Матеріал даного виховного заходу можна використати при підготовці до випускного свята в 4 класі.
Берег мого дитинства
(Святково прибраний клас гілочками плакучої іви, повітряними кульками, букетами квітів, столи із солодощами)
Ведуча. Весняний день – прозорий, голубий,
Навколо пахне ніжним цвітом,
Під вікнами розквітли тополі,
І весело сміються жваві діти.
Душа чутлива, мов ота отрута,
До барв весняних, запахів та звуків –
Так може чарувати лиш весна
Після холодних місяців розлуки.
Ведучий. Роки, роки!
Невпинні, невблаганні,
Вони пливуть рікою в небуття,
В безодні тихо тонуть і зникають…
На жаль, рокам немає вороття.
Та пам'ять, – джерело життя й безсмертя,–
Вихоплює із глибини років
Те, що було найкраще, наймиліше,
Що не заблудиться в гущавині віків.
Ведуча. Сонячний ранок всміхнувся привітно,
Трави викупав в перлах-росах.
Сині дзвоники в полі розквітли,
Ніби стрічки в пшеничних косах.
Чом же сонечко встало так рано?
Чому квіти яскраво квітнуть?
Чом киває гіллям калина?
Чом щебечуть пташки привітно?
Бо початкову школу діти закінчили,
І у нас сьогодні справжнє свято.
Тільки першу сходинку здолали,
А іще ж долати і долати.
Ведучий. Сьогодні свято – це для вас!
Лунає музика – для вас!
В садах бузок зацвів – для вас!
І сонця промінь – теж для вас!
Четвертокласники, дружний клас,
Ми всі чекаємо на вас.
Ведуча. Ми запрошуємо до зали випускників початкової школи – 2011 року!
(Під музику «Шкільний вальс» до зали заходять випускники)

1. Життя – це таємнича книга,
І скільки в ній незвіданих доріг…
Ти озирнешся і помітиш,
Як пролетів за роком рік.
2. Сьогодні трішки сумно нам усім:
Прощаємось зі своїм рідним класом,
Із тим, що стало нам усім
Таким близьким, що й пережити важко.
3. Ми так рости, ми так рости спішили!
І ось минув шкільний четвертий рік.
Як швидко початкова пролетіла!
Вступаємо у підлітковий вік.
4. Сьогодні – випускний, і початковій
Ми скажемо: навіки прощавай,
Наш незабутній, осяйний, казковий,
Чудовий, любий наш Дитинства край!
Пісня «Рідна школа»
(на мелодію «Маленькая страна»)
Чотири роки за плечима,
Швидко минає час,
Як ми з цікавими очима
В перший прийшли наш клас.
В лагіднім сяйві сонця в небі –
Снії відбиття.
Ми пам’ятати рідну школу
Будемо все життя.
П – в
В світі вона одна, (Двічі)
Люба ти наша, школо рідна
З друзями нас єдна!
В світі вона одна, (Двічі)
В ній джерело невпинно б’ється,
Знань там вода питна.
ІІ
Школа, як мати, нас терпляче
Вчила, щоб вміли ми
Перемагати всі невдачі,
Щирими буть людьми.
Шкіл тисячі є в Україні,
Тільки і я, і ти
Знаєм: за нашу рідну школу
Кращої не знайти.
П – в
Ведучий. Як швидко настало прощальне це свято,
Як швидко прийшов розлучатися час.
Чотири роки ви разом були, друзі,
Сьогодні разом ви в останній раз.
Але не будемо сумувати,
Є нам про що розказати.
Згадаємо разом чотири цих радісних роки,
Веселі перерви, цікаві уроки.
Ведуча. Давайте пригадаємо
Отой найперший день.
Губились ваші бантики
Між квітів і пісень,
Ви дуже хвилювалися,
За мам своїх трималися.
Давайте пригадаємо
Прекрасні ті деньки.
А на прощання перегорнемо
Минулих років сторінки.
(ведучі показують першу сторінку «Сторінка перша – 1 клас»)
(Діти співають частівки)
Приготуйте свої вушка,
Заспіваєм вам частушки.
Ми згадаємо про нас,
Як ішли у перший клас.
ІІ
Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Рахували і писали,
По складах буквар читали!
ІІІ
У дівчаток – банти пишні,
А в руках квітки розкішні.
Губки – наче ягідки,
А в руках портфелики.
IV
Хлопчики усі – швиденькі,
І рухливі і меткі.
Всі були такі маленькі,
А от виросли які.
V
А перерви як любили,
Бігали на повні сили.
Та як дзвоник продзвенить,
Біжимо до класу вмить.
VI
Ось скінчився перший клас,
На порозі літо…
Навчання вже промайнуло,
Треба відпочити!
Ведучий. І знову дзвоник малиново
Пролунав у рідній школі.
Скликав дружно він всіх вас,
Вже в наступний другий клас.
Ведуча. Коли продзвенів дзвінок,
Учитель покликав на перший урок.
У світлий, ще ранковий час
У ваш просторий, гарний клас.
(ведучі показують другу сторінку «Сторінка друга – 2 клас»)
1. Другий клас – пішла таблиця,
І вночі вона нам сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках горимо.
2. Різні дії як насіли –
Розібратися несила!
Додавання, віднімання,
Жарти, мінімум – старання!
3. А от множити й ділити,
Годі, браття, й говорити!
Пальці тут не допоможуть,
Стільки цифр вже не помножать.
Тут таблиця помагала –
Відповідь у мить шукала!
4. Другий рік також минув,
Стали ми доросліші.
Другий клас ми завершили
І у третій поспішили.
Ведучий. Програмові всі вимоги
Ви задовольнили.
І у третій клас нам двері
Широко відкрили.
Ведуча. Ось третій дзвінок вас в дорогу кличе,
І весело, щасливо всім водночас.
І як не хитруй, а вже стали великі,
Бо всі перейшли у третій клас.
(ведучі показують третю сторінку «Сторінка третя – 3 клас»)
(Інсценізація жартів)
1. Табель
Питається сина батько Опанас:
– Ну і де дів табель ти за третій клас?
– На деньок у мене попросив Марат.
– А чого це раптом?
– Каже, напрокат. Учиться він класно, на «дванадцять», –
– Хоче моїм табелем батьків полякать.
2. Коріння і насіння
– А ти, татку в школі вчився?
– Учився, Сергійку.
– А то правда, що ти, татку, був одержав двійку?
– Було таке, траплялося…
Малий засміявся:
– Тоді мама правду каже,
Що я в тебе вдався.
3. Навчання
Приходжу додому, дієслово вчу,
Для цього маю власний метод:
Написано «кричати» – я кричу,
Написано «мовчати» – я мовчу,
Написано «стрибати» – я стрибаю,
Написано «співати» – я співаю.
Коли сусід під двері підбігає
І сам не свій мене одне благає:
Щоб я читав «мовчати» – і мовчав.
Щоб врешті я стрибати перестав,
Бо ніби стався раптом землетрус –
Отак я вчусь, учусь, учусь, учусь!
Ведучий. Ось четвертий рік ви в школі,
А сюрпризів ще доволі.
Дзвоник знову вже лунає
Й до уроку закликає.
Ведуча. Минали роки, ви підростали,
На уроках уже не жували,
Не дрімали і не спали,
Вчились ви сумлінно
І поводились відмінно.
(ведучі показують четверту сторінку «Сторінка четверта – 4 клас»)
1. Ось настав 4 клас,
Закінчилось літо.
Подорослішали ми,
Треба знову вчитись.
2. Ми всі засвоїли чудово
Прикметник, суфікс, дієслово.
Диктантів купу написали.
Освіченими дуже стали.
3. Музика предмет такий
Мальовничий, пречудовий.
І цікавий нам всією
Неповторністю своєю.
Уроків ми не пропускали,
На уроках не дрімали.
Слух музичний розвивали
І завзято всі співали.
Вчитель сил не шкодував –
Нам знання свої давав.
Скільки в неї є терпіння,
Наполегливості, вміння,
Чуйності і доброти,–
Відчували завжди ми.
(Вручення грамоти і квітів учителю музики)
4. Англійську мову ми вивчали,
Не розуміючи слова,
Але ми вчили, вчили, вчили,
Що аж боліла голова.
Тепер ми можемо сказати,
Що всі готові за кордон,
Та тільки б долари дістати!
(Вручення грамоти і квітів учителю англійської мови)
5. ДПА вже написали,
Цілих 3 дні ми страдали.
Все писали і писали,
Но за те розумні стали.
6. Усім вчителям початкової школи,
Ми кажемо щире: «Спасибі!»
Прийміть від нас квіти оці чудові,
Прощавайте і будьте щасливі!
(Діти вручають квіти вчителям початкових класів, завучу та директору школи)
Ведучий. Сьогодні з вчителькою діти розстаються,
І прощатись дітям з вчителькою жаль.
Тож давайте, друзі, подякуєм красненько
За труд нелегкий вклонімося низенько.
Ведуча. Перші кроки в школі просто не даються,
Сміх тут був і сльози, радість і печаль.
А сьогодні з вчителькою діти розлучаються,
І прощатись дітям з вчителькою жаль.
Ведучий. Любов учителя не зна кінця і краю,
Не рветься ні на мить гаряча нить,
Любов учителя ніколи не вмирає,
Вона у серці учня пломенить.
Ведуча. Вклоніться, люди, вчителю своєму,
Володареві слова і пера.
Крізь біль і радість, роздуми і втому
Любов його безсмертна проросла.
(Діти перешиковуються, утворюючи форму серця)
1. У кожному серці, що вірить і любить,
Є місце почесне одне,
Туди, в знак пошани,
Ввічливі люди заносять усе дороге.
2. Сьогодні це місце в маленькому серці
Засіємо квітами ми,
Щоб згадку про милу і рідну людину
Крізь роки усі зберегли.
3. Щоб поряд із нами, роки за роками,
Вчителька перша була,
І ніжно, як завжди,
Нам дарувала мудрі і добрі слова.
4. Серце вчителя – воно безмежне,
Серце вчителя за всіх болить,
Серце вчителя, немов ліхтарик,
На стежині кожного горить.
(Діти, які позаду – стоять, а ті, що попереду – присідають, піднімаючи вгору сердечка з побажаннями. Звучить пісня для першої вчительки)
Пісня «Перша вчителька»
Перша Ви вчителько, люба моя,
Ви нас вели по дорозі знання,
Нас наставляли в хвилину важку,–
Щире спасибі я Вам кажу.
П – в
Вчителько, вчителько,
Вчителько перша моя!
ІІ
З маминих рук нас маленьких взяли,
В школі за руку в знання нас вели.
Ми Вам бажаємо щастя й добра,
В щасті хай буде вся Ваша сім’я!
П – в
ІІІ
Ми пам’ятатимемо Вас завжди,
З Вашим ім’ям будем далі іти,
Люба, хороша і добра така,
Перша ти вчителько, мила моя!
П – в
5. Тетяно Анатоліївно!
Прийміть від нас оці сердечка
В знак пошани і любові.
В нім побажання щиросердні,
Не забувайте нас ніколи.
(Діти вручають першій вчительці квіти і сердечка)
6. Прийдуть до Вас нові маленькі дітки,
Ви їх так само будете навчать.
Але в перші дні, буває так нерідко,
Вам буде якось нас не вистачать.
7. Нам теж без Вас незвично буде трішки,
Але ж до всього треба нам звикать.
Ми в цьому більш складніші книжки
Все самостійно будемо вивчать.
8. Спасибі щире кажем нині Вам,
Бажаєм щастя й радості багато.
І вальс шкільний, веселий і сумний,
На згадку хочем вам подарувати.
(Виконується танок «Шкільний прощальний вальс»)
Ведуча. І ось настала та мить хвилююча,
Коли наш вчитель – перший у житті,
Промовить слово – вірне та
В майбутнє дасть путівку навіки.
Слово для виступу надається першій вчительці – Колесніковій Тетяні Анатоліївні.
Перша вчителька. Діти мої, малі лебедята,
Крила вже в вас підросли.
Сили набрались, навчились літати,
Та ще несправжнії лебеді ви.
Радість і щастя, удачу і успіх
Всі ви в дорогу візьміть.
Діти мої, малі лебедята,
Сміливо, гордо летіть.
Смуток торкається серця –
Нам вже прощатися час…
Дзвоник останній покличе
В старшу вже школу всіх вас.
Скільки проведено разом
Ранків, уроків, годин!
Про початкову школу залишиться
Тепер лише спомин один.
За вимогливість мою пробачте,–
Вона знадобиться в житті.
Коли ви були необачні,
Сумно ставало мені.
Крила у вас підростають,
Учитесь всі ви літать…
Чотири роки для цього навчались
Думать, читать, рахувать.
Сонце хай завжди вам сяє,
Бог вам здоров’я дає,
Хай стежка, прокладена в школі,
В щасливу путь вас веде.
Ведучий. Доки тато живий, доки мама жива.
Поспішаймо сказати найкращі слова.
Рідна мамо, живи! І бабусю, живи!
Рідний тато, живи! І дідусю, живи!
Найдорожчі у світі – це ви, тільки ви!
Ведуча. Знають найщиріші золоті слова,
Найніжніші в світі мамині вуста,
Материнське серце горе закрива,
Материнське серце щастя приверта.
1. Молитва за маму
Є в мене найкраща у світі матуся,
За неї до тебе, Пречиста молюся.
Молюся устами, молюся серденьком,
До тебе, небесна Ісусова ненько.
Благаю у тебе дрібними словами
Опіки та ласки для любої мами,
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.
Щоб вивели діток у світ той, у люди.
Щоб нами раділа – пишалася всюди.
За це я складаю в молитві долоні.
До тебе, Царице, на сонячнім троні.
(Пісня про маму (мотив вальсу))
Що найдорожче за все на землі?
Мамині руки і мамина ласка,
Мамині очі, як зорі, ясні.
Мамина пісня і мамина казка.
П – в
Момо, матусю ріднесенька,
Ти мій промінчик яснесенький!
Я тебе щиро люблю,
Зіроньку милу мою!
Ти моя радість, надія, любов,
Я це повторюю знову і знов,
Люба матусю! | 2 р.
ІІ
Сповнені мудрості, віри, добра.
Мамине серце, як сонце гаряче.
Лагідне, ніби весняна пора,
Все зрозуміє і все нам пробачить.
П – в
Ведуча. Ви дяку прийміть за діточок хороших,
За затрачені сили, недоспані ночі,
За допомогу, за ваші уміння,
За віру в дитя, за ласку й терпіння,
За те, що у класі ремонти робили,
І фарбували, і стіни білили,
Костюми красиві до свят готували,
І що на змаганнях за них вболівали.
Бажаємо ще більше терпіння набратись,
Бо ще сім років вам разом навчатись.
2. Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
3. Прийміть наш букет із пошани й любові!
Вклоняємось низько і дякуєм щиро
За ласку і ніжність, за мудрість і віру.
4. За недоспані ночі і натруджені руки,
За години щасливі і хвилини науки
Ми довічно вам вдячні,
Любі наші, найкращі!
5. Всі ми хочемо вас бачити такими –
Радісними, щирими і щасливими.
Хай наповнюється радістю життя
На многії і многії літа.
6. Вибачте, наші дорогенькі,–
Може, ми робили що не так.
Та про вас, ви – наші тата й неньки,
Будем турбуватися все життя.
7. Сьогодні в день святковий, урочистий,
Прийміть, шановні, любі, дорогі,
Подяку, пісню і квіти барвисті,
І наш уклін від серця й до землі.
(Діти вклоняються батькам, співають пісню «Вклонімося найдорожчим»)
Я сьогодні за парту тихенько
В класі рідному сяду на мить,
Неспокійне моє серденько
Загадково у грудях щемить.
П – в
Вчителю! Мамо! Тату!
Як хочеться стримати час.
Людей в світі щирих багато,
Дорожче немає за вас.
ІІ
Вже дитинство прощально курличе,
Найчарівніша світла пора,
Юність манить. До себе кличе,
Та сьогодні ми ще дітвора.
П – в
ІІІ
І приємно, і боляче, й сумно:
Непростим є завжди перший крок.
Ви навчили жити розумно,
Через терни підем до зірок.
П – в
(Діти дарують батькам квіти)
Ведуча. Сьогодні вас прийшли привітати ваші менші друзі – учні 2 класу. Надамо їм слово.
(Виступ другокласників)
1. Ми прийшли вас привітати
З цим щасливим світлим днем.
Щастя й успіхів бажаємо,
У травневий світлий день.
2. П’ятий клас, п’ятий клас,
Вже скликає усіх вас.
Хоч ви стали всі дорослі,
Ми чекаєм в гості вас.
3. Ви усі такі швиденькі,
І розумні, і меткі.
А були ж, як ми маленькі,
А он виросли які!
4. А дівчатка, а дівчатка,–
Як з журналу мод зійшли!
В першім класі, на початку,
Не такі вони були.
5. Як підете в п’ятий клас,
Щоб не зазнавались.
Друзям зажди помагали
Й малюків не ображали.
6. Пам’ятайте через роки
Перші труднощі, свій клас.
І веселі, цікаві уроки,
Як швидко пролине цей час!
7. Хай щастя вам усміхнеться.
Хай все удається в житті.
Хай квіти для вас лиш квітнуть,
Хай ранки цвітуть золоті!
(Другокласники одягають стрічки випускників)
Ведучий. Шановні батьки!
Прийшов час привітати майбутніх п’ятикласників і забезпечити дорогу у майбутнє. Слово для виступу має Силенко Ірина Іванівна.
(Виступ батьків)
Батьки. Дорогі діти!
День сьогодні незвичайний:
Перейшли ви в п’ятий клас.
На порозі старшої школи
Даємо ми вам всім наказ.
Багато років вам ще вчитись,
Ви терпіння не губіть,
Двійку, трійку, одиницю
В свій щоденник не впустіть.
