«Живі казки» відображають яскраві риси дітей - «іскри» особистостей вихованців автора казок, різні аспекти з їх внутрішнього світу, різноманітні дитячи проблеми.
Те, що героями казок, являються самі діти, дає змогу їм подивитися на себе з боку. Під час виникнення та вирішення казкових проблем дітей, які є проекціями їх життєвих проблем, через емоційні переживання у дитячій особистості може розпочатися процесс психологічних змін.
Переживаючи казку в собі і себе в казці, проходячи через її випробування, дитина ніби-то дорослішає. Спочатку маленька і слабка, стає сильнішою, красивішою, мудрішою.
В деяких казках є філософський зміст, розкриваються проблеми добра і зла, вирішення яких розвиває світогляд дитини.