ХХI століття характеризується зростанням захворюваності та смертності населення. Особливу гостроту набуває проблема захворюваності інфарктом міокарда. У нашій країні хвороби системи кровообігу займають перше місце серед причин інвалідності та смертності. Фактори ризику завдають непоправної шкоди фізичному здоров'ю населення України. Ця обставина визначила, зокрема, увагу студентів Нікопольського медичного коледжу до проблеми захворювання інфарктом міокарда.
В роботі було розглянуто основні фактори ризику виникнення інфаркту міокарда; було досліджено групу пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда; було проаналізовано результати анкетування, спостереження, опитування, порівняння, результати додаткових досліджень.
Згідно результатів аналізу анкет та додаткових досліджень групи пацієнтів кардіологічного відділення, було визначено основні фактори ризику інфаркту міокарда для населення м. Нікополя та розроблені профілактичні заходи інфаркту міокарда.
Ключові слова: інфаркт міокарда, фактори ризику, профілактика захворюваності.

 
Актуальність та обґрунтування обраної теми
ХХI століття характеризується багатьма соціальними проблемами, в тому числі зростанням захворюваності та смертності населення. Особливу гостроту в період соціальних змін набуває проблема захворюваності інфарктом міокарда. Фактори ризику (куріння, надмірна вага, гіперхолестерінемія, порушення харчування, стреси, спадковість,умови праці та відпочинку, гіподинамія, вік) завдають непоправної шкоди фізичному здоров'ю населення України.
Ця обставина визначила, зокрема, увагу до проблеми захворювання інфарктом міокарда з боку медицини, але в набагато меншій мірі воно осмислюється в рамках соціології. Це говорить про те, що суспільство ще не усвідомлює захворювання інфарктом міокарда як соціально значиму проблему. Хоча медичні дослідження переконливо доводять руйнівний вплив факторів ризику на виникнення інфаркту міокарда.
Однією з найактуальніших проблем наукової медицини практичної охорони здоров'я другої половини ХХ століття і початку ХХІ століття є хвороби системи кровообігу. Соціальне значення цих захворювань визначається не тільки, а вірніше не стільки частотою поширення, скільки їх вагою. Ці хвороби займають провідне друге місце серед усіх причин смерті в більшості економічно розвинених країнах світу, в тому числі і в Україні. У нашій країні хвороби системи кровообігу займають перше місце серед причин інвалідності.
Мета дослідження : розглянути групи ризику та фактори ризику інфаркту міокарда серед мешканців м.Нікополь для розроблення рекомендацій щодо профілактики інфаркту міокарда.
Завдання дослідження: охарактеризувати групи ризику та фактори ризику інфаркту міокарда ;
Об’єкт дослідження : Група пацієнтів (70 осіб), які перенесли інфаркт міокарда .
Методи дослідження: збір інформації, вивчення джерел, анкетування, спостереження, опитування, порівняння,аналіз додаткових досліджень, обробка та аналіз отриманих даних.
Матеріали дослідження
Інфаркт міокарда - дуже поширене захворювання, є найчастішою причиною раптової смерті. Проблема інфаркту до кінця не вирішена, смертність від нього продовжує збільшуватися. Зараз все частіше інфаркт міокарда зустрічається в молодому віці.
Існують основні фактори ризику інфаркту міокарда:
Немодифіковані фактори Модифіковані
Вік людини Гіподинамія
Стать Паління
Спадковість Порушення харчування
Ожиріння
Гіперхолестеринемія
Умови праці та відпочинку
Стреси
1. Гіподинамія
Гіподинамія, досить поширений останнім часом термін. Особливість сучасного життя полягає в тому, що гіподинамія наростає і перетворюється на соціальне явище. Все менше і менше соціально обґрунтованих можливостей здійснювати фізичні зусилля. Ліфти, громадський транспорт, механізація виробництва. У наростанні гіподинамії бачать одну з причин збільшення частоти ожиріння (збільшення захворюваності на 10% за кожні десять років). З малорухомістю пов'язують і те, що надлишок ваги частіше буває у міських жителів, ніж у сільських, а у працівників розумової праці, частіше, ніж в осіб, що займаються фізичною працею.
