Користувацький вхід

РУСИЗМИ У ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ ШКОЛЯРІВ

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

Ця стаття – переможець (диплом І ступеня)
VІІІ Загальнонаціонального конкурсу
під патронатом Президента України
“Українська мова – мова єднання” (2007 рік)

РУСИЗМИ У ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ ШКОЛЯРІВ
Мовна ситуація в Україні
Питання русизмів в українській мові вивчене мовознавцями недостатньо. Причини цього зрозумілі: в радянському українському мовознавстві поняття “русизм” як негативне явище не існувало‚ оскільки офіційно проповідувалась теорія злиття всіх мов у єдину загальнолюдську‚ яке‚ очевидно‚ мало початися з русифікації всіх націй СРСР. Одинадцятитомний академічний “Словник української мови”‚ скажімо‚ трактує назване поняття як “слово‚ зворот‚ запозичені з російської мови іншою мовою” [30, 911]. Таке тлумачення терміна “русизм” створює враження позитивного його розуміння. Адже запозичення з інших мов – цілком закономірний процес‚ природний для кожної національної мови. Тоді як русизми насправді в українській мові є явищем негативним‚ оскільки засмічують мовлення‚ спотворюючи нашу мову.
При ставленні до русизмів як до позитивного явища в мові (запозичення) або ж як до прояву того чи іншого діалекту‚ зокрема південно-східного‚ до якого належить і полтавська говірка‚ в українському радянському мовознавстві виникла ситуація‚ коли кожен учений знав про шкідливість несвідомого вживання русизмів та негативний вплив цього явища на мову‚ а мовознавча наука в цілому “робила вигляд”‚ що поняття “суржик” (мішана українсько-російська мова) взагалі об’єктивно не існує. Адже цього вимагали всі політично-ідеологічні настанови: “офіційне проголошення в 2-й половині 40-х рр. особливої ролі російського народу і російської мови в СРСР та взятого в 70-і рр. курсу на створення “нової історичної спільності – радянського народу” [34, 685]. Зрозуміло‚ що окреслена ситуація (швидше політична‚ аніж наукова) негативно позначилась і позначається сьогодні на функціонуванні української літературної мови.
Дійсно‚ русизм як прояв діалектів нашої мови визнавався ще радянською лінгвістикою. Це зафіксовано і в підручниках з діалектології‚ призначених для студентів вузів‚ і в багатьох дослідженнях говірок та діалектів української мови. Зокрема за Бевзенком С.П. [1, 199] русизми є ознакою серед інших і південно-східного діалекту української мови‚ до якого‚ як уже було сказано‚ належить полтавська говірка. Проте наукові джерела радянських часів‚ і підручник Бевзенка зокрема‚ тенденційно зображували русизми, навіть коли йшлося про діалекти. Так, у названому підручнику сказано‚ що русизми входять до складу лексики південно-західних та південно-східних діалектів (незрозуміло‚ чому не названі північноукраїнські діалекти‚ які містять велику кількість русизмів)‚ але серед прикладів різноманітних запозичень‚ які є в діалектній лексиці‚ наводяться полонізми‚ германізми‚ румунізми‚ молдаванізми‚ тюркізми‚ словакізми‚ а русизми (пласт яких у діалектному словнику є одним з найбільших) – ні. А тим часом “…на діалектному рівні… має місце масове проникнення елементів російської мови в українську (особливо в українських говорах Сходу і Півдня) аж до помітного витіснення останньої (в українських мовних масивах за межами України на території колишнього СРСР)…” [34, 685-686]. Виникає враження‚ що автори досліджень тих часів просто боялися зачіпати цю тему‚ і‚ якщо згадати політичну ситуацію в радянській Україні‚ це не буде здаватися дивним: ярлик “буржуазного націоналіста” культурні та наукові діячі отримували й за менші гріхи‚ ніж наведення прикладів русизмів у складі лексики того чи іншого діалекту української мови. Про “лінгвістично-політичну” ситуацію тих часів свідчать навіть назви деяких видань‚ опублікованих у 70-80-х роках минулого століття: “Культура русской речи на Украине” (К.‚ 1976)‚ “Пути повышения культуры русской речи на Украине” (К.‚ 1986) [34, 686] та інші. Як бачимо‚ завданням комуністичної партії та Радянського уряду‚ а отже‚ й усіх радянських мовознавців‚ було підвищення культури російського мовлення в Україні‚ а зовсім не турбота про збереження та чистоту української мови (свідчення цього – величезна кількість високоякісних методичних посібників для викладачів російської мови при надзвичайній бідності – для словесників-україністів; навіть більша заробітна плата вчителям російської мови!). Виходить‚ боротьба з явищем русизмів не лише в українській‚ а й у будь-якій національній мові могла бути оцінена владою тільки негативно‚ тому й вивчення цього явища серед учених було непопулярним. П.Житецький‚ Л.Булаховський‚ В.Виноградов‚ І.Білодід‚ Г.Їжакевич‚ Г.Гнатюк‚ Ю.Шевельов‚ О.Горбач‚ Г.Гюттль-Фольтер‚ Н.Романова‚ П.Цимбалистий та інші мовознавці досліджували явище українсько-російських мовних контактів‚ проте спеціально вивченням саме русизмів як одного з яскравих проявів цих контактів не займався майже ніхто.
Літературні джерела сьогодення нечасто звертаються до поняття “русизм”‚ але‚ звертаючись‚ об’єктивно вказують на різні сторони побутування цього явища в мові. Зокрема енциклопедія “Українська мова” (2000 р.в.) привертає увагу до використання русизмів письменниками у творах художньої літератури як стилістичного засобу макаронічної мови. Дійсно‚ це дуже важливий аспект існування русизмів‚ який‚ до речі‚ часто є одним із факторів боротьби з русизмами як негативним явищем. Наприклад: “А вот у меня в галаве завсегди такой водеволь‚ што тольки мерсі‚ потому – образований человєк!”. – М.Старицький; “А по-моєму‚ так пошти що й здря ото воно розпатякує”. – Остап Вишня” [34, 526]. Та ж енциклопедія чітко визначає ставлення автора статті (Г.П.Їжакевич) до іншого: “Несвідоме змішування укр. і рос. мовних форм‚ т.з. суржик‚ негативно позначається на культурі укр. і рос. мов. З цим потрібно боротися шляхом підвищення рівня викладання мови в школі‚ пропаганди мовних знань” [34, 526]. Зауважимо лише‚ що названі автором шляхи боротьби з цим явищем є недостатніми, – на нашу думку‚ для цього необхідна спеціальна державна політика‚ що включала б у себе розгалужену систему заходів.
Тим часом на сьогодні спостерігаємо в Україні ситуацію, далеку від сприятливої для ефективної боротьби з русифікацією, складовою якої мала б бути й боротьба з явищем русизмів, суржику зокрема. Протягом років Незалежності становище не лише не покращилося, а, як не парадоксально, значно погіршилося, в чому можна переконатися і ознайомившись із численними публікаціями на мовну тему в пресі, і просто вийшовши на вулицю будь-якого населеного пункту України: у великому місті ви почуєте те, що його мешканці вважають російською мовою, а в невеликому чи селі, навіть у центрі та на заході, – нестерпний суржик. Мовна ситуація в Україні надзвичайно складна, й не можна сидіти склавши руки – кожен повинен зробити свій вклад у її поліпшення на користь єдино державної мови, мови титульної нації, основи нашого українського духовного життя – української мови. Складовою такої праці є й наше дослідження.

Що таке русизм?
Сам термін “русизм” існує в мовознавстві та в повсякденному мовленні досить давно. Проте не всі вчені згоджуються з його традиційним використанням. Так‚ М.Лесюк пропонує замінити “русизм” на “росіїзм”‚ мотивуючи це правильністю словоутворення. У даному дослідженні ми будемо користуватися традиційним терміном “русизм”.
Отже‚ русизм – це різновид запозичення; слово‚ його окреме значення‚ вислів‚ граматична форма тощо‚ запозичені з російської мови або утворені за її зразком. Під русизмом переважно розуміють російську мовну одиницю‚ що перебуває за межами української літературної мови і не зафіксована її словниками‚ яка потрапляє спонтанно при інтерференції чи включається в мовлення зі стилістичною метою. За класифікацією‚ запропонованою М.Лесюком [17, 15]‚ розрізняють русизми лексичні‚ фонетичні‚ морфологічні‚ граматичні‚ акцентуаційні‚ кальки. Енциклопедія “Українська мова” виділяє подібні групи русизмів‚ використовуючи інші назви: лексичні (фразеологічні)‚ фонетичні (орфоепічні)‚ словотвірні‚ граматичні‚ акцентологічні.
Яскравою ілюстрацією спотвореного мовлення, на жаль, є нинішня мова багатьох ЗМІ. Особливо багато помилок у мовленні реклами, цього “рушія прогресу”. Причина найчастіше полягає в тому, що відеосюжети, виготовлені в Росії, недобросовісні українські працівники рекламного бізнесу просто не вміють грамотно перекласти. І навіть складаючи тексти самотужки, не користуються послугами фахівців-філологів, як завжди, економлячи на, з їхньої точки зору, незначному – правильності українського мовлення. І ось які наслідки (наводимо приклади тільки з царини русизмів):
 Немає захисту краще! (замість українського прикметника, вжито форму, аналогічну до російського прислівника лучше, правильно – немає кращого захисту);
 Pantenе – густе та кріпке (правильно – міцне);
 Gala – чистіше чистого (правильно – чистіше за чисте);
 Гель “Красная линия” – ніжніше за ніжність (рід прикметника утворено за аналогією з російським прислівником, правильно – ніжніший);
 Не відмов собі у задоволенні! (калька, такий вираз в українській мові неможливий, варто сказати: не відмов собі або отримай задоволення);
 ...один із ста п’ятидесяти тисяч дезодорантів... (неправильна форма числівника, правильно – п’ятдесяти);
 ...до п’ятидесяти відсотків... (аналогічно);
 “П’ять капель” (правильно – крапель);
 Життя – це здорово! (правильно – добре, гарно і т.п.);
 Будь зі мной кожен день, “Корона” (в шести словах три русизми, правильно – будь зі мною щодня, “Короно”);
 Гучні вибухи зерен в мікроволновці (правильно – мікрохильвій печі);
 Трансляція за підтримки партнерів “Чернігівське” та братів Кличко! (правильно – братів Кличків);
 Комфорт і ціни – одне задоволення! (калька з російської, правильно – саме задоволення).
Відповідний аналіз подібних “перлин” рекламного мовлення дуже корисний на уроках мови і, безумовно, був би надзвичайно доречним у кулуарах рекламних агентств.

Чому необхідно вивчати русизми
Повертаючись до початку нашого дослідження, повторимо‚ що питання русизмів в українській мові на сьогодні вивчене мало‚ а отже‚ зрозуміла актуальність такого дослідження. Своєчасним воно є ще й тому, що саме сьогодні постало особливо гостро питання про російсько-українські мовні зв’язки, причому не лише в плані мовознавчому, а і – особливо! – в плані державотворчому. Саме цю проблему висвітлює в журналі “Дивослово” Л.Масенко – кандидат філологічних наук, завідувач кафедри української мови національного університету “Києво-Могилянська академія”. Вона різко засуджує пропозиції встановлення “державної двомовності” в Україні, тобто надання російській мові статусу державної, висловлює здивування з того приводу, що подібні ідеї знаходять послідовників не лише серед росіян України, але й у колі української інтелігенції: “Ще жодна країна не стала вільною під проводом еліти, яка вважає свою культуру неспроможною конкурувати з іншими на своїй власній території, тим паче ревно захищає право на домінування у своїй державі колишньої загальноімперської культури” [19, 12].
Проблемам двомовності присвячені й дві інші статті, опубліковані в цьому ж числі “Дивослова” (2001. – № 11), – Л.Ставицької, доктора філологічних наук, завідувача відділом соціолінгвістики інституту української мови НАН України, та Г.Залізняк, кандидата економічних наук, керівника центру “Громадська думка” НДІ соціально-економічних проблем м. Києва. Г.Залізняк наводить дані опитування київських студентів та просто киян на тему українсько-російської двомовності і робить висновок, що реальна ситуація є гіршою, ніж має бути і буде на думку молодого покоління: “З одного боку, фіксується цілковите сприйняття молоддю державного статусу української мови та необхідності ширшого її вживання, з іншого – поширення в середовищі студентів уявлень про те, що в столиці говорити українською не престижно. Останнє водночас студенти не сприймають як нормальне явище…” [13, 19].
Стаття Л.Ставицької присвячена виходу в світ перекладного контрастивного російсько-українського словника, який своїми статтями “…яскраво ілюструє відому думку В.Гумбольдта: різні мови – це не різні позначення однієї і тієї самої речі, а різні бачення її. Морфемна та звукова відмінність лексики, відмінні синтаксичні побудови, хоч і опосередковано, через російську мову, вводять користувача словника в український світ” [31, 15]. Цей словник показує різницю між українською та російською мовами і способами мислення на матеріалі окремих мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), дає можливість глибше вивчити особливості української мови. Він буде корисним для тих, хто прагне опанувати нашу мову, – і для росіян, і для українців.
Як ми вже зазначали, сучасні видання віддають багато своєї уваги мовним проблемам, трапляються на їхніх сторінках і згадки про суржик як болісне, хворобливе явище в нашому мовленні. Часто на цю тему висловлюється шановний Петро Федотюк у своїх “Етюдах про мову”, які періодично публікує “Літературна Україна”: “Дістаю з поштової скриньки рекламу на сторінках формату ледь не А-2 під назвою “Обвал цін”. Тексту зовсім мало, а помилок вистачає: “дісплей”, “коврик”, “встроєний”, “3 рецепта”, “робоча поверхня з 4 газовими конфорками”, “подвійне скло дверці”. Або ж іще й так тупо перетлумачені російські слова: “регулюємий термостат”, “3 програмуємих режима”. Рекламовані товари, виявляється, “в магазинах “Ельдорадо” можливо придбати лише за гривні”. Можливо, й можна, та – після такої мовної неохайності?..” (виокремлення автора) [38, 4].
Гострі питання співіснування двох споріднених мов на теренах нашої Батьківщини розглядає в “Дивослові” Василь Задорожний, пропонуючи власний погляд на стосунки української з російською, шукаючи вихід зі складної ситуації двомовності: “В умовах т. зв. двомовності багатьма способами й засобами в Україні навіюється думка, що російська мова є еталоном і для українського культурного мовлення. Проте це не так... Культурна залежність, що спричиняє зміни у своїй мові за зразком чужої, переростає в залежність психічну, ментальну, тобто веде до втрати національної ідентичності” [11, 50-51].
Надзвичайно цікаві роздуми про мову нині покійного друга Василя Стуса А.П.Гарматюка, опубліковані в книзі “Рідна мово моя” (Вінниця, 2006). Особливо велике враження справляють його сатиричні вірші на тему русифікації, як, наприклад, “Заявлєніє дирехтору школи”:
Прошу ослобонить синка,
бо не совсем здоровий,
от ізученья язика –
української мови.
Хоч я з села, жена сельська –
нужди у ней не маєм.
Зачем ця мова для синка,
звиніть, не панімаєм... [6, 58]
Величезна кількість літературних джерел, особливо останніх років видання, доводить надзвичайну актуальність проблеми русизмів в українській мові, а отже, й актуальність нашого дослідження. Не претендуючи на глибину вищеназваних статей, наша робота також є важливою для боротьби з таким негативним явищем у мові і в зв’язку з цим має й прикладне значення. Адже вивчення явища русизмів потрібне для того‚ щоб виявити причини (не суспільні, а лінгвістичні) його появи та знайти шляхи усунення, як переконливо доводить В.Задорожний у вже цитованій статті: “Поки ми будемо “боротися” з конкретними випадками порушення норм української літературної мови, не знаючи причини виникнення таких явищ, то цій “боротьбі” не буде кінця-краю. Коли розкриємо механізм породження помилок і зламаємо копіїстський стереотип щодо української мови, тоді боротьба за чистоту й правильність мовлення стане справою кожної людини, яка сприймає його як складник власної культури” [11, 51].

Класифікація учнівських русизмів
Для даного дослідження ми використали тексти письмових робіт з розвитку мовлення учнів 5-11 класів (по одному з паралелі) Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Полтавської області. Суцільне вибирання русизмів з учнівських письмових робіт (творів, переказів та інших) і класифікація їх за групами дає багатий (на жаль!) мовний матеріал. Крім розподілу вибраних одиниць за відомими в лінгвістиці групами (лексичні‚ морфологічні‚ граматичні‚ фонетичні‚ кальки), у даній роботі дозволимо собі виокремити в межах майже всіх цих груп підгрупи за притаманними русизмам спільними ознаками.
1. Лексичні русизми.
Лексичні русизми – це російські слова‚ словосполучення‚ речення‚ вжиті в українському тексті. Ці мовні одиниці дуже легко потрапляють в українське мовлення у процесі спілкування з носіями російської мови. Протягом віків насильницької русифікації українців у нашу мову проникла величезна кількість лексичних русизмів‚ що виявляється й зараз. Навіть ті діти‚ які сьогодні сприймають російське мовлення набагато менше‚ не вивчають російської мови в школі (що надзвичайно згубно діє і на їхню українську‚ адже учні навіть не усвідомлюють‚ що вживають русизми‚ – бо не знають російської мови!)‚ все одно використовують багато русизмів‚ навчаючись цьому в батьків та знайомих‚ переймаючи жахливий суржик‚ яким в основному послуговуються майже всі наші засоби масової інформації.
Отож‚ як у мовленні школяра побутує лексичний русизм? А він “почуває себе” найчастіше дуже добре‚ просто займаючи законне місце нормативно української мовної одиниці. Такі випадки ми назвемо прямою заміною (11) українського слова русизмом. Інколи ця заміна може спричинити зміну залежних від русизму слів у роді‚ числі чи відмінку. Крім того‚ при аналізі всіх виявлених нами лексичних русизмів виділяються інші підгрупи цих одиниць: 2 – слова‚ які мають російський корінь (тому їх і відносимо саме до лексичних русизмів)‚ але асимільовані відповідно до українських законів граматики та словотвору; 3 – слова російської мови‚ які в українській нормі мають інше значення – в результаті вживання русизмів іноді створюється двозначність вислову (міжмовні омоніми, або ситуативні лексичні русизми); 4 – своєрідні поєднання лексичних русизмів з кальками; 5 – вживання власних імен‚ оформлених на російський лад. Наведемо приклади та коротку характеристику названих підгруп лексичних русизмів.
1.1. Пряма заміна (такі випадки вживання лексичних русизмів досить поширені):
- Люди викидають у сміття проволоку. – Правильно – дріт.
- У річки викидають бутилки. – Правильно – пляшки.
- У різних городах є багато заводів. – Правильно – містах.
- Я встаю рано утром. – Правильно – вранці.
- Ми тоже частина цієї природи. – Правильно – теж.
- Всі вони – наші співмешканці на земному шарі. – Правильно – на земній кулі (через використання русизму змінилась і форма роду прикметника).
- Треба бути друзями на всю жизнь. – Правильно – на все життя (заміна спричинила жіночий рід займенника).
- Ми бачимо не широку‚ але довгу лісополосу. – Правильно – лісосмугу (заміна другого кореня в складному слові).
- На дорогах мокро і грязно. – Правильно – брудно.
- На підлозі лежить чорний ковер. – Правильно – килим.
- Над п’ятиетажним будинком кружляють ворони. – Правильно – п’ятиповерховим (подібно до “лісополоса”).
- Вітя гарно справляється з будь-якими завданнями. – Правильно – впорується.
- Не все так легко получалось. – Правильно – виходило.
- Походка в неї красива. – Правильно – хода.
- Коло стакана лежали окуляри. – Правильно – склянки.
- У нього великі глаза. – Правильно – очі.
- Під чистою хусткою скривалося біле вродливе обличчя. – Правильно – ховалося.
- Він побачив‚ що наймит їсть кусок хліба. – Правильно – шматок.
- Але природу не нада було руйнувати. – Правильно – треба.
- Все лучше використовували в побуті. – Правильно – краще.
- Треба робити в лісі кормушки. – Правильно – годівнички.
- У лісі було дуже темно‚ даже вдень. – Правильно – навіть.
- На мою думку‚ поступок його був надзвичайним. – Правильно – вчинок.
- Хлопці – в темних костюмах і світлих рубашках. – Правильно – сорочках.
- Треба‚ щоб свідомість не отруїлася їхнім ядом. – Правильно – отрутою.
- Моя сім’я складається з чотирьох чоловік: мама‚ папа‚ сестра і я. – Правильно – тато.
- Ми с тобою давно не бачились (пряму заміну прийменника відносимо до лексичних русизмів‚ оскільки такого прийменника в укр. мові немає). – Правильно – з.
1.2. Асимільовані русизми (цих одиниць‚ очевидно‚ найбільше з усіх підгруп):
- Кожна усмішка добавляє один рік життя (укр. префікс та закінчення). – Правильно – додає.
- Воно загнивається‚ воняє‚ потрапляє у воду (укр. закінчення). – Правильно – тхне, смердить.
- Приїжджай бистріше (укр. суфікс та закінчення). – Правильно – швидше.
- Зимовий ранок оказався похмурим (укр. суфікс). – Правильно – виявився.
- Його всі обіжатимуть (укр. суфікс: у рос. мові не існує простих форм майбутнього часу дієслів недоконаного виду – тільки складені: будут обижать). – Правильно – ображатимуть.
- Збирали не тільки с’їдобні гриби (укр. закінчення‚ апостроф замість твердого знака). – Правильно – їстівні.
- Юра дуже гарно рисує (укр. закінчення). – Правильно – малює.
- А сніг лежить ніби кольоровий: то трішки синюватий‚ то розовуватий (укр. суфікс‚ рос. – розоватый). – Правильно – рожевуватий.
- Недалечко стоїть стекляна теплиця (укр. суфікс та закінчення‚ рос. – стеклянная). – Правильно – скляна.
- Діти дуже заморилися (укр. префікс). – Правильно – втомилися.
- Працюю обережно‚ щоб не задіти різьбу (укр. закінчення та чергування в корені). – Правильно – зачепити.
- Ми вспіли закінчити роботу (укр. префікс та чергування в корені). – Правильно – встигли.
- Вони влаштовували празники (укр. спрощення -здн- – -зн-). – Правильно – свята.
- Почали іздіватися з кісток Б.Хмельницького (укр. закінчення, чергування та синтаксичний зв’язок, рос. – издеваться над...). – Правильно – знущатися з…
- Получивши фальшиві гроші‚ Савка розв’язав мішок (укр. дієприслівниковий суфікс). – Правильно – отримавши.
- Музика – це спів пташок‚ шелестіння вітру у вітках дерев‚ шепотіння жита у полі (укр. чергування в корені). – Правильно – гілках.
- Чому люди забувають про добрі діла? (укр. чергування). – Правильно – справи.
- Адже в наш час просліджується підміна цінностей (укр. суфікс‚ кореневий голосний та передача звука [дж]). – Правильно – простежується (унормована в українській мові калька з російської).
- Ішов уже дорослий Микола і споминав той червень 47-го голодного року (укр. префікс та суфікс). – Правильно – згадував.
- Також чергові допомагали кухарям у столовій (укр. закінчення). – Правильно – їдальні.
- Бойко О.М. внесла предложення закріпити за кожною групою двох пенсіонерів (укр. суфікс та закінчення). – Правильно – пропозицію.
- Він привив любов до знань (укр. суфікс). – Правильно – прищепив.
- Ми відробили шість днів на шкільних ділянках (укр. префікс та суфікс). – Правильно – відпрацювали (можливо‚ унормована калька).
- За кожен пропущений урок повинен бути пред’явлений документ (укр. закінчення‚ апостроф). – Правильно – поданий.
Асимільовані лексичні русизми – досить підступне явище нашої мови‚ оскільки завдяки своєму уподібненню до українських лексем вони важче піддаються розпізнаванню‚ ніж‚ скажімо‚ випадки прямої заміни українських слів русизмами.
1.3. Міжмовні омоніми (або ситуативні русизми):
- Роман зі своїм батьком пішов на рибалку. – Правильно – риболовлю.
- Було сиро (укр. корінь слова сирий має значення “неварений”‚ “недоварений”). – Правильно – волого.
- Вона гарно займається‚ вчить усі уроки. – Правильно – вчиться.
- Наші далекі предки знаходили мед і в інших містах. – Правильно – місцях.
- У нього на думці одні гроші. – Правильно – самі.
- Ось і зима наступає. – Правильно – настає.
- В любу хвилину може настати смерть. – Правильно – будь-яку.
- Після біжу до спортивної школи (в укр. літературній мові “після” – це прийменник‚ який без іменника не вживається‚ а в рос. мові “после” може бути і прийменником‚ і прислівником‚ як у подібних висловах: “после бегу…”). – Правильно – потім.
- Одні люди розуміють‚ а другі – ні. – Правильно – інші.
- Качають верхівками сосни‚ шумлять бори. – Правильно – хитають.
- Так‚ це вірно. – Правильно – правильно.
- У сім’ї я являюся єдиною дитиною. – Правильно – є (культура мовлення вимагає пропуску дієслова-зв’язки: “Я у сім’ї – єдина дитина”).
Як уже було зазначено‚ міжмовні омоніми інколи стають причиною виникнення двозначності у вислові‚ а отже‚ вживання русизмів-міжмовних омонімів завдає подвійної шкоди нашому мовленню.
1.4. Поєднання з кальками:
- Приїдемо‚ може‚ на тій неділі (лексичний русизм неділя у значенні тиждень входить до складу калькованого вислову). – Правильно – наступного тижня.
- Я прийнявся за роботу. – Правильно – взявся до роботи.
- Він ніколи ні з ким не щитався. – Правильно – ні на кого не зважав‚ не прислухався ні до чиєї думки.
- Пасічники час от часу випилювали дірки й забирали мед (поєднання кальки з використанням лексичного русизму – прийменника от). – Правильно – від; часом, іноді‚ інколи‚ коли-не-коли.
1.5. Власні імена – це предмет окремого вивчення у дослідженні питання русизмів в українській мові. Ми наведемо один приклад як ілюстрацію до проблеми: “Я хочу описати свою подружку Лєну”. Подібні “імена” школярі вживають постійно‚ майже ніколи не звертаючись до унормованих українських форм. Навіть наші державні установи “демократично” дозволяють паплюжити з цього приводу державну ж мову‚ мовляв‚ ім’я – це особиста справа кожного. Так виникають страхіття на зразок “Альона”, “Єгор” і т.п. Взагалі‚ те‚ що зробили і роблять українці зі своїми прекрасними іменами під впливом російської мови‚ є просто обурливим‚ принижує гідність нашого народу‚ ганебно позначається на національній самосвідомості громадян України.
Наведемо й приклад‚ так би мовити‚ неграмотного вживання русизму‚ коли підібране таке російське слово‚ яке не може бути використане у даному контексті за своїм значенням: “Староста 8-Г доповів про обстановку навчання в класі”. У цьому реченні‚ крім того‚ що вжито русизм‚ він ще й став причиною іншої лексичної помилки‚ адже тут необхідне слово “стан”‚ а це російською – “состояние”‚ а не “обстановка”.

