Мета:з'ясувати основні причини та передумови голоду 1946-1947рр. в Україні; розкрити , причини, масштаби, наслідки голоду 1946-1947 рр. в порівнянні з голодами 1921-1923 р.р., 1932-1933 р.р.;
Розвивати у учнів уміння працювати з різними історичними джерелами, навички зіставляти й критично аналізувати однотипні історичні події, процеси, виділяючи на цій основі головні ознаки певного історичного періоду, формувати і вдосконалювати навички роботи зі статистичним матеріалом, історичними документами і схемами, як джерелом історичних знань.
Допомогти учням усвідомити трагедію українського народу, трагедію окремої людини того часу; виховати в учнів національну свідомість, прищеплювати загальнолюдські ціннісні орієнтири.
Обладнання: проектор, комп’ютер,презентація «Голод чи голодомор»,відео сюжет « Історія рідного краю у спогадах очевидців» рушник, історичні документи, журнал «Вопросыистории» -1991, № 11. Мемуари М.С. Хрущова,схема –нагадування «Складаємо сенкан», Ф.Г.Турченко " Новітня історія України", підручник для 11кл.,
Тип уроку: засвоєння нових знань (урок-реквієм).
Методи та прийоми:інтерактивні вправи; «занурення в документ»; «мікрофон»;робота в малих групах;технологія критичного читання: « робимо позначки;» «історичний ланцюжок», «обличчя епохи»;
Хід уроку.
I. Організаційна частина уроку. Презентація №1 Тема уроку

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.Оголошення теми, мети уроку.Для створення емоційного стану на уроці та акцентуванні уваги учнів на вивчення нового матеріалу пропонується послухати презентацію№2 пісні О.Білозір «На вікні свіча догорала»
Презентація №1 Тема уроку
Я вже говорив Вам ,що усвіті є три найстрашніші речі: стихійне лихо,війна і голод! В останні роки ми говоримо про так звані “білі плями” в історії нашої країни. При ближчому розгляді, уважному вивченні багато з цих плям виявляються чорними і навіть кривавими. Одна з цих голод 1946-1947 рр. після 2 світової війни. Обидві події привели до величезних людських жертв, до глибоких деформацій у розвитку країни, в свідомості трудящих мас. Старанно приховувана трагічна сторінка історії українського народу відкрила перед нами тоталітарний комуністичний режим, який всіляковитруював зі свідомості пам’ять про безвинно загиблих. Події пояснювались згідно з офіційною версією наслідками відбудовного процесу після 2 світової війни. Навіть надгробків немає над братськими могилами загиблих. Щоб не залишалось пам’яті. Але до цих могил приходили люди, які чудом вижили і доживали свій вік наодинці з пам’яттю страшного голоду 1946-1947 рр. пам’ять про те, що було насправді жила і живе в народі.
Хліб - це святе у нашому житті. Він не має ціни. Відібрати хліб - значить забрати життя, це злочин проти народу. Про цю трагедію ми і будемо сьогодні говорити.
Тому на сьогоднішньому уроці ми розглянемо причини, масштаби та наслідки голоду 1946 – 47рр.
При розгляді нашої теми ми ставимо перед собою такі завдання:
- проводячи невеликі дослідження ми спробуємо розкрити причини, передумови, масштаби, наслідки голоду;
- проведемо порівняння між поняттями голод, голодомор, геноцид;
- в результаті дискутування проблеми порівняння історичних джерел спробуємо сформувати загальну схему голод 1946-1947 р.р.”
Проблемне завдання нашого уроку:
Чи можна було уникнути голоду 1946-1947 р.р. ?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Перед тим, як ми перейдемо до вивчення нашої теми, давайте пригадаємо:
1) Скільки разів довелося пережити українцям голод за роки радянської влади до Другої світової ?
2) Що спричинило цей голод ? Які вони мали наслідки для України?
3) Що ми взагалі вкладаємо в поняття голод, голодомор ? Чи є різниця між цими поняттями і поняттям “геноцид”
4) Коли було звільнено Україну від нацистів?
5) Кому ми завдячуємо перемозі у цій страшній війні?
6) Який український письменник і у якому творі правдиво описав події ВВВ на Україні?
7) В чому складність відбудовчого процесу в СРСР?
8) Назвати роки 4 п’ятирічки - п’ятирічкивідбудови
9) Назвітьпріоритети п’ятирічногопланувідбудови
10) Які галузі господарства відбудовувалися в першу чергу? Чому?
11) Яких збитків зазнало сільське господарство в роки війни?
12) Чому на відміну від країн Європи господарство в СРСР відбудовувати було важче? Порівняти зі світовим історичним процесом.
13) Чому сільське господарство народу відбудовувати було дуже важко?
Відповіді учнів. Вчитель підсумовує сказане.

