За останні роки у Видавничому домі «Києво-Могилянська академія» побачили світ декілька праць, присвячених життю і творчості Т. Г. Шевченка, відомого українського поета, художника та громадського діяча.

Про Шевченка важко говорити. Про нього вже багато сказано, і водночас він залишається герметичним. Його досі відкривають і, відкриваючи, не розуміють до кінця.

Цими днями, 9 березня, світ відзначає день народження Кобзаря.

Дмитро Наливайко «Шевченко в контексті європейської літератури його епохи»

Інавгураційна лекція Почесного професора Національного університету «Києво-Могилянська академія»

«Перші спроби глянути на поезію Шевченка в певних контекстах, регіональних і європейських, припадають на другу половину ХІХ ст., в міру усвідомлення того, що ця поезія є визначним явищем не тільки в межах національної культури. І це закономірно, адже кожне подібне явище сприймається й осмислюється людською свідомістю в певній системі збіжностей і розходжень, паралелей і аналогій, що є невід'ємною складовою пізнавального процесу. Але тут спостерігається така специфічна особливість вивчення Шевченка в порівняльно-типологічному зрізі, як апріорна звуженість у встановленні паралелей його міжнаціональних контактів. Власне, йдеться про його замкнення у двох рядах: спершу т. зв. «народних поетів», які йдуть від фольклорно-пісенної поетики й засновуються на ній, а далі — «революційно-демократичних поетів» середини ХІХ ст.», — так розпочинає свою лекцію професор.

Іван Дзюба «Шевченкофобія в сучасній Україні»

Виступ-лекція прочитана 15.09.06 р. у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

«Коли чуємо слова «Тарас Шевченко», то постає в очах наша Україна. І тотожно — зі словом «Україна» в уяві бачиться Велет-Кобзар. Тому й наші недруги, замахуючись на Україну, — б’ють по нашому славетному поету, а паплюжачи його святе ім’я — відчувають садистську насолоду від наруги над Україною. Отже й доводиться давати відсіч таким геростратівським спробам».

Виступ є рефлексією на антишевченківські публікації, що відображають явище українофобії в сучасній Україні, в якій висміяно спроби послідовників Бузини.

Оксана Яковина, Олександр Слободян «Тарас Шевченко: істина — некомунікативна реальність»

«Новий погляд на незбагненного Шевченка. Читачу запропонованого дослідження відкривається шлях Тараса Шевченка від поета до актуалізації його пророчого покликання. Праця переглядає набуті переконання щодо творчої особистості митця, пропонуючи нові шляхи усвідомлення.

На переконання поета, в центрі старої Європи в постійній боротьбі за виживання український народ небезперспективно вистраждує свої національно-християнські істини як загальнолюдські й демократичні, при цьому не претендуючи нав'язувати свої цінності іншим народам».

Івана Дзюби «Тарас Шевченко. Життя і творчість»

Програмний твір дослідника та видатного шевченкознавця.

Автор наголошує на значенні Шевченка-поета (майже цілковито оминаючи при цьому Шевченка-митця), основну увагу він приділяє не так творчості (важливим є аналіз російських повістей), біографії Т. Шевченка чи історії їх рецепції, як тому історичному тлу, на якому розгорталося життя поета, і тій духовній та інтелектуальній атмосфері, що зумовлювала його творчість. Паралельно біограф висвітлює й «дражливі» моменти його біографії — стосунки із жінками, хвороби тощо.

Іван Дзюба «З криниці літ». Тритомник

У другому томі, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Героя України, подано компаративістські дослідження творчості Тараса Шевченка, її європейський контекст.

Ніна Чамата «Лірика Тараса Шевченка. Аналізи й інтерпретації»

Зібрані у книжці розвідки — результат комплексного дослідження низки ліричних творів Шевченка. Особливу увагу приділено питанням художньої організації поетичного тексту, передусім, на вищих структурних рівнях, — проблемі, недостатньо розробленій у теорії літератури.

Предмети: Українська мова, Українська література, Зарубіжна література, Історія України