Інтерес для нашого дослідження становить праця Ю. Алексєєвої «Cтановлення моральної самосвідомості підлітків у процесі психологічного консультування». Дослідниця зазначає, що моральна самосвідомість підлітків — це складно організована психологічна система, що містить інтеріоризовані нею в процесі соціалізації моральні цінності у формі переконань, нормативних установок, ідеалів, що дозволяють співвідносити вчинки і спонукання особистості із засвоєними нею моральними імперативами, ціннісними ставленнями до себе й інших людей. Моральна самосвідомість особистості активізує практично всі види її психологічної діяльності, впливає на мотивацію, самооцінку, рівень домагань, вибір мети і засіб їх досягнення . Застосовуючи когнітивно-біхевіоральний підхід та на основі моральної рефлексії й емпатії, учена розробила модель індивідуального консультування. Зазначена модель передбачає три етапи: діагностичний, планування, проведення псикорекційної роботи, що дають змогу сформувати у дітей механізми психологічного захисту при інтрапсихічних конфліктах.
На думку І. Бонк, сучасні субкультурні чинники конфліктного розвитку моральної самосвідомості підлітків часто стають причиною їхньої девіантної поведінки та дезадаптації. У зв’язку з цим назріла потреба у превентивних заходах психологічної допомоги, підтримки, профілактики девіантної поведінки дезадаптованих підлітків. Психолог звертає увагу на те, що особливості моральної самосвідомості у гуманістичному становленні особистості відображають психологічні йкультурно-історичні умови її розвитку в онтогенезі. Вони також характеризують доволі суперечливий процес усвідомлення себе індивідуальністю і загальну (генералізовану) фіксовану установку «бути кращим», потребу у спілкуванні, пізнанні (і самопізнанні), самовихованні. Виходячи з цього, І. Бонк визначає моральну самосвідомість як «головне новоутворення в підлітковому віці, як розумову активність, процес і результат усвідомлення себе…». Дослідник доводить, що шляхами дослідження моральної самосвідомості є ретельне вивчення змістовних компонентів моральної самосвідомості; цілей, цінностей, мотивів,
потреб, переконань, фіксованих установок, взаємин, прийнятих і схвалюваних підлітками соціальних норм поведінки в умовах навчально-виховного процесу, у спілкуванні і поведінці.
Така логіка вивчення об’єктивних і суб’єктивних умов, внутрішніх і зовнішніх чинників дає змогу виявити особливості моральної самосвідомості у підлітків, зрозуміти передумови та умови моральної оцінки себе та інших, мотиваційних стимулів і відповісти на питання про те, на основі чого підлітки приймають рішення «бути, а не здаватися моральним».
Російська вчена Н. Церковнікова звертає увагу на те, що моральна самосвідомість підлітків визначається складним,
неоднозначним взаємозв’язком із різними варіантами адаптації до середовища, своєрідним залежно від гендерної специфіки. У своїй праці учена взяла за основу педагогічний підхід й орієнтується на ситуаційний фактор дезадаптації до середовища у трьох сферах міжособистісних відносин (сім’ї, колективі, середовищі неформального спілкування).

Класи: Середня школа

Предмети: Виховна робота