Усвідомлене і відповідальне батьківство.
Шляхи підвищення виховних можливостей сім'ї.

Треба бачити себе в дітях, щоб допомогти їм стати дорослими;
треба приймати їх як повторення свого дитинства,
щоб удосконалюватися самому; треба, нарешті,
жити життям дітей, щоб бути гуманним педагогом.
Шалва Амонашвілі

Сім’я - найперший і найважливіший чинник соціалізації дитини, своєрідна модель великого суспільства, виховний центр, що забезпечує формування особистості. Ефективність виховання дітей у сім’ї залежить від її непорушного авторитету, подружньої вірності, любові до дітей, відданості обов’язку до виховання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батьків у створенні та захисті домашнього вогнища, моральної підготовки молоді до подружнього життя.
Успіх у педагогічному впливі на дітей, їхня подальша доля залежить від особистісних якостей батьків, справжньої любові до дитини, уміння усвідомити й правильно побудувати процес родинного виховання, створити позитивний сімейний мікроклімат, у якому маленький член сім’ї з ранніх років буде почуватися комфортно, відчувати себе бажаною дитиною, а не зайвим елементом із-за якого батьки завжди сваряться, поспіхом приймають невірні рішення, після чого і руйнується зазвичай ледве сформована одиниця соціуму. Таким чином, з вищевказаного випливає, що сучасна молодь не готова до належного взаєморозуміння, сумісного виховання своєї дитини та піклування про неї від народження.
Практично кожна людина стає батьком або матір’ю, і якість виховання, сімейної взаємодії залежить від сформованості батьківських відносин. З появою дитини в родині, сім’я усвідомлено або неусвідомлено здобуває нову роль - роль батьків. Саме від рівня свідомості батьків у ставленні до своїх обов’язків залежить формування відповідального ставлення до виховання дитини, що являється елементом усвідомленого батьківства.
Останнім часом все більше педагогів, психологів і соціологів задаються питанням необхідності формування у молоді навичок усвідомленого батьківства та підготовки їх до виконання складних рольових функцій батька і матері для створення міцної сім’ї.
Сім’я та батьківство - це два феномени суспільного життя, що спонукають людину до побудови особистісних взаємин, зменшенню психологічної дистанції між подружньою парою, посиленню почуттів довіри та розвитку стосунків прихильності.
У наукових джерелах проблемам сімейного виховання і усвідомленого батьківства як складової всебічного виховання приділяли увагу педагоги минулого (А. Макаренко, О. Духнович, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.); становленню та розвитку сім’ї (І. Бестужев-Лада, Д. Варга, І. Гребенніков, Г. Гурко, Н. Гусак, С. Жигалін та ін.); готовності молоді до сімейного життя (В. Захарченко, С. Мещерякова, І. Мачуська та ін.); феномену батьківства (О. Антонов, В. Бойко, Т. Говорун, В. Борисов, І. Степанов, О. Співаковська, А. Сухарев, Л. Шнейдер та ін.); формуванню усвідомленого батьківства (О. Безпалько, Т. Веретенко, Р. Овчарова, Г. Лактіонова).
За Р. Овчаровою, батьківство - це соціально-психологічний феномен, що являє собою сукупність знань, уявлень та переконань стосовно себе у батьківській ролі, які реалізуються у всіх проявах поведінкової складової батьківства.
За визначенням О. Безпалько, батьківство - процес забезпечення батьками необхідних умов для повноцінного розвитку та навчання дітей. Термін ««усвідомлене батьківство» лише нещодавно почав входити у наукові словники педагогічної та соціальної галузі і його зміст ще остаточно не визначений. В педагогічному словнику усвідомлене батьківство визначається, як взаємодія батьків між собою, іншими членами сім’ї, включаючи дітей, результатом якої є створення найбільш сприятливих умов для всебічного розвитку дитини на всіх етапах її життя.
Так, на мою думку, усвідомлення батьківства, крім бажання мати дітей, відображається ще й в осмисленні, у позитивному відношенні до тих нових обов’язків, до того нового життя, у яке вступають жінка та чоловік, що вирішили стати батьками.
Діти – майбутнє країни. Уявіть, саме ваші діти будуть впливати на історію та визначати, як буде виглядати світ у майбутньому. Ваші майбутні діти – це, саме ті, хто зуміє внести різноманітність у ваше життя. Те, що ви станете батьками, означає не тільки те, що ви повинні відповідати за своїх дітей. Це також означає, що ви повинні нести відповідальність за майбутнє всієї країни. Це дуже велика відповідальність, проте більшість молодих людей цього не усвідомлює.
