Тематичний проект "Права та обов'язки"
Планування є важливим етапом розробки та впровадження нової програми. Крім цього воно дає можливість виховательському колективу спокійно і злагоджено працювати. На етапі розвитку особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти домінантним виступає тематичне проектування. Його переваги в тому, що вихователі або самі діти можуть самостійно ініціювати окремі теми або проекти. Головне тут, що ці проекти повинні базуватися на сильному зацікавленні, яке виявляє окрема дитина чи декілька дітей, адже тема, що ґрунтується на зацікавленнях дітей, гарантує високу мотивацію та успішне навчання.
Прислухаючись до дітей, аналізуючи їх стосунки в грі, під час самостійної діяльності, виникла сумісна ідея розробки правил групи, яка з часом, керуючись інтересами та зацікавленістю дітей, переросла у ідею створення тематичного проекту „Права та обов’язки”.
Кожен тематичний проект реалізується протягом п’яти послідовно зв’язаних етапів. Один з ефективних способів розробки тематичного проекту є використання моделі „ЗХН”. Вона полягає в отриманні відповідей на три запитання:
- Що ми знаємо?
- Що ми хочемо знати?
- Чому ми навчилися?
На мотиваційно-інформаційному етапі вихователь організовує обговорення, запрошуючи дітей ділитися тим, що вони вже знають про свої права та обов’язки. Коли діти відповідають, вихователь занотовує їх відповіді на великому аркуші, щоб усі бачили. Важливо записувати ім’я дитини біля кожного запису та занотовувати всі коментарі. Наступне запитання буде: „Що ви хотіли б дізнатися про свої права та обов’язки?”. І знову відповіді нотуються на аркуші паперу. Відповіді на це питання визначають зміст тематичного проекту. Перераховуються всі питання, незалежно від того, якими наївними чи нелогічними вони були. Потім слід запитати: „Як ми можемо отримати відповіді на наші запитання?” Таким чином ми визначимо способи та джерела отримання інформації.
Крім цього протягом даного етапу проводиться низка педагогічних заходів, спрямованих на збагачення знань дітей, оволодіння ними навичками, вміннями, необхідними для реалізації даного проекту. Зазначений етап триває доти, доки діти не набудуть достатнього рівня знань та вмінь.
На репродуктивному етапі перед педагогом постає завдання надати дітям можливість практично застосовувати набуті знання під час підготовки та реалізації спільного задуму. Вихователь повинен намагатися підтримувати невпевнених дітей, дати змогу проявам активності, творчим проявам.
Репродуктивний етап взаємозв’язаний із творчим етапом. Стимулом до розвитку творчості є поєднання спільної діяльності дітей та батьків (створення виставки спільних малюнків „Ми маємо право”), вихователів та дітей (виготовлення книжечки з розповідями, записаними вихователем зі слів дітей, малюнками, що відображають кожен етап проекту, висновками дітей, відображенням внесків, що робили батьки, запрошені фахівці, інші члени колективу) тощо. Тобто на даному етапі здійснюється реалізація задуму. При цьому невід’ємною умовою є віра в дитину, в нерозкритий потенціал її творчості.
На етапі узагальнення та аналізу реалізується третя складова моделі „ЗХН”. Вона передбачає питання „Чому ми навчилися?” і дає змогу вихователеві оцінювати знання, вміння і навички дітей. На цьому ж етапі проводиться підсумкове чи контрольне заняття „Всі діти рівні у своїх правах”.
Завершальний етап проекту – рефлективно-оцінювальний. Тут відбувається оцінка проекту вихователем та самими дітьми. Саме така постановка є вирішальною для активного навчання. Адже аналіз різних видів занять та діяльності дітей вихователем дає йому змогу поліпшувати якість наступних проектів. Оцінка проекту дітьми допомагає їм проаналізувати заняття, які вони виконували, відкоригувати в ході обговорювання будь-які непорозуміння, неправильні уявлення, що могли виникнути в процесі тривалості проекту. Також даний етап сприяє формуванню у дітей вміння виявляти спільні успіхи та невдачі, помічати і радіти з того, що вдалося іншим дітям.
Даний етап також об’єднує в собі пропозиції про заходи щодо покращення та розширення занять, які виходять з оцінки проекту:
- способи зміни занять для того, щоб вони були ефективнішими і цікавішими;
- ідеї з приводу індивідуалізації;
- шляхи залучення дітей з вадами зору;
- теми, пов’язані з вивченими, які можна було б розробляти в майбутньому.
Вихователі можуть ініціювати проекти або теми, але вони не будуть ефективними доти, поки діти не визнають їх цікавими. Тобто, діти тоді матимуть мотивацію для дослідження, якщо їхні питання стануть основою для досліджень.
Тематичні проекти можуть бути довготривалими, а можуть охоплювати і короткий проміжок часу. Тривалість будь-якого тематичного проекту залежить від зацікавлення більшості дітей, що визначається вихователем. Взагалі тематичне проектування найбільш вдалим є у роботі з дітьми старшого дошкільного віку.