Обмежити пошук фільтруванням:
Сьогодні ми виховуємо дітей у надзвичайно складний час. І саме ми - педагоги - часто стаємо для дітей тим дорослим, який дарує відчуття стабільності, спокою й надії. У сучасних умовах вивчення англійської мови набуває особливого значення. Англійська мова в дошкільному віці - це не про вимоги й результати. Це про теплий голос педагога, про пісню, яка відволікає від тривоги, про гру, у якій дитина знову відчуває себе просто дитиною.
Ігрова діяльність займає дуже важливе місце у житті дитини. Гра дозволяє адаптуватися до навколишнього середовища, спілкуватися, думати. Величезна роль у розвитку та вихованні дитини належить грі – найважливішому виду діяльності. Дитина у грі відтворює уявні ситуації з життя, працю та стосунків. Гра є ефективним засобом формування особистості, реалізації потреби своїх якостей та можливостей. Під час гри дитина може задовольнити свої пізнавальні, соціальні, моральні, естетичні потреби.
Дидактичні ігри та вправи є невід'ємною частиною навчального процесу в закладах дошкільної та початкової освіти, оскільки вони сприяють розвитку пізнавальних здібностей дітей. Поєднання логічного та математичного змісту в таких іграх має велике значення для формування основних понять та вмінь, необхідних для подальшого навчання. Логіка та математика допомагають дітям розвивати вміння аналізувати, порівнювати, знаходити закономірності, що є основою для розв’язання задач будь-якої складності.
Поняття освітнього простору розробляється впродовж десятиріч ученими, як у нашій країні, так і за кордоном. Вивчення освітнього простору здійснюється з позицій, пов’язаних із сучасним розумінням освіти не тільки як особливої сфери соціального життя, а й середовища як чинника освіти.
Сучасна система дошкільної освіти перебуває в умовах активної цифрової трансформації. Цифрові технології дедалі частіше використовуються в освітньому процесі закладів дошкільної освіти як засіб підвищення якості навчання, урізноманітнення форм роботи з дітьми та налагодження ефективної взаємодії між педагогами і батьками. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання створення та педагогічно виваженого використання цифрового середовища в освіті дітей дошкільного віку.
Доповідь присвячена проблемі гіперактивності у дітей дошкільного віку та шляхом ефективної педагогічної допомоги. Розкрито основні прояви гіперактивної поведінки, її причини та труднощі адаптації дитини в умовах закладу дошкільної освіти. Особливу увагу приділено практичним рекомендаціям для вихователів щодо організації освітнього середовища, емоційної підтримки та співпраці з батьками. Матеріал базується на положеннях посібника Сарі Пеціки та сучасних психолого-педагогічних підходів.
Цей посібник містить теоретичні пояснення та практичні вправи, спрямовані на поетапний розвиток основних мисленнєвих операцій у дітей із РАС. Матеріали допоможуть педагогам, психологам та батькам впроваджувати ефективні методики, що сприятимуть формуванню більш гнучкого, усвідомленого й самостійного мислення в дітей.
Сучасна початкова освіта відходить від репродуктивних методів, де учень є лише «споживачем» готової інформації. У 4 класі, згідно з концепцією НУШ, особливого значення набуває технологія проблемного навчання. Її суть полягає не в наданні відповідей, а у формуванні запитань. Курс «Я досліджую світ» (ЯДС) є ідеальним майданчиком для цього, оскільки він поєднує природничу, громадянську, історичну та технологічну галузі через розв’язання реальних життєвих проблем.
Сучасні учні початкових класів — це «цифрові аборигени», для яких сприйняття інформації через інтерактивність та візуалізацію є природним. Традиційні методи навчання часто не витримують конкуренції з динамічним цифровим середовищем. Саме тому гейміфікація та STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics) стають не просто трендами, а необхідністю для створення живого, привабливого та результативного навчання.
Сучасна українська школа функціонує в умовах безпрецедентних викликів. Постійні повітряні тривоги, переривання освітнього процесу, вимушене переміщення та втрата звичного соціального кола негативно впливають на психоемоційний стан молодших школярів. У цей період навчання перестає бути лише процесом передачі знань; воно трансформується у простір психологічної підтримки та адаптації.