2. Паління
У димі тютюну міститься більше 30 отруйних речовин: нікотин, вуглекислий газ, окис вуглецю, синильна кислота, аміак, смолисті речовини, органічні кислоти та інші.
Статистичні дані говорять: люди, які тривало палять в 13 разів частіше хворіють на стенокардію. Інфаркт міокарда у курців зустрічається в 3 рази частіше, ніж у тих хто не палить.
Тютюнопаління посилює інтенсивність обміну речовин, тому у курця організм змушений постійно працювати в режимі підйомів і спадів, що саме по собі досить небезпечно. Крім того, нікотин зневоднює організм, маючи сечогінну дію, що призводить до порушення електролітного балансу і роботи серця. Кожна випалена цигарка підвищує систолічний та діастолічний тиск крові, змінює хвилинний об'єм серця і збільшує частоту його скорочень. Під впливом нікотину надниркові залози збільшують продукцію гормону - адреналіну. Токсини тютюнового диму провокують звуження судин, збільшують ризик тромбозу, підвищують вміст холестерину в крові. Окис вуглецю, як продукт неповного згоряння клітковини тютюну, хімічно зв'язує гемоглобін крові, прирікаючи тканини на кисневе голодування. Інакше кажучи, тютюнопаління підвищує ризик розвитку атеросклерозу в 13 разів, інфаркту міокарда - в 16 разів.
3. Порушення харчування
Незбалансованість харчування полягає:
- в невідповідності між енергопостачанням та енерговитратами,
- у неадекватній структурі харчування, у тому числі в порушенні співвідношення основних компонентів харчування (білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни),
- у невідповідності часу прийому їжі та її обсягу.
За останні роки відзначається збільшення споживання хлібобулочних продуктів. Такі білкововмісні продукти, як м'ясо та морепродукти, ми вживаємо на 8% нижче рекомендованих норм; овочів, фруктів і ягід - на 30% і цей важливий фактор призводить до підвищення холестерину в крові.
4. Надмірна вага
Під надмірною вагою розуміється надмірна кількість накопиченої в організмі жирової тканини. Треба сказати, що більша половина населення земної кулі у віці від 45 років страждає від ожиріння . Звідки береться надмірна вага? Надлишкова вага в більшості випадків виникає як результат неправильного харчування. Люди, які споживають багато жирної висококалорійної їжі, дуже схильні до ожиріння. Також надмірна вага може виникнути в результаті гіподинамії. З малорухомістю пов'язують і те, що надлишок ваги частіше буває у міських жителів, ніж у сільських, а у працівників розумової праці, частіше, ніж в осіб, що займаються працею фізичною.
5. Гіперхолестеринемія
Надлишок холестерину в крові відкладається на внутрішній поверхні кровоносних судин, утворюючи атеросклеротичні бляшки. У результаті відбувається звуження просвіту судин і утруднення кровотоку. В умовах атеросклерозу підвищується адгезія та агрегація тромбоцитів, внаслідок чого створюються умови для формування пристінкового та обтуруючого тромба. Це може призвести до припинення кровопостачання міокарда і розвитку інфаркту міокарда.
6. Стреси
В Україні проводять соціально - економічні реформи, спостерігається драматична медико - соціальна ситуація. Катастрофічно зросла злочинність. Збільшився травматизм і самогубства. Зростає алкоголізм і наркоманія. Ці та багато інших кричущих соціальних явищ в значній мірі породжені психоемоційним стресом, що торкнувся всіх верств суспільства. Емоційний стрес як психоемоційний стан розвивається у людини в результаті безперервних негативних емоцій, що виникають в конфліктних поведінкових, особливо соціальних, ситуаціях при неможливості задоволення нагальних соціальних чи біологічних потреб. Бурхливі політичні пристрасті часто не спрямовані на поліпшення життя народу. Відбувається різке соціально - економічне розшарування суспільства на багатих і бідних людей. Падає виробництво. Багато людей відчувають величезні матеріальні проблеми, опинившись перед загрозою безробіття за межею бідності. Як наслідок, більшість людей відчувають невпевненість у майбутньому, безвихідь, апатію, розчарування і роздратування. Люди відчувають себе ошуканими, відчувають гірке розчарування і душевне сум'яття.
Зростання збройних конфліктів, які породили божевільні страждання: загибель і каліцтва співвітчизників, трагедії втрати близьких, сльози і горе людей, безталання біженців, що втратили дах та засоби до існування, екстремальні психоемоційні навантаження і хвороби, покалічене дитинство.
Криміналізація суспільства, бандитизм породили загальний страх за життя і безпеку, люди відчувають себе безпорадними. Особлива тривога виникає за життя дітей. Багато громадян стали жертвами шахрайської діяльності фінансово - комерційних структур. Засоби масової інформації пропагують насильство, агресію, жорстокість, розгул цинізму і вседозволеність. Стало нормою неповага до особистості і життя, грубість і хамство. В умовах сучасного виробництва і все зростаючих стресових навантажень велика частина людства працює на виснаження. Вже більше половини молодих людей на сучасних виробництвах відчувають стрес, що супроводжується змінами фізіологічних функцій.
7. Спадковість
Мають значення наявність у членів родини ІХС, гіпертензивної хвороби та їх ускладнень. Інфаркт міокарда може розвиватися у відносно молодому віці, якщо в родині пацієнта по чоловічій лінії мав місце інфаркт міокарда або раптова смерть від серцевого захворювання до 55 років, а по жіночій лінії - хтось з родичів переніс інфаркт міокарда або помер від раптового захворювання серця до 65 років.
8. Умови праці та відпочинку
Здатність до праці визначається наявністю професійних знань, відповідних умінь і навичок, сукупністю фізичних і психічних сил і якостей людини. Працездатність в свою чергу є мов би відображенням такого стану, як перевтома. Залежність тут зворотня: чим більше наростає втома, тим нижче стає працездатність. Нормальний фізіологічний процес - втома означає зниження функціональних можливостей організму, викликане виконанням розумової або фізичної роботи.
Для того щоб працювати в оптимальному режимі і досягти піку своєї працездатності, необхідно дотримуватися кількох основних умов.
Перша умова полягає в тому, що в роботу слід входити поступово, не розвиваючи відразу максимального темпу, для того, щоб всі системи організму підготувалися до роботи в найбільш економному режимі.
Друга умова полягає в тому, що для високої працездатності необхідні рівномірність і ритм. Як дуже високий, так і дуже низький ритм (темп) швидше призводить до перевтоми. Ще більш втомлює неритмічність.
Третя умова передбачає звичну послідовність і систематичність у роботі. Не можна приступати до більш складного, не засвоївши більш простого.
Четверта умова - це зміна праці та відпочинку, чергування періодів з різною інтенсивністю навантаження, а також, по можливості, зміна характеру праці.
П'ята умова свідчить, що найбільш надійним способом досягти максимальної ефективності є поступове і систематичне виконання вправ з метою вироблення міцних навичок.
9. Стать та вік
Треба зауважити, що у чоловіків стенокардія розвивається частіше, ніж у жінок. У віці 40 - 50 років чоловіки хворіють приблизно в 5 разів частіше. Подібна закономірність спостерігається приблизно до 50-55 років, а саме до моменту вступу жінки в період менопаузи, який характеризується зниженням вироблення естрогенів, що стимулюють роботу серця і коронарних артерій. Після 55 років стенокардія з однаковою частотою розвивається в обох статей.
Студенти гуртка з Внутрішньої медицини «Панацея» на базі Нікопольської міської лікарні №4 впродовж двох років проводили спостереження за 70 пацієнтами кардіологічного відділення, які перенесли гострий інфаркт міокарда, де збирали інформацію, проводили анкетування хворих, спостерігали та опитували пацієнтів, аналізували результати додаткових досліджень, працюючи з історіями хвороб.
Пацієнтам було запропоновано відповісти на запитання анкети, в яку були внесені основні чинники ризику (додаток №1).
Студентами було оброблено історії хвороб досліджуваної групи пацієнтів з подальшим аналізом результатів лабораторних методів дослідження (холестеринемії) та антропометричних даних пацієнтів ( індекс маси тіла >30).
Аналіз результатів анкетування (додаток №2)
Аналіз лабораторного дослідження та антропометричних даних (додаток №3).
Студентами-гуртківцями було виявлено, що 41,4% пацієнтів (29чол) відзначили у себе наявність одного фактору ризику інфаркту міокарда, 31,4% (22 чол) - два фактора ризику, 27,2% (19чол) – три фактора ризику інфаркту міокарда (додаток №4).
Учасники гуртка «Панацея» дослідили групу пацієнтів (29чол), які відзначили наявність у себе одного фактора ризику та виявили і розташували ці чинники в порядку убування:
Стрес – 37% (11чол), гіперхолестенринемія – 13,7% (4 чол), паління – 13,7% (4чол), хронічна перевтома – 10,3% (3чол), недостаній відпочинок – 10,3% (3чол), надмірна вага – 7,5% (2чол), розумова праця – 7,5% (2чол) (додаток №5).
Досліджувана група пацієнтів у складі 22 чоловік, у яких виявлено наявність 2-х факторів ризику показала, що найчастіше були відзначені наступні комбінації факторів ризику інфаркту міокарда: [стрес + гіперхолестеринемія] – 36,4% (8чол), [стрес + перевтома] – 27,3% (6чол), [стрес + паління] – 18,3% (4чол), [паління + гіперхолестеринемія] – 9,2% (2чол), інші фактори – 8,8%(2 чол). (додаток №6).
Результати аналізу групи пацієнтів із 19 чоловік, у яких було виявлено наявність 3-х факторів ризику інфаркта міокарда показали, що найбільш часто зустрічаються наступні комбінації чинників інфаркту міокарда: [стрес + гіперхолестеринемія + паління] – 36,8% (7чол), [стрес + гіперхолестеринемія + хронічна перевтома] – 26,3% (5чол), [стрес + гіперхолестеринемія + надмірна вага] – 10,5% (2 чол), [гіперхолестеринемія + надмірна вага + гіподинамія] – 10,5% (2 чол), інші фактори – 15,9% (3чол). (додаток №7)
Також студентами-гуртківцями було виявлено взаємозв’язок та залежність деяких факторів ризику: [Порушення режиму та якості харчування харчування ↔ надмірна вага ↔гіподинамія ↔ розумова праця], [стрес ↔ паління ↔ хронічна перевтома], [Порушення режиму та якості харчування харчування ↔гіперхолестеринемія ↔ надмірна вага].
Висновки та пропозиції
Таким чином, можна зробити висновки:
1. Жодна людина не в силах вплинути на свою спадковість, стать або вік, однак вона може вплинути на фактори ризику, які модифікуються, таким чином, попередити розвиток інфаркту міокарду.
2. Модифіковані фактори ризику нерідко тісно пов'язані між собою, саме тому, впливаючи на один з них, можна одночасно здійснювати вплив і на інші. Комплексний вплив на всі ці фактори ризику суттєво знизить ризик розвитку інфаркту міокарда.
3. Найважливішими профілактичними заходами інфаркту міокарда є:
- уникати стресів;
- дотримуватися режиму праці та відпочинку;
- відмова від паління;
- раціональне харчування;
- підтримка оптимальної маси тіла;
- відмова від їжі з високим вмістом жирів тваринного походження;
- підвищення фізичної активності.

Додатки
Додаток №1

Додаток №2

Додаток№3

Додаток №4

Додаток №5

Додаток №6

Додаток №7

Класи: Вища школа

Предмети: Інші предмети