Пономарьова І.В., вчитель початкових класів
Світлодарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Бахмутської районної ради Донецької області
СУЧАСНА ПОЧАТКОВА ШКОЛА: ДИТИНА В ЦЕНТРІ УВАГИ
Головним завданням початкової школи є формування компетентної особистості. Учитель має навчити дитину пізнавати та приймати навколишній світ, відчувати та розуміти власні потреби і, звісно, взаємодіяти із суспільством, віднайти свою місце, пишатися власною індивідуальністю.
Дитиноцентризм – поняття не нове. Воно набуває все більшого поширення. Сучасну педагогіку важко уявити без основних засад дитиноцентризму. Кожна дитина – це не просто окрема особистість, кожен має набір унікальних якостей, здібностей і потреб. Діти бажають самореалізуватися, мають жваву уяву, сприймають світ особливим чином. Організовуючи навчання так, щоб враховувати особистості якості, ми надаємо можливість учням розвиватися всебічно, стимулюємо творчість.
Найголовніше, що шукає кожен учень в оточенні – це любов, розуміння та підтримка. Основна задача педагога власним прикладом навчити дітей виявляти повагу до тих, хто поряд, проявляти взаємопідтримку, толерантність до особистісних відмінностей один одного. Дитина не повинна відчувати тиску, а найбільшим покаранням може бути усвідомлення, що учень засмутив учителя своїм вчинком. Не можна засуджувати саму дитину. Проявляючи гуманізм учитель навчає цьому своїх учнів.
Важливо правильно мотивувати школярів. Навчати їх відповідально ставитися до процесу навчання, допомагати усвідомлювати роль нових знань та досвіду. Кожна дитина повинна мати можливість отримати й додаткові навички, інформацію, за власними потребами, вподобанням. Сприятимуть у цьому різноманітні гуртки, секції, додаткові заняття. Допомагають розвинути моральну та творчу особистість дітей естетичні практики. Необхідно задіювати при роботі дитячу уяву, надавати можливість діяти за власним задумом. Усе це стимулює процес навчання, допомагає зацікавити дитину, розкрити її творчий потенціал. Варто надавати можливість учням демонструвати свою творчість, залучаючи їх до участі у виставках, концертах, тощо.
Спрямованість процесу навчання на дитиноцентризм позитивно впливає і на збереження здоров’я дітей. Оскільки саме вони – це наше майбутнє, найбільша цінність кожної нації. Тому школа має дбати про збереження здоров’я своїх учнів, як фізичне, так і психічне.
Невід’ємною складовою всебічного розвитку дітей, звісно, є і розвиток комунікативних здібностей. У цьому питанні роль педагога в тому, щоб допомогти дитині стати повноцінним учасником спілкування, навчити вільно висловлювати власну думку. Учитель повинен бути партнером для своїх учнів, дати можливість відчути рівноправ’я, використовуючи в діяльності комунікативно – мовленнєву співпрацю. Його завдання, не тільки, донести власну думку, а й надати можливість висловитися своїм учням, почути їх і допомогти порозумітися всім членам дитячого колективу.
Необхідно навчити дітей вільно висловлювати та проявляти власні почуття. Учитель та учень мають стати партнерами, налагодити особистісно - зорієнтоване спілкування. Така взаємодія допоможе дитині навчитися поважати, співпрацювати, розуміти як дорослих, так і однолітків. Учитель не повинен забувати залучати дітей до відкритого діалогу, ставлячи перед ними проблемні запитання. Він має цікавитися думкою дітей, заохочувати до вільного спілкування з однолітками, поважати конфіденційність дитячої бесіди.
Не тільки школа, але й батьки дитини повинні допомагати їй розвиватися на засадах дитиноцентризму. Проведення бесід та консультацій для батьків сприятиме ефективній співпраці з учителем, підтримуватиме гуманістичний напрямок і в родинному колі.
Рівність, партнерство, співпраця, взаємна підтримка та теплі емоційні стосунки між педагогом та учнями, - саме так повинен реалізуватися дитиноцентризм у сучасній школі. Варіативність навчання та надання широкого вибору напрямків для самореалізації дитини – це вимоги сьогодення. Тільки розвинення, обізнана дитина може стати рушієм розвитку суспільства.
Допомогу педагогові в реалізації засад дитиноцентризму в змозі надати кваліфіковані шкільні психологи. Сприяти дитячій самореалізації можливо лише маючи повний психологічний портрет, знаючи особливості характеру, уподобання дитини, її таланти і слабкості.
Сьогодні учням відкрилися можливості здобувати знання самостійно, поза школою, завдяки інформаційним технологіям. Учитель як партнер і сподвижник не веде за собою, а скоріше, йде поруч, рекомендуючи напрямки здобуття знань та навичок, допомагаючи розкрити власний потенціал учнів. Така співпраця приносить емоційне задоволення від процесу навчання як дитині, так і педагогові.
Прищепляючи моральні цінності дитині, потрібно враховувати сучасний розвиток і потреби суспільства.
Навчити дитину бути самостійною, вміти самореалізовуватися – завдання сучасного педагога.
Обов’язкова задача учителя - є створення міцного, дружнього колективу учнів, у якому всі співпрацюватимуть на засадах гуманізму. Педагог, як і діти стають рівноправними членами колективу. Учитель має зважати на особистісні потреби своїх учнів та допомагати їм визначити місце і роль у колективі. Стаючи партнером, учитель не перекладає на себе роль ведучого у вирішенні різноманітних ситуацій, а допомагає учням самостійно впоратися з ними.
Сучасна школа має базуватися на взаємній довірі, турботі, вдячності, щирості, доброзичливості між вчителями та учнями, на веденні відкритого спілкування. Впровадження принципів дитиноцентризму - це запорука всебічного розвитку особистості та індивідуальності дітей. А школа – заклад, що зможе допомогти розкрити самобутність та усвідомити самоцінність кожної дитини.

Література:
Католіков А.А. Дім моїх дітей. – М., 1997.
Кремінь В.Г. «Дитиноцентризм або чому школа в Україні потребує змін»[ Електронний ресурс ] /Василь Кремінь//День-2009.-№210
Фрейджер Р. Особистість. Теорії, вправи, експерименти. – СПб.: Прайв – Єврознак, 2006. – 704 с.
4. Волошина В. Народний педагог Т.Г.Лубенець/ Валентина Волошина // Шлях освіти-2003.№3

Предмети: Освіта в цілому