Познайомити учнів з життям і творчістю Ісікави Такубоку, зацікавити культурою Японії, показати особливість його творчості; ознайомити школярів із поняттям «танка»
Хільман Ніна Олексіївна, старший вчитель Черкаської ЗОШ І-ІІІ ст. Новомосковського району Дніпропетровської області
«ЗЕРНА ВІЧНОСТІ» ПОЕЗІЇ ІСІКАВА ТАКУБОКУ
Тип уроку: презентація книги
Мета: познайомити учнів з життям і творчістю Ісікава Такубоку, зацікавити культурою Японії, показати особливість його творчості; ознайомити школярів із поняттям «танка»; розвивати логічне мислення, уяву, інтуїцію; навчити аналізувати, робити висновки; виховувати почуття прекрасного, любові до природи, навколишнього світу, душі людини.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації, фотографії, тексти творів Таку боку, словник літературознавчих термінів.
Людина не бог і не дух. Вона лише зерно вічності.
Це, власне, і є найбільша мука.
І.Такубоку
ХІД УРОКУ
I.Актуалізація опорних знань учнів
1.Повторення. Бесіда.
--- Які риси є характерними для японської культури (тонке відчуття прекрасного, тісний зв'язок із природою, уміння бачити незвичайне у звичайному, філософське осмислення буття)
--- Із творчістю якого японського поета ви вже ознайомились? ( Мацуо Басьо)
--- Який слід в історії японської літератури залишив цей поет? (Поет XVII ст.. як неперевершений майстер пейзажної лірики, що вирізняється глибоким психологізмом)
--- Дайте визначення хоку ( У дослівному перекладі «початкова форма». Ця віршована форма виділилась з п’ятивірша --- танка (дослівно --- «коротка пісня. Хоку містять 17 складів і складаються з ритмічних відрізків по 5,7 і 5 складів.)
II. Оголошення теми, епіграфу.
1.Слово учителя.
Подивіться уважно на ці мініатюри, картини японських художників, вслухайтесь в японську музику. Японія --- країна зі своїми традиціями, дуже своєрідною культурою. Про японські острови існує така легенда: « Коли боги Ізанагі та Ізанамі по сходинках веселки спускалися з небес, щоб відділити землю від води, Ізінагі вдарив своїм величезним списом по воді. І тоді з того списа скотилося багато капель, утворивши ланцюг островів».Острови схожі на краплі, що скамяніли. А, може, це караван гір, який прокладає шлях через безкраю пустелю океану? «Шлях гір» --- так пояснюють давню назву цієї країни --- ЯМАТО.Але країна вогняних гір більш відома як країна ранкового сонця. І ця образна назва вказує вже не на час, а на місце її знаходження. Ця назва прижилася у японців, оскільки вона збігалася з їхнім сприйняттям, бо цей народ здавна вклонявся богині Аматерасу --- дочці богів Ізанагі та Ізанамі.
То хто ж такі японці, які вони, в що вірять, чому поклоняються?
Група мистецтвознавців допоможе нам більше дізнатись про цю незвичайну країну.
Повідомлення мистецтвознавців
1-й мистецтвознавець.
Японська релігія --- сінто--- стверджує, що все у світі має свою душу, тобто наділено святістю: гори, рослини, веселка. Саме ця віра, обожнювання природи виховала в японців чутливість до природи, вміння насолоджуватись її мінливостями, радіти її красі. Вони поклоняються предметам і явищам оточуючого світу не через страх перед силами природи, а через почуття вдячності і захоплення. З релігією сінто пов’язані всі радісні події в житті японців: народження, одруження. У побуті японці мають звичай колективно милуватися найбільш поетичними явищами природи: взимку --- першим снігом, навесні --- цвітінням сливи, вишні, восени – листям кленів та повним місяцем.
2-й мистецтвознавець.
У питаннях смаку японці дуже прості: вони найбільш за все цінують природність. Вони люблять вкрите мохом каміння, карликові дерева, а з квітів --- сакуру, а також польові квіти. Таємниця мистецтва, вважають японці, у тому, щоб вслухатись в невимовне, побачити за невидимим приховане. Це вплив буддизму --- другої релігії Японії, яку раніше вважали релігією знаті.
Японський художник навмисно залишає у своєму творі простір, щоб кожна людина могла по-своєму заповнити його своєю уявою. Тобто часто цінується не те, що сказав митець. А те, що стало поштовхом до роздумів.
Учитель . А зараз через різні види мистецтва ми спробуємо зрозуміти душу японців, знайти загальні критерії краси в розумінні японців. Ми з вами маємо доторкнутись до таємничого і прекрасного, що має назву --- культура Сходу. Японська культура надто відрізняється від загальноєвропейської, її можна порівняти з «напіввідчиненими дверима». Спробуємо побачити, що ховається за ними.
Чим унікальна ця країна ранкового сонця?
3-й мистецтвознавець.
Це країна чайної церемонії --- тя-но-ю. Вона вчить знаходити прекрасне в звичайному. Чітко визначеними рухами і розміреністю чайна церемонія створює спокій душі, приводить її до стану, в якому вона особливо розуміє красу природи.
4-й мистецтвознавець.
Мистецтво аранжування квітів --- ікебана --- дуже популярне в наші дні. Це слово можна перевести так «помогти квітам проявити себе».Головна мета ікебани --- передати природну красу рослин, часто самих скромних і простих, показати їх життєву силу, справжню єдність з природою, відобразити їхній ріст і розвиток, зміни, які з ними відбуваються. У 15-16 ст. ікебана виділилась в самостійний вид мистецтва. Цьому сприяв спеціальний святковий обряд --- змагання в мистецтві компонування квітів для підношенням зіркам. При складанні композиції було дуже важливо відобразити її зв'язок з певною порою року. Весну передають сильні, енергійно зігнені гілки; осінь --- рідко поставлені, тонкі і слабкі; зиму --- оголені. Поєднання рослин утворюють загальновідомі в Японії символічні побажання: сосна і троянда --- довголіття; півонія і бамбук --- процвітання і миру; хризантема і орхідея --- радості; магнолія --- духовної чистоти та інш.
Завдання художника полягає в тому, щоб створити красиву композицію, але і найбільш повно передати в ній власні роздуми про життя людини та її місце у світі. Один із найпопулярніших видів ікебани --- морібана. Вона пов’язана із порами року. (запис в зошит)
1-й мистецтвознавець.
Японці вважають хризантему символом сонця і дуже її шанують. Хризантема зображена на державній печатці, національному гербі; найвища нагорода Японії --- орден Хризантеми. З магічними властивостями квітки пов’язана і легенда про походження Японії. Колись дуже давно розповідає легенда, в Китаї правив дуже жорстокий імператор. Він дізнався, що на одному із островів є квітка, з соку якої можна приготувати життєвий еліксир. Але ця рослина могла бути зірвана тільки людиною з чистим серцем. Але ніхто із придворних не міг таким похвалитись, на острів було відправлено 300 молодих юнаків і дівчат. Це і був початок нової держави.
2-й мистецтвознавець.
Є у японців ще один цікавий вид мистецтва. Бонсай --- це мистецтво вирощування карликових дерев шляхом обмеження їх росту, але всі особливості і пропорції дерева в природі зберігаються. Можуть імітувати гірський схил або долину. Іноді бонсай вирощують і рік, і десятиліття, і навіть століття. Головне для цього мистецтва --- мініатюрність, натуралізм.
А ще японці пишаються своїм вмінням створювати нецке --- мініатюрна японська скульптура. Її роблять із кістки, дерева, бурштину. Фігуркам притаманні емоційність, експресивність. Це один із унікальних видів мистецтва.
Бесіда по запитанням вчителя
--- Що характерно для японського мистецтва?
--- Які критерії краси являються спільними для всіх видів японського мистецтва?(девіз японського мистецтва: «Не створи, а знайди і відкрий». Таїна мистецтва в тому, щоб прислуховуватись в несказане, милуватись невидимим. )
Вчитель
Як бачите. Таке розуміння мистецтва трохи незвичне для нас, тому й урок наш буде незвичайним. Сьогодні ми проведемо презентацію книги віршів японського поета Ісікава Такубоку, яку оформили учні нашого класу. Я хочу представити редколегію цієї книги: гл. редактор
Мистецтвознавці:
Літературознавці:
Оскільки кожна книга починається з передмови, в якій розповідається про автора, його життя і діяльність, то спочатку надамо слово літературознавцям, які познайомлять нас з життям і діяльністю Ісікава Такубоку.
Повідомлення літературознавців.
1-й літературознавець
Славу Такубоку принесли поетичні збірки «Жменя піску», «Сумна забавка». Вони стали етапними у розвитку японської поезії початку 20 ст.
2-й літературознавець
Танка у перекладі з японської означає «коротка пісня».Це --- один із найдавніших і найпопулярніших жанрів японської поезії. Давня танка мала таку характерну ознаку: вона складалася з п’яти неримованих віршованих рядків. Загальна кількість складів повинна дорівнювати 31 складу (5-7-5-7-7). Традиційними темами танка були кохання, розлука, мандрівки, пори року, особисті переживання.
Перші танка були записані у 8 ст. Розквіту цей жанр зазнав у 10-13 ст. потім цей жанр занепадає. Але наприкінці 19-поч.20 ст. з приходом в літературу Такубоку починається новий розквіт цього жанру.
МОЛОДИЙ ЯПОНСЬКИЙ ПОЕТ ВІДСТОЮВАВ ДУМКУ ПРО ТЕ, ЩО БУДОВА ТАНКА --- ЦЕ НЕ ГОЛОВНЕ. Поезія має відображати події повсякденного життя і найменші порухи душі людини. Зверніть увагу на схему « Розвиток жанру» (розглядають, записують)
Вчитель.
--- Коли вийшла перша книга танка Такубоку?
Кажуть, 13 квітня, в день смерті поета облетіли пелюстки з японської вишні, сакури. Напевно сама природа оплакувала поета…
Зверніть увагу на епіграф. Як ви розумієте ці слова? Тут прихована ціла філософія. Людина --- зерно,але зерно проростає тільки після смерті. Та чи кожне зерно проростає? В одному ми можемо бути певні: зерна вічності Ісікава Таку боку проросли й дали великі плоди. Сьогодні його поезія є гордістю японської культури, справжнім діамантом у скарбниці світової літератури. Його танка перекладені всіма мовами світу.
Підготовка власного видання творів Таку боку --- наш внесок у популяризацію творів поета, прилучення до його спадщини. Тому зараз надаємо слово групі, яка працювала над оформленням книги.
І так, презентація
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ
(СЛОВО МАЄ СТАРШИЙ ГРУПИ)
Отримавши завдання, ми почали працювати з різною літературою. В «Енциклопедії для дітей» ми знайшли розділ, який містить матеріал на тему, яка нас цікавить. Найцікавіший матеріал --- про малюнки і графіку.
2-й учень. Ми зрозуміли, що створити книжку --- це важка, почесна і дуже цікава робота. Найважливіша роль належить художникам і ілюстраторам, саме вони створюють обкладинки, титульний лист, ілюстрації. Адже форма має відповідати змістові. Наша група оформляла книжку-мініатюру І.Т. Ми всі були ілюстраторами.
3-й учень. Ми дізналися, що японському живопису притаманні пастельні тони. І кожен з нас старався підібрати ілюстрації до танка, який найбільше сподобався.
4-й учень. Найрозповсюдженіший колір у віршах Таку боку --- зелений. Він має багато відтінків і використовується переважно для передачі оптимістичного настрою.
Просто так би
Побігти-помчати
Степом зеленим,
Щоб аж дух захопило
У грудях.
5-й учень. Насичений блакитний колір викликає у поета приємні спогади. Пов’язані з дитинством.
Завжди, коли дивився
На чисте блакитне небо,
Хотілося мені засвистіти,
І я свистів собі
І був такий веселий.
6-й учень. А білий колір --- колір холодного снігу, надвисоких хмар, які пливуть у недосяжних небесних висотах. Цей колір у Такубоку --- символ печалі.
З обличчя сліз не стала
Утирати
Піску лиш білого
Показала жменю.
Не можу я її забути.
7-й учень. А червоний колір --- це приємні спогади, яскраві як вогонь.
Великі
Червоні квіти
На її кімоно ---
І досі перед очима стоять.
Кохання в шість років.
8-й учень. Жовтий колір --- це родючість, а також урочистість, святковість,а також журба і самотність.
За шкільною бібліотекою
Серед буйної зелені,
Коли осінь настала,
Жовті квіти цвіли.
Їхньої назви досі не знаю.
9-й учень. Чорний колір --- колір відчуження, ворожості.
Очі боліли---
І я надягав чорні окуляри!
От тоді і навчився
Я плакати
На самоті.
10-й учень. Японія --- країна гір. Давні японці вважали гори сходинками до неба, святим місцем, куди сходяться з небес боги, де оселяються душі предків. Тому я й звернула увагу саме на танка про гори.
Звичайна собі гора.
А прийде осінь ---
І дивишся святобливо:
Чи не бог
Там живе?
Я знайшла ілюстрацію художника з зображенням осені.
11-й учень. А мені подобається танка про море.
Начебто я зустрівся
З давним-давно позабутим
Позабутим другом –так радісно слухати
Плескіт хвиль.
Думаю, що він дуже любив море, радів зустрічі з
Ним.
12-й учень. А ще море заспокоює його, підтримує у важку хвилину.
Чомусь хотілося
Побачити море,
І я до моря прийшов.
В той день, коли нестерпно
Серце нило.
!№-й учень. А я згадала, що японці дуже люблять квіти, тому вибрала танка про квіти.
Вона своїх думок
Не розкриває.
А прислала мені незабудки
Незабудки –
І все стало ясно.
Квіти --- це мова кохання. З їхньою допомогою можна висловити свої почуття.
13-й учень Квіти для поета у його важкому житті були джерелом натхнення й ідеалом краси.
Одразу перо схопив---
Так хотілося
Написати що-небудь.
Вранці у вазі побачив
Свіжі квіти.
14-й учень. А мені сподобалась ця танка.
Згадалися
Краплі дощу
На яскраво-ліловому
Цвіті картоплі.
Дощ у столиці.
Я спробувала уявити собі настрій поета під час дощу у столиці, де майже немає зелені, а тільки бетон, каміння і високі споруди. І коли він повернувся до села, до рідної домівки, його радувало все, бо йому було сумно в Токіо.
Вчитель
Природа дійсно допомагає поетові переживати важкі хвилини життя. А як щодо пір року? Чи впливають вони на настрій ліричного героя? (вчитель читає танка, об’єднані темою «Пори року»)
--- Які настрої передають танка про осінь?
--- Яку пору року, на ваш погляд, поет любив найбільше?
Творча робота
1. Написати твір- мініатюру на тему вірша Ісікава Такубоку.
2. Перевірка робіт
Підсумкова бесіда
--- визначте характерні риси японського мистецтва
--- що таке танка
--- визначте теми танка
--- чим вас приваблюють танка
Підсумкове слово вчителя.
У своїх «сумних забавках», що стали музикою слів, Таку боку прагне утвердити людину як вищу цінність. Поета цікавить внутрішній світ людини, ї душевні переживання. Автор тонко відчуває світ, споглядає його красу, пізнає людство й самого себе крізь призму природи, прагне осягнути буття через власні почуття, емоції, настрої. Його поезії притаманні незавершеність ліричної форми і водночас глибокий філософський зміст.
Як і всі японські поети, Таку боку навчає читачів уміти вдивлятися у звичне і бачити дивовижне, у простому знаходити складне, у часточках --- ціле, у малому--- велике і сокровенне.
Оцінювання.
Домашнє завдання.
Написати твір-мініатюру «Моя зустріч із поезією Такубоку»