Не нервуйте педагогів,
Адже вчитель – цар і Бог –
Хоч і строгими будуть інколи,
Ви любіть їх , дай вам Бог.
Ми бажаєм вам щастя й долі,
Згадуйте свій перший клас.
Першу вчительку у школі,
Що виховувала вас.
Сини і дочки, наші рідні діти,
Ось час настав зробити крок вперед.
Ви стали старші, стали розумніші,
У добрий час благословляєм вас!
Нехай вас Господь благословляє
У світлу путь на добрії діла,
На вірну стежку вірно наставляє,
Щоб доля в вас щасливою була!
Ведуча. Випускників поздоровляти час.
І зараз привітає директор вас.
Ведучий. Слово для привітання надається директору школи Юр Валентині Олександрівні.
(Виступ директора та вручення свідоцтв про закінчення початкової школи)
Ведуча. Таке воно важке – шкільне життя!
Як же час пролітає прудко.
Ваші діти так швидко ростуть:
Білі плаття, як крила лебідки,
Вас у вальсі легкому несуть.
Ведучий. Хай же буде всім небо високе,
Ясне сонце і світлая путь.
Щастя, радість у світі широкім…
Як же роки так швидко ідуть!
1. Швидко, мов птахи, роки пролетіли,
Спогади гарні про себе лишили.
Ми не забудем перший дзвінок,
Четвертого класу останній урок.
Ми тепер ідемо в п’ятий клас,
Далі будемо продовжувати вчитись.
Але, хоч зустрінемось не раз,
Цьому вже не повторитись.
2. Другий поверх, рідний клас,
Яким ти близьким став для нас.
Тут ми жили вчились, творили.
Були сльози, радість, сум і жаль.
3. Кожен з нас був тут щасливий:
Ріс, учився, мислив і творив.
Пізнавав цей дивний світ науки
Й не помітив, як минули роки.
4. Чотири перших роки промайнуло,
Незабутніх шкільних літ.
І сьогодні, мов пташки з гніздечка,
Ми летим у дорослий світ.
5. Нам скажуть всі слова напутні
І побажання в добрий час.
Яке чекає нас майбутнє?
Життя складеться як у нас?
6. Ніхто цього сказать не зможе
Та ми надією живем,
Що будем жити в світі гоже,
Зорю свою усі знайдемо.
7. Попереду ще класів в нас багато,
Але закінчимо ми їх, і буде все гаразд!
Чого ви зажурились, мамо й тато?
Це ж наша юність вже іде до нас!
8. Люба наша вчителько!
9. Настав той час, коли ми, Ваші учні,
Маємо сказати Вам: «До побачення!»
10. Ви залишаєтеся за тією межею, де промайнула перша частина нашого дорослого дитинства.
11. Пролетить літо, і першого вересня знов Ви приведете за собою малят.
12. Ви навчите їх читати мудрі книжки, розв’язувати складні задачі, писати найдорожче в світі слово «мама»
13. А ми лише іноді заходитимо до Вас і пригадуватимемо, як колись все це робили ми.
14. Нас учитимуть суворі й справедливі, веселі й добрі вчителі.
15. Їх буде багато, і всі вони, звісно, різні.
16. Але ми пам’ятатимемо Вас, нашу першу вчительку.
17. Все це буде потім.
18. А зараз ми, Ваша надія і опора, ми, Ваші сини і дочки, ми, Ваші учні, говоримо Вам: «Спасибі!»
19. Обіцяємо, що Вам не доведеться червоніти за нас!
20. Школо наша початкова,
Прощавай і будь здорова!
Нових діточок стрічай,
Всі: І про нас не забувай!!!
Ведуча. Річка дитинства… Вона не міліє.
Річка дитинства крізь роки тече.
В берег хлюпоче, висвітлює мрії,
Спогадом душу і пам'ять пече.
Ведучий. Дні дитинства, наче плин води.
Проліта дитинство, та у спадок
Зостається пісня, повна згадок,
Пам'ять зостається назавжди!
Ведуча. Ми хочемо, щоб ви завжди пам’ятали:
Добрими потрібно бути,
Завжди лишатися Людиною,
Цього не смійте забути!
А радості життєві даруйте всім навколо,
Бо якщо ви любов віддаєте,
Вона повертається знову.
Ведучий. На цьому наше свято закінчується. Всім велике спасибі. А випускників та їхніх батьків, запрошуємо попрощатися зі своїм рідним класом.
ІІ частина
(Солодкий стіл та перегляд презентації «Берег мого дитинства»)

Предмети: Позакласні заходи

Класи: 4 клас