Обмежити пошук фільтруванням:
Тема: Мешканці водойм.
Мета: ознайомлювати дітей з видами водойм та їх мешканцями, вчити вихованців утворювати множину іменника, його зменшувально-пестливу форму; збагачувати словниковий запас дошкільнят іменниками, дієсловами, прикметниками з лексичної теми, що вивчається; розвивати дрібну та артикуляційну моторику, мовленнєве дихання, логічне мислення, слухову та зорову пам’ять, фонематичні процеси, зв’язне мовлення.
КОНСПЕКТ ЛОГОПЕДИЧНОГО ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ «У СВІТІ ТРАНСПОРТУ»
Мета. Закріплювати уявлення дітей про транспорт, його призначення й особливості пересування; ввести узагальнююче слово «транспорт»; збагачувати мовлення дітей словами — назвами транспорту; вправляти у практичному вживанні множини іменників; уточнювати розуміння і практичне вживання префіксальних дієслів; удосконалювати вимову всіх засвоєних звуків; розвивати у дітей інтонаційну виразність, мовне дихання; артикуляційну, загальну і дрібну моторику; мислення, увагу, пам’ять; виховувати інтерес до техніки, спостережливість.
Тема: «Диференціація звуків».
Мета: Закріпити чітку вимову звуків [Р]-[Л], вчити розрізнювати звуки [Р]-[Л] на слух і в вимові, розвивати слухову увагу, логічне мислення, дрібну моторику.
Діти з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) у початковій школі потребують особливої уваги та комплексного підходу до навчання та соціалізації. Їхні мовленнєві труднощі впливають не лише на здатність спілкуватися, а й на засвоєння навчального матеріалу, формування соціальних зв’язків та емоційного стану. Тому створення сприятливих умов для розвитку, навчання і виховання таких учнів є набором завдань педагогів, логопедів і батьків.
Мета: вправляти у диференціації звуків С, Ш у вимові
-Уточнити та закріпити знання про мешканців моря;
-Закріпити вміння складати речення за допомогою мнемосхем;
-Розвивати артикуляційну, дрібну та загальну моторику;
-Удосконалювати навички правильного дихання;
-Розвивати психічні процеси ( зорове та слухове сприйняття, тактильність, увагу);
-Прищеплювати любов до природи, виховувати почуття взаємодопомоги.
Здоров’язберігаючі технології: Су-Джок масажери, дихальна гімнастика, біонергопластика, пісочна терапія, кріотерапія.
Мета: закріпити вміння говорити повними реченнями, розгадувати небилиці, формувати навички правильного вживання форм однини та множини іменників, узгоджувати іменники з прикметниками, підбирати лагідні слова, удосконалювати навички виділення першого та останнього звука в словах, продовжувати вчити дітей ділити слова на склади, розвивати логічне мислення, мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, голос, фонематичний слух, виховувати дружні взаємовідносини, прагнення говорити чітко й виразно.
Дисграфія — це специфічне порушення письма, яке проявляється у вигля-ді стійких помилок, не пов’язаних із рівнем інтелекту чи недостатнім знанням правил. Допомога дитині з дисграфією вимагає системного підходу, індивідуа-льної роботи та співпраці батьків, учителів і фахівців (логопедів, нейропсихоло-гів).
Нейропсихокорекційні вправи використовуються в логопедії для розвитку мовлення, когнітивних функцій та психомоторних навичок у дітей з особливими освітніми потребами. Вони спрямовані на активацію мозкових структур, що відповідають за мовлення, увагу, пам’ять, дрібну моторику та загальний психічний розвиток.
Мовлення – це потужний і важливий фактор і стимул розвитку дитини, що сприяє формуванню її як гармонійної розвиненої особистості. У процесі розвитку дитини формується одна з провідних базових характеристик особистості – мовленнєва компетенція, що містить уміння практичного застосування мовлення в конкретних ситуаціях спілкування з використанням задля цього як мовних (інтонація), так і немовних (міміка, пантоміміка) засобів виразності мовлення.
Для профілактики оптичної дисграфії у молодших школярів, зокрема у дітей із порушеннями зорово-просторових функцій, необхідно ретельно планувати та проводити корекційно-логопедичну роботу. У статті розглядаються результативні методи, які допомагають вирішувати проблеми, пов’язані з оптичною дисграфією.