Дуже важливими пріоритетами для сучасної молоді є отримання освіти, професійні та кар’єрні досягнення, соціальна незалежність, самостійно досягнуте соціальне становище. Проте, у першу чергу, юнакам та дівчатам слід приділити належну увагу своїй ролі, як майбутнім батькам. Вступаючи до шлюбу та народжуючи дитину слід бути готовими до виконання своєї нової соціальної ролі, бути спроможними створити належні умови для повноцінного розвитку своєї дитини.
Для гармонійного формування особистості дитини необхідні батько і мати. Чоловіче і жіноче мислення, сприйняття та реагування – не вигадка. Чоловіче і жіноче єдине і протилежне. Воно непохитно розділене в процесі еволюції глибинними психофізичними особливостями. І призначення хлопчика – стати чоловіком, батьком. Призначення дівчинки – стати жінкою, матір’ю.
Для того щоб сім’я могла нормально функціонувати у цьому світі, обидва майбутніх батьки повинні мати роботу та стежити за власним фізичним, психічним та духовним здоров’ям. Це є однією з найбільш нагальних і важливих запорук самостійності та успішності молодої сім’ї.
Соціальна роль батьків у вихованні дітей важка тим, що на перший погляд видається очевидною. Саме ця очевидність створює чимало психологічних пасток під час їхнього засвоєння. Ось деякі з них:
- «пастка простої мети» – відмова від наявності життєво важливої мети в ролі батьків («годую, одягаю, що ще потрібно?»);
- «пастка нормальності», або «все, як у людей» – потенційна відмова від розуміння і прийняття унікальності свого життя і життя членів своєї сім’ї;
- «пастка правоти сили» – відмова від усіх можливих способів вирішення конфліктів, крім силових чи пов’язаних з демонстрацією сили;
- «пастка віку» («я ще молодий», «дитина ще нічого не розуміє, хай матір з нею вовтузиться») – орієнтація на вік як критерій розвиненості людини;
- «пастка подарунка» («я йому все купую, що захоче») – підміна життєвої важливості в стосунках речами, ігнорування цінності людського спілкування;
- «пастка споживацтва», або «в сім’ї можна розслабитися» – почуття інших членів сім’ї не враховуються;
- «пастка переваги статі» – відмова від вирішення життєвих завдань невідомим чином (жіночим);
- «пастка соціальної цінності статі» («хлопчик собі завжди дорогу проб’є», «чоловіка скрізь на роботу візьмуть») – відмова від життєво важливих переживань як непотрібних;
- «пастка ревнощів до дітей» – необхідність рахуватися з тим, що увага дружини належить маленьким дітям;
- «пастка очікуваної обов’язкової любові», наприклад, «я тобі батько, тому ти мусиш мене любити і поважати».
Дослідження німецького педагога Вассіліоса Фтенакіса довели:
- батьки зазвичай чудово розуміють «мову» новонароджених, самі вміють розмовляти з ними;
- батьки вміють прекрасно доглядати за дитиною: міняти пелюшки, користуватися присипкою, давати пляшечку з дитячою сумішшю. Експерименти показали: малюки, що залишились вдома з батьком, випивали молока зовсім не менше, ніж у тих випадках, коли пляшечку давала матір;
- між малюком і його батьком дуже швидко виникає контакт. Новонароджений рано починає відрізняти батька від інших чоловіків. Коли батько виходив з кімнати, сто п’ятдесят обстежених малюків плакали так само гірко, як при зникненні матері;
- батько здатний прекрасно розрізняти відтінки плачу малюка, здогадуючись, на що він жаліється, чого хоче.
Пізніше батько допомагає розвитку дитини через ігри. Ігри матері і батька мають різні функції. Ігри з батьком, на відміну від ігор з мамою, яка доглядає за дитиною і дає їй відчуття безпеку і тепло, допомагають розвитку моторики дитини, освоєнню навколишнього простору, власного тіла, що є важливою умовою інтелектуального розвитку дитини.
Риси «ідеального» батька (чи для початку окремі якості) може мати практично кожний чоловік. Для цього майбутнім батькам треба завжди пам’ятати наступне:
- батько любить свою дитину через те, що вона його.
- батько ніколи забуває, що для його дитини він взірець.
- батько поважає думку дитини і не критикує її за помилки.
- батько завжди знаходить час, щоб поговорити з дитиною, погратись з нею.
- батько цікавиться проблемами своєї дитини, намагається розвивати її вміння й таланти.
- батько не чинить тиску на дитину, а сприяє її самостійності.
Ціннісні орієнтації об’єднують людей в сім’ю й створюють перспективи для її розвитку. Вони визначають мету народження та шляхи виховання дитини в сім’ї, а батьки впливають на формування ієрархії цінностей у дітей не тільки як емоційно близькі люди, але й як представники світу дорослих, з якими діти ідентифікують себе.
Схожість сімейних цінностей відображає єдність поглядів, ставлення членів родини до загальнолюдських норм, правил, принципів формування, розвитку та функціонування сім’ї, як малої соціальної групи.
Батьківські установки та сподівання – це погляд на свою роль батьками (батька або матері), який включає в тому числі, і установку на продовження роду, засновану на певних знаннях та уміннях.
Батьківські установки визначають певну спрямованість у взаєминах з дітьми, забезпечують усталений характер виховної діяльності дорослих. Такі установки є суб’єктивними орієнтаціями батьків на ті чи інші виховні цінності, на саму дитину як таку, готовність до взаємодії з нею. Уміння співвіднести ідеальні та реальні образи дитини і батьків.
Батьківське ставлення – поєднує емоційні переживання та почуття, пов’язані з дитиною, поведінкові стереотипи, що появляються у спілкуванні та поводженні з нею, особливості її сприймання та розуміння. Батьківське ставлення має прямий вплив на формування дитячої особистості, і цей вплив може носити як позитивний, так і негативно-протилежний характер. У психолого-педагогічній літературі зустрічаються описи ставлення батьків до дітей, що визначають конкретні способи взаємодії з дітьми: прийняття – неприйняття дитини, взаємодія – уникнення контактів, визнання свободи дій – надмірна вимогливість, повага до прав кожного в сім'ї – надмірне обмеження свободи.
У ставленні батьків до дітей акумулюється вся система внутришньосімейних відносин, у них знаходять свій прояв особливості подружніх взаємин, стосунки дорослих зі своїми батьками, зовнішні соціальні зв’язки. Особливу увагу слід приділяти навичкам і формам спілкування батьків, аналізу взаємодії в сім'ї, розвитку пошани до особистості дитини. Батьківське ставлення повинно ґрунтуватися на усвідомленні сприйняття з погляду дитини того або іншого типу батьківського ставлення.
Батьківські почуття – це особлива група почуттів, яка займає важливе місце в житті людини серед інших емоційних зв'язків, вони забарвлюють батьківське ставлення. Їхня специфіка полягає в тому, що турбота батьків про дітей необхідна для підтримання життя дитини. А потреба у батьківській любові є життєво необхідною для маленької дитини. Любов кожного з батьків – джерело та гарантія емоційного благополуччя людини, підтримки її психічного, фізичного та духовного здоров’я.
Компоненти батьківської любові:
 прив’язаність (на рівні біологічних інстинктів);
 турбота про дитину (про її здоров'я, фізичне і духовне благополуччя);
 чуйність, доброзичливість, повага до дитини.
Батьківська любов має різні рівні – це любов-турбота про тілесне благополуччя дитини та любов-турбота стосовно її внутрішнього „Я”, до її здатності приймати індивідуальні рішення.
Слід розвивати в собі уміння розуміти відчуття членів сім’ї, перш за все, дитини, і адекватно виражати свої відчуття, а також розвивати навички самоаналізу виконання батьківської ролі.
Батьківські позиції – пов’язуються з свідомо прийнятими, виробленими батьками поглядами та намірами стосовно дитини. Виокремимо деякі з них.
 симбіоз (черезмірна емоційна близькість), авторитарність, емоційне
відтогнення (А. Варга);
 підтримка; пристосування до потреб дитини; формальне відчуття боргу за відсутності істинного інтересу до дитини; непослідовна поведінка. (Н. В. Дружинін);
 авторитет любові, доброти, поваги. Авторитет пригнічення, відстані, педантизму, резонерства, підкупу (А. С. Макаренко);
 позиції-шаблони, які калічать дитячо-батьківські стосунки: запобігливий „миротворець”, „обвинувач”, обачливий „комп’ютер”, збитий з толку, „відволікаючийся” (О. Г. Сіляєва).
Позитивною моделлю батьківської позиції є глибока, або врівноважена поведінка батьків, де різноманітні прийоми використовуються не автоматично, а свідомо, з урахуванням наслідків своїх дій. Формування батьківських позицій спирається на усвідомлення та розвиток практичного аспекту форм взаємодії з дитиною з використанням різних батьківських позицій, а також корекції рівня домагань батьків по відношенню до дитини.
Стиль сімейного виховання являє собою своєрідне поєднання перелічених вище ціннісних орієнтацій подружньої пари, батьківських установок та сподівань, батьківського ставлення, батьківських почуттів, батьківських позицій, батьківської відповідальності. Саме стиль батьківської поведінки впливає на формування особистості дитини, розвиток соціальних навичок.
Типи батьківського контролю:
Діане Бомрінд виокремила три типи батьківського контролю, які лежать в основі стилів батьківської поведінки:
 авторитарний (холодні стосунки, високий рівень контролю),
 ліберальний (теплі стосунки, низький рівень контролю),
 демократичний або авторитетний (теплі стосунки, високий рівень контролю)
Маккобі і Мартін додали ще й четвертий індиферентний стиль сімейного виховання, який характеризується наявністю холодних стосунків між батьками та дітьми при низькому рівні контролю з боку батьків.
Стиль сімейного виховання має спиратися на розширення поведінкового репертуару батьків, розвиток узгодженості поведінкової складової стилю сімейного виховання, корекції ідеальних і реальних образів дитини і себе в ролі батьків.
Мовою статистики:
- Дані П. Геллана підтверджують, що проблема власної непотрібності серед молодого покоління стоїть гостріше, ніж раніше. Безбатченківщина найбільше пов’язана з народженням дітей поза шлюбом і з розлученнями. Ці причини ведуть до фізичної відсутності батька в сім’ї.
- До 39% дітей молодше 18 років живуть окремо від своїх батьків. Вплив розлучених батьків на своїх дітей невеликий. Дослідження 1991 року показало, що половина дітей після розлучення батьків за останній рік жодного разу не зустрічалися зі своїми батьками, кожен п’ятий не бачився з батьком вже п’ять років.
- Ф. Фестенберг виявив, що більше половини дітей, чиї батьки розлучилися, ніколи не бували в будинку батька. Буває і так, що батьки живуть з сім’єю, але емоційно і фізично відсутні.
- В повній сім’ї 25% дітей безпосередньо взаємодіють зі своїми батьками хоча б годину на день. Решта проводять зі своїми батьками менше 30 хвилин на день. Майже 20% старшокласників розмовляють зі своїми батьками не більше 10 хвилин підряд протягом місяця.
- За даними «Центру цифрових технологій майбутнього», 25% дорослих стурбовані тим, що їхні діти проводять в інтернеті багато часу, 53% вважають кіберзлочинність реальною загрозою, а 63% висловлюють схвильованість через спілкування їхніх дітей у віртуальних співтовариствах, вбачаючи у цьому реальну загрозу власним дітям.
- Понад 28% опитаних дітей готові надіслати свої фотографії незнайомцям у Мережі.
- 17% без вагань повідомляють інформацію про себе і свою родину – адресу, професію, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі, навіть не замислюючись, навіщо незнайомцям така інформація.
- 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих.
- 28% дітей, побачивши в інтернеті рекламу алкоголю або тютюну, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати наркотики.
- Близько 14% дітей час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги.
- У США 90% опитуваних дітей та підлітків віком від 8 до 16 років зізналися, що, виконуючи домашні завдання, часто натрапляли в он-лайновій мережі на порнографічні зображення.
Батьківство є базовою життєвою місією, важливим станом та значною соціально-психологічною функцією кожної людини. Характер батьківства відображається на якості нащадків, стає гарантом особистого щастя людини та основою майбутнього суспільства, саме тому батьківство кожної людини має бути усвідомленим.
Батьківство неможливе без батьківської відповідальності, яка в своїй основі має дуальну природу – це відповідальність перед соціумом та відповідальність перед безособистісною природою (своєю совістю). Кожний дорослий член сім’ї має нести відповідальність за інших окремих членів сім’ї (дружину, чоловіка, дітей) і за сім’ю в цілому. Народження дітей вимагає від батьків прийняття батьківської ролі – прийняття на себе відповідальності за долю дитини перед своєю совістю та суспільством. Причому вагома доля відповідальності має спиратися на орієнтацію батьків саме на внутрішню відповідальність перед власною совістю, а не перед суспільством по відношенню до власної дитини.
Батьки бувають різними. У великій мірі якими батьками стають люди залежить від сім’ї в якій вони зростали. Сподіваюся, що кожен з вас радий бути тією людиною, якою ви є на сьогоднішній день, і певною мірою, вам потрібно подякувати за це вашим батькам. Але, навіть, якщо це не так, коли мова заходить про усвідомлене батьківство, то негативний досвід зростання у власній родині можна та потрібно перетворити на власний позитивний батьківський досвід.
Батьківство та батьківська компетентність це взаємопов’язані явища, які опираються на історію сімейних відносин та становлення психології батьківства. Батьківська компетентність та ефективне виконання батьками обов’язків стосовно догляду, виховання, розвитку, навчання дітей можлива за умови опанування майбутніми батьками спеціальних знань, дотримання традицій народної педагогіки, вироблення батьківського авторитету, високої моральності.
Коли у сім’ї вперше народжується дитина, у молодих батьків виникає безліч думок: як до неї звертатися, що з нею робити і чи готові вони взагалі бути гарними батьками? Звичайно, можна прочитати купу книжок і журналів, передивитися інформацію з Інтернету, проглянути масу телевізійних передач, які підкажуть, як стати ідеальними батьками. Але, в реальності молодим людям доведеться самим щось робити, щоб виконати ролі батьків якнайкраще.
Перш ніж планувати зачати та народити дитину, майбутнім батькам якнайкраще буде провести довгу і серйозну розмову. Так, принаймні, вони будуть знати, які батьківські ідеали має кожен з них, коли мова зайде про виховання дитини. Не обов’язково мати однакові погляди з приводу виховання майбутніх дітей, але дуже важливо знати, що думає і відчуває кожний з майбутніх батьків. Таким чином у них з’явиться можливість прийти до певної угоди, яка задовольнить обох.
Коли народжується дитина – це приголомшлива щаслива мить, але і також час, наповнений хаосом і сумнівом. Молоді батьки стикаються з численними ситуаціями, коли не знають що робити, як себе вести по відношенню до дитини та один до одного. Важливим тут є те, що потрібно залишатися спокійним і зосередженим. Звичайно, просто про це казати, але дуже складно зробити, і все зводиться до того, що все можна зробити краще, ніж інколи це робиться молодим подружжям.
Інстинктивно, люди здатні виростити своїх дітей і подбати про них. Багато людей інстинктивно роблять все краще для своїх дітей. Суть полягає в тому, що у природі людини закладено захист та виховання дітей, і це те, що більшість людей і робить з власними дітьми.
Чи означає це, що вам не варто турбуватися про те, що і як ви будете робити, піклуючись про вашу майбутню дитину? Ні! Коли ви станете матусею чи татусем, вам завжди, як батькам, слід буде намагатися доглядати та виховувати власну дитину якнайкраще і залишатися відкритими для пізнання нових речей.
Як стати найкращими батьками для власної дитини. Все ваше життя ви докладаєте зусиль, щоб бути гарною людиною. Так і у батьківстві – для того щоб стати найкращими батьками для власної дитини треба докласти зусиль до особистісного розвитку. Особистісний розвиток – це найкращий подарунок, який ви можете зробити собі й оточуючим вас людям. Це допоможе не тільки вам, але також вашому майбутньому подружжю і дитині, так як вони будуть бачити ваші позитивні результати і будуть наслідувати ваш приклад, щоб теж стати краще. У вас є все, щоб бути чудовими батьками. Все що вам потрібно робити – це розвивати власні корисні навички, щоб стати найкращими батьками для власної дитини.
Обов’язки батьків є найбільш важливими в житті. Для того щоб стати для дитини гарними батьками, необхідно проявляти рішучість і прикладати чимало зусиль. Необхідно постійно працювати над собою, щоб стати хорошими батьками і виховати щасливих і здорових дітей. Ключовим елементом успіху в будь-якій галузі є наполеглива праця. Чи готові ви зробити все, що потрібно, щоб виховати хороших дітей?
Якщо ви хочете бути хорошими батьками і виховати хороших дітей, ви повинні давати їм якісні зразки для наслідування. Ви чуєте про це не в перший раз? Але в основі виховання лежить проста істина: для того, щоб виховати хороших дітей, не варто лицемірити з ними. Ви маєте стати взірцем для наслідування для власної дитини. Навіть, якщо діти свідомо не будуть визнавати вас своїм кумиром, ви будете для них саме таким чи такою. Ви будете найголовнішою людиною, якій ваші діти будуть прагнути догодити. Усвідомлення того, що батьки є авторитетом для власних дітей, може принести користь усій сім’ї, якщо батьки мають високі моральні та духовні якості. Тільки так батьки в якості позитивного зразка для наслідування дитиною зуміють якнайкраще вплинути на неї.
Батькам необхідно проводити багато часу з власними дітьми. Якщо ви, ставши батьками не будете мати часу на спілкування та взаємодію з власними дітьми – це вийде вам боком. У цьому відношенні вам не вдасться обвести своїх дітей навколо пальця. Вони завжди будуть знати: проводите ви з ними достатньо часу чи ні. Тому, не будьте егоїстичними і вас вразить позитивний результат від того часу, який ви будете проводити із власними дітьми.
Чи хочеться вам, щоб ваша дитина почала палити? Якщо ви цього не бажаєте, немає сенсу пояснювати, що вам самому або самій не варто курити. Чи хочеться вам, щоб ваша дитина мала гідні моральні принципи? Щоб передати дітям високі моральні принципи, ви маєте бути для них прикладом для наслідування. Вони повинні бачити, як мудро ви проводите свій час і втілюєте у життя власні позитивні наміри. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, ведіть себе так само, і ви побачите, що дитина наслідує ваш приклад. Діти зазвичай приділяють більше уваги подробицям батьківського житті, ніж свого власного. У дитинстві вони не дуже завантажені тяготами життя, але вони цілком здатні побачити, наскільки завантажені ними батьки.
Вам необхідно буде постійно демонструвати дітям свою любов до них. Розповідати їм про те, як ви їх любите, і яку роль вони відіграють у вашому житті. Це і є найбільш важлива складова хорошого виховання.
Батькам завжди слід уважно слухати те, що намагаються сказати їм їхні діти. Треба говорити дітям про те, що вони мають дуже велике значення у вашому житті і що вам дуже цікаво те, що вони хочуть вам сказати. Також, необхідно створити для своїх дітей відчуття того, що вони знаходяться під захистом. Заспокоюйте їх, коли їм страшно. Не кажіть їм того, що може їх налякати і прагніть оберігати їх від сімейних проблем, які можуть тільки налякати та схвилювати їх.
Якщо ви хочете бути хорошими батьками, вам також необхідно буде хвалити свою дитину. Коли ваша дитина пізнає щось нове або досягнє певної мети, вам необхідно сказати їй, що ви нею дуже пишаєтеся. Якщо ваша дитина допустить помилку, не варто говорити їй, що вона погано вчинила. Вам, як хорошим батькам, слід пояснити їй чому цей вчинок був неправильним і як слід поводитися гарно.
Ставтеся до своєї дитини справедливо і чітко пояснюйте їй свої принципи. Якщо у вас буде кілька дітей, ставтеся до них однаково, не виділяйте якоїсь дитини серед всіх інших.
Коли у вас з’являться діти, ви зрозумієте, що немає єдиної конкретної правильної відповіді на всі питання виховання. Якщо ви будете постійно вчитися чомусь новому у мистецтві батьківства, то згодом відкриваєте для себе нові способи вирішення тих чи інших питань. Багато батьків постійно забувають про своє власне дитинство, чого не слід робити. Що допомагало вашим батькам у вашому вихованні? А що заважало? Дані питання є для вас хорошим початком у вихованні власної дитини.
Вам слід буде приділяти увагу найменшим подробицям життя вашої дитини. Що подобається їй в рекламі, яку вона бачить у перерві між мультфільмами (а згодом, між передачами)? Подібні спостереження допоможуть вам знайти корисну інформацію про виховання. У той же час, ви зумієте визначити можливі проблеми і знайти їм рішення.
Щодня в нашому житті з’являється щось нове. Завжди йдіть в ногу з часом. Ваші діти теж будуть слідувати цій раді. Необхідно враховувати ті сфери сімейного життя, в яких можуть виникнути проблеми, і бути до них підготовленими. Ви також можете спостерігати за тим, що добре для вашої родини, а потім робити на цьому акцент. Вам необхідно постійно переглядати свій досвід і знання, причому робити це не тільки до та після народження дитини, але і на кожній стадії її зростання у її вихованні аж до того моменту коли вона стане дорослою. Прийде день, коли вам самим доведеться давати поради своїм дітям з приводу виховання їх власних дітей.
Проблеми батьків і дітей. Пам’ятайте: не існує ідеальних батьків або ідеальних дітей. Всі батьки в певний момент можуть впадати у відчай. Виховання дітей забирає багато часу та енергії. Процес виховання може бути також ускладнений проблемами, пов’язаними з роботою, рахунками, які необхідно оплачувати, або проблемами у взаєминах. Ситуація погіршується, якщо виникають проблеми з наркотиками або алкоголем. Хороших батьків характеризує здатність справлятися з важкою ситуацією, навіть незважаючи на сторонні проблеми.
Коли ви перебуваєте в розпачі, корисно зробити перепочинок. Час від часу відпочинок від батьківських обов’язків потрібний кожному. Якщо хтось із членів вашої родини може вам допомогти у догляді за дітьми, не відмовляйтеся від такої допомоги. Займайтеся справами по дому по черзі, обов’язково обговорюючи та плануючи всі домашні справи.
Дуже важливо досягти порозуміння з власними дітьми. Але сучасні діти потрапляють в світ, якого не існувало в той час, коли дітьми були їх батьки. Проблема полягає ще й в тому, що багато молодих людей, спочатку стають батьками, а потім вже починають замислюватися як доглядати за власними дітьми та як їх виховувати. А деякі навіть і не замислюються, й роблять на шляху батьківства багато помилок, яких можна було б уникнути.
Вам необхідно знати якомога більше про те, що може загрожувати вашій дитині. Загрози оточують її з різних боків, і зараз, поки ви ще плануєте стати у майбутньому батьками, у вас є можливість визначити їх сутність, а також отримати уявлення про те, чого слід остерігатися. Ви маєте зробити все можливе, щоб захистити свою дитину від всякого роду неприємностей та фізичних загроз, з якими вона може зіткнутися в житті. Небезпека може підстерігати вашу дитину як в реальному житті так і в Інтернеті, тому що Інтернет сьогодні, на жаль, крім користі являє собою джерело потенційних проблем.
Не слід дозволяти своїй дитині концентруватися на чомусь одному що б це не було: телевізор, ігри, Інтернет. Якщо дитина займається чимось одним постійно, вона не буде підготовленню до життя. Те ж саме відбувається, коли дитина повністю віддається навчанню і абсолютно не проводить часу з однолітками.
На шляху дорослішання, дитині потрібно багато уваги з боку батьків, і ця увага повинна здійснюватися завчасно. Вона може бути спрямоване як на якийсь один аспект її життя, так і на кілька аспектів відразу. Саме батьківська увага допоможе дитині надалі приймати власні рішення. Надмірне опікування або відчуженість можуть мати негативні наслідки для розвитку дитини. У всіх ситуаціях необхідно знаходити баланс.
Якщо дитина вередує – в дев’яти випадках з десяти, це буває, тому, що вона перебуває у дискомфорті з приводу чого-небудь. Дуже важливо бути чуйними до дитини, щоб вчасно надати їй потрібну допомогу. Справжня проблема з дітьми не в тому, що дитина вередлива, неслухняна, капризна, а в тому, що молоде подружжя часто не знає, що означає бути батьками і як виконувати батьківські ролі.
На телебаченні є програми, які допомагають батькам у вихованні дітей. Психологи приходять у сім’ю, в якій діти абсолютно некеровані. Вони приходить і допомагають батькам краще зрозуміти їх дітей і показують батькам способи ефективної взаємодії з дітьми. Наприкінці цього шоу, діти стають абсолютно іншими людьми. Це вже хороші діти, які вміють себе гарно вести. Якщо ви переглядали ці передачі, може ви бачили, що дітям дають якісь ліки? Я цього не помічала. Звичайно, я можу помилятися. Можливо ліки їм давали під час реклами, але я дуже в цьому сумніваюся. Порозуміння, яке досягнуте у спілкуванні з дітьми, і знання того, як варто з ними взаємодіяти є ключовим рішенням будь-якої проблеми у сімейному вихованні.
Усі батьки мріють, аби їхня дитина виросла здоровою і талановитою. Для цього їм потрібно знати, як слід поводитися з немовлям у різні місяці його життя, які іграшки та розвивальні програми слід застосовувати у певні періоди її розвитку. Сучасні інформаційно комунікаційні технології: мобільні телефони, комп’ютери, інтернет, створюють умови для ефективної допомоги молодому подружжю у вихованні власних дітей. Мобільний оператор «Київстар» запровадив безкоштовний додаток для смартфонів – «Моя зірочка. Перший рік». Програма призначена для молодих батьків та містить інформацію про догляд за немовлям від народження до першого року життя. Сьогодні Інтернет заповнений мільонами веб-сайтів та блогів, які пропонують консультації та допомогу молодим батькам у вихованні дітей. На цих сайтах додатково можна купувати товари, робити пошуки інформації, грати в ігри, контактувати з друзями та стягувати ігри і музику.
Завдяки блогам молоде подружжя може поділитися своїми думками, захопленнями та розповісти про власний досвід догляду за дитиною та її виховання. Більшість блогів доступні для читачів і тих, хто хоче вписати на них свої коментарі. Треба знати, що блоги доступні для всіх користувачів Інтернету, тому не слід необачно залишати в них інформацію, за допомогою якої можна отримати реальні дані про вашу сім’ю, місце проживання род діяльності.
Всі ресурси інтернету, перш ніж користуватися ними, варто оцінити за наступною схемою:
 Яка мета створення цього веб-сайта? Для чого (кого?) він був створений?
 Яка організація або особа створили цей сайт?
 Що подано на сайті – об’єктивні факти чи особиста думка автора?
 Посилання на які інші джерела інформації вказано на сайті?
 Які інші організації пов’язані з цим сайтом ? (Використовуючи механізм пошуку Google, ввести link: і адресу веб-сайту (наприклад: lіnk:www.websіte.com).
 Хто автор сторінки, і чи має автор право подавати дану інформацію від свого імені?
 Чи забезпечена організація зворотного зв’язку з веб-сайтом і можливість спілкування з автором статті чи менеджером сайта?
 Коли сайт був створений і як часто він поновлюється?
 Чи можна перевірити інформацію, подану на сайті, за допомогою інших джерел (книг, журналів тощо).
І ще пам’ятайте, що саме в родині закладаються основи поведінки в реальному світі, і віртуальний простір не має бути виключенням. Майбутнім батькам необхідно самим засвоїти основи інтернет-грамотності, щоб навчати правилам нетикету і комп’ютерній безпеці свою дитину та зробити це відповідно до її віку та кола її інтересів.
Найважливіша проблема будь-якого суспільства - це підготовка підростаючого покоління до сімейного життя, а дорослих сімейних людей - до народження і догляду за дитиною, її виховання з урахуванням віку, а також підвищення їх виховних можливостей. Для соціальної педагогіки всі аспекти створення сім'ї, формування її соціокультурного середовища, соціально-педагогічного потенціалу та підвищення виховних можливостей батьків, є виключно актуальними.
Підвищенню виховних можливостей сім'ї сприяє реалізація наступного кола заходів:
- Підготовка до сімейного життя;
- Підтримання морального клімату в сім'ї;
- Психологічна та моральна підготовка до народження дитини;
- Забезпечення взаємодії сім'ї та дошкільного навчального закладу, школи у вихованні дітей;
- Забезпечення єдності і узгодженості виховних зусиль батьків;
- Формування критичного підходу батьків до своєї педагогічної діяльності, розумний пошук шляхів вдосконалення виховання дітей.
Підготовка до сімейного життя передбачає роботу на наступних напрямках:
- Формування педагогічної компетенції батьків (майбутніх і діючих): розуміння важливості авторитету батька; загальних уявлень про виховання дитини (підлітка); психології статевих відмінностей і розвитку статевої ідентичності дітей, відмінностей чоловіків і жінок для нормалізації подружніх відносин; причин ранніх відхилень (якщо вони є у дитини); особливостей особистості дитини та їх проявів; меж дозволеного поведінки дітей різного віку;
- Стимулювання оволодіння батьками засобами та методиками виховної роботи з дитиною на різних вікових етапах (виховання працею в сім'ї, педагогіка дитячих доручень, виховання грою);
- Формування у батьків досвіду створення педагогічно доцільних відносин з дитиною.
Батькові необхідно осмислити важливість виховання і визначити своє місце в ньому, цілі і завдання виховної діяльності. Виховання дітей - найважливіша з усіх інших завдань. Його не можна перенести на інший час. В діапазоні дитячого віку активний період виховання становить приблизно 6-8 років.
Найбільш відповідальні для батьків етапи життєдіяльності дитини, які необхідно враховувати, організовуючи свою виховну діяльність:
- До 1,5-2 років - етап загального розвитку дитини;
- 3 роки - 7 років - дошкільний;
- 8-10 років (12 для хлопчиків) - як молодший шкільний вік або перехід в підлітковий вік;
- 10 (12) - 16 років - підлітковий.
Характерною помилкою багатьох батьків є невміння диференційовано підходити до оцінки результатів виховання. Основними показниками оцінки дієвості виховання в сім'ї можуть бути:
- В дошкільному віці дитини (3-7 років); характер прояву перших ознак моральних якостей; загальний фізичний розвиток і можливі дефекти; здатність до гри; рівень сугестивності; тенденції розвитку статевої ідентичності; характер прояву домінуючих здібностей; здатність до наслідування; реакції на прийняті норми поведінки; характер прояву дитячої відповідальності;
- В молодшому шкільному віці дитини (8-10 (12) років): розуміння проблем моралі; тенденції фізичного розвитку; можливі відхилення в статевої ідентичності; схильність до виду діяльності; ставлення до домашнього і власному господарству; комунікативні якості; переважаючі реакції на свої права і обов'язки громадянина;
- В підлітковому віці 10 (12) -16 років: відкритість для батьків з будь-яких питань; рівень розвитку основних рис характеру і можливі відхилення; тип реакції і поведінки з проблем статі і сексу; тенденції розвитку моральних почуттів і характеру можливих протиріч; ступінь усвідомленості своєї поведінки, прав і свобод; мотивація фізичного розвитку; ставлення до індивідуальної та спільної діяльності; зміст звичок і характер їх прояву.
Найважливіший критерій оцінки вихованості дитини - прояв єдності свідомості і поведінки. Такий прояв, на думку А. С. Макаренка, найбільш повно має місце в такому явищі, як "вчинок наодинці". Дитина проявляє себе найбільш повно і природно, коли він один і йому не треба прилаштовуватися до обстановки, лицемірити.
Серйозним фактором, істотно позначається на виховання дитини, є ситуація розлучення. Далеко не всі діти переживають ситуацію більш-менш задовільно. Переважна ж більшість (від старшого дошкільного до підліткового віку) реагують на неї як на один з найважчих стресів. Погіршується здоров'я, з'являється агресивність, апатія, виникають проблеми з навчанням, руйнуються соціальні контакти. У ситуації розлучення рекомендується але можливості:
- Зуміти підготувати дитину і попередити його заздалегідь про майбутню подію;
- Дати дитині осмислити майбутню подію і задати виникли у нього питання. Осмислити таке явище дитині виключно складно і може задавати численні запитання. Важливо їх чути і спокійно відповідати на них;
- Прагнення пояснити необхідність розлучення має бути і у одного, і в іншого з батьків;
- З розумінням ставитися на реакцію дитини;
- Намагатися забезпечити нормальну взаємодію з обома батьками. Цей контакт важливо зберегти по відношенню до дитини і в подальшому, так як обидва батьки несуть відповідальність за виховання своєї дитини.
Проблема виховання дитини в родині досить складна і багатоаспектна. Все різноманіття чинників, що впливає на ефективність виховання важливо повсякденно враховувати батькам і тим, хто працює з нею.

Класи: 4 клас, Початкова школа