«Є щасливі обдаровані народи, а є щасливо обдаровані натури», - писав Петро Чайковський. Таким щасливо обдарованим натурам доля відмірює щедро: і труднощі, і успіх. А компасом у житті для них є сумлінна праця. Обдаровані люди приносять велику користь суспільству, державі, є її гордістю.
Сучасний підхід до стратегії розвитку загальноосвітніх систем полягає в розумінні того, що якість освіти є найефективнішим засобом задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини, людини. Вона виступає моральною та ринковою категоріями. Управління якістю освіти в школі є процес проектування, тобто визначення задач освіти та постановка шляхів їх досягнення; організація освітнього процесу, мотивація його учасників на якісну працю.
«Перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці - це найскладніша сфера зіткнення науки з практикою» (В. О. Сухомлинський). Творчість у педагогічній науці й практиці здійснюється в ефективному застосуванні вже створеного досвіду в освоєнні наукових розробок, в умінні розвивати ідею, реалізувати в конкретних умовах, бачити варіанти вирішення однієї і тієї ж проблеми, застосовувати досвід інших, створювати свій. Специфіка педагогічної творчості полягає в тому, що об'єктом і наслідком її є творення особистості. Колективна творчість учителів у школі можлива за умови ідейної, інтелектуальної, організаційної, мотиваційної та емоційної єдності вчителів. Саме така єдність однодумців існує в нашому навчальному закладі.
Змінились державні орієнтири в освіті – змінились і тенденції. На перший план виходять особистісні цілі, що реалізуються через професійне зростання. Зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення та які вміють творчо мислити. Грунтом успішності - є досягнення особистістю мети через професійну діяльність, тому що вона є однією із сфер самореалізації особистості, де людина має можливість розкрити, проявити й розвинути професійні якості. Персонал у сучасних умовах повинен бути високоосвіченим, володіти високою загальною культурою, стратегічним мисленням та ерудицією.
Слід зазначити, що людина прагне професійного розвитку за певних умов:
• Коли вона включена та підтримує генеральну мету організації
• Коли вона може впливати на перебіг її реалізації
• Коли творча активність та ініціатива людини має підтримку з боку адміністрації і колег
• Коли є перспектива подальшого підвищення
Якщо основна палітра життя нам постійно нагадує прислів’я:»Яка хата – такий тин, який батько – такий син», то в контексті нашого освітянського буття постійно вчувається: «Який вчитель – така й школа»
Учитель! Яке звичне і разом з тим містке слово! Учитель – це той, хто навчає, хто збагачує розум молодої людини, відкриває перед нею невичерпну скарбницю знань і невмирущих цінностей.. Учитель є і наставником і товаришем, найближчою і найдорожчою людиною після батьків і рідні.
Бути вчителем завжди нелегко. Професія вимагає крім спеціальних знань ще й багато здоров’я, терпіння, розважливості, почуття гумору. Лише творча, високоінтелектуальна особистість учителя може сформувати свідомого громадянина, освічену, творчу особистість.
Учительська професія – професія публічна. Бути постійно серед людей, спілкуватися, впливати, час від часу опиняючись у несподіваних ситуаціях, що вимагають негайного реагування. Необхідно вгамовувати дитячі конфлікти, нейтралізувати, пом’якшувати претензії, розв’язувати непорозуміння. Також абсолютно необхідно підтримувати у собі творчий погляд на своїх вихованців, бажання викладати по-новому, по-новому виховувати.
Як у будь-якому виді творчості, так і в педагогічній діяльності, повинні певним чином співіснувати вироблені нормативи та індивідуальні знахідки. Творча індивідуальність педагога – це вища характеристика його діяльності, що пов’язана, в першу чергу, з його Особистістю. Особистість – головна ланка праці, що визначає професійну позицію вчителя. Педагог повинен не тільки навчати і виховувати. Йому належить місія розкрити закладені природою здібності учнів, допомогти знайти своє життєве покликання. На це здатен лише справжній майстер педагогічної справи, який уміє самостійно аналізувати педагогічні явища, відокремлювати складові елементи, уміє бачити основне педагогічне завдання і шляхи його оптимального вирішення. Майстер педагогічної справи – це людина широкого світогляду, чуйна, доброзичлива, принципова, яка ефективно використовує у своїй практиці нові форми і способи роботи, легко перебудовується та прагне ділитися досвідом. Позитивній імідж, професіоналізм та здатність адаптуватися нарівні з рішучістю є основним ключем до успіху.
Ми прийшли у цей світ, щоб вдосконалювати себе своєю творчістю, своїми кращими прагненнями. Наше життя – це певна частка шляху в яскравому становленні особистості. Якщо вчитель вірить, якщо він бачить в учнях кращі цінності, якщо він живе із цією вірою, то обов’язково в дитині розкриється багато гарного і прекрасного. Люди, які якісно виконують свою роботу, заслуговують високої поваги. Головне не те, яку роботу робить людина, а як вона її робить. Тільки невтомний труд переростає у красу.

Предмети: Психологія