2. Морфологічні русизми.
Морфологічні русизми – це слова‚ які мають український корінь‚ але утворені за допомогою російських засобів словотвору або мають ознаки чергувань російського типу. Такі одиниці важко виділити в потоці мовлення‚ як і асимільовані лексичні русизми‚ оскільки в них відбувається зрощення засобів словотворення двох мов.
Дослідження морфологічних русизмів дає змогу виділити в цьому масиві окремі підгрупи слів: префіксальні‚ у яких використано російські префікси або‚ на російський лад‚ немає префіксів узагалі; суфіксальні – з аналогічним уживанням чи невживанням суфіксів; з російським типом чергування; активні дієприкметники‚ які або не існують в українській мові (окремі форми минулого часу)‚ або дуже рідко вживаються (теперішній час) – і культура мовлення вимагає їх уникати. У деяких випадках досліджувані слова містять ознаки двох названих груп‚ наприклад‚ російські префікс та суфікс або суфікс і чергування.
2. 1. Префіксальні морфологічні русизми:
- Куций хвіст придавав їй сиротливості. – Правильно – додавав.
- Він об’ясняє тобі (+ російський суфікс) . – Правильно – пояснює.
- У сніжкові в цей час появилися дірочки. – Правильно –з’явилися.
- Напротів вікна стоїть мій стіл (префіксально-суфіксальний). – Правильно – навпроти.
- А ще для їжі собирали гриби. – Правильно – збирали.
- Вечером у кабінеті зібралася вся сім’я (префіксально-суфіксальний). – Правильно – увечері, ввечері.
- Оксана любить слухати музику‚ іграти в ігри (+ відсутність постфікса). – Правильно – гратися.
- Аж потім я начав обпилювати краї. – Правильно – почав.
- Моя улюбленіша справа – плести шарф (можливо‚ утворене за аналогією, кальковане з рос. “любимейшее дело”). – Правильно – найулюбленіша.
- Герасим нічого даром не дасть (префіксально-суфіксальний). – Правильно – задарма.
- Там встрічали його з перемогою. – Правильно – зустрічали.
- Вона вбирає в себе правду народної мови‚ засвідчену в різноманітніших виявах (очевидно‚ калька з “разнообразнейший”). – Правильно – найрізноманітніших.
- На мою думку‚ такі особи поділяються на героїв та їхні противоположності. – Правильно – протилежності (можливо‚ унормована калька з російської).
- Цих вчинків майже не замітно. – Правильно – помітно.
- Це наш рятівник‚ ми об’язані йому життям. – Правильно – зобов’язані.
- Дідуся було тяжко ранено. – Правильно – поранено.
- Голова назначив відповідальних за збирання горобини. – Правильно – призначив.
- Звичайний собі собиратель (префіксально-суфіксальний). – Правильно – збирач.
- Я поступила б до вузу. – Правильно – вступила б.
- Квіти і листя можуть помогти при хворобах. – Правильно – допомогти.
2.2. Суфіксальні морфологічні русизми:
- Коли ми будемо лінитися‚ то ніхто з нас не зможе бути гарним спортсменом. – Правильно – лінуватися.
- З-під крил виглядував куций хвостик. – Правильно – виглядав.
- Коли б не було таких людей‚ що не розуміють цієї красоти! – Правильно – краси.
- Іду по брата в садік. – Правильно – садок, садочок.
- Дикоростущі рослини запасали на зиму. – Правильно – дикорослі.
- Берези красиві і пушисті (+ чергування). – Правильно – пухнасті.
- Попереду і ззаді соснового лісу ростуть берези. – Правильно – ззаду‚ позаду.
- Як я люблю зрідка поглядувати у вікно! – Правильно – поглядати.
- Трохи дальше ростуть великі‚ могутні дуби. – Правильно – далі.
- На третій полиці стоять різні ігрушки. – Правильно – іграшки.
- Продукти були вітамінізірувані. – Правильно – вітамінізовані.
- Трава пожовтіла‚ приготувалась до зими. – Правильно – пожовкла.
- Він любить гандбол і борьбу. – Правильно – боротьбу.
- Треба витерти пил на підвіконниках (рос. суфікс змінює рід іменника з середнього на чоловічий). – Правильно – підвіконнях.
- Сергій любить дарити подарунки. – Правильно – дарувати.
- І в нього чорний волос (відсутність подовження та нульове закінчення – на російський лад – змінює рід іменника з середнього на чоловічий). – Правильно – волосся.
- Вона дуже честолюбива. – Правильно – честолюбна.
- Іра збирала кошти на подарок. – Правильно – подарунок.
- Обличчя в нього худощаве. – Правильно – худорляве.
- Ця робота вимагає певних рис характеру: терпеливості‚ чуйності. – Правильно – терплячості.
- У неї коротке русе волосся. – Правильно – русяве.
- Збоку блистіла шабля (+ чергування). – Правильно – блищала.
- Автор також зображував їхню жадність. – Правильно – жадібність.
- Огляніться! – Правильно – огляньтесь.
- Вони грублять‚ глузують. – Правильно – грубіянять.
- Манько І.О. – ученик 11-А класу. – Правильно – учень.
- Цьому причиною є моя лінь (російський спосіб словотвору став причиною зміни числа залежного займенника). – Правильно – лінощі.
2.3. Морфологічні русизми з російським чергуванням:
- Мені дуже сподобалась ваша коровка. – Правильно – корівка.
- Я катаюсь на ковзанкі. – Правильно – ковзанці.
- Люди збирали бруснику‚ чорнику. – Правильно – брусницю‚ чорницю.
- У кутку комнати стоїть шафа. – Правильно – кімнати.
- У колії був холодний прозорий льод. – Правильно – лід.
- Випилювали дірку в дереві‚ звідти доставали мед. – Правильно – діставали.
- Автобус став на маленькій зупинкі. – Правильно – зупинці.
- Видирають мед‚ а бджол убивають. – Правильно – бджіл.
- І коли їхали пани по дорогі‚ повстанці нападали. – Правильно – дорозі.
- І Калиткі спадає на думку одурити власного кума Савку. – Правильно – Калитці.
- Так і не дав Герасим Параскі коней. – Правильно – Парасці.
- На річкі Аракс жили люди. – Правильно – річці.
2.4. Морфологічні русизми – активні дієприкметники:
- Вона літає над річкою і шукає пропавше. – Правильно – втрачене або те‚ що пропало.
- Вона – підходяща кандидатура. – Правильно – підходить як кандидат, вдалий кандидат.
- Можна натрапити на купу сміття‚ яке залишили відпочиваючі. – Правильно – ті‚ що відпочивають; відпочивальники.
- Це вид мистецтва‚ поєднуючий тони у милозвучні групи звуків. – Правильно – що (який) поєднує.
- Люди спалюють опавше листя. – Правильно – опале.
- У наш час відповідні органи приймають забороняючі закони щодо забруднення повітря. – Правильно – заборонні; закони, які (що) забороняють...
- Потрібно тільки звернути увагу на звучащі в повісті мотиви. – Правильно – мотиви‚ які (що) звучать.
- Вона зайнята тільки тим‚ яке враження справить на оточуючих. – Правильно – на тих‚ хто її оточує.

