Користувацький вхід

Застосування таксономії Блума у навчанні іноземній мові для ефективного формування ключових компетентностей учнів в умовах Нової української школи.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Застосування таксономії Блума у навчанні іноземній мові для ефективного формування ключових компетентностей учнів в умовах Нової української школи.

Як зазначено в проекті нового базового Закону України «Про освіту», Нова українська школа працюватиме на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти, в межах якої максимально враховуватимуться здібності, потреби та інтереси кожної дитини. У навчанні іноземних мов даний підхід знайшов свою інтерпретацію в рамках комунікативно-діяльнісного підходу, який відображає специфіку іноземної мови як навчального предмета у
середньому навчальному закладі. Реалізація комунікативно-діяльнісного підходу у навчанні іноземної мови означає «оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними), спрямування на їх практичне застосування в процесі спілкування. Оволодіння вміннями говоріння, аудіювання, читання, письма і перекладу здійснюється шляхом реалізації цих видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування».
З позицій даного підходу, організація процесу навчання іноземної мови у закладах освіти здійснюється адекватно реальному процесу навчання, у якому учні самостійно використовують вивчений мовний та мовленнєвий матеріал для вираження власних комунікативних намірів. Прикінцевою метою навчання іноземної мови в аспекті комунікативно-діяльнісного підходу є формування іншомовної комунікативної компетентності, під якою, слідом за проф. С.Ю. Ніколаєвою, ми розуміємо «здатність успішно вирішувати завдання взаєморозуміння і взаємодії» з носіями мови, яка вивчається, у відповідності до норм і культурних традицій в умовах прямого й опосередкованого спілкування.
Однак для того, щоб випускники української школи могли брати участь у діалозі культур та іншомовному спілкуванні з носіями мови, не відчуваючи при цьому дискомфорту, навчання іноземних мов має бути пов’язано з навчанням культури їхніх носіїв, коли учні з самого початку навчаються спілкуванню природною іноземною мовою, яка притаманна носіям цієї мови. Професор С.Ю. Ніколаєва зазначає необхідність формування соціокультурної компетентності, яка зумовлює здатність учня:
• обирати, використовувати і розуміти мовні і мовленнєві засоби іншомовного спілкування з національно-культурною специфікою відповідно до міжкультурного і соціального контексту;
• набувати культурологічних, країнознавчих, лінгвокраїнознавчих, соціокультурних і міжкультурних знань;
• користуватися набутими знаннями для досягнення своєї мети в іншомовному міжкультурному спілкуванні;
• вступати в комунікативні стосунки з представниками інших країн у певних ситуаціях.
Оволодіння передбаченою компетентністю на уроках іноземної мови сприятиме формуванню ще однієї важливої компетентності Нової української школи – загальнокультурної, яка «передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших». Вивчення фактів культури інших народів та їх вираження у фактах іноземної мови забезпечить
формування в українських учнів другої важливої компетентності – соціальної і громадянської, необхідної для ефективної та конструктивної участі учнів у міжнародній співпраці, обмінних програмах, посередницькій діяльності у міжкультурному спілкуванні.
Окрім того, в умовах масової комп’ютеризації та інформатизації всіх аспектів життя формула Нової української школи передбачає наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.
Сучасний учень оточений інформацією, яка поступає з різних медіаджерел, більшість з яких іншомовні. Вони мають доступ до автентичних матеріалів для пошуку та отримання знань, необхідної інформації, її збереження та передачі, тому поряд з формуванням описаних вище компетентностей при вивченні іноземних мов необхідно зосередитися на формуванні ще однієї важливої життєвої компетентності – інформаційної, яка водночас дозволяє критично
застосовувати інформаційно-комунікативні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в класі на уроці та вдома.
Таким чином, формування життєвих компетентностей Нової української школи сприятиме розвитку суспільства освіченого загалу, високої культури і рівних можливостей. Саме таке суспільство забезпечує європейську якість життя, у якому освічена людина може бути справді вільною, вміти навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, бути здатною до участі у міжкультурному спілкуванні.

Автор: 

Даценко Ірина Вікторівна, вчитель англійської мови, Канівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням іноземних мов Канівської міської ради Черкаської області

Джерело: 

Список використаних джерел:
1. Делор Ж. Образование – сокрытое сокровище UNESCO, 1996 / Ж. Делор//Университетская книга. – 1997. – № 4. – 164 с.
2. Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти України. – К.: НТУУ «КПІ», 2006. – 544 с.
3. Іць С.В. Педагогічні медіатехнології у професійній підготовці майбутнього вчителя іноземної мови: навчально-методичний посібник. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2013. – 106 с.
4. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практикум: підручник для студентів класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів Під заг. ред. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2013. – 590 с.
5. Нова Концепція української школи / Л. Гриневич, О. Елькін, С. Калашнікова, І. Коберник, В. Ковтунець та ін // За заг. ред. М. Грищенко.– Режим доступу:
http://www.oblosvita.mk.ua/attachments/article/3935/

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі