Користувацький вхід

Внесок у формування і розвиток особистісних якостей школяра і, в першу чергу, самокеруючих механізмів особистості

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

«Внесок у формування і розвиток особистісних якостей школяра і, в першу чергу, самокеруючих механізмів особистості»
В. Ф. Шолохова, ЗОШ №126, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
Проблема виховання, соціалізації,формування і розвитку особистісних якостей школяра є однією з центральних задач для розв’язання в сучасній школі. Треба враховувати, що поняття «розвиток»має неоднозначний зміст.
Розвиток людини є безперервним процесом. Людина зазнає різних фізичних (морфологічних, біохімічних, фізіологічних) і соціальних (психічних, духовних, інтелектуальних) змін. Процес формування і розвитку особистісних якостей школяра є ключовим в роботі по вихованню соціально адаптованої особистості. Важлива роль у формуванні і розвитку особистісних якостей належить самому школяру, в процесі власної життєдіяльності він виробляє і розвиває в собі багато соціальних властивостей і якостей, які будуть характеризувати його суспільну суть і вміння адаптуватись в соціумі.
Головна і керуюча роль в школі у цьому процесі належить учителю. Саме вчитель спрямовує діяльність школяра на освоєння і застосування самокеруючих механізмів особистості. Особистість законодавчо визнана основною цінністю освіти. Особистістю можна назвати людину, яка досягла такого рівня соціального розвитку, який дозволяє їй знаходити й обирати серед цінностей культури особистісні смисли, свідомо, самостійно і відповідально діяти згідно з обраними смислами. Сучасне замовлення школі передбачає, що виховання, суттю якого є формування основ свідомості і досвіду поведінки, повинне сприяти становленню і прояву само керуючих механізмів особистості, що втілюють дійсно особистісні якості школяра.
Особистісні само керуючі механізми – це прояви особистості, які реалізують уміння знаходити, обирати серед цінностей культури, однією з яких є достатній рівень освіченості, власні смисли. І, керуючись ними, свідомо будувати свою поведінку та діяльність.
Свідомість має безліч функцій, які водночас є і її само керуючими механізмами. З поміж багатьох само керуючих механізмів особистості, основними , які вносять у формування і розвиток особистісних якостей школяра є механізми мотивування, ціле покладання, орієнтування, само актуалізації, самореалізації, самоконтролю, самооцінки, корекції.
Мотивування (фр. motif – спонукальна причина, привід до будь-якої дії) є само керуючим механізмом особистості, яка забезпечує їй здатність надавати особистісного смислу подіям і власній діяльності, відносинам з людьми, приймати рішення з питань обґрунтування своєї діяльності, спілкування, поведінки.
Ціле покладання – саморегулюючий механізм особистості, породжений переходом мотиву в ціль. На вищих сходинках розвитку мотив, завдяки осмисленню, перетворюється у мотив – ціль (О.М. Леонтьев). На основі тої самої цілі в особистості формуються різні під - цілі, опосередковані осмисленням діяльності, спілкування і поведінки. Під - цілі спрямовані передовсім на здійснення того, що відповідає цілі. Коли ж головної мети досягнуто, виникають інші цілі. Всі вони виконують функцію конструювання конкретних дій, вчинків, які забезпечують досягнення образу усвідомленого результату життєдіяльності і поведінки.
Ціль життєдіяльності є суттєвим системо утворюючим фактором у побудові всієї системи саморегуляції особистості.
Орієнтування – само керуючий механізм особистості, що забезпечує урахування індивідом умов життєдіяльності, необхідних на його думку, для успішного досягнення мети. Інформація включає як зовнішні умови (особливості навколишнього середовища), так і внутрішні (рівень знань, умінь, навичок, соціальний досвід, пов'язаний з вирішенням аналогічних завдань у минулому, здібності та інші характеристики особистості). При цьому виявляються й аналізуються приховані причини зовнішніх проявів подій навколишнього середовища шляхом пізнання їх внутрішніх джерел, зв’язків, механізмів розвитку, суті, смислу; осмислюються передумови, закономірності, механізми власної діяльності, поведінки, аналізуються власні можливості, здібності та ін. (здійснюється рефлексивність).
Практична реалізація прийнятої особистістю програми передбачає розгортання конкретних способів виконання дій.
Самоактуалізація – здатність переходити із стану можливостей до стану діяльності; намагання більш повно проявляти і розвивати свої особистісні можливості; найвищий прояв духовного і творчого потенціалу особистості.
Самореалізація – самостійне створення умов для найповнішого прояву свого «Я»; намагання домогтись свого «Я» людьми, що оточують.
Самоконтроль – само керуючий механізм особистості, який супроводжує хід досягнення суб’єктивної мети, результати власних дій, само актуалізації і самореалізації. Вона дозволяє особистості своєчасно позбутись зайвих помилок, закріпити правильні способи життєдіяльності, усуває невпевненість, викликає намагання удосконалити свою поведінку відповідно до прийнятих особистісних смислів, моральної організації свідомості.
Самооцінка дозволяє з позицій власного розуміння смислу критично оцінити свої дії, вчинки, ставлення, емоційний стан і под. та зовнішні умови і фактори. Вона може викликати сумніви і незадоволення собою, потребу переосмислення набутого досвіду, що і є передумовою виникнення нового, творчого ставлення до себе й дійсності.
Корекція виділяється у зв’язку з тим,що зміна умов життєдіяльності і поведінки (її смислових установок чи життєвої ситуації) викликає неузгодження між само керуючими особистісними механізмами. Коректування чи зміна складових у структурі особистості, що відповідає новим умовам, є функцією даного механізму.
Всі саморегулюючі механізми особистості тісно між собою пов’язані. Так мотивування бере участь у виборі цілі життєдіяльності, чим зумовлює виникнення механізму ціле покладання, здійснює диференційований вплив на інші механізми особистості. Цільовий компонент визначає зміст орієнтування, само актуалізації і самореалізації, самоконтролю, корекції і тим самим рішуче впливає на кінцевий результат діяльності, поведінки, а отже і на формування і розвиток особистісних якостей школяра.

Автор: 

Шолохова Віра Федорівна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі