Обмежити пошук фільтруванням:
Виховання особистості у вимірі нових освітніх реалій
Анотація. У статті розглядається проблема виховання особистості в умовах трансформації освітнього середовища. Аналізуються виклики, що постають перед педагогами у зв’язку з цифровізацією, соціальною нестабільністю та зміною парадигми освіти. Обґрунтовується необхідність переосмислення ролі виховання як ключового елементу формування життєво компетентної, емоційно стійкої та морально відповідальної особистості. Здійснено акцент на ролі викладача як виховника і наставника, важливості емоційного інтелекту та партнерства з родиною.
Підлітковий вік є критичним періодом у розвитку дитини, під час якого відбувається формування його особистості, виробляється соціальна компетентність та розвивається пізнавальна активність. Одночасно це період підвищеної чутливості до впливу зовнішнього середовища, який може бути результатом низки труднощів у психічному розвитку дитини [1, c. 247].
Сьогодні використання технологій НУШ в навчальному процесі дуже актуально. Це сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, стимулює і розвиває психічні процеси, мислення, сприйняття, пам'ять. Тому розвивати критичне мислення та комунікативність необхідно з початкової школи, адже початкова школа - це фундамент освіти, від того яким буде цей фундамент залежить подальша успішність учня. Він повинен вміти самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до мінливих умов життя.
Наукова стаття по проєктній технології, інноваційні методи та прийоми, поєднання читання українських сучасних дитячих письменників та екологічний вихід з книги , засобами Лего- конструювання
На дитячу гри можна дивитися по-різному. Але є закони, що не підкорюються нічиїм бажанням. Відповідно до одного з них, якщо якась стадія розвитку не пройдена повністю, то наступна буде протікати спотворено. Дитинство – час гри, і якщо блокувати ігрові здібності дитини, не даючи їй награтися, то на наступних етапах розвитку вона буде догравати недогране, замість того, щоб йти вперед.
У статті розглядається трансформація освітнього процесу в умовах пандемії та війни з акцентом на важливості педагогіки емпатії. Підкреслюється, що уроки природничо-математичного циклу мають не лише передавати знання, а й забезпечувати емоційну підтримку учнів. Наводяться приклади адаптації навчального матеріалу до реалій сьогодення. Емпатія вчителя розглядається як ключовий чинник створення безпечного та людяного освітнього середовища.
У сучасних реаліях, реагуючи на виклики війни, коли життя кожного з нас прямо залежить від інформаційних повідомлень, набуває поширення професія «медіапедагога», який вчить медіаграмотності з метою критичного аналізу інформації, перевірки достовірності джерел, формування попиту на правдиву інформацію й уміння самостійно протистояти пропаганді та маніпуляціям.
Пріоритетом роботи сучасного закладу дошкільної освіти є розвиток і виховання дитини творчої, яка тонко відчуває і розуміє поетичне слово, смисл твору, емоційний потенціал твору (вірша, казки, оповідання), володіє і точно передає власні емоції та розуміє почуття інших людей, наділеної емпатією, яка вміє вільно і вправно керувати своїм голосом, інтонацією, тілом, позою, рухами, жестами.
У статті розглядаються особливості розвитку когнітивних здібностей у дітей з особливими освітніми потребами (ООП) під час дефектологічних занять. Описано основні методи та прийоми роботи, спрямовані на розвиток уваги, пам’яті, мислення, мовлення та уяви. Визначено роль ігрових методів, сенсорного розвитку та використання індивідуальних освітніх маршрутів у корекційній роботі. Наголошується на важливості створення сприятливого середовища та активної співпраці з батьками для досягнення максимального ефекту в розвитку когнітивних функцій дитини.
У статті розглядаються основні принципи роботи вчителя-дефектолога з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП). Описано важливість індивідуального підходу, комплексного розвитку, використання ігрових методів, співпраці з батьками та позитивного підкріплення. Висвітлено основні виклики в роботі з дітьми з ООП та можливі шляхи їх подолання. Наголошено на необхідності створення сприятливого освітнього середовища для успішної соціалізації та розвитку кожної дитини.