ІV. Вивчення нового матеріалу.
План
1. Передумови та причини голоду 1946-1947 рр.
2. Політичні та економічні фактори голоду. Масштаби голоду.
3. Наслідки та уроки голоду дляукраїнського народу.

Розглядаючи нашу тему, ми будемо отримані результати заносити заносите схематично в зошит.
У повоєнний період виняткове значення доля населення України мав стан с/г. , але в цей час, як і в 30-ті роки на селі склалися несприятливі обставини. Це становище було спричинене не насильницькою колективізацією, а війною: скоротились посівні площі, зменшилось поголів’я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук.
Сталінське керівництво не передбачало кардинальних змін на селі, навпаки – село мало стати одним з головних джерел ресурсів для проведення відбудови. Знову як і в 30-ті переважно фінансувалась важка промисловість, виробництво товарів “А”.
В цих складних умовах, під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б) У планував на 1946 р. форсовано збільшити посівні площі, врожайність і хлібозаготівлю, скоротити присадибні ділянки.
Ті роки для центральних і південних областей України виявилися несприятливими: зима малосніжна, весна і літо – найпосушливіші за кілька останніх десятиліть. В результаті – недорід зернових. Але не це було головною причиною голоду, а позиція держави, яка не вжила заходів, аби запобігти голоду, відкривши державні резерви, зменшивши хлібозаготівлі. Центральне керівництво замовчувало реальні цифри урожаю попередніх років і посилалось на те, що держрезерви недостатньо поповнювались, тому допомоги не буде.
Отже, обставини 1946-1947 р.р. були аналогічними до 1932-1933 р.р, трагедія повторювались. Під виглядом заготівель держави проводила повну реквізицію продовольства на селі і тим самим прирікала його на голод.
Серед причин ще можна виділити особисті антипатії Сталіна до України. Не міг вождь народів пробачити довготривалу окупацію українцям, він вважав, українці погано боролися з ворогом.
Ще одна причина – це утвердження соціалістичного режиму в Центральній та Східній Європі після визволення від фашизму. Туди безоплатно поставляли український хліб, як допомогу демонструючи гуманність соціалістичного режиму всьому світу.
Отже, причинами голоду стали:
(заносимо записи в схему ( додаток 1))
1) природні умови,
2) недостатня кількість робочих рук,
3) завищені плани заготівлі хліба,
4) вивезення хліба за кордон (за 1946 р. було вивезено 1 млн. 700 тис. пудів хліба),
5) особиста неприязнь Сталіна до українців.

Весною, літом 1946 р. 16 областей України в тому числі Київська, Полтавська, Вінницька, Ровенська, Житомирська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська та інші вразила посуха
Зимові і ярі культури загинули, а там де вони залишилися становила 2-3 ц. З гектара, а в 1940 – 14,6 ц. /га, 1944 – 10,8 ц./га. Колгоспники в деяких колгоспах на трудодень могли отримати 50-100 гр. Зерна. Місцеве керівництво просило Центр скоротити плани хлібозаготівель, а інколи робили це самостійно, за що Центр їх карав. Замість допомоги прийшли вказівки з Москви про збільшення здачі хліба з 340 до 360 млн. пудів, мотивуючи тим, що селяни приховали хліб як і в 30-ті роки.
Посуха загострила ще одну проблему – корми для худоби. Почався масовий падіж худоби, селяни здавали племінну худобу на м’ясо, в цей період плани заготівлі м’яса були перевиконані вдвічі більше запланованого.
Маючи гіркий досвід 30-х, селяни почали тікати в міста, на новобудови, але їх швидко повертали назад через відсутність паспортів та довідок від сільрад про переїзд селянина. В цей же час відновив свою дію закон від 7 серпня 1932 р. “Закон про 5 колосків” за яким можна було отримати до 10 років ув’язнення в таборах.
На весну 1947 р. становище ще більше погіршується. Президія ВР СРСР видає кілька указів “Про кримінальну відповідальність за розкрадання держмайна, Про посилення охорони особистої власності громадян”. Покарання передбачало від 7 до 10 р. таборів з конфіскацією майна. До кримінальної відповідальності було притягнуто 15 тис. голів колгоспів. Микита Хрущов був усунутий з поста секретаря ЦК КП(б)У за зрив поставок хліба та поширення так званої неправдивої інформації про розгортання трагедії на Україні. Хрущов залишається Головою Уряду, а секретарем ЦК призначено Кагановича. Незважаючи на це, заготівля хліба була виконана лише на 60 %.
На підтвердження наших роздумів я пропоную вам послухати вибірку з поезії М.Будляєва, який у своїх віршах намагається передати нам емоції і почуття учасників голоду. Адже література і історія нерозділимі і іноді здається, що література це така ж історія лише в художніх образах.
Зерно у купах пріло під дощем,
Кудись у море, в безвість, за границю.
Щоб насадити скрізь цей наш едем,
Немов витріскуючи із криниці
Тоді дурні Грицьки та Опанаси
Вмирали б як у зимку комарі,
Тоді по селах їлось людське м’ясо,
І хліб пекли з розтертої кори
Дивилися голодні діти ласо
На пухле тіло вмерлої сестри,
Так ми, хоч і покинули печери,
В 20-м віці стали людожери

Найгіршим становище було в південних областях України, найуразливішою верствою населення були діти. місцеве керівництво змушене було приймати хоч якісь міри і організувало пункти одноразового харчування. Наша область теж не була виключенням.
150 тис. дітей, 266 тис. дорослих, а хворіли дистрофією, анемією 3 млн. чол., почастішали випадки канібалізму.
І знову трагізм подій передає нам поезія.
Натуживши охлялі рештки сил,
Ті трупи, що недавно поховали,
Викопували потай із могил.
Одежу з них грабуючи здирали
Чи з не складали падло до барил
І не витоплювали з мертвих сало ?
Тоді по хліб до міста йшов селюк
І та лягав, вмираючи на брук
В той рік познищувано всіх собак
І повиловлювано всіх кротів
Та це пусте… це тільки шум та накип
На поверхні схвильованих часів
Моторошно стає від цих рядків важко навіть уявити нам весь жах того часу.
Ситуація В Україні досягла свого апогею, крім того було закладати новий урожай. Центр посилає на весні 1947 р. 60 тис т. зерна для посівної кампанії. Допомога прийшла запізно, але й це було добре, від голодної смерті вдалось врятувати 3,5 млн. чоловік, які приймали участь в польових роботах.
Отже, голод 1946-1947 р.р. мав ті ж самі ознаки, що й голод 1932-1933 р.р., носив штучний характер; був доведений до апогею вимирання населення, катастрофічне становище було в південних областях, поширювалися хвороби та репресії.
До яких наслідків привела ця трагедія українців ?
Ускладнення процесу відбудови.
1. Скорочення трудових ресурсів села.
2. Падіння морального духу населення,
3. Невиконання п’ятирічного плану відбудови с/г,
4. Виродження нації,
5. Недовіра до існуючої влади.
Голод було подолано лише на 2 половину 1947 р. коли зібрали урожай 1 млрд. пудів хліба, але відміна карткової системи в місті, грошова реформа підняли ціни на продукти. Все це погіршило становище селян, рівень життя населення катастрофічно падав.
V. Узагальнення.
1.Перегляд презентації №3.
Кожен зробить для себе висновок ,що це було голод чи голодомор
Чи дійсно ці цифри свідчать про відсутність хліба в країні ? На яку думку наштовхують вас ці дані?
Відповіді учнів.
2. Презентація №4
Переглянемо відео спогад про наш край часів голоду 1946-1947 р.р. Голод не оминув і наш край,хоч завдячуючи плавням та річкам він набув меншого масштабу. зі спогадами старожила нашого села Марії Василівни губи,який нині виповнився 91 рік.Вона була вчителем за професією.
Презентація №1.
Політичний – керівництво держави несе повну відповідальність за життя свого народу, адже життя людини це найбільша цінність для держави, ніхто не має права відібрати життя людини, використовувати голод, як засіб вирішення проблем.
3.Робота в групах
Практична робота група №1

З мемуарів М Хрущова про голод 1946-1947 р.р.
… пошел голод. Стали поступать сигналы, что люди умираюткое-гденачалосьлюдоедство… Кириченко (1 секретарьОдесскогообкомапартии) рассказывал, чтокогда он приехал в какой-то колхоз, чтобыпроверитькак проводять люди зиму он увидел в одномиздомовстрашную картину. “Ужасную я застал картину. Видел, какженщина на столе разрезала труп своегоребенка и приговаривала: “Вот уже Манечку съели, а теперьВанечку засолим. Этого хватит на какое-то время.” Ета женщинапомешалась от голода и зарезаласвоихдетей.
Я докладывал обовсемСталину, но в ответ вызвал лишьгнев: “Мягкотелость! Вас обманывают нарошно докладывают о таком, чтобыразжалобить и заставить израсходовать резервы”. Он считал, что я сталподдавлениемобстоятельств чуть ли не националистом, не заслуживающимдоверия.
Мемуари М.С. Хрущева // Вопросыистории.- 1991.- №11.- с

1. Що реально висвітлює даний документ ?
2. Якою була реакція Сталіна на становище в Україні ? Чому ?
3. Чи можна було уникнути голоду 1946-1947 р.р. ? Обговорення, висновки.

Практична робота група №2
Лист колгоспників з с.ПопелюхиПіщанського р-ну Вінницької області до М. Хрущова (першого секретаря ЦК КП(б)У, голови Ради Міністрів УРСР). (весна 1946р.).
"Микито Сергійовичу, батечко наш, заступник. Важко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо. Ніколи нам не було важко, в лиху хвилину, люди з голоду мруть, діти, від недоїдання і хвороб, стають каліками. Харчуємося ми лободою, корою, а у кого є гроші, йдуть у місто і купують хліб у комерційних магазинах, але за хлібом іти далеко - 140-160 км, а у нас ніхто не продає, з колгоспу ми нічого не отримали, і не має надії, все згоріло, а ярина дуже слабка і, як виконаємо план, то всі подохнемо.
Якщо Ви, Микито Сергійовичу, нам не допоможете, то у нас вже сил не вистачає, а із області нас ніхто не чує, з кожним роком все гірше і гірше в колгоспі, як не працюй, а гарантії немає, що отримаєш. В селі було шумно, а тепер вже ніхто ні свят, ні весіль не справляють, всі збідніли, й нікого це не цікавить. А молодь наша ходить в ганчір'ї, і їм не до веселощів, а комсомольці і партійці мовчать. В газетах пишуть, що все добре, а де добре, а в нас все погано. В районі все погано, гірше, ніж було10 років тому.
Люди всі змінилися - худі, чорні, злі. Говорять, що тепер правди немає, але правда повина бути. Ми просимо у Вас підтримки, Микито Сергійовичу, зверніть увагу на наше село Попелюхи Піщанського району. Допоможіть нам хоть у цьому році".
1. Наскільки Центр був обізнаний про стан справ в Україні ?
2.Визначить перелік заходів, які , на вашу думку, потрібно було тоді вжити, щоб запобігти кризі с/г ? Свою думку обґрунтуйте.
3.Чи можна було уникнути голоду 1946-1947 р.р. ? Обговорення, висновки.

V. Підсумки уроку.
VІ. Домашнє завдання: Підручник § 7.
1.Творча робота - Скласти сенкан. Підготувати докум.мат. «очевидці про голод» .
2 Групова робота – суд.

Нащадки обвинувачують - 1 група. (1 учень у судді)
Очевидці , жертви тих подій обвинувачують - 2 група. ( 1 учень у судді)
Я- держава спробую захиститись.

Класи: 11 клас

Предмети: Історія України