Учитель. Любі діти! Сьогодні ми з вами проведемо чергове заняття, на якому поговоримо про рослини-символи України.
          Хто з вас назве їх?
          Діти. Калина, верба, соняшник, барвінок, тополя, чорнобривці, мальви, вишня.
          Учитель. Справді, за останній час нами зроблено багато: ми вивчили легенди про ці рослини, вірші, пісні, прислів'я, самі складали вірші, оповідання, загадки, які включили в нашу рукописну книгу. А сьогодні підсумуємо нашу роботу і зробимо це у вигляді КВК. Отже, зліва від мене команда «Вербичка», її капітан  – ..., а справа –  команда «Калина», її капітан  –  ,.. Право першою захищати свою назву отримає та команда, яка швидше відгадає загадку: «Цвіте синьо, лист  –  зелений, квітник прикрашає, і мороз його не займає». (Барвінок).
          Команда «Калина»
          Капітан. Образне народне прислів'я говорить: «Без верби і калини нема України». Росте калина по лісах, в гаях, дібровах, на узліссях  –  по всій Україні. її садять коло хати. Калина  –  неодмінний атрибут оселі українця.
          1-ий учень. Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батькової хати.
          2-ий учень. Калина  –  це той символ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ безсмертя.
          3-ій учень. Калина  –  це символ мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю.
          4-ий учень. Було це дуже давно. Налетіли на нашу землю турки і треків чимало. Головного їхнього воєводу-грека було поранено отруйною стрілою. Тому, ХТО його вилікує, пообіцяли нагороду, яку сам собі забажає. Ллє ніхто не міг. Толі прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже красива. Звали її Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталось. Воєвода забрав її у Грецію, і була вона там царівною трав. У Пелагеї була сестра Калина. Прощаючись Із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм іменем, сестро, назву цю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона у наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в гаях. Коли вона цвіте, то соловейко прославляє її красу, а восени на ній – дивні кетяги ягід, ніби налиті кров'ю нашої землі». ТІ ягоди звуться калиною.
          5-ий учень. А в легенді «Дівочий ліс» мужня дівчина Маринка завела турків-бусурман у хащі. Там вони і загинули. За це султан-турок стяв Маринці голову. Заструменіла гаряча кров. І де крівця на камінь упала – калиною стала.
          6-ий учень. Червоні плоди калини здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину. До того ж, насіння калини схоже на серце.
7-ий учень. Ось калина над рікою
Віти стелить по воді,
Хто це щедрою рукою
їй намистечко надів?
Розцвітає, як вогні...
Дай хоч трішечки намиста
Калиноньці і мені.
8-ий учень. На калині мене мати колихала,
Щастя-долі в чистім полі виглядала.
Ой, калинонько червона, не журися,
Від землі ти сили й соку наберися.
Ті літа давно минули й відлунали,
Як мене гілля високе колихало.
А калина біля млина розцвітає,
Мого милого синочка колихае.
9-ий учень. У калини китиці червоні,
У калини білі-білі квіти,
Я тримаю гілочку червону,
А здається  –  усміх України.
Команда «Вербичка»
1-ий учень. Пухнасті вербові котики  –  символ краси. Навесні вони тішать надією і звеселяють наші серця.
Котики-воркотики в мене на вікні.
Котики-воркотики  –  гості весняні.
Не глядить на котиків лиш вусатий кіт.
Мабуть, зна, що котики – це вербовий цвіт.
          2-ий учень. Верба  –  одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Верби над ставом  –  традиційна прикмета українського села.
          3-ій учень. Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба –  природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для життя брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку.
          4-ий учень. Древні слов'яни вважали вербу священним деревом. У них вона уособлювала бога Сонця  –  Ярему, що дав людям вогонь.
          5-ий учень. Верба  –  символ родинного вогнища. Навколо дерева водили молоду пару.
          6-ий учень. Під час буревіїв проти вітру пускали вербову гілку. Так вона, мовляв, зупинить бурю. Ось такі магічні властивості вона має.
7-ий учень. Тиждень перед Великоднем називають вербовим. У Вербну неділю вербу освячують у церкві, а потім несуть її додому і б'ють нею хатніх, промовляючи:
«Не я б'ю, верба б'є,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень.
Будь веселий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля».
          8-ий учень. Верба  –  символ життя. Легенда розповідає, як одна жінка вдень жила із своєю сім'єю, а на ніч перетворювалась у вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік та й зрубав вербу  –  тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з цього дерева колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку зі старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.
9-ий учень. Верба  –  це символ України. Тож не міг з нею розлучитись Великий Кобзар і привіз із собою на заслання вербову гілку, з якої розрослося велике дерево. Згодом дерево назвали вербою Тараса. Тому не дивно, що його перу належать слова:
І досі бачу під горою
Між вербами та над водою
Біленьку хату...
10-ій учень. Вербова гілка зацвіла
У мене на столі.
Як символ сонця і тепла,
Ще схованих в імлі.
Як знак зеленої весни,
Яка ще вдалині.
Як знак, що щастя сад рясний
Даровано мені.
Вербова гілка на столі
У мене розцвіла...
Прилинуть, серце, журавлі,
А в них на кожному крилі
Дар сонця і тепла.
          Учитель. Захист назв команд відбувся, і надаємо слово журі. В цей час відбуватиметься традиційна розминка для команд. Всі ви знаєте багато загадок про рослини-символи. Кожна команда запропонує супротивнику по 4 загадки.
          1. Стою, стрункий, високий, у зелених штанах. І золотом оздоблена голівка моя. (Соня-шник).
          2. Серед лісу-лісу червоне плаття висить. (Калина).
          3. Вже й мороз пошумував, а кого цвіту нне зайняв. (Барвінок).
          4. Стоїть дуб, повен круп. (Мак).
          5. Червоний колір, винний смак. Кам'яне серце. Чому це так? (Вишня).
          6. Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник).
          7. Сидить когут над водою з червоного бородою. (Калина).
          Учитель. І знову слово журі.
          Конкурс «Хто більше знає пісень про калину».
          Представники кожної команди співають по черзі уривки з пісень.
          Учитель. Перед тим, як до поєдинку запросити капітанів команд, даємо можливість проявити свої здібності кращим художникам. Вони мають намалювати рослину, що символізує назву команди супротивника. Тобто, художник із команди «Вербичка» має намалювати калину.
          Конкурс капітанів. Завдання полягає в тому, що вони повинні «переговорити» один одного. Що це означає? Кожен з них повинен сказати якомога більше приказок і прислів'їв про вербу.
          • Де верба, там і вода.
          • Гнучка, як лоза.
          • Зігнувся, як верба над водою.
          • Така правда, як на вербі груша.
          • Верба, як трава, ти її покосиш, а вона знову виросте. 
          • Де не пройде, золоті верби ростуть.
          • Високий, як лоза, дурний, як коза.
          • Де срібліє вербиця, там здоров'я водиться.
          • Добра, як з курки молока, а з верби петрушки.
          Підсумок конкурсу капітанів.
          Конкурс «Із рукописної книги». Вибираються найкращі вірші, оповідання, загадки про рослини-символи. складені кожною з команд.
          Учитель. Багато ми сьогодні говорили про вербу, калину як символи України, але є ще інші рослини, які супроводжують життя українського народу. В черговому конкурсі команди повинні розповісти про ці рослини легенду або вірш. Це було їхнім домашнім завданням.
          Конкурс «Домашнє завдання».
          Проводиться загальний підсумок. На закінчення діти читають вірші.

З сайту http://duda.org.ua

Предмети: Позакласні заходи