
А хмарки дощик сіяли.
Волоссячко пишається,
На сонці наливається,
І під вітрами буйними
Шумить, шумить воно.
Ой, буде втіха кожному,
Хто виростив і виходив
Це золоте зерно!
1. Навесні посію
Зерна в полі чистім,
Хай над ними світить
Сонце променисте.
2. Жито дозріває на горі за гаєм,
Зерна обважніли на міцнім стеблі.
Колоски схилились. Це вони вклонились
За тепло і соки Матері – землі.
3. На веселім вітрі
Зашумить колосся,
Стане долотою
Урожайна осінь.
4. І зерно в комори
Річкою поллється,
А люди помелють –
Борошном назветься.
5. На заводі пекар
Хліб спече з любов’ю,
Скаже: «Любі діти, їжте на здоров’я».
Вед. У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг), зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах. А у наш час все це роблять машини.
6. Зростає колос золотий,
Налитий сонцем й небом,
Щоб ми вклонилися йому
І багатіли хлібом.
7. І кожен день, і кожну мить
Дай, Боже, Хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були бездушні.
Вед. Хліб є основним продуктом харчування в Європі, Америці на Близькому Сході і в Північній Африці, на відміну від Східної Азії, де основним є рис. Хліб, як правило, виготовляють із пшеничного борошна. Завдяки високому вмісту клейковини (яка дає пористість і еластичність тіста), пшениця є найпоширенішим зерном, яке використовується для приготування хліба, але також для хліба використовують інші зернові, такі як жито, ячмінь, кукурудзу, овес, як правило, але не завжди. В поєднанні з пшеничним борошном білий та сірий хліб.
8. Хліб – усьому голова,
Хліб – як сонце, кажуть,
Хліб – це спокій, мир, життя,
Хліб – це справжня радість.
9. Молись до хліба, не кидай,
Хай хліб спасінням буде,
Бо не черствіє хліб святий,
Черствіють тільки люди.
10. Хліб – багатство найцінніше
Гість жаданий в хаті,
З тих часів, коли навчились
Його виробляти.
11. Імен багато має хліб,
Є гарні і незвичні –
Рогалик, торт, батон, пиріг
І паска й паляниці.
Ще – бакалійник і калач,
Перепічка і Ніцца,
12. І завиванець, і погач,
Галушки, коржик і лаваш.
І колобок, і легуміна,
І мандрик, і пампушки,
Книші, лангоші, пиріжки,
Хрусти, сухарики і пишки.
Вед. Звичайний хліб містить у собі поживні речовини, необхідні людині. У хлібі є білки, вуглеводи, вітаміни груп В, РР, мінеральні сполуки, наприклад життєво важливі організму солі кальцію, заліза, фосфору. Хліб має рідкісну властивість – він не приїдається, не може набриднути людям. Хліб – практично єдиний продукт, який не втрачає своєї привабливості, зберігає здатність залишатися корисним, навіть якщо його використовують у їжу не відразу. Якщо хліб зачерствіє, він усе одно корисний для харчування людини.
13. Пахучий хліб, духм’яний хліб,
У будень і на свято
Учіться, діти, весь свій вік
Святий хліб шанувати.
14. Хлібе, святий наш , хлібе!
Перед тобою голову схилю.
Вустами прихилюсь до тебе
І клятву вимовлю свою.
Клянусь тебе любити ніжно й щиро
Клянусь навіки шанувать тебе!
Вед. Згадують про хлібобулочні вироби і в казках, давайте пригадаємо їх.
1.Думав,що хитріший за всіх,
А попався, просто сміх!
Аж на ніс лисичці сів;
Вдруге пісеньку завів.
А вона цього й хотіла-
Хап!Одразу його з`їла…
Хто ж хитрун цей із казок?
То хитренький (Колобок).
2.Що з`їв собака у дівчинки із казки «Квітка-семицвітка»? (Бублики).
3.Чим обмастила лисичка собі голову,щоб обдурити вовка? (Тістом).
4.Знайшов півник колосок
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не помагав. (Колосок).
5.Що несла Червона Шапочка своїй бабусі? (Пиріжки).
6. З якої казки ці слова: «- Не сідай на пеньок,не їж пиріжок.» (Маша і Ведмідь).
7.Що втекло від баби з дідом,
Не сиділо на вікні?
А зустрілося з зайчатком
Й ну співать йому пісні. (Колобок).
8. Що півник зробив із колоска? (Пиріжки).
9.З якої казки цей уривок:
Одного разу рано встала,
Щоб пиріжечків напекти,
Ведмедя лагідно спитала:
В село їх може віднести?
Бабуні й дідові? Благаю!
Я все в корзинку поскладаю,
Ти на світанку вирушай! (Маша і Ведмідь).
10. Що розсипала лисичка, щоб виманити Півника у казці «Котик і півник» (Зерно).
Вед. Хліб частина історії і її майбутнє. Він дивний початок і окреме щастя життя.
Послухайте і запам’ятайте ці слова:
1. Друже, ким ти не станеш в житті, ніколи не зможеш обійтись без хліба. Живи так, щоб хліб твій був завжди чистий, справедливий, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і для твоїх внуків, він завжди лишався прекрасним дивом, витвором рук людських.
2. Запам’ятайте: у хліба душа вашої землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.
3. Не топчи хліба, не кидай недоїдений кусок, не гордуй ним. Пам’ятай, за хліб платять життям. А шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.
4. Головним твоїм годувальником був завжди твій народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром, на яке ти здатний.
5. Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб. Тільки сильний духом вдячний за хліб. Будь те ж вдячними, друзі!
6. Віддаймо шану трударям, що виростили, вимолотили його, перемололи на борошно, рукам, які випекли оці смачні, рум’яні, схожі на сонце паляниці.
7. Хліб – совість наша, хай буде в кожній хаті на столі, прикритий вишитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий, недобрий. Хліб не буває таким. Бувають невмілі руки, що невдало випечуть його.
8. Тож вклонімося цій святині, щоб одвічно був хліб у кожній хаті, щоб не черствів, не глевків. Бо в народі кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми!»
Вед. Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий
Малечі кучерявій.
Вед. — Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.

Вед. Хліб на столі. Пахучий і рум”яний.
Неначе сонце встало з-за гори.
Лоскоче душу хліб святий, духмяний,
Неначе каже: „Їж мене, бери!”
На рушнику гаптованім, строкатім,
Що мама вишила ,.. давно оте було…
Блаженний хліб… Молитвою у хаті
Враз роздалося. Наче зацвіло…
А за вікном – жоржини гордовиті
Наївно знову стукають в шибки…
І чисті роси, сонцем не допиті,
Вже напувають житні колоски…
Майбутній хліб. Яка важка дорога!
Це знають і старі, і молоді.І прикро так!
І так бере тривога, Що десь голодні люди є й худі.
А хліб, буває, викидають…
-Нехай суха буханка і черства.
-Згадай, що люди голодають,
І їм як мед, пекуча кропива…
Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу!
Бо він святий, як ангела душа.
І він спішить до батькового столу,
До матері щоденно й до тебе поспіша…
І ось він тут, всміхається до тебе,
А за вікном зітхають явори…
Є сіль і хліб, і більшого не треба,
Цінуй його. Він твій. Бери…

Україночка

Тільки – но з печі,
Скоринка в золі –
Свіжа хлібина
Лежить на столі.
День розпочався
З цієї хлібини...
В ній наш достаток,
Могутність країни,
Кажуть в народі
Правдиві слова:
Хліб – годувальник –
Всьому голова!

15. Тож бажаємо усім,
Щоб ви завжди здорові були,
І врожай був багатий.
Щоб раділа кожна хата.
16. Дай нам, Боже, у полі роду.
У полі роду, у хаті згоду.
17. Дай нам, Боже, широкі ниви.
А на тих нивах рясні пшениці –
Пером - перисті, зерном – зернисті.
18. Дай, Боже, усім жителям країни здоров’я ,
Світлого хліба, мирного неба, чистої води і ніякої біди.
Разом. Хліб – добро народне, бережіть його.

19. Гості наші дорогенькі,
Добра вам бажаєм,
І за звичаєм вкраїнським
Хлібом пригощаєм.

Вед. Скуштуйте цей святий хліб, відчуйте його смак і не забувайте, що
хліб – усьому голова. (Ріжуть і роздають усім присутнім коровай, принесений заздалегідь, що лежить на вишитому рушнику)

Класи: 4 клас

Предмети: Виховна робота