Сценарій свята «Родина, як зірка єдина»
Ведуча.
Сім’я, родина, рід –
Які слова святі.
Вони потрібні кожному в житті. Якщо зміцніє хоч одна родина-
Міцніша стане наша Україна.
Діти виконують пісню
1-а дитина
Доброго ранку! Доброї днини!
Ми вас чекали на наші гостини,
Щоб вшанувати тат і матусь,
Сестричок, братів, дідусів і бабусь.
2-а дитина
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.
3-а дитина
Для гостей відкрита
Хата наша біла.
Тільки б жодна кривда
В неї не влетіла.
4-а дитина
Хліб підносим вам і сіль
На біленькім рушничкові,
До землі аж б’єм поклін,
Щоб завжди були здорові.
Діти виносять коровай і ставлять на стіл.
Ведуча. Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.
Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сім’я.
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо житейське поле,
І не на день минущий – на віки!..
5-а дитина
Кохані наші, чарівні,
Найкращі, найрідніші,
Ми заспіваєм вам пісні
І прочитаєм вірші.
6-а дитина
Яка хороша нині днина-
Зібралася уся родина,
Всі рідні – сестри і брати,
Дідусь, бабуся, батько й мати.
Від радості кортить нам заспівати.
(Виконують пісню «Зеленеє жито». Пальчикова гімнастика)
Ведуча. Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – це слово «мама».
7- дитина
Є немало мам у світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша.
Хто така? Скажу вам я-
Рідна матінка моя.
8-а дитина
Ой, яка ж бо ти , матусю,
Дорога та мила!
Того словечком сказати
Не моя ще сила.
Мов те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Так матуся в нашій хаті
Добра все та ясна.
9-а дитина
Спасибі, рідні й любі мами,
Що ви сьогодні тут із нами.
До вас наше перше слово.
Матусі, будьте здорові!
10-а дитина
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.
Діти виконують пісню « Мама і я»
Ведуча. Слід згадати та віддати шану, як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдчні діти!
11- а дитина
Батьку любий, тату милий,
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на ці гостини.
12-а дитина
Цей дарунок- тепле слово,
Щире побажання.
Щоб прожив багато літ.
Не зазнав страждання.
13-дитина
Щоб усе тобі вдалося,
Щастя не минало.
Щоб твоє велике серце
Смутку не зазнало.
14-а дитина
Батько розуму навчає.
Мати приголубить
Ніхто мене так у світі,
Як вони, не любить.
Діти виконують пісню «Тато і я»
Інсценізація «Батьки-чомучки» (за віршем А. Костецького)
Дитина. Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають,-
Смішно і сказать комусь!-
Бо щодня у нас питають
Лиш одне: «чому?» й «чому?»
- Ти чому образив Віку?
- А чому отримав двійку?
- А чому прийшов так пізно?
- А чому в шкарпетках різних?
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелиш постіль?
- Ти чому це вірш не учиш?
- А чому портфель без ручки?
- І чому такий синець?
Дитина. Ох, настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів …
Треба їх віддать до школи …
Хай питають вчителів!..
Ведуча. Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.
15-а дитина
Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас - дітей.
16-а дитина
Чому так багато навколо тепла?
Це ж моя бабусенька його принесла!
Скільки в бабусі сонця й тепла!
Скільки в неї радості, щедрого добра!
У душі бабусі – почуттів глибінь,
А в очах у неї – неба ніжна синь.
У руках невтомних – праця без кінця,
А в устах ласкавих – мова мудреця!
Як же не любити бабусю дорогу?1
Я перед бабусею завжди в боргу.
Частівки для бабусь
А моя бабуся мила,
Це вона мене зростила.
Вчить мене усе робити,
Щоб на світі легше жити.
Ми бабусі помагаєм,
Посуд миємо під краном,
Витираєм тарілки
І … збираєм черепки.
Хай тебе в своїй опіці
Бог не покидає,
Хай тобі міцне здоров’я
Й силу посилає.
Я своїй бабусі милій
Завжди помагаю,
Усі чашки перебила,
Миски починаю.
Помагала я бабусі –
Поливала квіти,
Довелося потім їй
Всю підлогу мити.
Ми концерт підготували,
В нього душу свою вклали,
Як сподобалось вам,
Плескайте завзято нам!
(Сценка «Іменинний обід» за В.О.Сухомлинським)
Дійові особи: автор, мама, Ніна.
Автор. У Ніни велика сім’я: мати, батько, двоє братів, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі руки тремтять. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, капельки падають на стіл.
Ніна. У мене незабаром день народження.
Мама. Так, доню, і на твої іменини у нас буде святковий обід. Ти можеш запросити на свято своїх подруг.
Ніна. Добре, матусю!
Автор. Ось і настав цей день. Мама накрила стіл білою скатертиною.
Ніна. Ой, ще й бабуся за стіл сяде! А в неї ж руки тремтять. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі, що у моєї бабусі руки тремтять. Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.
Мама. Чому?
Ніна. В неї руки тремтять. Капає на стіл.
Автор. Мати зблідла. Не сказавши й слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу.
Довго сиділа мовчки.
Мама. У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Вітаю, Ніно, тебе з днем народження!
Моє тобі побажання: будь справжньою людиною!
17 – дитина
Бабусь ми дуже любимо і їм палкий привіт шлемо,
Та й не тільки їм одним,
А й дідусенькам своїм.
Ведуча. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!
18-а дитина
Мій сивий, лагідний дідусю,
Я до землі тобі вклонюся.
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово, гарну казку.
19-а дитина
Ти хороший і ласкавий,
Ти привітний, добрий, славний.
Будь здоровий, не хворій,
Мій дідусю дорогий!
20-а дитина
Ти вчиш нас, як на світі жить,
Як одне одного любить.
І твій розумний заповіт
Я пам’ятатиму повік.
21-а дитина
Варт пошани сивий волос
І старий тихенький голос.
До тих зморшок придивіться,
Станьте ближче, поклоніться!
Діти дарують бабусям та дідусям веселий «Український гопак»
Ведуча. Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.
- Дідусю, купи мені барабан!
- Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!
- Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.
- У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. Дід журливо посміхнувся:
- Вже давно немає.
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
- Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.
Діти виконують жартівливу пісню «
Ведуча. Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи україни, наші обереги.
22-а дитина
Я на них із ніжністю дивлюся.
Це скарби, коштовності мої.
Рушничок цей вишила бабуся,
Бачу в нім красу душі її.
Цю серветку мама вишивала,
Цю поличку вирізав татусь…
23-а дитина
Цих скарбів у мене є чимало,
І коли до них я доторкнусь,
Рідних рук тепло я відчуваю.
Сила в них якась магічна є,
Сила ця мене оберігає від негод
Енергію дає.
Ведуча. Вишитий рушник був відомий і шанований здавна. Рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ єдності сім’ї, любові до рідної землі, до матусі, символ працелюбності.
Танок з рушниками.
Ведуча. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.
24-а дитина
Ми готували вам сюрприз
Старанно і завзято.
Спасибі вам, що ви прийшли
На це родинне свято.
25-а дитина
Спасибі вам за те, що ви
Веселі та привітні!
Спасибі вас за те, що ви…
Ви просто є на світі!
26-а дитина
Хай бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб були ви щасливі і здорові
На многії і многії літа!
Ведуча. Усій нашій великій родині присвячується ця пісня.
Ведуча.
Свій рід потрібно пам’ятати:
Від діда й баби, мами й тата.
Та родовід не тільки треба знати,
Їх цінувати й щиро поважати.
Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.