3. Граматичні русизми.
Граматичні русизми – це відхилення від граматичної норми української мови‚ тобто порушення форм слів та синтаксичних зв’язків під впливом російської мови. Аналізуючи такі мовні одиниці‚ ми виділили кілька груп: неіснуючі в українській літературній мові форми слів (ті‚ що мають російське закінчення); порушення синтаксичного зв’язку (найчастіше – керування) – вживання іменника, займенника, прикметника у неправильній формі числа, роду чи відмінка; неправильне вживання прийменників; неправильні форми звертань; помилки у формах числівників.
3.1. Неіснуючі форми:
- Вона зараз зрушить з місця: підить у танок. – Правильно – піде.
- Мій син такий сильний‚ що його ніхто не переможить. – Правильно – переможе.
- Його ніхто не поборить. – Правильно – поборе.
- Лікарі боряться за здоров’я і життя дітей. – Правильно – борються.
- Вони сперечались: у кого залишуться гроші. – Правильно – залишаться.
- Ми вечеряємо і лягаєм спати (утворене за аналогією з рос. словоформами: “идём”‚ “поём”). – Правильно – лягаємо.
- Можна навіть виготовляти автомобілі з сонячной енергією. – Правильно – сонячною.
- Ми всією сім’єю знову приїдем. – Правильно – приїдемо.
- Приправу роблять з хрону і щавля. – Правильно – щавлю.
- Під білою грубкой – канапа. – Правильно – грубкою.
- Полуниці заготовляли для запаса на зиму. – Правильно – запасу.
- Ольга Петрівна була у довгом білом платті. – Правильно – довгому білому.
- Товщина сніга велика. – Правильно – снігу.
- Треба бути охайной. – Правильно – охайною.
- Автобус зупинився в маленьком місті. – Правильно – маленькому.
- У нього гарні очі‚ довгі вуси. – Правильно – вуса.
- Це хижацький спосіб медозбора. – Правильно – медозбору.
- Було три промисла. – Правильно – промисли.
- А наші луга‚ сади та ріки? – Правильно – луги.
- Художниця відтворила лише обмежені у просторі куточки городів‚ квітника‚ сада. – Правильно – саду.
- Ми не маєм права забувати про свій обов’язок. – Правильно – маємо.
- Не знайдете ви істини іншой ніде (складаючи власного вірша‚ учень знехтував правильною формою займенника‚ проте таке не є припустимим: цей випадок не можна віднести до тих‚ коли заради ритму та рими поетичне мовлення дозволяє деяку свободу в утворенні форм слів. Подібних закінчень українські прикметники та займенники не можуть мати). – Правильно – іншої.
- Ліс гудів так‚ наче надходив кінець світа. – Правильно – світу.
- Вони й не доторкнулися ні до пательні‚ ні до нудотно-терпкого борща. – Правильно – борщу.
- Принести кожному учню по 10 кг макулатури. – Правильно – учневі.
- Експресивність барв‚ трагедійність пафоса – все це було новим. – Правильно – пафосу.
3.2. Порушення синтаксичного зв’язку:
- Моє постійне доручення – ухажувати за квітами (поєднується з уживанням лексичного русизму ухажувати рос.: ухаживать за кем-то‚ чем-то; укр.: доглядати когось‚ щось). – Правильно – доглядати квіти.
- Добридень‚ мене звуть Алла! – Правильно – Аллою.
- Але сама ж вона не хоче цього подарувати приятелю? (замість давального відмінка вжита форма кличного) – Правильно – приятелеві.
- Вони‚ мов той Мауглі‚ лазили по акаціям. – Правильно – акаціях.
- Спізнилися чотири чоловіка. – Правильно – чоловіки.
- Людина кожен день викидає багато сміття. – Правильно – кожного дня‚ щодня.
- Читачу неважко буде самому простежити за цим. – Правильно – читачеві.
- Ідуть три хлопця. – Правильно – хлопці.
- Люди топтались по іскрам розбитого серця. – Правильно – іскрах.
- Її звуть Аліна. – Правильно – Аліною.
- Там вчаться по нотам. – Правильно – нотах.
- Учень 8-Г класу запропонував обговорити поведінку Ніценко Юрія. – Правильно – Ніценка.
- Вона роздивлялася по бокам. – Правильно – боках.
- Хоч на одну волосинку більше чи менше – і не вийде потрібний мазок. – Правильно – потрібного мазка.
- Він ходить на три гуртка. – Правильно – гуртки.
- Життя було б набагато краще. – Правильно – кращим.
- Млинці‚ мабуть‚ так ніхто і не їв. – Правильно – млинців.
3.3. Неправильне вживання прийменників:
- Я вважаю‚ що це треба робити хоч декілька разів у день. – Правильно – на день.
- По атестації з математики у мене “12”. – Правильно – з атестації.
- Біжу в спортивну школу. – Правильно – до спортивної школи.
- Лягаю спати у 10 годин. – Правильно – о десятій годині.
- Кожного дня я дізнаюся щось нове і цікаве. – Правильно – дізнаюся про щось.
- Я думаю‚ що справжнього друга вибирають не по грошах. – Правильно – не за грошима.
- І по цій мітці дерево передавалося через покоління. – Правильно – за міткою.
- Дівчина прийшла по вказаній адресі. – Правильно – за адресою.
- Із-за цього Герасим пішов вішатись. – Правильно – через це.
- Коли люди побачили‚ що Данко кращий всіх‚ то пішли за ним. – Правильно – кращий за всіх.
- На жаль‚ такі народжуються раз у тисячоліття. – Правильно – раз на тисячоліття.
- Моя мати – повар по спеціальності. – Правильно – за спеціальністю (краще – за фахом).
- Що я зроблю для Роду?! – сильніше грому крикнув Данко. – Правильно – сильніше за грім.
3.4. Неправильні форми звертань:
- Інна‚ прокидайся! – Правильно – Інно.
- Добрий день‚ Артур! – Правильно – Артуре.
Таких неправильно оформлених звертань у дитячому мовленні‚ як писемному‚ так і усному‚ дуже багато‚ тому не будемо переобтяжувати нашу роботу зайвими однотипними прикладами.
3.5. Помилки у формах числівників – взагалі дуже поширений недолік школярського мовлення‚ зокрема через недостатню кількість годин‚ передбачених на вивчення відмінювання числівників програмою з української мови. “Разом з Кармелюком повстали понад двох тисяч панських кріпаків”. Очевидно‚ форма числівника утворена учнем за аналогією з російським “более двух тысяч”. Отож‚ правильно – понад дві тисячі. Дуже часто діти використовують російські форми непрямих відмінків кількісних числівників на позначення десятків: п’ятидесяти, шестидесяти і т.п. Правильно – п’ятдесяти, шістдесяти. Адже при відмінюванні таких складних числівників змінюється тільки закінчення.

Граматичні русизми – досить численна група досліджуваних нами мовних одиниць. Зважаючи на їхню природу‚ граматичні русизми не настільки важко виділити в тексті‚ як‚ скажімо‚ морфологічні‚ проте‚ можливо‚ у більшій мірі це стосується тих груп русизмів‚ які не мають відношення до вживання прийменників. Саме такі граматичні русизми (неправильне вживання прийменників) є дуже поширеними в мовленні не лише дітей‚ а й дорослих‚ навіть учителів та працівників культури‚ не кажучи вже про пересічних обивателів.

4. Фонетичні русизми.
Фонетичні русизми відрізняються від української літературної норми тільки проросійською вимовою. У письмових роботах школярів цих одиниць нами виявлено дуже мало, причиною цього є предмет нашого дослідження – писемне мовлення. Звичайно‚ діти вимовляють багато слів на російський лад‚ проте це тема для окремої роботи, яка, зокрема, вимагає використання багатьох технічних засобів.
- Ми всією сімйою приїдемо до тебе. – Правильно – сім’єю.
- Привет‚ Дмитрику! – Правильно – привіт.
- Раніше гриби сушили на зіму. – Правильно – зиму.
- Коли сніг розтає‚ то він завжди у дирочках. – Правильно – дірочках.
- І я вважаю‚ що вона залишиться в мойому серці назавжди. – Правильно – моєму.
- Учителька Марія Степанівна була в свойому костюмі. – Правильно – своєму.
- Треба взяти жилізний прутик. – Правильно – залізний.
- Про наш клас будуть говорити тільки хароше. – Правильно – хороше.
- Не було бешкетника Ільї. – Правильно – Іллі.
- З музикою провожаємо в далеку дорогу близьких людей. – Правильно – проводжаємо.
- По-третє‚ люди не можуть спокійно відпочити‚ коли виїзжають на природу. – Правильно – виїжджають.
- Перейдемо гори і вильємось на простори степів. – Правильно – виллємось.
- Пательня скварчала. – Правильно – шкварчала.
- На один міліон людей знайдемо декількох. – Правильно – мільйон.

5. Кальки.
Серед кальок з російської мови‚ використаних учнями в письмових роботах‚ ми виділяємо дві групи: окремі слова і словоформи та вирази. Кальки – це буквальний‚ слово за словом чи морфема за морфемою‚ переклад‚ що нехтує законами мови‚ якою перекладають‚ руйнує сам тип мислення цією мовою.
5.1. Слова-кальки:
- Ми врешті-решт опам’ятаємось і будемо обережно ставитися до всього‚ що нас оточує. – Правильно – отямимося.
- Це саме цінне‚ саме головне‚ що є в людини. – Правильно – найцінніше‚ найголовніше.
- Саме найбільше їм сподобався літературний вечір. – Правильно – найбільше.
- Самим першим етапом було дике бджільництво. – Правильно – найпершим (хоча з точки зору логіки й культури мовлення має бути просто “першим”, адже що може бути першим за перше?).
- Вона сама найвідповідальніша в нашому класі. – Правильно – найвідповідальніша.
- Накінець виходить красива серветка. – Правильно – нарешті.
- Які б не були тяжкі хвилини у дитинстві‚ всерівно ті роки незабутні. – Правильно – все одно.
- Було записано: вісім чоловік порушників і спізнених – чотири (за аналогією з “опоздавших”; унікальний випадок‚ коли за схемою творення пасивних дієприкметників утворено активний – через відсутність подібних активних дієприкметників минулого часу в українській мові). – Правильно – тих‚ що спізнилися.
- Ми прочитали одну з самих відомих повістей цього автора. – Правильно – найвідоміших.
- Я вчора записалася на співання (за аналогією з: рисование – малювання‚ пение – співання). – Правильно – співи.
5.2. Вирази-кальки:
- І в крайньому випадку можемо захищати менших. – Правильно – у крайньому разі.
- Приїдемо‚ може‚ на тій неділі. – Правильно – наступного тижня.
- Все своє життя з самого дитинства людина пізнає‚ що таке добро і зло. – Правильно – протягом усього життя.
- Він ніколи ні з ким не щитався (поєднання з лексичним русизмом). – Правильно – не зважав ні на кого‚ ні на чию думку.
- Якщо ми будемо руйнувати природу‚ то‚ по суті справи‚ самі вкорочуватимемо собі віку. – Правильно – дійсно‚ насправді, по суті.
- Тож ми не можемо судити про добро. – Правильно – оцінювати добро‚ висловлювати свої думки про добро.
- Кожен розуміє це слово по-своєму‚ будує ілюзії на його рахунок (два калькованих вислови). – Правильно – плекати ілюзії; щодо нього.
- Приймаю активну участь у громадському житті своєї школи. – Правильно – беру участь.
Академічний “Словник української мови” у статті “Калька” цитує: “Калька не тим страшна‚ що вона дослівна‚ а тим‚ що вона суконна” (Кундич. Діези… 1956‚ 107)” [30, 80]. Це означає, що кальки є мертвими утвореннями, які не належать до жодної живої мови та, зрозуміло, не є продуктивними. Русизми-кальки – дуже цікаве й дуже небезпечне для нашої мови явище. Як вони виникають? Це стається з вини людей‚ які вважали і вважають російську та українську мови дуже близькими‚ схожими‚ майже однаковими. При перекладі того чи іншого слова або виразу такі люди лінуються знайти український відповідник‚ трохи подумати – і тоді виникають ось такі покручі. Разом з ними в українську мову потрапляє неукраїнський спосіб мислення‚ адже вони утворені засобами зовсім іншої‚ іноземної мови! Цей процес продовжується протягом віків‚ і тепер ми вже не можемо розпізнати тих русизмів‚ особливо кальок‚ які прийшли до нас дуже давно. А вони існують у нашій рідній мові‚ ми самі використовуємо їх‚ не помічаючи‚ як мова – наше багатство – перетворюється‚ руйнується‚ а разом з нею руйнується і дух нашого народу‚ дух українства.
Українець‚ полтавець за походженням Андрій Окара народився і все життя прожив у Москві. Влітку 2001 року він опублікував у журналі “Дивослово” статтю під назвою “На захист російської мови”‚ де пише: “Можна казати про глобальну‚ майже метафізичну невідповідність між будовою російської літературної мови (в її післяпушкінському варіанті‚ за винятком мови творів Гоголя) і будовою української душі‚ українським поглядом на світ (до речі‚ перекладати російською українську художню літературу складно саме через цю невідповідність). Українці інакше‚ ніж росіяни‚ відчувають російську мову: одна річ‚ коли мова закорінена в усю тисячолітню історію‚ коли вона зростала й визрівала разом з народом‚ і зовсім інша – коли прийшла вже в “готовому” вигляді” [22, 4]. А отже‚ – продовжимо думку автора – не може бути “прямого перекладу” між нашими мовами‚ не настільки вони схожі‚ щоб могли так знущатися одна з одної. Адже ми бачимо тепер‚ яким чином русизми потрапляють в українську мову: методом прямої заміни‚ асимілюючись до законів нашої мови‚ передаючи в неї свої‚ російські засоби словотвору та формотворення‚ а також нав’язуючи російські синтаксичні зв’язки і сам російський спосіб мислення. Можна було б сказати: це‚ мовляв‚ діалектизми. Але якщо так‚ що вони роблять у літературній нормі? І якщо так‚ то й подібні діалектизми слід уважати не позитивним фактором взаємозбагачення мов‚ а вкрай негативним явищем‚ яке спотворює‚ руйнує не лише українську мову‚ а й‚ повторимо‚ українське мислення‚ наш національний менталітет.

На основі проведеного дослідження русизмів із письмових робіт школярів можемо скласти таблицю їх класифікації відповідно до загальновизнаного поділу та власних доповнень до нього.

Таблиця 1
РУСИЗМИ В УКРАЇНСЬКОМУ МОВЛЕННІ

Група Підгрупа Приклади
ЛЕКСИЧНІ Пряма заміна Проволока, бутилки, утро, жизнь, грязно, ковер...
Асимільовані Добавляє, воняє, загорівший, бистріше, оказатись...
Міжмовні омоніми (ситуативні русизми) Піти на рибалку, зима наступає, в любу хвилину...
Поєднання з кальками На тій неділі, ухажувати за..., прийнятися за роботу...
Власні імена Лєна, Діма, Коля, Петя, Маша, Даша, Ваня...
МОРФОЛОГІЧНІ Префіксальні Об’ясняти, появитися, соби-рати, начати, встрічати...
Суфіксальні Лінитися, виглядувати, красота, садік, дикоростущий...
З російським чергуванням Коровка, брусника, на ковзанкі, доставати, по дорогі...
Активні дієприкметники Пропавший, підходящий, відпочиваючий, поєднуючий...
ГРАМАТИЧНІ Неіснуючі форми слів Підить, переможить, лягаєм_, сонячной, щавля, запаса...
Порушення синтаксичного зв’язку Лазили по акаціям, чотири чоловіка, по іскрам...
Неправильне вживання прийменників Кілька разів у день, “12” по атестації, у 10 годин...
Неправильні форми звертань Інна, прокидайся; добрий день, Артур_...
Помилки у формах числівників Понад двох тисяч, п’ятиде-сяти чоловік...
КАЛЬКИ Слова Опам’ятатися, самий цінний, накінець, все рівно, спізнений...
Вирази В крайньому випадку, на тій неділі, будувати ілюзії, приймати участь...
ФОНЕТИЧНІ1 Сімйою, привет, зіма, дирочки, жилізний, хароший, Ілья...
АКЦЕНТУАЦІЙНІ Колесо, кидати, спина, одинадцять, чотирнадцять...
Шляхи боротьби
Ілюструючи ступінь русифікації писемного мовлення школярів, наведемо приклад уривка з творчої роботи учня-семикласника, яка рясніє русизмами (інші помилки виправлено):
“Одного разу бабусі подарили красивий рушник на день народження. Він був так гарно розрисований, сяяли різноманітні кольора. Наступного дня бабуся ним витиралась і в неї осталась фарба на лиці, а всі рисунки розпливлись. Такі случаї встрічаються часто, тому треба купувати рушники вишиті або чисті, без усяких хімікалій”.
У даному уривку використано сім русизмів.
З них чотири лексичних:
 розрисований – асимільований, з українськими префіксом роз- та суфіксом -ан-; правильно – розмальований;
 осталась, случаї, рисунки – пряма заміна; правильно – залишилась, випадки, малюнки.
Два морфологічних русизми:
 подарили – суфіксальний, відсутній необхідний український суфікс; правильно – подарували;
 встрічаються – префіксальний; правильно – зустрічаються (в даному випадку краще вжити слово трапляються).
Один граматичний русизм:
 кольора – неіснуюча форма слова; правильно – кольори.

Ознайомлення з прикладами русизмів‚ вжитих учнями середніх та старших класів у письмових роботах може створити навіть гнітюче враження у справжнього українця‚ який любить і шанує рідну мову. Проте це лише окремі речення‚ вибрані з текстів‚ складених дітьми семи класів за цілий навчальний рік. І, мабуть‚ учні спеціалізованої школи № 1 м.Зінькова – не найрусифікованіші школярі України. Хоча й не навпаки.
Найчастіше школяр знає відповідне нормативне українське слово‚ форму чи вираз‚ але не може або не хоче пригадати‚ легковажно ставлячись до власного мовлення чи не усвідомлюючи його неповноцінності. Звичайно‚ в такій ситуації багато залежить від учителя: якщо поняття “русизм” школярам відоме; якщо виявлення та усунення русизмів не лише в писемному‚ а й в усному мовленні стало системою на уроках мови; якщо і в усному повсякденному спілкуванні вчителя з учнями створений своєрідний “антикульт” русизмів, – позитивний результат‚ який полягатиме хоча б у зменшенні кількості русизмів‚ не забариться. А ще дуже корисними можуть бути вправи з редагування речень з русизмами‚ не лише з власних письмових робіт чи запропонованих учителем‚ а й‚ скажімо‚ почутих з радіо- чи телеприймача‚ взятих із газет та журналів. На уроках української мови вчитель може навіть ставити оцінки за принесені зразки речень з помилками‚ взяті з текстів ЗМІ. Це й зацікавлює школярів‚ і дає їм змогу майже непомітно позбуватися подібних помилок.
На нашу думку, такий аналіз учнівських письмових робіт, як наведений нами вище, був би досить корисним для поліпшення мовленнєвої грамотності дітей. Безумовно, підготовчим етапом до такої роботи має бути глибоке ознайомлення школярів з класифікацією русизмів в українській мові.
Останнім часом, коли вчитель має більшу творчу свободу в своїй роботі, коли є можливість самостійно формувати тестові завдання для тренувальних вправ та контрольних робіт з мови, дуже ефективним способом боротьби з наявністю русизмів у мовленні учнів є завдання на редагування текстів чи окремих речень з русизмами під час самостійних, а особливо контрольних робіт. Якщо такі завдання систематично давати учням протягом усього навчального процесу, а потім не підтвердити важливості уникання русизмів у мовленні під час контролю знань, то достатнього стимулу для боротьби з власною русифікацією в школярів не буде. Просте ж завдання “Відредагувати” в списку контрольних завдань здатне творити чудеса в цьому напрямі.

Вивчаючи явище русизмів у писемному мовленні школярів, хотілось би надати своїй праці прикладної, практичної вартості. Сподіваємося‚ що ця робота буде корисною для боротьби з явищем русизмів в українській мові не лише як теоретичне й частково методологічне дослідження, а й завдяки укладеному нами “Словнику школярських русизмів” та карткам для редагування речень‚ сформованим на основі вивчених мовних одиниць.
Словник русизмів – явище не зовсім звичайне. У передмові до свого “Словника русизмів у сучасній українській мові” М.Лесюк зауважує: “Ми звикли заглядати в нормативні словники – орфографічний‚ орфоепічний‚ тлумачний‚ перекладний‚ енциклопедичний і т.ін.‚ – щоб знайти правильне слово‚ дізнатися‚ як воно пишеться‚ вимовляється‚ що означає. У пропонованому ж словнику ми знайдемо‚ навпаки‚ неправильне слово чи словосполучення‚ тобто вираз‚ який не слід уживати” [17, 15]. У нашому “Словнику”‚ як і в М.Лесюка‚ подані не лише русизми‚ а й правильні українські літературно унормовані слова і вирази‚ які необхідно знати та вживати кожному носієві української мови замість цих русизмів. На відміну від М.Лесюка‚ ми включили до нашого “Словника” не тільки вирази і слова у початковій формі‚ а й окремі словоформи‚ тобто русизми‚ що належать до різних класифікаційних груп. Особливо корисним буде такий словничок для самих школярів‚ яких заохотить до користування ним і той факт‚ що матеріалом для його створення стали помилки в письмових роботах їхніх ровесників. Кожен‚ хто прагне вдосконалювати своє мовлення‚ кому небайдужа чистота рідної мови‚ знайде в нашому “Словнику” щось цінне і сам зможе доповнити його.
Пропонуємо також набір карток – дидактичного матеріалу для шкільних уроків української мови. Кожен учитель добре знає‚ яке велике значення для підвищення рівня знань з мови‚ культури мовлення‚ грамотності учнів мають робота над помилками і редагування речень‚ тобто виявлення помилок різних видів у своєму чи чужому тексті‚ виправлення їх та усвідомлення причин появи і способів уникнення помилок. Недаремно жодна олімпіада з української мови та літератури – шкільна‚ районна‚ обласна чи Всеукраїнська – не обходиться без завдань з редагування текстів чи окремих речень. А впоратися з цими завданнями нелегко!
Саме для таких видів робіт і призначені наші картки‚ кожна з яких містить речення з одним-двома русизмами. Сподіваємося‚ що вони стануть у пригоді учням і вчителям: першим дадуть можливість удосконалити своє мовлення‚ а другим – полегшать тяжку працю.
А проте роботи шкільних вчителів у боротьбі з явищем у нашій мові недостатньо. Адже проблема – глобальна.
Дійсно, явище русифікації українців набуло сьогодні таких загрозливих розмірів, що для його ліквідації слід розробити та запровадити спеціальну державну програму заходів, які стосувалися б не лише шкіл, а й усіх (державних чи недержавних) закладів та установ в Україні, ЗМІ, кожного громадянина. Необхідні широка просвітницька робота і суворий контроль усіх прилюдних висловлювань, здійснювані спеціалістами. Всі ці заходи повинні бути спрямовані на створення в Україні “антикульту” русизмів, суржику, зневаги до цих виявів духовного падіння і цинічного ставлення до рідної мови, а отже, й до батьківщини. При цьому слід пам’ятати, що впровадження всіх можливих засобів боротьби за чистоту української мови має бути послідовним, поступовим та гуманним. Тільки за умови цілеспрямованих наполегливих зусиль, прикладених на всіх рівнях суспільства, починаючи з офіційного державного, нам удасться повернути чистоту й гідне місце національній мові українців – найвищому й найціннішому духовному надбанню нашого народу.
Словник школярських русизмів

Русизми Українська норма
(Чий?) батьківський батьків
бджол бджіл
бистріше швидше
блистіти блищати
больниця лікарня
борща борщу
борьба боротьба
боряться борються
бризги бризки
брусника брусниця
будем будемо
будувати ілюзії плекати ілюзії
бумага (бомага) папір
бумажний паперовий
бутилка пляшка
в крайньому випадку в крайньому разі
в свою користь на свою користь; з користю для себе
в спортивну школу до спортивної школи
вбивать вбивати
вечером увечері
виглядувати виглядати
визвати викликати
виїзжати виїжджати
виложити викласти
вильємось виллємось
відпочиваючий той‚ що відпочиває
відправитися вирушити
відробити відпрацювати
вітамінізіруваний вітамінізований
вітки гілки
вкладиш вкладка
включити (телевізор) ввімкнути
вмикаєм вмикаємо
воздух повітря
волос волосся або волосина
воняти тхнути, смердіти
воровство злодійство
(коли?) все життя протягом усього життя
всерівно все одно
всігда завжди
вспіти встигнути
встрічати зустрічати
вугол куток‚ кут, ріг
вуси вуса
вутята каченята
в’язати гачком плести гачком
гімназичний гімназійний
глаза очі
год рік
город місто
границя кордон, межа
граціозний граційний
грубкой грубкою
грублять грубіянять
грязно брудно
даже навіть
дальше далі
дарити дарувати
даром задарма
дикоростущий дикорослий
дирочки дірочки
дізнатися щось дізнатися про щось
діло справа
добавляти додавати
довгом довгому
долг борг
дома будинки
доставати діставати
достоїнство гідність
другий другий (по порядку); інший (раз)
єлі ледве
єсть є
жадність жадібність
жалко шкода
жизнь життя
жилізний залізний
з кращої сторони з кращого боку
забороняючий заборонний; що забороняє
забруднюєм забруднюємо
загорівший засмаглий
задіти зачепити
задумливість задума
зажати затиснути
займатися (гарно) вчитися
заказати (квитки) замовити
замислюватися над замислюватися про
замислюємся замислюємося
замітний помітний
заморитися втомитися
занавіска завіса, штора
заніматися займатися
запаса запасу
заповнюючий той‚ що заповнює
заставити (щось робити) примусити
затія задум
зато зате
звати Руслан звати Русланом
звуть Алла звуть Аллою
звучащий той‚ що звучить
здержаність стриманість
земний шар земна куля
ззаді ззаду‚ позаду
зіма зима
змарнілом змарнілому
зручне місто для риболовлі зручне місце для риболовлі
зупинкі зупинці
іграти грати
ігрушки іграшки
іздіватися знущатися
із-за цього через це
Ілья Ілля
Інна (звертання) Інно
іншой іншої
(чий?) їх їхній
к цим людям до цих людей
Калиткі Калитці
капелька краплинка
картошка картопля
качати головами хитати головами
кілька разів у день кілька разів на день
ковер килим
ковзанкі ковзанці
(коли?) кожен день кожного дня‚ щодня
комната кімната
кормушка годівниця‚ годівничка
коровка корівка
краска фарба
красота краса
кращий всіх кращий за всіх
криша дах
кровать ліжко
крючок гачок
кусок шматок
Лєна Оленка
лист (кинути в скриньку) листа
лінитися лінуватися
лінь лінощі
лісний лісовий
лісополоса лісосмуга
луга луги
лучше краще
льод лід‚ крига
любий будь-який
любуватися милуватися
маєм маємо
маленьком маленькому
медозбора медозбору
мимо (вікна) повз
міліон мільйон
мішати (кому?) заважати
млинці ніхто не їв млинців ніхто не їв
можить може
мойому моєму
моросити (про дощ) сіятися
мусор сміття
м’ягкий м’який
на думці одні гроші на думці самі (тільки‚ лише) гроші
на протязі (якогось часу) протягом
на тій неділі наступного тижня
на якийсь рахунок (сумніватися) вагатися (сумніватися) щодо чогось
навперегонки наввипередки
нада треба
назначити призначити
накінець нарешті‚ врешті-решт
нанести (шкоди) завдати
напечатаний надрукований
напротів навпроти
настоящий справжній
наступати (наприклад‚ про пору року) наставати
начати почати
нашому народу нашому народові
не вийде потрібний мазок не вийде потрібного мазка
не поборить не поборе
нещасний випадок нещасливий випадок
ні з ким не щитатись (не рахуватись) не зважати ні на кого‚ не цікавитись ні-чиєю думкою
Ніценко Юрія Ніценка Юрія
носилки ноші
нравиться подобатися, подобається
обіжатимуть ображатимуть
об’язаний зобов’язаний
об’ясняти пояснювати
огляніться огляньтесь
огородний городний
одежа одяг
одіватися одягатися
одні розуміють‚ другі – ні одні розуміють‚ інші – ні
оказатись (де?) опинитись
оказатись (яким?) виявитись
опавший опалий
опам’ятатися отямитися
оранжевий жовтогарячий, помаранчевий
остатися залишитися
оточуючий навколишній; той‚ що оточує
очищати очищувати
палка палиця
папа тато
Параскі Парасці
пафоса пафосу
первий перший
пиль пил
підвіконник підвіконня
підходящий той‚ що підходить
після біжу потім біжу
піти на рибалку піти на риболовлю
плен полон
по адресі (прийти) за адресою
по акаціям (лазити) по акаціях
по бокам (роздивлятися) по боках
(трапилося) по вині (водія) з вини
по дорогі (йти) по дорозі
по іскрам (топтатися) по іскрах
по математиці (оцінка) з математики
по мітці (розпізнавати) за міткою
по причині (спізнитися) з причини
по спеціальності (працювати) за спецальністю
по стежкам по стежках
по суті справи насправді, по суті
побрити поголити
поглядувати поглядати
подарок подарунок
поєднуючий той‚ що поєднує
пожовтіти пожовкнути
позорити ганьбити‚ соромити
показатися (яким?) здатися
покою спокою
пол підлога
поліомієлітом (перехворіти) на поліомієліт
полки полиці
получатись виходити
получити отримати‚ одержати
поляна галявина
помагати допомагати
понад двох тисяч понад дві тисячі
попасти в ситуацію потрапити в ситуацію
попугай папуга
поскоріше швидше
посмішкой посмішкою
постройка побудова; будівля‚ будова
поступити (куди?) вступити
поступок вчинок
потомок нащадок
потребувати в допомозі потребувати допомоги
походка хода
появитися з’явитися
правой рукой правою рукою
празник свято
предложення пропозиція
пред’явити подати
привет привіт, вітаю
привити прищепити
приготовити приготувати
придавати (значення) надавати
приймати участь брати участь
прийнятися за взятися до
пришла прийшла
приятелю приятелеві
провожати проводжати
проволока дріт
пропавше те‚ що пропало; втрачене
просліджуватись простежуватись
противоположність протилежність
проулок провулок
пушистий пухнастий
п’ятиетажний п’ятиповерховий
п’ятий раз (щось відбувається) вп’яте
раз у тисячоліття раз на тисячоліття
ранений поранений
рисніци вії
рисувати малювати
річкі річці
рішати вирішувати (питання); розв’язувати (задачі)
ровненький рівненький
роза троянда
розвестись розлучитись
розврат розбещеність‚ розпуста
розовуватий рожевуватий
розрішати дозволяти
розтавший талий
рубашка (рубаха) сорочка
русий русявий
рябіна горобина
с з
сада саду
садік садочок
салфетка серветка
саме краще найкраще
саме найбільше найбільше
саме найкраще найкраще
самий відомий найвідоміший
самий головний найголовніший
самий добрий найдобріший
самий любимий найулюбленіший
самий найвідповідальніший найвідповідальніший
самий перший найперший (краще – перший)
самий цінний найцінніший
світа світу
світер светр
с’їдобні їстівні
своєй своєю, своєї
свойому своєму
серебристий сріблястий
сильніше грому сильніше за грім
сиро волого
сімйою сім’єю
скала скеля
скварчати шкварчати
скриватися ховатися‚ переховуватися
слабість слабкість
слідити стежити
(з цього) слідує випливає
сніга снігу
собиратель збирач
собирати збирати
сонячной сонячної‚ сонячною
спасти врятувати
співання співи
спізнений той‚ що спізнився
споминати згадувати
спорити сперечатися
справлятися впоруватися
стакан склянка
стане працювати почне працювати
старостой старостою
стати по містам стати на місця
стая зграя
стекляний скляний
стройний стрункий
стулець стілець
ступеньки сходи
судити про щось висловлювати свою думку‚ оцінювати щось
суровий суворий
теперешній теперішній
терпеливість терплячість
тобой тобою
тоже теж
топливо пальне; паливо
три гуртка три гуртки
три промисла три промисли
три стільця три стільці
три тижня три тижні
три хлопця три хлопці
убрати (в кімнаті) прибрати
угол кут, куток, ріг
у десять годин о десятій годині
улиця вулиця
уронити впустити
устроювати влаштовувати
утром вранці
ухажувати за доглядати (кого? що?)
ученик учень
учню учневі
фонарь ліхтар
хазяїва господарі
харашо добре
хароший хороший
хоть хоч
худощавий худорлявий
це вірно сказано це правильно сказано
час от часу час від часу, часом‚ іноді‚ інколи‚ коли-не-коли
часи (механічні) годинник
честолюбивий честолюбний
(кому?) читачу читачеві
чорника чорниця
чотири чоловіка чотири чоловіки
шестидесятий шістдесятий
шкаф шафа
шкільна столова шкільна їдальня
шляпка (у цвяха) шапочка
щавля щавлю
являтися (ким? чим?); являється бути; є
яд отрута

Дидактичний матеріал – картки для редагування речень

За кожен пропущений урок повинен бути пред’явлений документ. Ми відробили шість днів на шкільних ділянках.
Він привив учням любов до знань. Хто із вас плекає національний розврат?
Моя сім’я складається з чотирьох чоло-вік: мама‚ папа‚ сестра і я. Він відверто‚ маніфестально визвав над-то гостру реакцію публіки.
У сім’ї я являюся єдиною дитиною. Як же ці книги були напечатані?
Потрібно над своїми стражданнями під-нятись настільки високо‚ щоб свідомість не отруїлася їх ядом. Одні люди розуміють‚ що за хороше по-трібно платити добром‚ а другі тільки вимагають добра собі.
Бойко О.М. внесла предложення закріпи-ти за кожною групою двох пенсіонерів. Хлопці повинні бути в темних костюмах та світлих рубашках.
Також чергові учні допомагали кухарям у столовій. Вони не мають навіть такого права‚ як включати світло.
А люди могли остатися в лісі і загинути. У лісі було дуже темно‚ даже вдень.
І тоді усвідомлюєш‚ що в любу хвилину може настати смерть. Люди вийшли на рівну широку долину‚ окутану чистим воздухом.
Зробіть хоч капельку добра! Чому люди забувають про добрі діла?
Люди почали приділяти більше уваги добрим вчинкам Якщо кожен зробить хоть крапельку доб-ра‚ світ уже зміниться на краще.
Люди завжди прагнули показати себе з кращої сторони. На жаль‚ у наш час просліджується під-міна цінностей.
На мою думку‚ поступок Данко був над-звичайним. “Нехай і собі напечуть млинців‚ – похо-пився брат. – Що нам‚ жалко?”
Ішов уже дорослий Микола і споминав той червень 47-го голодного року. І побачиш своє прізвище у списках зара-хованих до вищого учбового закладу.
“Допоміг людині – душа розквітає”. Так‚ це вірно. Качають верхівками сосни‚ шумлять бо-ри.
Музика – це спів птахів‚ шелест вітру у вітках дерев‚ шепотіння жита у полі. Треба робити у лісі кормушки для тварин та оберігати ліс від пожеж.
Коли приходиш на лісову поляну‚ то ба-чиш накидане сміття. Картинами Катерини Білокур любуються і зараз.
Викидаємо непотрібні рештки‚ мусор і не думаємо‚ що це згубно впливає на нас. Вітя гарно справлявся з будь-яким зав-данням нашого класного керівника Ми-рослави Іванівни.
Такі машини їздять на більш екологічно чистому топливі. Герасим побачив‚ що наймит їсть кусок хліба.
Хазяїва прагнули‚ щоб наймити вико-нували якомога більше роботи. Змушували людей віддавати своїх дітей у найми за невиплату панові долгу.
Калитка в цій комедії виступає насто-ящим феодальним землевласником. Получивши фальшиві гроші‚ Савка роз-в’язав мішок.
І все стане по містам‚ і оживе Дніпро. У нього на думці одні гроші.
Він навіть спорився з Герасимом за гро-ші. Вороги почали іздіватися із кісток Бог-дана Хмельницького.
Подекуди росли дуби‚ як скали. Все лучше використовували у побуті.
Почав постройку пам’ятника М.Мике-шин. Народи великих держав устроювали ве-ликі празники.
Коли побачив у робітника окраєць хліба‚ заставив його однести назад. Він поклав у мішок замість грошей бу-магу.
Пам’ятник М.Микешин робив двадцять год. Але таку гарну природу не нада було руйнувати.
Високий постамент виложений з каменю. Іскра випадково попала в око.
Вона запропонувала купити краску для ремонту кабінету. Я її вибрав‚ тому що вона гарно займа-ється‚ вчить усі уроки.
Я хочу описати свою подружку Лєну. Його мама з батьком розвелась.
Він не буде ніколи підводити і позорити наш клас. Наші далекі предки знаходили мед і в ін-ших містах.
Йому нравиться грати у футбол. У нього великі глаза.
Мої постійні доручення – це допомагати робити в будинку генеральне прибиран-ня та на подвір’ї ухажувати за квітами. Красолю‚ чорнобривці‚ пахучий горошок чи незабудки ставлю в низеньку кераміч-ну вазу‚ що має вкладиші з дірочками
На подвір’ї вони навперегонки бігали з нашими однокласниками. Мені подобається спостерігати за мале-нькими вутятками.
Я взяв потрібні інструменти і відпра-вився до свого робочого місця. Я люблю в’язати салфетки різними нит-ками.
Вираз її обличчя показався жорстоким. Вона стройна й худенька.
Одівається вона зі смаком. А очі у нього карі і рисніци дуже довгі.
Моє улюблене заняття – в’язати крюч-ком. Треба зібрати всі сили і зробити ту ро-боту поскоріше.
Спочатку треба зробити шляпку цвяха молотком. Всі працювали злагоджено‚ і ніхто ніко-му не мішав.
Я люблю мити пол. Ми вспіли закінчити цю роботу.
Треба мати здержаність і терпеливість. За воровство була велика кара.
Я ставлюся до домашньої праці дуже ха-рашо. Працювати треба дуже обережно‚ щоб не задіти різьбу.
Діти дуже заморилися. Зразу не все так легко получалось.
Навесні я пішов у ліс і вирубав палку з ліщини. Треба‚ щоб учителька могла слідити за працею всього класу.
Я зажав заготовку в лещатах. Коло стакана лежали окуляри.
Аліна худенька‚ походка у неї красива. Ми бігали з дерев’яними носилками.
Я прийнявся за роботу. Бог відвів кожному своє.
Діти витирали у вуглах пилюку і вино-сили на подвір’я сміття. Але хоч і болюча ця правда про мене‚ зато я знатиму‚ що він думає.
За вікном зима‚ віє вітер‚ моросить ма-ленький дощик. Недалечко збоку стоїть стекляна тепли-ця.
З криші ллється вода. Рябіна теж посаджена у ряду.
А сніг лежить ніби кольоровий: то тріш-ки синюватий‚ то розовуватий. Моя сестра любить пострибати на кріс-лах‚ але я не розрішаю.
І раптом лелеки злетіли‚ помітивши свою стаю. Над п’ятиетажним будинком кружляє група ворон.
За цим столом я рішаю задачі. На підлозі лежить чорний ковер.
Був тут і портрет Ольги Петрівни з ро-зою на грудях. З другого боку від письмового столу роз-ташовані книжкові полки.
Біля кроваті на стіні висить поличка. Сонце сьогодні єлі світить.
Друг всігда повинен бути привітним. Юра дуже гарно рисує.
Тут же стоїть великий шкаф. На дорогах мокро і грязно.
Вони збирали гриби‚ не тільки с’їдобні‚ а й інші. Ми бачимо на картині не широку‚ але довгу лісополосу.
Якщо не захистити – його всі обіжати-муть. І літала над річкою‚ мов туди щось уро-нила і хоче знайти.
Зимовий ранок оказався похмурим. Треба бути друзями на всю жизнь.
Кожна усмішка добавляє вам один рік життя. У різних городах є багато заводів‚ які випускають в атмосферу отруту.
Люди викидають у річки бутилки та інше сміття. У пташки була оранжева грудка і темна спинка.
Часто викидають алюмінієву проволоку‚ яка може загрожувати життю та здо-ров’ю тварин. Роман зі своїм батьком пішов на рибалку до того озера‚ на яке ми натрапили ще минулого жаркого літа.
Після я біжу до спортивної школи. Бабусю‚ приїжджай бистріше.
Всі вони наші співмешканці на земному шарі. Воно загнивається‚ воняє‚ потрапляє у воду річки.
Ми тоже частина цієї природи. Починаю день з ранкової гімнастики.
Я рано утром устаю. Ми с тобой давно не бачились.
Голова назначив відповідальних за зби-рання горобини. І він перетворюється на звичайного собі собирателя.
Після дев’ятого класу я поступила в нвк № 1 м.Зінькова. Потрібно тільки звернути увагу на зву-чащі в повісті мотиви.
Квітки і листя мають властивості чарів-ної палички‚ тобто можуть помогти при хворобах. Легенда про палаюче серце розповідає нам‚ як жили на річкі Аракс люди – по-томки Тар’ягна.
Зайшовши в ліс‚ ми зразу помітимо дріб-ненькі білосніжні квіточки. Зараз я вважаю‚ що причиною цьому є моя лінь.
На мою думку‚ такі особистості поділя-ються на героїв та їх противоположності. У п’ятому класі я був відібраний до гім-назичної групи учнів.
Лікарі боряться за життя і здоров’я дітей. Саме ми‚ теперешні‚ творимо майбутнє.
Ці наші вчинки майже не замітні. Огляніться! Подумайте про майбутнє!
Вони не розуміють‚ що це ознака сили‚ а не слабості. Вона зайнята тільки тим‚ яке враження справить на оточуючих.
Це наш спаситель‚ ми об’язані йому жит-
тям. Вони грублять‚ глузують з навколишніх‚ поводять себе нахабно.
Манько І.О. – ученик 11-А класу. Це хтось порадив з огородньої бригади.
Дідуся було тяжко ранено. Люди спалюють опавше листя.
Завдяки ніжній‚ меланхолійній музиці‚ створюється атмосфера тиші і покою. Можна натрапити на купу сміття‚ яке за-лишили відпочиваючі.
Вона вбирає в себе правду народної мови‚ засвідчену в різноманітніших вия-вах. Важко уявити ліс без різноголосого хору птахів‚ граціозної козулі чи велетня-ло-ся.
У наш час відповідні органи приймають забороняючі закони щодо забруднення повітря. Марина прийшла в спортивних штанях і в коричневому плетеному світері – одяг-нена для “брудної” роботи.
Це вид мистецтва‚ поєднуючий тони у милозвучні групи звуків. І Калиткі спадає на думку одурити влас-ного кума Савку.
Герасим нічого даром не дасть. Тепер його встрічали з перемогою.
Як вони спорили: у кого залишуться гро-ші! Оксана любить слухати музику‚ іграти в ігри.
Так і не дав Герасим Параскі коней. Автор також зображував їхню жадність.
Треба було ще витерти пил на підвікон-никах. Сьогодні всі діти прийшли в старій оде-жі.
Він любить гандбол і борьбу. Вона підходяща кандидатура.
У нього є діти і жінка‚ від яких Устима забрали в плен на Сібірь. Моя улюбленіша справа – це плести шарф.
Автобус став на маленькій зупинкі. Аж потім я начав обпилювати краї.
Ніс у Юлі такий‚ як картошка. Марія Степанівна пришла в чоботях.
Сергій любить дарити подарунки. І в нього гарний волос.
Для цієї роботи мені треба було пригото-вити необхідні знаряддя праці. Вони випилювали дірку і звідти доста-вали мед.
Це хижацький спосіб: видирають мед‚ а бджол убивають. А коли їхали пани по дорогі‚ повстанці нападали.
Вона дуже честолюбива. Іра збирала кошти на подарок.
Видно‚ що він був не суровий‚ чуйний‚ людяний і м’який за вдачею. На портреті обличчя цього героя загорів-ше.
Обличчя у нього худощаве. У неї коротке русе волосся.
Ця робота вимагає певних рис характеру: терпеливості‚ чуйності. Дівчина звернула від зупинки в ма-ленький проулок.
Тепер у майстерні був дитячий веселий сміх‚ бризги води‚ шарпання лопат. А під кахляною грубкою єсть невисока канапа.
Вона здавалася незворушливою. Ольга Петрівна сиділа в м’ягкому кріслі.
За вікном видніється подвір’я моєї рідної первої школи. Люди збирали бруснику‚ малину‚ чор-нику.
Дикоростущі рослини заготовляли на зи-му. Попереді і ззаді соснового лісу стояли берези.
Ялинки тут красиві і пушисті. Ось і зима нарешті наступає.
Як я люблю зрідка поглядувати у вікно! Напротів вікна стоїть мій стіл.
За столом стоїть стулець. У кутку комнати стоїть шафа.
Це ігровий майданчик‚ на якому ми зані-маємося. Трішки дальше ростуть великі‚ могутні дуби.
На третій полиці стоять різні ігрушки. Сніг навколо був ровненький.
У колії був прозорий холодний льод. У сніжкові в цей час появилися дірочки.
А ще для їжі собирали гриби. Продукти були вітамінізірувані.
Трава пожовтіла‚ приготувалася до зими. З-під крил виглядував куций хвостик.
Мені дуже сподобалося молоко Вашої коровки. Восени його серебристі листочки опада-ють.
Коли ми будемо лінитися‚ то ніхто з нас не зможе бути гарним спортсменом. Тут були всякі тварини: морські свинки‚ хом’ячки‚ попугаї‚ сови‚ орли.
Коли б не було таких людей‚ що не розу-міють цієї красоти! Іду по брата в садік‚ потім учу його чи-тати.
А вчора я записалася на співання. Я люблю ковзатись на ковзанкі.
Пташка наче загубила щось у воді і літає над річкою‚ шукає пропавше. Зараз усі думають про те‚ як прожити життя в свою користь.
Принести кожному учню по десять кіло-грамів макулатури. Сьогодні на заняття спізнилися чотири чоловіка.
Мати – Лісна Тамара Григорівна‚ повар по спеціальності. Експресивність барв‚ трагедійність епо-са – все це було нове.
Постраждати від цього можить і людина. Відсутні по поважній причині – 3 особи.
Через сприйняття хлопчика автор пере-дав красу людини і природи‚ їх органіч-ну єдність. Читачу не важко буде самому прослід-кувати за всіма перипетіями надто за-плутаного сюжету.
А люди топтались по іскрам розбитого серця. Ми всі будем задоволені своїми вчин-ками.
Навіть через багато років це пригадуєш з посмішкой в очах. Все своє життя з самого дитинства люди-на пізнає‚ що таке добро і зло.
Але сама ж вона не хоче цього подару-вати приятелю! І його серце спалахнуло неймовірним вогнем любові к цим людям.
Ліс гув так‚ наче надходив кінець світа. При цьому ми не задумуємся ні про що.
Вони‚ мов той Мауглі‚ лазили по акаці-ям. Ці книги додали сили і впевненості на-шому народу.
За їхніми спинами стояли мама‚ тоне-сенькі‚ як бадилина‚ по змарнілом об-личчі текли сльози. Промайнуло чимало літ‚ і якось уже в шестидесятих Микола йшов вулицями донбаського містечка.
Млинці‚ мабуть‚ так ніхто і не їв. А наші луга‚ сади та ріки?
Вони й не доторкнулися до пательні і до нудотно-терпкого борща. - Що я зроблю для Роду?! – сильніше грому крикнув Данко.
Потрібно замислюватися над тим‚ як ми живемо. На жаль‚ такі народжуються раз у тися-чоліття.
Коли люди побачили‚ що Данко кращий всіх‚ то пішли за ним. Убога стилістика найчастіше є поро-дження убогої думки.
Замість того‚ щоб берегти природу нашої країни‚ ще більше забруднюєм її. Художниця відтворила лише обмежені у просторі куточки городів‚ квітника‚ сада.
Він правой рукой держить повід. Із-за цього Герасим пішов вішатися.
Хоч на одну волосинку буде більше чи менше – і не вийде потрібний мазок. Спеціалісти по цьому одягу підбирають колір і форму.
Учень 8-Г класу запропонував обговори-ти поведінку Ніценко Юрія. Тримаючи цератову валізу‚ вона роздив-лялася по бокам.
І по цій мітці дерево передавалося через покоління. Наші два уроки трудового навчання по розкладу в четвер.
У нього карі очі‚ довгі вуси. Дівчатка зі сміхом витирали пиль.
Потім дівчина звернула на довгу вулицю та прийшла по вказаній адресі. Правда‚ не мені вирішувать‚ хто буде старостой класу‚ – треба голосувати.
Її звуть Марина‚ а його – Сергій. Потрібно підбирати нитки по товщині.
Разом з Кармелюком повстали понад двох тисяч кріпаків. Його п’ять разів засилали на Сибір‚ а він утікав і продовжував боротьбу.
Вечером у батьківському кабінеті зібра-лася вся сім’я. Полуниці та інші ягоди заготовляли для запаса на зиму.
Я думаю‚ що справжнього друга не виби-рають по грошах. Я вважаю‚ що це треба робити хоч де-кілька хвилин у день.
Інна‚ прокидайся! Здрастуй‚ Оксана.
По атестації я сьогодні отримала “12”. Лягаю спати я у десять годин.
Ідуть назустріч жінкам три хлопця. Кожного дня дізнаюся щось нове.
Хочу мати автомобіль з сонячной енер-гією! Сьогодні я у школі отримала “11” по математиці.
Людина кожен день викидає багато сміт-тя. Перейдемо гори і вильємось на широкі простори степів.
Пательня скварчала‚ біла маса на ній не викликала довіри. На один міліон людей знайдемо лише декілька схожих на нього.
З музикою провожаємо в далеку дорогу близьких людей. Люди не можуть спокійно відпочити‚ коли виїзжають на природу.
І я вважаю‚ що вона залишиться в мойо-му серці назавжди. Учителька Марія Степанівна була в сво-йому костюмі.
Для цього треба взяти жилізний прутик. Не було більше бешкетника Ільї…
Про наш клас будуть говорити тільки ха-роше. Ми прочитали одну з самих відомих по-вістей цього письменника.
Коли сніг розтає‚ то він увесь у дироч-ках. На протязі цих років навчання я була відповідальною за квіти.
Було записано вісім порушників та чоти-ри спізнених. Я приймаю активну участь у громад-ському житті школи.
Які б не були тяжкі хвилини у дитинстві‚ всерівно ті роки незабутні. Кожен розуміє це слово по-своєму‚ бу-дує ілюзії на його рахунок.
Якщо ми будемо руйнувати природу‚ то‚ по суті справи‚ самі вкорочуватимемо собі віку. Він ніколи ні з ким не щитався‚ а робив завжди так‚ як‚ на його думку‚ було пра-вильно.
Недавно відбулася виставка зброї “Ай-декс-2001”‚ яка проходила п’ятий раз. Я думаю‚ що вона саме найкраще підхо-дить для цього.
Тож ми не можемо судити про добро. Вона сама найвідповідальніша серед нас.
Накінець у мене виходить красива сер-ветка. В очах незнайомки проглядала невесела задумливість.
І в крайньому випадку‚ ми можемо захи-щати менших. Самим першим етапом було дике бджіль-ництво.
Це саме цікаве‚ саме головне‚ що є у лю-дини. Приїдемо до Вас‚ бабусю‚ може‚ на тій неділі.
Ми врешті-решт опам’ятаємося і будемо обережно ставитися до всього‚ що ото-чує нас. На протязі цього довгого тижня ними було затримано сорок сім осіб‚ яким тепер доведеться давати пояснення.
Ми поспішаємо в больницю. Мимо вікон пролітають дома.
Мама забула вдома часи. Тепер вона не вспіне убрати все вчасно.
Накінець прийшла довгочеканна мить. Оля заказала в касі квитки на поїзд.
Самий добрий серед нас – Остап. Кинь лист у поштову скриньку.
Найкраще пахли лісні квіти. Попереду і позаду – ступеньки.
Вона завжди приймала активну участь у громадському житті. Другим разом я познайомлю вас поближче.
Меморіальний парк – дуже красиве місто нашого города. Вхід до парку прикрашений декора-тивними фонарями.
Це велике вікно з красивими занавісками і квітами на підвіконнику. Кожен особисто повинен викидати мен-ше мусора.
А також у кімнаті є три стільця. Ці люди потребують в твоїй допомозі.
Важливо вчасно очищати водойми. Це трапилося по вині школярів.
Кожен день я читаю книги. Їм нанесли великої шкоди.
З цього слідує, що необхідно зробити кардинальні висновки. Згадана вами робота була виконана ще три тижня тому.
Краще б я ходив по дозорним стежкам вздовж границі. З історії хвороби ми дізналися, що ваш дядечко перехворів поліомієлітом.
Під пальцями прикордонника заше-лестіла бумага. В углу стоїть шкаф, а біля нього на стіні висить велика полка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К.: Наукова думка‚ 1980. – 280 с.
2. Бродецький О. Українська – непрестижна? // Літературна Україна. – 18.11.04. – № 45. – С. 4.
3. Ващенко В.С. Полтавські говори. – Харків, 1957.
4. Ващенко В.С. Полтавсько-київський діалект – основа української національної мови. – К.: Наукова думка, 1954.
5. Ващенко В.С. Словник полтавських говорів. – Харків, 1960.
6. Гарматюк А.П. Рідна мово моя. Роздуми про мову. – Вінниця: Континент-Прим, 2006. – 68 с.
7. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. – К.: Наукова думка, 1989. – 832 с.
8. Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К.: Вища школа, 1995. – 319 с.
9. Гоян М. Не принижуймо себе: Сумні уроки мовної політики // Літературна Україна. – 30.06.05. – № 25. – С. 3.
10. Грабовський В. Страх мови // Літературна Україна. – 14.07.05. – № 27. – С. 4.
11. Задорожний В. Кому куди? Наша мовна оригінальність // Дивослово. – 2005. – № 6. – С. 50-51.
12. Залізняк Г. Київське студентство та українська мова // Дивослово. – 2001. - № 11. – С. 17-19.
13. Захарченко В. Не віддам свого!: Болючі монологи про мову // Літературна Україна. – 16.12.04. – № 49. – С. 4.
14. Ковалів Ю.І, Мойсієнко А.К., Гуляк А.Б., Астаф’єв О.Г., Дунаєвська Л.Ф., Плющ Н.П., Шурко Л.Т. Хто відповість? // Літературна Україна. – 07.04.05. – № 13. – С. 3.
15. Культура української мови: Довідник / Єрмоленко С.Я., Дзюбишина-Мельник Н.Я., Ленець К.В. та інші; За ред. В.М.Русанівського. – К.: Вид-во “Либідь” при Київському державному університеті, 1990. – 304 с.
16. Левицька Г. Виграли вибори і “зайнялися” мовою: Готується новий “Валуєвський циркуляр”?.. // Літературна Україна. – 07.04.05. – № 13. – С. 3.
17. Лесюк.М. Словник русизмів у сучасній українській мові // Дивослово. – 1994. - № 5-6. – С.15-23.
18. Литвин В. Є мова – є народ!: Думки з нагоди завершення П’ятого міжнародного конкурсу з української мови імені П.Яцика // Літературна Україна. – 26.05.05. – № 20. – С. 1.
19. Масенко Л. Старі джерела нових проектів мовно-культурного розвитку України // Дивослово. – 2001. - № 11. – С. 9-12.
20. Міщенко Д. На позиції окупантів // Літературна Україна. – 30.06.05. – № 25. – С. 3.
21. Новий тлумачний словник української мови: У 4-х томах. – К., 1999.
22. Окара А. На захист російської мови // Дивослово. – 2001 –. № 7. – С. 2-4.
23. Павличко Д. “Найголовніша ознака нації – мова...” // Літературна Україна. – 04.11.04. – № 43. – С. 4.
24. Пасько В. Мова і нація: До проблеми державного статусу української мови // Літературна Україна. – 21.10.04. – № 41. – С. 4.
25. Погрібний А. Доки? // Літературна Україна. – 31.03.05. – № 12. – С. 1.
26. Радчук В. Параметри і взаємодія мов // Дивослово. – 2005. – № 6. – С. 36-44.
27. Радчук В. Поверніть народові вкрадену мову! // Літературна Україна. – 09.06.05. – № 22. – С. 4.
28. Русско-украинский словарь: В 3-х томах. – К.: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1984.
29. Словник труднощів української мови / Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О., Пазяк О.М. та інші; За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Рад. школа, 1989. – 336 с.
30. Словник української мови: В 11 томах. – К.: Наукова думка‚ 1970-1980.
31. Ставицька Л. Українсько-російська двомовність: соціопсихологічні та лексикографічні аспекти // Дивослово. – 2001. – № 11. – С. 13-16.
32. Ткач Л. Про “дзеркальний” підхід // Літературна Україна. – 12.05.05. – № 18. – С. 3.
33. Трубай В. Прівєт, хахли! // Літературна Україна. – 19.08.2004. – № 32. – С. 3.
34. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана‚ 2000.
35. Учасники ХVІ наукової сесії НТШ – (148 осіб). Денаціоналізація – це страшно // Літературна Україна. – 21.04.05. – № 15. – С. 1.
36. Фаріон І. Мовна карта у президентських перегонах // Літературна Україна. – 30.09.04. – № 38. – С. 4.
37. Федотюк П. Етюди про мову: З редакторських записників // Літературна Україна. – 19.08.04. – № 32. – С. 4.
38. Федотюк П. Етюди про мову: З редакторських записників // Літературна Україна. – 28.10.04. – № 42. – С. 4.
39. Федотюк П. Етюди про мову: З редакторських записників // Літературна Україна. – 09.06.05. – № 22. – С. 4.
40. Чорногуз О. Лист до першої леді // Літературна Україна. – 28.04.05. – № 16. – С. 1.
41. Ющенко О. Не підписуйте той проект! // Літературна Україна. – 19.05.05. – № 19. – С. 3.

Автор: 

Світлана Миколаївна Козаченко, вчитель української мови та літератури Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Полтавської області; письменник, публіцист

Схильний до вживання терміну РОСІЯНІЗМИ. ЦЕ конкретніше. Назву РУСЬ і так вже вкрали у нас

Так, це слово утворене правильно. Але важко йти проти течії, коли є утрадиційнений термін. А нашою назвою колись та подавляться. Жодна імперія ще добром не закінчувала.

Нам необхідно наполегливо ламати всі догми шовіністичної ідеології. Принаймні я переконав обласний ІППО

Це цікаво. У чому, яким чином і які маєте наслідки?

Учень-росіянізм.... Правильно навуч. Навчальний заклад, а не учбовий. Вчитель, а не учитель... :)

Навуч - занадто, нмд. Це із серії заштрик і т.д. Вчитель-учитель - українські слова з інструментом милозвучності, якого немає більш ніде в світі. А "братам" - зась! :)

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі