Підготувала:
Куратор групи 2С-15
Любча Н.О.

2018 р.

Мета і задачі:
- Прищеплювати любов до обраної професії - праці медичної сестри
- Формувати прагнення до знань
- Виховувати почуття гуманізму та милосердя

Очікувані результати:
- Усвідомлення студентами значущості діяльності медсестри у сучасному суспільстві
- Зміцнення контактів різних поколінь медсестер
- Покращення навчання студентів зі спеціальних дисциплін

Форма проведення:
- Зустріч поколінь (студенти-випускники),
- Екскурс в історію медицини і медсестринства,
- Демонстрація відеофільму «Зустріч з випускниками Нікопольського медичного коледжу різних років».

Інформація про досягнення:
- Студентами проведена дослідницька робота, знято відеофільм про роботу випускників училища в різних галузях медицини.

Обладнання:
- Фонограми пісень, відеофільм «Зустріч з випускниками».
- Екран, мультимедійна система

Оформлення сцени:
- Емблема: «Здоров’я та мудрість» - кріпиться на задню стінку сцени. Поряд напис: «Моя професія».
- Над сценою напис: «З усіх наук найблагороднішою є медицина» - Гіппократ.
- По бокам сцени написи:
«Нема більшого щастя, ніж служити одночасно розумові і добру» /Академік М.Д.Стражеско/
«Щастя – це в праці творити. Все для таких як і ти». В.Сосюра

«Люби завжди, люби в негоду грізну.
Аж поки промінь серця не схолов.
Люби свій труд, люби свою Вітчизну
Й вона тобі віддячить за любов».
В.Сосюра

 
Початок: пісня у виконанні В.Трошина «Люди в белых халатах»

Сцена 1. Вступне слово куратора гр.2С-15 Любчої Наталі Олексіївни.

Добрий день, дорогі друзі!
Ми починаємо виховну годину, яка на нашу думку, повинна зацікавити вас, бо йдеться в ній про справу нашого життя – нашу професію.
У долі кожної людини наступає мить, коли перед нею постає питання: якій справі присвятити себе. Від того, чи вірно вона зробить свій вибір, залежить, можна сказати, «все» - щастя, здоров’я, радість і смуток, матеріальне забезпечення і соціальний стан.
Бо професія формує характер людини, а професійна майстерність – повагу оточуючих.
Ви прийшли в училище опановувати професію медика. А чим керувалися ви в своєму виборі? Чим зацікавила вас майбутня професія? Що ви про неї знаєте? Ви прагнете досягти вершин професійної майстерності? Як працюють, до чого прагнуть випускники нашого навчального закладу. Дослідження на цю тему ми провели. Сьогодні представляємо до вашої уваги не висновки/ висновки ви зробите самі), а художньо оформлені думки та вислови з цього приводу.

1 Ведуча Кормич Дар’я: Обрать професію – не жарт!

Одна людина намір має
Дістатись до серця гір
Та камінь теше, та копає,
А та дрімучий садить бір,
А та для залізничних колій
Із бесемерівських печей
Пустила сталь, і сталь тече,
Хвилюється, як жито в полі:
Під небо літаки виходять –
І чуть приглушене виття…
Все це – поезія природи,
Все це – поезія життя.

(Відео «Діти»)

2 Ведуча Вербицька Вікторія

Ми всі в житті поети трішки
В дитинстві ніжному, коли
ДО перукарень нас доріжки
За вуса ще не привели.
А потім, спробувавши всього,
Відверто кажем: не воно,
І всі дивуємося з того,
Що непоміченим давно
Те що робити слід лишалось,
Що ми не тим, чим слід займатись
Засліплені і молоді.

3 Ведуча Дабчук Наталія

Я спостеріг: нема на світі
Ні дівчини, ні юнака
В шістнадцятім од роду літі,
Що не були б в міцних руках.
Натхнень і мрії без вагання,
Цьому готові все віддати
Не думаючи наперед
Чи буде справжній він поет
Чи інших слід шляхів шукати
Якими доведеться йти
До серця милої мети.

4 Ведуча Сороченко Марія

У всьому хочеться дійти
Самої суті
В роботі, пошуках мети
Серцевій скруті
Навкруг все зв’язане. У всьому боротьба
Розносить в прах планету
Я прагну знань, своє життя по цьому
Не розмінять на дрібную монету.

Пісня: «Я специальность выбрал по наследству» виконує Стас Соколовський

Я специальность себе выбрал по-наследству,
Стать я медиком не думал, не гадал
Всеми ужасами бредил только в детстве.
На себе все реактивы испытал.

И если вы спросите как я учусь,
Избрав специальность такую:
Немножко люблю, немножко боюсь,
Немножко хочу другою.
Немножко люблю, немножко боюсь,
Немножко хочу другою.

И вот на практике поставили нас в смену,
Вручили градусник, шприцы и стетоскоп,
А я мечтаю лишь найти себе замену,
Слинять домой и посмотреть кино.

И если друзей удивлю, не сорвусь
То, видно, судьбе скажу я
Немножко люблю, немножко боюсь
Немножко хочу другую
Немножко люблю, немножко боюсь
Немножко хочу другую

И если ты спросиш к чему я стремлюсь?
Чего от судьбы я хочу?
Я медиком стал, я немножко боюсь
Но судьбу не хочу иную.

Вірш «Нелегкий труд – выхаживать больных» читає Сороченко Марія

Нелёгкий труд - выхаживать больных,
Гораздо проще песни петь с эстрады.
Цветы, дипломы, слава - у одних,
Медсёстры же простой улыбке рады!

Больничный длинный гулкий коридор,
Шкафы, кушетки, запах специфичный.. .
Но им привычно всё, знакомо с давних пор,
Спешат они на помощь как обычно.

В больнице жизнь своя и день, и ночь,
Дежурство трудным каждый раз бывает,
Вот и сейчас сестра спешит помочь -
Привычно в шприц лекарство набирает.

И чьё-то сердце ровно застучит,
И чьё-то вновь облегчится дыханье,
А кто-то всю палату удивит,
Из небытия придя в сознанье.

Сестра присядет, глубоко вздохнув,
Когда "тяжёлый" вдруг зашевелится
И, влажными ресницами моргнув,
Попросит тихо: "Дай сестра водицы"...

Нелёгкий труд - выхаживать больных,
Но верим мы, и к вам придёт известность,
Для вас с эстрады кто-то запоёт
Про ваши руки, сердце, человечность!

Пісня: «Медицинские сестры» виконують студенти групи 2С-15

Есть древняя профессия на свете,
И она прошла через века.
Знает каждый житель на планете —
Это медицинская сестра.
Под белыми халатами незримо
Бьется сердце жарко, как костер.
В борьбе за жизнь стоит неутомимо
Армия украинских сестер.

Припев:
Медицинские сестры,
Медицинские сестры,
Иного не ищут пути.
И вместе с врачами по первому зову
На помощь готовы прийти.

II
Они пришли работать по призванью,
Забыв подчас про собственный недуг.
В любое время суток, днем и ночью,
С собою ласку и покой несут.
А если завтра позовет Отчизна,
Невзгоды мы поделим вместе с ней.
И преданных защитников народа
Готовы грудью заслонить своей.

Припев:
Медицинские сестры,
Медицинские сестры,
Иного не ищут пути.
И вместе с врачами по первому зову
На помощь готовы прийти.

III
И пока живут на свете люди,
Было, есть и будет так всегда:
Скромная почетная профессия,
Знаем, не исчезнет никогда.

Припев:
Медицинские сестры,
Медицинские сестры,
Иного не ищут пути.
И вместе с врачами по первому зову
На помощь готовы прийти.

Сцена 2: «Історична»

Ведуча Вербицька Вікторія:

Кожному в світі відома професія медика: спочатку _ «знахар», «цирульник», «бабка-повитуха», «аптекар», потім – лікар, фельдшер, медсестра, лаборант.
Що ви знаєте про історію медицини? « - з таким питанням я звертаюся до істориків.

Історик1 Яркова Валентина:

Важко по своєму сказати про загальновідоме.
Коріння медицини сягає у глибину віків. Більш прадавньої науки, мабуть немає.
(фото, картини лікарів)
До нас дійшли трактати давньогрецького лікаря Гіппократа, уславленого вченого Середньої Азії – Авіценни, одного з найвидатніших медиків епохи відродження – Парацельса. Я хочу звернути Вашу увагу на вислів Гіппократа, який не втратив свого значення до сьогодення: «Усе, що шукається в мудрості, усе це є в медицині»
З усіх наук найблагороднішою є медицина. Якщо вже говорити про які-небудь цінності, що займають розум вчених – медиків, то це скоріше-всього неоціненні цінності: здоров’я та продовження життя людини

(Відео «Прадавня медицина»)
Протягом століть ліками були настої, навари, напари, цілющі мазі та пластирі. Застосовувались хірургічні операції і вправлення вивихів, лікування переломів.

(фото Пастера, Роберта Коха, Мечнікова І.І.)
Революцію в медицині зробили мікробіологи, які знайшли збудників інфекційних хвороб, Луї Пастер, Роберт Кох, Ілля Ілліч Мечніков – хто не знає цих імен та того, які відкриття ними зроблені?

Історік 2 Тарасова Аліна:

А чи знаєте Ви, що :
Перші професійні лікарі в Нікополі з'явилися в середині 19 століття. З того часу практично починається розвиток медицини в місті.
Під час Кримської війни (1853-1856) в Нікополі розташовувався військовий госпіталь №30, організований М. І. Пироговим. Поряд з лікарями самовіддано працювали сестри милосердя, в тому числі багато молодих і літніх нікопольчанок.
А чи знаєте Ви, що перший лікар міста Нікополя – Копп Володимир Мойсейович, приїхав до м. Нікополя в 1890році після закінчення медичного факультету Київського університету і працював тут все своє життя – 47 років.

Історик 1 Яркова Валентина :
В останній чверті XIX і на початку ХХ століття широкий розвиток отримала земська медицина.

Самовідданість земських лікарів, їх універсальні знаннями та безстрашністю у боротьбі із заразними хворобами захоплювали передову громадськість Європи.
На початку ХХ століття, крім земської лікарні, в Нікополі працювали: лікарня Червоного Хреста, приватні лікарні Горнштейн, Ямпільського, Дідика, ветлікарня.
(фото лікарів, лікарень)
Історія зберегла імена відомих медиків Нікополя того часу: В. М. Копп, його син П. В. Копп, М. П. Чудновський, А. М. Ощакевич, В. А. Петруско, М. А. Шапошников, М. Людомирскій, І. Г. Штамбург, Г. Р. Аском, С. П. Чудновска, В. М. Данилов, Д. А. Ямпольський, І. В. Мойсейович, С. П. Пономарьов, А. Н. Сегедінова, С. П. Корнілова, П. В. Циганков, М. Б. Нахімсон.

Історик 2 Тарасова Аліна:

У 1913 році в Нікополі проживало 27076 чоловік, і всі вони мали можливість користуватися безкоштовною медичною допомогою в земських лікарнях.
В ході жовтневого перевороту 1917 року та громадянської війни в Нікополі, як і у всій країні, медичні установи були розгромлені, розкрадені, знищені так само, як і школи, торгові, промислові і сільськогосподарські підприємства.

Історик 1 Яркова Валентина :
(фото лікарень)
У 20-х роках на руїнах і згарищах почали відроджуватися медичні установи міста.
У 1926 році в місті відкрилася перша поліклініка.
Почали працювати клінічна лабораторія та санітарна станція.

Історик 2 Тарасова Аліна:
Не вистачало лікарів і середнього медперсоналу. У 1930 році на базі міського комітету Червоного Хреста відкрилися курси медичних сестер.
(фото старої будівлі училища)
Вони мали вечірню форму навчання, навчання відбувалося півтора року без відриву від виробництва. Перший випуск медичних сестер відбувся в серпні 1932 року.
(фото старих випускників)
В цьому ж році паралельно з курсами був організований і почав працювати медтехнікум із загальною кількістю студентів - 80 осіб. У 1935 році медтехнікум було реорганізовано в дворічну школу медсестер загального профілю.

Історик 1 Яркова Валентина :
(фото бійців)
Відразу після початку війни, в липні 1941 року в Нікополі був організований військовий госпіталь №1792. Медперсоналу госпіталю допомагали добровольці-нікопольці. Військовий госпіталь, до складу якого було мобілізовано 150 нікопольських медиків, пройшов всю війну від Нікополя до Сталінграда, від берегів Волги до блакитного Дунаю.

Історик 2 Тарасова Аліна:
(фото будівель і лікарів)
П'ять лікувальних корпусів 1-ї міської лікарні, розграбованих і зруйнованих в роки війни, було відновлено та відремонтовано силами медперсоналу, і вже в 1944 році розпочався прийом хворих.
З 1950 по 1967 рік у Нікополі було побудовано і обладнано 2-у поліклініку і 2-у міську лікарню, протитуберкульозний диспансер, медсанчастину кранобудівельного заводу, фельдшерські пункти охорони здоров'я на механічному заводі, та інші лікувально-профілактичні заклади.

Історик 1 Яркова Валентина :

У 1946 році відновилося навчання медичних сестер: при міському комітеті Червоного Хреста були відкриті дворічні курси.
(фото медичного училища,директорів, випускників)
А в 1962 році в Нікополі було відкрито медичне училище з планом прийому учнів на перший курс 60 чоловік на фельдшерське відділення і 30 на відділення медичних сестер.

Ведуча2 Вербицька Вікторія :
На сьогодні в місті працюють три багатогалузевих лікарні
Дитяча міська лікарня
Психоневрологічна лікарня
Станція швидкої медичної допомоги
Пологовий будинок
Стоматологічна поліклініка
Протитуберкульозний диспансер
Спеціалізований центр медико-соціальної реабілітації дітей
13 амбулаторій центру первинної медико-санітарної допомоги
Медико-санітарна частина заводу феросплавів
В лабораторіях міста освоєні і виконуються більше чотирьохсот видів аналізів.
Медичну допомогу хворим надають більше 200 лікарів та 1500 середніх медичних працівників.

Сцена 3: Емблема медицини

Ведуча 3 Дабчук Наталя:
Ви бачите тут – Червоний хрест на білому полі – це емблема миру і добра. Весь світ вбачає в ній символ гуманізму, постійної готовності прийти на допомогу, позбавити людство від страждань.
(На екрані – емблема медицини «Червоний хрест», «Червоний півмісяць»

Емблема спілки Червоного Хреста – Червоний Хрест на білому полі – була прийнята в 1864 році в місті Женеві на конференції незадовго перед цим створеного міжнародного комітету «Червоного Хреста».
Поєднання кольорів Червоного і білого взяте по зразку державного прапора Швейцарії, де вперше було засновано спілку Червоного Хреста, з тією різницею, що на державному прапорі Швейцарії білий Хрест на Червоному полі.

Ведуча 4 Сороченко Марія :
Ряд мусульманських країн обрали своїм відмінним знаком Червоний Півмісяць на білому полі:
Іран – обрав своїм – Червоний Лев і сонце на білому полотнищі.

Сцена 4 Білий халат – візитна картка медиків.

Ведуча 1 Кормич Дар’я :
Білий халат… Схильність медицини до білого кольору пояснюється не тільки підвищеною властивістю білого кольору сигналізувати про забруднення. З білим кольором історично пов’язане уявлення про чистоту і святість, тоді як з чорним – уявлення про демонізм і смерть. Це уявлення про біле і чорне успадковане від стародавніх греків. Біла туніка була символом божественності й мудрості. Халат – не просто спецодяг, його призначення не можна звузити до енциклопедичного визначення: «Захист лікаря й убезпечення хворого» Білий халат ще визначає – і це дуже важливо – місце медиків у житті. В цьому його моральний зміст.

Ведуча 3 Дабчук Наталя: Леонід Гончаров пише: «Сестру я визначаю по тому, який у неї халат, - чистий, випрасуваний, накрохмалений, застібнутий на всі ґудзики, значить такій сестрі можна довіритись. Значить пишається своєю професією, халат одягає, як казкова королева мантію».

(Виходить медсестра, демонструє халат , фон-музика)

Чистота – це релігія медицини. Ми говоримо «Пляма на білому халаті», а маємо на увазі пляму на совісті. Ми говоримо: «Бережіть честь халата», а маємо на увазі вірність обов’язку і чистоту душі.

Вірш «Медсестру узнают по походке» читають Яркова Валентина і Тарасова Аліна

Медсестру узнают по походке
По улыбчивым добрым глазам,
А характер сестры - нежный, кроткий.
Проливающий в душу бальзам.

Быть сестрою с больным нелегко:
Кто-то ласково смотрит, с улыбкой,
Кто-то сразу пошлет далеко,
Не прощая малейшей ошибки.
Быть сестрою с врачом тяжело,
Врач - не Бог, человек, он страдает.
Его тоже опять понесло,
И на ком оторваться не знает.

Медсестру узнают по терпению,
По страдающим мудрым глазам.
Дай вам Бог красоты и смирения!
Да воздастся по вашим делам!

(Пісня «Белые халаты» відео)

Сцена 5 Зустріч з випускниками

Ведуча 1 Кормич Дар’я :
Які якості повинні бути притаманні медикові і чи є вони в Вас ? З цим питанням ми звернулись до випускників Нікопольського медичного коледжу, які детально відчули на собі всі особливості праці медика. Ми пропонуємо до Вашої уваги відео-інтервю з нашими випускниками.
Відео «Зустріч з випускниками»

Ведуча 4 Сороченко Марія: Не повинен іти в медики той, хто не відчуває чужий біль,я к свій, в кому відсутнє почуття співпереживання.

Вірш «Гіппократ» читає Хникіна Анастасія

Вы когда-нибудь, право, слыхали
повторяемую стократ
в переполненном актовом зале
клятву, что завещал Гиппократ…
Прежде всяких там этаких этик,
коль уж он получил этот чин,
должен быть сострадателен медик
просто так, безо всяких причин!..
Не от нравственного такта,
не от всех философских систем
помнит клятву, что дал он когда-то, -
с добротой относиться ко всем.

В желтизне Аравийской пустыни
и во тьме комаринных болот
моментально на мудрой латыни он бесстрастно рецепт подмахнет.
И, склонясь к выпирающим ребрам
нищих женщин, детей и мужчин,
он обязан быть попросту добрым,
просто добрым, без всяких причин…
С богадельни и до детсада,
с лепрозория и на чуму…
Так сказал Гиппократ: - Это надо… -
объяснения тут ни к чему.

Ведуча 2 Вербицька Вікторія:

Але самого співпереживання не досить. Без майстерності, професіоналізму нічого не досягнеш, не спасеш людину. Тому наші викладачі, прикладають всі свої зусилля до того, щоб в стінах коледжу ми отримали міцні знання, і щоб про нас, майбутніх випускників склали вірші.

Сцена 6: «Медики – люди творчі»

Ведуча 4 Сороченко Марія:

Відомо, що медики-люди рішучі й дотепні, вони вміють і працювати і відпочивати, і плакати і сміятись. Багато з них стали лікарями не тільки тіла, а й душі. Всесвітньо відомі письменники Рабле, Шиллер, Чехов, Вересаєв, Булгаков були лікарями. А може вірніше сказати, що лікарі були письменниками? Та в наш час медики не забувають пера. Хірург Микола Амосов написав повість, а терапевт Володимир Івасюк – склав пісні. І студенти – медики не відстають від старших колег: поезія та пісня супроводжує студентські роки.
Гумор присутній у нашому житті кожного дня. Ми певні, що тільки маючи почуття гумору, наші викладачі можуть з нас зробити спеціалістів.
Що ж зараз на порядку денному у нашого студента? Це питання адресуємо училищному барду:

Пісня «Я ребята студент» виконує Стас Соколовський

Я, ребята, студент,
Что само по себе и не ново
В настоящий момент
Это очень уж трудное слово
Век живи, век учись,
Попивая чай с маргарином
Век живи, век учись,
А умрешь ты дубина дубиной.

Нам так мало дано
По сто гривен в четыре недели
Я проел их давно
И душа еле держится в теле
В звоне каждого дня
Не дает мне желудок покоя
Денег нет у меня
Жизнь ты знаешь, что это такое

Ох как годы летят
Мы грустим седину замечая
Жизнь, ты помнишь ребят,
Что погибли диплом защищая.
Век живи , век учись,
Попивая чаи с маргарином
Век живи, век учись,
А умрешь ты дубина дубиной.

Заключне слово куратора:

Ми представили до Вашої уваги художні твори (вірші, пісні), присвячені праці медичної сестри, а також записи бесід з випускниками нашого училища ( а тепер вже коледжу) про професію медика, про її особливості. І хоч важко розповідати про загальновідоме, я маю надію, що наші дослідження допомогли Вам осмислити Ваш вибір професії, посилили Ваше бажання засвоїти ази знань та вмінь і прагнення досягти вершин професійної майстерності.
Бажаю , щоб Ваші мрії здійснилися!

 
Сцена 7: «Пісня «Люди в білих халатах» відеокліп (виконують «Непоседы»)

Смерть не хоче щадити красу,
Не жаліє безкрилих, крилатих…
Перед нею завжди постають
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
На путі перед нею стають.

Згасне біль, стане погляд ясним,
І тривоги залишать плату,
Бо схилились над ліжком твоїм
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Нахилились над ліжком твоїм.

Тих, що кров’ю стікали в боях,
Рятували в тісних медсанбатах,
Їм здається, що й досі стоять
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Перед ними ще й досі стоять.

Немовлям у життя прилетиш
І розтулиш лише оченята –
Будуть всюди тебе берегти
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Будуть всюди тебе берегти.

Слава вашим невтомним рукам,
Ви завжди на посту, як солдати,
Хочу низько вклонитися вам,
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Люди в білих халатах,
Хочу низько вклонитися вам.
 

ВІДКРИТОЇ ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

«МОЯ МАЙБУТНЯ
ПРОФЕСІЯ»

Підготувала: Любча Н.О.

Предмети: Освіта в цілому