Тема: Життєвий та творчий шлях Михайла Яковича Тернавського
Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом МЛ. Тернавського; як поет зобразив щастя у своїх творах; розвивати навички виразного читання, аналізу поезії, досліджувати як письменник показав щастя у своїй поезії, виховувати повагу до духовних надбань рідного краю; розвивати естетичний смак, потяг до прекрасного, вміння співпереживати.
Форма уроку: урок – дослідження
Клас: 8
Xiд уроку
І. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІ. Перевірка д/з.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
IV. Сприймання нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
Крим… Зачаровуючии край таємниче сивих гір, вічно молодого моря, яке повсякчас називають синім i від якого не можна відірвати очей. Не можна не слухати його, коли в задумі шумить, посилаючи на берег білопінні прибої. Хто хоч один раз побував у Криму, той уже ніколи не забуде казкової принадності його узбережжя, оповитого духмяністю темно-зелених кипарисів, залитого сонячним сміхом. Край стародавніх пам'ятників культури, захоплюючих неповторною красою архітектурних споруд. Розкішних парків. Садів. Виноградників.
Та не тільки природою знаменитий Крим, але й бренить він своїм поетичним словом:
- ДМИТРО ЧЕРЕВИЧНИЙ
- ДАНИЛО КОНОНЕНКО
- ВАЛЕНТИНА НЕВІНЧАНА
- ВАЛЕРТЙ ТАРАСОВ
- ВОЛОДИМИР ШАХНЮК
- ДМИТРО ВІТЮК
Сьогощй на ypоці ми познайомимося з творчістю ще одного кримського письменника Михайла Яковича Тернавського — поетом, перекладачем, який пише мовами:
українською, російською, польською, литовською i есперанто. Поет відомий далеко за межами України та Росії. Його твори друкувалися на сторінках журналів, газет Англії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Естонії, Італії, Колумбії та ін.
Baші однокласники підготували розповідь про нього.
2. Виступи учнів.
Кажуть, що поетами стають люди з багатьох причин. Серед них називають i життєві дороги. У М. Тернавського вони не були посипані трояндами. Михайло Якович Тернавський народився 1 1 серпня 1934 року в місті Полтава.
До війни родина жила у Заліщиках Тернопільської області. В дитячій пам'яті збереглися тi часи:
...Протилежний високий берег Дністра, наш будинок стояв майже біля самої річки.
Пам'ятаю i початок війни, юрби біженців. Кам'янець-Подільськ... Мій однорічний братик плаче, бо хоче пити, але черга до водопроводу така велика, що ми не маємо надії на те, що колись вдасться його спрагу погасити. Кpiм того, ми не маємо навіть кухля. Коли це з'явились ворожі літаки з чорними хрестами, почали бомбардування. Ми сховалися у якомусь підвалі. I рантом я побачив, як по дорозі покотився чийсь кухоль. Я вибіг із сховища, схопив кухоль i побіг до водопроводу — нарешті черги не було, пий скільки хочеш. Я напився i приніс братикові. Я хотів ще раз збігати, аби принести i матepi. Але мати не дозволили. Вони вміли терпіти у свої 27 років. ”
Під час війни батько був на фронті. А мати з двома дітьми опинилися в Казахстані (Акмолінська область, село Раївка), де жили засланці — поляки, українці, росіяни, корейці, чеченці. Восьмилітній Михайлик пережив велике горе:
„Пам'ятаю, спав я з братиком, він вночі весь час було товчеться, штовхає мене, кличе маму. Але одного разу я прокинувся здивований, що він так тихо лежить. Я доторкнувся до нього. Biн був мертвий, хоча оченята були одкриті. Скільки їх, українських трупиків залишилося в чужих землях! ”
В 1944 році Михайло з матір'ю повернулися на Полтавщину, в село Циганське до бабусі, бо справді там жили цигани. Закінчив перший клас сільської школи. А між тим повернувся з війни i батько покалічений — без ока, одна рука не діяла, але живий. Батьки переїхали до Полтави, i хлопець там продовжував навчання. Любив дуже читати художні твори. А в п'ятому клаci почав писати i власні віршики.
1968 року закінчив Xapківський інститут культури. Працював директором
Полтавського клубу письменників. Плідними наслідками увінчалася його перекладацька діяльність. Поет перекладав твори болгарських, російських, польських, білоруських поетів українською мовою.
Переїхавши до Криму, керував літоб'еднанням при сімферопольській обласній газеті „Крымський комсомолець».
М.Тернавський — автор збірок «Відтінки», „Сонячний годинник”, „За видноколом”.
Помер 9 серпня 1998 р. у Сімферополі.
3. Вчитель .
Михайло Тернавський — поет самобутнього стилю.
У поезії М. Тернавського панує верлібр (вільний вірш), який здобуває нові риси української поетики.
Верлібр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований нерівнонаголошений віршорядок (i вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії).

Сьогодні ми познайомимося з його творами, а тему уроку ми спробуємо визначити з вами прослухавши вірш Михайла Тернавського.
4. Виразне читання вірша напам'ять учнем.
«Якби мені хто подарував такий бінокль»
5. Вчитель
Отже, про що цей вірш? (про щастя)
Яка ідея цього вірша? (кожна людина чекає своє щастя: один— активно йде до нього, робить все можливе, а інший — чекає, коли воно саме прийде)
Записуємо в зошитах число, тему уроку
Bipші про щастя
- А що таке щастя?
Тлумачний словник дає нам таке визначення:
Щастя:
- психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості.
- те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині.
- стан чи якість бути щасливим;
- насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволення бажань; втіxa, приємність; благословеність.

Зараз ви будете працювати в групах.
Оскільки провідна тема поезій Михайла Тернавського — щастя, то кожна група отримує вірш, дослідивши який, необхідно буде виконати тaкi завдання:
1. Прочитати вірш,
2. Визначити тему, ідею.
З. Сказати: в чому вбачав автор щастя.
4. Проаналізувати, за допомогою яких засобів художньої мови (епітети, метафори, порівняння, алегорія, риторичні речення, уособлення, паралелізм) відображена ідея поезії.
5. Дати характеристику ліричному герою.
6. Прочитати вірш i презентувати результати своєї роботи.
7. Запишіть спільні риси для почутих віршів.
Паралелізм (грец. parallelos — той, що рухається поряд) — аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).
Уособлення — зображення тварин або предметів, явищ природи як живих істот, наділених людськими почуттями, думками, мовою тощо.
Спільні риси у віршах
1. Ліричний герой:
- людина щаслива,
- розуміє природу,
- щиро ділиться цим з читачами
2. образ природи.
3. система художніх образів.
На виконання завдань дається 5 хвилин.
4. Презентація учнями своїх дослідницьких робіт.
V. Закріплення знань.
На партах у вас лежать малюнки, виберіть з них той малюнок, який би точніше розкрив ідею вашого вірша. Вибрати можна тільки один.
Поясніть свій вибір.
- поміркуймо, від чого залежить щастя людини?
(від самої людини- одні чекають, щоб щастя подали на тарілочці, а інші – досягають його самостійно. Але важливо, щоб його не пропустити.)
Отже, дослідивши вірші скажіть, що є щастям для М. Тернавського.
VI. Підсумки уроку.
У вашому класі є учні, які пишуть вірші. Послухаймо їх.
VII. Домашнє завдання
Підібрати вислів

Класи: 8 клас

Предмети: Українська література