Користувацький вхід

Вечір з фізики «Ми за чаєм й не нудьгуємо!

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

 Вечір з фізики «Ми за чаєм й не нудьгуємо!»

Загальні  відомості про організацію й проведення вечора

Цей вечір цікавої науки організовують у вигляді  спектаклю. Його можна  влаштувати в класі або в актовій залі,де мають знаходитись столи,накриті скатертинами,за якими сидять запрошені гості—учні. Перед ними розташовано демонстраційний стіл,за яким сидять асистенти й ведучі вечора.

Зала або клас прикрашені плакатами з девізами:

*Фізика—це наука розуміти природу.(Е.Роджерс)

*Математика—цариця всіх наук і служниця фізики.

*Ніколи не соромся спитати про те,чого не знаєш.(Арабська мудрість)

*Хімік без знань фізики схожий на людину,яка все має пізнавати на дотик.

(М.В.Ломоносов)

*Усі науки діляться на фізику й колекціонування марок.(Е.Резердфорд)

*Радість бачити й розуміти є  найпрекраснішим даром природи.(А.Ейнштейн)

Дійові особи:учні-гості,асистенти,два ведучі,господар і господиня,які приймають гостей(останні одягнені в національні українські костюми).

Хід заходу

 На порозі  зали або класу спочатку знаходяться ведучі,надалі-- господар  

І господиня.

1-й в е д у ч и й. Увага!

2-й в е д у ч и й. Увага!

1-й в е д у ч и й. Тим,хто любить фізику,

  Тим,хто учить фізику.

 Тим,хто  знає фізику,

Тим,хто не знає,що він любить фізику,

 Цей вечір присвячується!

2-й  в е д у ч и й. Тож почнемо наше свято,

 Людей зібралось тут багато,

 Щоб веселитись і щоб грати,

 Про свято слово слід сказати.

1-й  в е д у ч и й.  Фізика.

2-й  в е д у ч и й.  Ти визнана  найтяжчою з усіх наук,

Але потрібна нам завжди і всюди,

Без фізики ми нині як без рук,

З тобою з казки дійсність  творять люди.

1-й  в е д у ч и й.  Освоївши тебе,рвемося у політ,

Створивши вже розумні ми машини,

Штурмуємо космічний світ,

До різних фактів узнаєм  причини.

2-й в е д у ч и й. З тобою ми  незримо ростемо,

З тобою підкоряємо природу,

Твої досягнення ми віддаємо

 На благо  українського народу!

1-й  в е д у ч и й.  Отже,уважно глядіть,придивляйтесь.

2-й  в е д у ч и й.  Секрети природи розкрити  навчайтесь.

В е д у ч і  (разом)  Щоб здійснили ви усе,

 Одна запорука:

 Наука!

 Наука!

 Наука!

Г о с п о д и н я. Запрошуємо,вас,друзі,

 Усіх зайти до  нас у гості.

 Вас тут чекає сюрприз прекрасний.  Милості до нас просимо!

Заходьте,не соромтеся,веселіться,посміхайтесь!

Г о  с п о д а р. Здрастуйте!Починаємо наш вечір. Ми назвали його «Ми чаюємо

 й не нудьгуємо!».А можна було б назвати «Пояснимо все!».

 Тобто все, що  побачите, сідаючи традиційно випити чашку чаю.

Отже,до столу. Ми починаємо!

Запрошені проходять до столів,усаджуються. До демонстраційного столу підходять господар із господинею. Асистенти вносять підноси з чашками,блюдцями,чайними ложками,чайниками,цукорницями. Усе це красиво розставляють на демонстраційному столі. Ще один асистент вмикає в мережу електрочайник без кришки.

Г о с п о д  а р .У нас усе готово. Можна розпочинати чаювання.

1-й в е д у ч и й. Чай – це напій бадьорості,напій сили. Чай -- це насичений аромат,що наповнює кімнату,це оксамитовий коричневий колір,це неповторний смак. І саме цьому напою,що бадьорить,зігріває взимку і тамує спрагу влітку,ми присвячуємо нашу зустріч. Тут ви дізнаєтеся багато цікавого про чай,відчуєте його  особливий смак.

2-й в е д у ч и й. Коли йдеться про чай,зазвичай перераховують його достоїнства: і корисний,і бадьорий,і містить багато вітамінів та інші цінні речовини. Усе це правда,але чай це просто напій,це також традиційний елемент спілкування,дружньої бесіди. Тож посмакуємо разом чашку запашного чаю.

Г о с п о д и н я. Але чаю ще немає. Потрібно чайник закрити кришкою,тоді вода швидше закипіть.

Г о с п о д а р. А ви в цьому впевнені?

Г о с п о д и н я. Цілком.

1-й в е д у ч и й. Ось моє перше запитання: «Як із точки зору фізики пояснити,для чого ми накриваємо чайник кришкою,коли кип`ятимо воду?»(Запитання звернено до гостей. Вони можуть відповідати на нього. Якщо відповідь правильна,вручають приз: пряник,бублик,цукерку чи

який –небудь значок-винагороду — зірочку,кружечок тощо,за яким наприкінці вечора буде розіграно торт або пиріг. Якщо ніхто з гостей не може правильно відповісти,відповідає один з асистентів,який заздалегідь опрацював тему й знає правильну відповідь.)

Правильна відповідь: «Накриваючи чайник кришкою,ми зберігаємо  в ньому тепло,яке передає воді нагрівач,зменшуємо теплообмін».

2-й в е д у ч и й. Скільки ж потрібно часу для нагрівання 3-літрового чайника без урахування втрати тепла в довкілля (тобто вважаємо,що все тепло електричного струму йде на нагрівання води на кипіння)?

Розв`язок задачі: 3-літровий електрочайник  нагрівають від 200С до кипіння від мережі,сила струму у якій 5А,а напруга 220В.Скільки часу на це потрібно?(густина води – 1000кг/м3,питома теплоємність – 4200Дж/кг*0С.)

Відповідь:15 хвилин.

(На це питання спочатку відповідають гості:а якщо немає відповіді,один з асистентів записує роз`язок завдання на переносній дошці,даючи пояснення).

Г о с п о д и н я.(підіймаючи кришку й зазираючи в чайник).Я бачу на дні і стінках чайника бульбашки. Звідки вони взялися?

Г о с п о д а р. А я чую шум,який видає чайник. Чому він з`явився?

Звернення до гостей;якщо відповіді немає,відповідає черговий асистент.

Відповідь 1:Бульбашки утворюються з повітря,розчиненого у воді,а також того, що “прилипло” до внутрішньої поверхні чайника. Із нагріванням повітря розширюється,і бульбашки збільшуються».

Відповідь 2: « У бульбашках,окрім повітря,знаходиться водяна пара. Бульбашки збільшуються й спливають. Потрапивши  верхні,холодніші шари води, вони охолоджуються,і частина пари з них конденсується рідину,розміри бульбашок зменшуються. Це поперемінне збільшення й зменшення об`єму бульбашок і створює шум. Коли вся вода прогріється,бульбашки,що підіймаються,уже від охолодження не зменшуватимуться в розмірах,а почнуть  на поверхні води “лопатися”. Шум припиниться, почнеться “булькання”».

Г о с п о д а р. До речі, “булькання” ще  не  розпочалось?

Г о с п о д и н я. Ні. А  в мене виникло питатання: чи температура пари вища за температуру води?Адже опіки від пари більш небезпечні,ніж від окропу.

(Відповіді гостей або асистентів).

Відповідь: «Температура пари й киплячої води та сама.Але залежить від атмосферного тиску».

2-й в е д у ч и й. М и підготували дослід,що ілюструє це явище.

А с и с т е н т.(наливає  з чайника в колбу з круглястим денцем нагріту воду й закриває колбу пробкою, коментує дослід).Бачите : вода в колбі не кипить.Перевертаємо колбу й охолоджуємо її проточною водою,точніше,ту частину колби,у який знаходиться пара (виконує ці дії).Бачимо,що вода скипає. А чому?(Питання гостям. Якщо відповіді немає,продовжує пояснення далі,даючи відповідь самостійно). Частина пари  конденсується, а тиск над водою зменшується, і кипіння розпочинається за нижчої температури.(Звертається до гостей.)Наведіть приклад: у яких умовах це можливо в природі?

Відповідь: «Високо у горах,де атмосферний тиск нижче,ніж у долині,вода кипить за температурою,нижчої від 1000 С».

1-й в е д у ч и й. Дякуємо за демонстрацію й пояснення досліду.

Г о с п о д и н я. Чайник швидко закипить. Я чула,що під час кипіння нагрівач працюватиме,а температура води не підвищуватиметься. Якось важко в це повірити.

1-й в е д у ч и й. Зараз ми це доведемо.

Виходить асистент і проводить дослід:опускає в киплячу воду термометр і кожні 30 с оголошує його покази.

Чи може хтось із наших гостей пояснити це явише?

Відповідь: «Коли вола закипає,її температура залишається сталою,а тепло нагрівача витрачається на перетворення води на пару. І доки вся вода не перетвориться на пару,її температура не зміниться».

Г о с п о д а р.  Вода в чайнику ще булькає,вона закипіла. Чи можна вимкнути його з мережі?

Г о с п о д и н я. Але тоді чай остигне.

2-й в е д у ч и й. По-перше,це ще не чай, а лише окріп. По-друге,хто знає,чому він остигатиме?

Відповіді гостей або ж асистента.

Відповідь: «Частина тепла води шляхом теплопровідності передаватиметься чайнику,а від нього шляхом теплообміну – навколишньому простору. Якщо,окрім того ,зняти кришку,то вода остигатиме і через інтенсивне випаровування. Нагадаю,що випаровування полягає в тому,що від поверхні рідини відриваються молекули,які мають певний запас енергії. У разі відривання молекул енергія також витрачається на розірвання молекулярних зв`язків. Уся ця енергія вилучається з рідини,тож якщо до рідини не підводити тепло,то  вона остигатиме».

1-й в е д у ч и й. Справедливість  останнього твердження можна підтвердити простим дослідом.

Асистент бере пляшку з одеколоном і наливає з неї на руку одного з гостей трохи рідини. Просить помахати рукою. Учень-гість підтверджує,що відчуває прохолоду на шкірі.

Г о с п о д и н я. А в мене таке питання . У мене на кухні стоїть  глек із водою,з якого ми  завжди наповнюємо чайник. Якщо й за кімнатної температури відбувається випаровування води,то за рахунок чого?

Відповіді гостей або асистента.

Відповідь: «Випаровуються (вилітають із рідини) ті молекули,які мають велику енергію. Але  таких молекул небагато. Випаровування не є інтенсивним».

Г о с п о д а р. Мене не полишають сумніви. Ось чайник закипів,а з його носика виходить пара,я її бачу. Але ж пара – це газ,а гази невидимі. Що ж я бачу насправді?

Відповіді гостей або асистента.

Відповідь: «Туман. Це крапельки води,конденсовані на порошинках повітря або  заряджених частинках».

2-й в е д у ч и й. Правильно,у цьому випадку, ми бачимо туман, а пара безбарвна,не помітна для ока.

Г о с п о д и н я. Вода в нашому чайнику закипіла. Усі бачать: із носика чайника йде туман. Температура води в чайнику – 1000С. Тож заваримо чай і насолодімося ним!

Г о с п о д а р. Запрошуємо всіх до чаювання!(Пауза). Але температура води в чайнику – не 1000С.

Г о с п о д и н я. Як так?

1-й в е д у ч и й. Так, температура киплячої води може бути більшою або меншою за 1000С. Причину цього ми вже називали. А тепер дізнаємося за барометром,чому дорівнює сьогодні атмосферний тиск,і визначимо,яку температуру має наша кипляча вода.

Асистент підходить до барометра,визначає атмосферний тиск і, використовуючи таблицю «Залежність температури кипіння води від барометричного тиску»,повідомляє,якою насправді є температура кипіння води за даних умов.

Г о с п о д а р. Цікаво: якби ми налити в чайник ту ж саму кількість води,але  не сирої,а кип`яченої,чи закипіла б вона швидше за однакових умов нагрівання?

Відповіді гостей або асистента.

Один із варіантів відповіді: « Швидше закипить кип`ячена вода. Адже вона колись уже кипіла,тож їй легше  повторно закипіти».

2-й в е д у ч и й. Ваша відповідь ґрунтується  на «пам`яті» води,що кипіла; цей термін широко вживається. Чи є інші думки?

Відповідь: «Швидше закипіть сира вода».

Чому?

Відповіді гостей або асистента.

Відповідь: «Сира вода закипить швидше,ніж кип`ячена. Це пов`язано з тим, що вона містить розчинене повітря,яке під час кип`ятіння з неї виходить. У кип`яченій воді бульбашок повітря мало і вони дрібні;у них тиск визначається тільки тиском пари;випаровування з увігнутої поверхні бульбашок ускладнене,імовірність підняття таких бульбашок з дна посудини мала  (підняття відбувається тільки тоді,коли тиск насиченої пари в бульбашках почне дорівнювати тиску на поверхні рідини,тобто атмосферному). Тому кип`ячена вода закипає повільніше за сиру».

Г о с п о д а р. Гадаю, ми з`ясували низку цікавих питань, пов`язанних iз кипінням і пароутворенням. При цьому вода в чайнику давно кипить. Розпочинаймо нарешті чаювання!

Г о с п о д и н я. Але для цього передусім потрібно заварити чай. Добре відомо, що смак чаю залежить від того, чи правильно його заварено.

Г о с п о д а р. А що означає «правильно заварити чай?»

Г о с п о д и н я. Це означає заварити так, щоб смакові речовини, що входять до складу чайного листя, у якнайбільшій кількості перейшли у воду. Мені відома дуже красіва легенда, яка розповідає, де і як виник чайний кущ. Батьківщина чаю – Китай, і чайному кущу майже п`ять тисяч років. Отже…Жив колись у Китаї мудрий чернець Даррама. Дні і ночі він проводив у роздумах і молитвах. Одного дня побачив він уві сні Будду й, приголомшений побаченим, дав обітницю молитися, не скріпляючи очей, удень і вночі.

Одного разу Даррама не витримав: його очі мимоволі заплющилися. Він непомітно міцно заснув. Прокинувся чернець із жахом: він порушив обіцянку, дану самому богові! І провиною всьому його повіки, адже вони склеїлися і спричинили сон. І Даррама відрізав свої повіки й кинув їх на землю. Навесні на тому місці виріс зелений кущ, листя якого мало дивну властивість: воно проганяло сон.

Г о с п о д а р. Так. Батьківщина чаю – Китай. За легендою, пастухи, примітивши, як до овець, що пожували чайне листя, повертається бадьорість, першими спробували відвар, якому судилося стати чи не головним напоєм країни.

Чай – це дерево, окультурене людиною для зручності обробітку перетворене на кущ. Чай давно визнано найвибагливішою з усіх рослин на землі. «потрібно 50 разів вклонитися кущу, щоб отримати справжній чай», - говорять грузини.

Г о с п о д и н я. Отже, Батьківщина чаю – Китай. А як же він потрапив до нас?

Відповіді гостей або асистента.

Відповідь: «У наш час з`явилося більше 300 років тому. Царський посол Василь Старков, повертаючись у 1638 р. із Монголії на Батьківщину, привіз цареві Михайлу Федоровичу від хана, окрім інших подарунків, і кілька пудів “чорної китайської трави”. Це був чай, який сподобався цареві і боярам: “Пиття добре – говорили вони – і звикнеш, дуже смачно”. Російські люди полюбили чай, і він  став дуже поширеним напоєм. З`явилися яскраво начищені самовари, веселі баби-грілки в строкатих сарафанах, яскраві чашки, красиві скатертини».

1-й в е д у ч и й. Але істинно російський чай, що вирощується в Росії, з`явився лише 60 років тому. Хто може розповісти як це сталося?

Відповіді гостей або асистента.

Відповідь: «Наприкінці минулого століття на узбережжі Кавказу з`явився дехто Кошман Іон Антонович, дуже бідний чоловік, який багато років пропрацював у торгівця чаєм Попова. У великій бідності, під загрозою жандармів, у високогірному аулі І. А. Кошман розвів чай, який віднині називається краснодарським. Нині він відомий і в Брюсселі, на дегустації російський чай під назвою “Краснодарський букет” був визнаний рівнозначним найкращому у світі цейлонському чаю».

2-й в е д у ч и й. А хто з вас знає, який чай і як п`ють у різних країнах?

Відповіді гостей або асистента.

Відповідь 1: «У Японії, Китаї, Монголії, Середній Азії, Індії п`ють зелений чай під назвою “кок-чай”. Чай полюбляють у Європі. В Англії п`ють “білий чай” – із молоком, і на кожного англійця в день припадає п`ять із половиною чашок чаю. Англійці першими почали пити чай із ромом»

Відповідь 2: «А ось у Японії лосі не зник “культ” чаю. Там п`ють чай без різних добавок до нього. Чаювання  в Японії є цілою церемонією. Перед чаюванням гості збираються в окремій кімнаті,де вони перебувають 20--30 хвилин,бо вважається,що потрібно відпочити від денної метушні. А потім розпочинають чаювання. І за чашкою чаю вони можуть спокійно розмовляти 4-5 годин. Отже чайна церемонія – це швидше бенкет розуму,ніж шлунку».

Г о п о д и н я. Ось скільки всього ми  тепер знаємо про чай. Ну,а щоб добре заварити чай,необхідно залити його окропом. Відомо,що смак чаю залежить від температури,за якої він заварений Чим вища  в момент заварювання,тим смачніший чай. У мене у зв`язку з цим виникає таке питання: у якому чайнику—металевому чи фарфоровому – краще це робити?

Відповіді гостей або асистента.

Відповідь: «Краще заварювати чай у металевому чайнику. Коли ми заливатимемо туди окріп,чайник швидше нагріється,тому заварюватиметься за високої температури».

1-й в е д у ч и й. Але ви не врахували,що металевий чайник,маючи велику теплопровідність,швидко віддаватиме тепло довкіллю і вода в ньому швидко остигатиме. Фарфоровий чайник повільніше нагрівається,та зате й остигає повільніше,тому він добре зберігає тепло. Тож краще брати його.

2-й в е д у ч и й. Для того, щоб стінки заварювального чайника мали вищу температуру в момент заварювання, рекомендується перед засипанням чаю один раз або двічі ополоснути чайник окропом. Тоді менше тепла від води “піде” на його прогрівання.

Асистенти заварюють чай і розставляють його на столи для гостей.

Г о п о д и н я. Ми з вами отримали сьогодні чудовий золотистий напій, адже не відразу людина навчилась правильно заварювати чай. Відомо кілька курйозів.

1-й в е д у ч и й. Майже в кожній країні існують анекдоти про приготування чаю.

Так, англійський моряк надіслав у подарунок своїй матері фунт чаю. Жінка, бажаючи почастувати сусідів вишуканою заморською стравою, зварила у каструлі увесь чай відразу і, виливши гірку, на її думку, зовсім непотрібну коричневу воду, розклала по тарілках варене листя, приправивши його сметаною, і подала до столу.

2-й в е д у ч и й. А я знаю старовинну народну жартівливу пісню:

«Раз прислал мне барин и велел его сварить,

А я от роду не знаю как проклятый чай варить.

Взял тогда, налил водички, высыпал весь чай в горшок,

И добавил перцу, луку да петрушки корешок.

Барину, конечно, такой чай не понравился.

Долго думал, удивлялся, чем же мог не угодить,

А потом я догадался, что забыл я посолить».

Г о п о д и н я. Ми вже говорили, що чай п`ють у різних країнах. Не менш популярний він і в Україні, а для його заварювання потрібен окріп.

Чаю свіжого ковтнути,

Всі слова наші почути.

За столами чаю

У чашку наливайте,

Ароматного, міцного

Ще й на колір золотого.

Г о с п о д а р.  У нас є окріп, заварений чай. А чому чай краще пити з чашки, а не зі склянки?

Відповіді гостей або асистента.

Відповідь 1: «Якщо використовувати склянки, то можуть трапитися прикрості під час розливання чаю. Ви чули про таку важливу властивість скла, як термостійкість? Вона визначає здатність скла витримати заданий інтервал температур, не руйнуючись і не тріскаючись. Термостійкість залежить від кількох фізичних величин: теплопровідності, товщини скла, коефіцієнта його лінійного розширення. Чим тоншим є скло і чим менший коефіцієнт його лінійного розширення, тим більша термостійкість».

Г о с п о д а р. А якщо склянка виготовлена з товстого скла?

Відповідь 2: «Оскільки термостійкість товстого скла менша, ніж тонкого, у порожню склянку треба опустити ложечку. Металева ложка має велику теплопровідність і забиратиме частину тепла, коли ми наллемо окріп; скло товстостінної склянки від цього нагріватиметься повільно, і склянка трісне».

Г о с п о д а р. Чи цього достатньо щоб склянка не репнула?

Відповідь 3: «Так, але все ж бажано наливати чай повільно. Зовнішня поверхня стінки склянки встигне при цьому нагрітися, тож деформування не відбудеться».

О д и н  з  а с и с т е н т і в. Що слід наливати в  першу чергу – заварку чи окріп?

Г о с п о д а р. Мені, здається, байдуже, якщо їх температура однакові.

Г о п о д и н я. Це справді так, але практиці температура заварки завжди менша, тому безпечніше раніше налити заварку, а вже потім – окріп.

Один з гостей задля експерименту просить зробити йому чай у склянці, а не в чашці, і, як виняток налити спочатку окріп а потім заварку.

Г і с т ь – у ч е н ь. (дивиться в склянку згори під певним кутом до поверхні рідини). Чому дно склянки здається підведеним, а частина ложечки, зануреної у воду – укороченою? Чи мені це привиділося?

1 – й  в е д у ч и й. Це не ілюзія. Такий оптичний ефект пояснюється заломленням світла. Просимо асистентів продемонструвати це явище для всіх.

Асистенти повторюють дослід,потім подають цукор – пісок. Хлопці теж додають у чай цукру й розмішують його.

2 – й  в е д у ч и й. Я бачу, що всі досить активно зайнялися однією справою. Так потрібно чи це ви від нічого робили?

Відповіді гостей або асистентів.

Відповідь: «Ми поклали цукор у чай, щоб той мав солодкий смак.Цукор розчиняється в рідині. Молекули цукру при цьому внаслідок свого хаотичного руху й дифузії розподіляються за всім обсягом чаю. При помішуванні, окрім дифузії, відбувається поєднання різних шарів рідини, що прискорює процесс.»

Г і с т ь – у ч е н ь. А мені чашку наповнили чаєм по самі вінця так, що не можна було долити жодної краплі. Але я обережно сипав цукор, і чай перелився через край. Чому? У чому секрет? Як цукор умістився в повну чашку?

1 – й в е д у ч и й. Яке цікаве питання. Чи може хтось на нього відповісти?

Відповіді гостей або асистентів.

Відповідь: «Коли насипали цукор в наповнену по самі вінця чашку,він розчинився і його молекули розмістилися між молекулами води. Так утворився розчин:молекули цукру,зайнявши проміжки між молекулами води,ніби зробили її густішою».

А с и с т е н т. Для ілюстрування цього явища проведемо досвід.(Бере довгу скляну трубку,запаяну  з одного кінця,і дві колби з рідинами).Я заповнюю половину трубки водою,забарвленою перманганатом калію;у другу половину обережно наливаю спирт. Трубку закриваю пробкою. Бачите, трубка до пробки заповнена рідиною. Тепер змішую рідини. Загальна кількість рідини зменшилася. Говорю для довідки: 100 см3 води і 100 см3 спирту,змішуючись, утворюють розчин об`ємом не  200 см3,а  196 см3.

Г о с п о д а р і (разом) Усе! П`ємо чай! Обережно:він гарячий!

Г о с п о д и н я. Можна подмухати на нього.

Г о с п о д а р. А я наллю чай у блюдце.

2-й в е д у ч и й. Навіщо вони це роблять?

Відповіді гостей або асистентів.

Відповідь: «Ми дмухаємо на чай,щоб підвищити видкість випаровування, таким чином видаляючи з поверхні рідини молекули пари. Коли ж ми наливаємо чай у блюдце, збільшуємо площу випаровування,тож цей процес відбувається в більшому масштабі й швидше,і чай остигає скоріше».

Г о с п о д и н я. Знову фізика! А чай смачний,і ми його із задоволенням поп`ємо.

Г о с п о д а р. Сподіваюсь,усім було цікаво на цьому вечорі.

1-й в е д у ч и й. Ми з вами часто стикаємося з багатьма фізичними явищами,але знаємо про них украй мало. Іноді не можемо відповісти на елементарні запитання. Тож спробуємо й надалі більше дізнаватися про нібито звичні речі!

2-й в е д у ч и й (звертаючись до гостей). На цьому ми наш вечір завершуємо. Будемо раді,якщо він вам сподобався.

І.С.Романенко,НВК № 15,

м. Єнакієве,Донецька обл.

Автор: 

Романенко Ірина Сергіївна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі