Український внесок у розвиток космонавтики

Уч и т е л ь. Шановні друзі!
12 квітня 2011 року виповнюється 50 років з дня, коли стартував перший у світі космічний корабель «Восток», пілотований першою людиною-космонавтом Ю.О.Гагаріним. Ця подія схвилювала весь світ. Усі з нетерпінням чекали повернення Гагаріна з космосу. І лише після завершення 108-хвилинного тріумфального польоту та успішного приземлення люди всієї планети урочисто аплодували першому польоту людини в космос. Цій події ми й присвячуємо наш усний журнал.

В е д у ч ий

Дорога в космос!
О жага століть;
Ще з того дня,
Як напівдикий пращур
У небо кинув каменем із пращі,
Вона живе, і манить, і болить.
Дістати неба! О крамольна мисль,
Ти жевріла, хоч як Господь не стежив!
Тебе несли стріла і пружний спис,
1 житня скирта, й вавілонська вежа.
І — сталося!

Уч и т е л ь. Космос… який же він? Хто з вас, друзі, не думав про це, розглядаючи небо, його яскраві зорі, його безмежний Чумацький Шлях? Ще з сивої давнини люди подумки линули у цю незвідану далечінь. У своїх мріях, легендах і міфах вони завойовували небо. Так, саме люди, а не боги. І протягом тисячоліть вони жили в серці кожного, хто прагнув заглянути в майбутнє.
Проте в історії людства не завжди підтримувався злеет сміливої думки. Завойовники вбили Архімеда. Релігійні догматики переслідували Коперніка. Середньовічні інквізитори спалили Джордано Бруно. У казематі Петропавлівської фортеці перед своєю стратою мріяв про політ
до зірок народоволець Микола Кибальчич.

1-й уче нь

Н . Н . Кибальчич

Я верю в осуществление моей идеи.
Н. И. Кибальчич
За стенами тюрьмы белым-бело,
Как лист бумаги,
и на сердце праздник —
То вдохновенье в камеру вошло
В минуты ожиданья
смертной казни.
Царю надменному
лютейший враг
К свободе путь хотел
найти в терроре.
В последний миг
он к солнцу сделал шаг,
Мечтая о космическом просторе.
Не потолок тюремный — небеса
Он видел и в цепях свою планету,
И слушал звёзд далёких голоса,
Рисуя на сырой стене ракету.
Рассвет забрезжил.
Барабанщик бьёт —
Склоняются к ногам
скупые травы.
Взошёл Кибальчич
не на ешафот —
На пьедестал бессмертия
и славы.
(Иван Мирошников)

Кибальчич Микола Іванович (народився 31 жовтня 1853 р. ) —революціонер-народник, винахідник. Народився в місті Коропі Кролівецького повіту Чернігівської губернії (тепер районний центр Чернігівської області) в сім’ї священика. Дитинство та юність Кибальчича пройшли на Україні. Ще юнаком Кибальчич познайомився з творами О. Герцена, М.Чернишевського, Т. Шевченка. У 1871–1875 роках Кибальчич навчався в інституті шляхів і медико-хірургічній академії в Петербурзі. Вів пропаганду серед селян і розповсюджував нелегальну літературу. Був заарештований і близько трьох років перебував у тюрмі. Під керівництвом Кибальчича виготовлялися металеві снаряди, одним з яких був убитий Олександр II.Кибальчича було заарештовано 17 березня 1881 року. У в’язниці він склав першу схему реактивного літального апарата. Був страчений разом з іншими учасниками замаху на царя.

2 - й уче нь

К. Э. Циолковский

Строил на бумаге
физик гениальный
Первые ракеты,
первый космодром.
В старенькой Калуге
мир провинциальный
Окрестил учёного
старым чудаком.
Под окошком шли
вьюжные метели,
А мудрец фантазии
разжигал костёр.
Человек не будет
вечно в колыбели,
Выйдет он на солнечный
голубой простор.
Быстро пролетели
голубые вёсны,
Шел провидец к цели
и не знал о том,
Что Колумб Вселенной
по тропинке росной
Выбежал навстречу
Солнцу босиком.

Глухий юнак Костянтин Ціолковський писав у Калузі сміливі статті про ракетоконструювання та завоювання космосу,але його думки не цікавили царських чиновників, з нього глузували.
Ціолковський Костянтин Едуардович — відкривач законів з аеронавтики і космонавтики, засновник нової науки — ракетодинаміки. Великий вчений на багато десятиліть передбачив шляхи розвитку космічних апаратів і, зокрема, штучного супутника Землі; він мріяв про космічні поселення, які б літали з величезною швидкістю навколо нашої планети; науково обґрунтував можливість виходу людини у космос, заселення міжпланетних просторів, використання енергії Сонця. Видатний учений виклав у своїй праці «Вивчення світових просторів реактивними приладами» основи теорії ракетного польоту, описав принципи будови ракети і ракетного двигуна на рідинному паливі. Його ідеї й досі використовуються під час вирішення багатьох теоретичних і практичних питань польоту в космосі літальних апаратів.

3 - й уче нь

Ю. В . Кондратюк

Его манили дальние планеты,
Был в небо по-мальчишески влюблён,
И формулы движения ракеты
В гимназии, в Полтаве,
вывел он.
Мечтатель, страстный,
одержимый, скромный,
Как ювелир, те формулы гранил.
Узнали после мы,
как без диплома
Вселенной лоцман век опередил.
А жизнь идёт, и вертится
планета,
И катит волны времени река —
Над ней горит своїм
особым светом
Счастливая звезда Кондратюка.

Кондратюк Юрій Васильович — український радянський учений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки. Народився 7 вересня 1900 року в м. Луцьку в сім’ї вчителя. У 1918 році закінчив Колегію Павла Галагана в Києві. Кондратюк розробив ряд схем ракет для міжпланетних подорожей, багато працював над проблемою польотів у космосі, запропонував створити станцію-супутник Місяця. Роботи Кондратюка Юрія Васильовича дістали схвалення одного з основоположників теорії міжпланетних сполучень К. Е. Ціолковського. У 1929 році вийшло друком перше видання книги Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів». Проводив велику роботу в Українському народному інституті промислової енергетики. Перед Великою Вітчизняною війною працював над створенням найбільшої у світі Кримської вітроелектростанції.

4 - й учень

НАЧАЛО

Начинали в сыром подвале,
На Садово-Спасском в Москве.
Только в мыслях на море летали,
Только сотни идей в голове.
За работой не уставая,
Инженеры встречали рассвет
И на старт увозили в тревоге
Чудо-первенца наших ракет.
Восемнадцать секунд полёта
В души врезались, как гранит.
И, казалось, за поворотом
К Мирозданию ключ лежит.
И восторг был подобен буре,
Светел в обликах небосклон.
Байконуром в миниатюре
Стал Нахабинский полигон.

(С. П. Королёву посвящается)

Сергійко Корольов ще з дитячих років мріяв літати; він почав займатися ракетоконструюванням у ті часи, коли багато вчених називали ракети дивацтвом. Сергій Павлович Корольов. Хто не знає про цього видатного вченого, головного конструктора космічних кораблів, з ім’ям якого пов’язане завоювання космосу? Молодий інженер Корольов створив і очолив групу вивчення реактивного руху, сперечався і доводив свою правоту маловірам, які не без іронії називали його дослідницький колектив «групою даремно працюючих інженерів». Та саме вони розпочали штурм космосу і визначили напрям усього життя майбутнього адмірала Всесвіту. Він вперше відірвав людство від земного тяжіння і вивів його у космічний вир. Під керівництвом Сергія Корольова вперше у світі були проведені запуски штучних супутників Землі та Сонця, польоти перших радянських космонавтів на кораблях «Восток» і «Восход», польоти перших
автоматичних апаратів на Місяць, Венеру і Марс, а також здійснена м’яка посадка на Місяці. Під його керівництвом було створено штучні супутники Землі серії «Електрон» та «Молния-1», перші три міжпланетні розвідники серії «Зонд».

1 - й у ч е н ь. Перед польотом Ю. О. Гагарін сказав: «Все, що прожито і зроблено раніше, було прожито і зроблено заради цієї хвилини. Першим здійснити те, про що мріяли покоління людей, першим прокласти дорогу людству до космосу. Назвіть складнішу задачу, ніж та, що випала мені… Це відповідальність перед всім людством, перед його теперішнім і майбутнім. Я погоджуюсь на цей політ тільки тому, що маю за спиною зразки безмежного героїзму моїх співвітчизників. Я знаю, що зберу всю свою волю для найкращого виконання завдання».

2 - й у ч е н ь. На питання, чому здійснити перший політ у космос довірили саме Юрію Гагаріну, один з керівників польоту першого загону космонавтів відповів так: «Були взяті до уваги такі незаперечні гагарінські переваги, як патріотизм, безмежна віра в успіх польоту, відмінне здоров’я, невичерпний ентузіазм, гнучкість розуму і допитливість, сміливість і рішучість, акуратність, праце- любність, витримка, простота, скромність, велика людська теплота й увага до оточуючих його людей».

3 - й у ч е н ь. Відлік космічної ери починається 4 жовтня 1957 р., коли стартував перший у світі штучний супутник Землі. Сьогодні наша мова про тих, хто зробив неоціненний внесок у розвиток сучасної космонавтики — українських вчених, конструкторів, винахідників, космонавтів.

4 - й учень

Небо усыпано звёздами,
Россыпью синего жара,
Небо для крыльев создано,
Для вечной тоски Икара.
Серебряной плазмы свечение,
Магнитных бурь круговерть…
В радостном, дерзком влечении
Мне бы туда улететь!
Тайны великой коснуться,
Дрожь ощутив в крыле.
Вечность постичь — и вернуться,
Чтоб умереть на Земле.

В е д у ч и й. Освоєння космосу стало можливим завдяки ракетам. А коли ж з’явилися перші ракети?

1 - й уч е н ь . Можна сказати, що перші ракети з’явилися одночасно з цивілізацією. Є припущення, що спалення княгинею Ольгою в 946 р. Коростеня відбулося не завдяки голубам і горобцям, а за допомогою ракет з Візантії. В Європі ракети набули поширення в кінці XVIII ст., після того, як були застосовані проти англійців у війні з Індією. В Російській імперії ракети використовувались в російсько-турецькій війні 1828–1829 рр.

2 - й у ч е н ь. Валентин Глушко (1908–1989) — друга після Корольова постать у космонавтиці — народився в Одесі. Зі шкільних років почав цікавитися космонавтикою і присвятив їй все життя. Конструктор першого у світі електротермічного двигуна. Під його керівництвом були створені реактивні двигуни, які працюють на різних ракетах-носіях, починаючи із першого супутника Землі і закінчуючи сьогоднішніми потужними ракетами.

3 - й у ч е н ь. Наша розповідь була б неповною, якби ми не згадали про космонавтів-українців. Зібрати відомості про українських космонавтів — справа нелегка. Досі мало відомі або зовсім невідомі імена деяких космонавтів, котрі загинули, виконуючи службові обов’язки на землі і в космосі. Так, один з них — Валентин Бондаренко — згорів у ракеті на землі 23 березня 1962 р., коли йому було всього 24 роки.

4 - й у ч е н ь. Павло Попович — перший український космонавт— двічі побував у космосі загальною тривалістю 18 діб 16 годин 27 хвилин 28 секунд і входить до десятки перших космонавтів (космонавт № 4 в Радянському Союзі і восьмий у світі). Народився 1930 року в селищі міського типу Узин поблизу Білої Церкви. Депутат Верховної Ради Української РСР з 6-го по 11е скликання. Живе в Москві. Павло Попович, як і більшість українців, закоханий у пісню. Він гарно співав, а ще й писав вірші. Ось його рядки:

Чув не раз я про любов до моря
І до неба в серці ніс любов.
Під високим голубим простором
Безліч кілометрів сам пройшов.
Я іду, Галактико! Завія
На шляху не спинить мій приліт.
Зрозумійте, зорі, син Землі я,
Це від неї вам несу привіт!
А якщо ж десь в зоряному небі
Під сліпим дощем я упаду,—
Земле, буду линути до тебе —
І в тобі продовження знайду.
Чи золою в степ, металом в гори,
Чи дощем над дорогим Дніпром,—
Поверни життя мені в просторах,
Щоб зійшов я золотим зерном.

1 - й у ч е н ь . Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 р. у Чернігівській області. Чернігівське училище льотчиків, аеродроми Чернігова і Сум — ось початок його шляху як пілота. А 1971 р. після складного конкурсного відбору потрапив до загону радянських космонавтів. У червні 1995 р. Взяв участь у відбірковому конкурсі на спільний українсько-американський політ і, як бачимо, переміг, пройшов усі труднощі підготовки космонавтів у Х’юстонському Центрі. Леонід Каденюк — людина суворої дисципліни, з військовою виправкою. Герой України, льотчик-космонавт Каденюк — один із символів теперішньої України в усьому світі. Побувши один раз у космосі, він мріє побачити його ще раз.

2 - й у ч е н ь. Георгій Береговий. Народився 15 квітня 1915 року в селі Федорівка Карлівського району Полтавської області. 26–30 жовтня 1968 року здійснив космічний політ на космічному кораблі «Союз–3».

3 - й у ч е н ь. Олександр Волков. Народився 27 травня 1948 року в місті Горлівка Донецької області. Три
польоти в космос, провів на орбіті 391 день 9 годин 51 хвилину
.
4 - й уче нь. Леонід Кизим. Народився 5 серпня 1941 року в місті Червоний Лиман Донецької області. Три польоти в космос загальною довжиною 374 дні 17 годин 57 хвилин 38 секунд.

1 - й у ч е н ь. Володимир Ляхов. Народився 20 липня 1941 року в місті Антрацит Ворошиловградської (зараз— Луганської) області. За три рейси в космос налітав 333 дні 7 годин 17 хвилин 37 секунд.

2 - й у ч е н ь . Георгій Гречко. Народився 25 травня 1931 року в Ленінграді, батьки — вихідці з України. Здійснив три польоти в космос з 1975 по 1985 роки.

3 - й уч е н ь . Леонід Попов. Народився 31 серпня 1945 року в місті Олександрія Кіровоградської області. За три рейси в космос налітав 200 днів 14 годин 45 хвилин 51 секунду.

4- й у ч е н ь . Георгій Шонін. Народився 3 серпня 1935 року в місті Ровеньки Луганської області. Політ у космос здійснив з 11 по 16 жовтня 1969 року як командир космічного корабля «Союз–6».

1 - й у ч е н ь. Георгій Добровольський. Народився 1 червня 1928 року в Одесі. 6–29 червня 1971 року здійснив космічний політ як командир космічного корабля «Салют–1». При поверненні на Землю через порушення герметичності літального апарата екіпаж космічного корабля «Союз–11» загинув.

2 - й у ч е н ь. Віталій Жолобов. Народився 18 червня 1937 року в селі Збур’ївка Голопристанського району Херсонської області. З 6 липня по 24 серпня 1976 року здійснив політ у космос як бортінженер космічного корабля «Союз–21». У 1981 році покинув загін космонавтів і вийшов у запас. Після розпаду СРСР працював деякий час главою адміністрації Херсонської області.

3 - й у ч е н ь. Володимир Васютін. Народився 8 березня 1952 року в Харкові. Свій політ в космос почав 17 вересня 1985 року. Під час польоту захворів, і політ був достроково припинений. Повернувся на Землю 12 листопада 1985 року.

4 - й у ч е н ь. Анатолій Левченко. Народився 21 травня 1941 року в місті Краснокутську Харківської області. 2 1–29 грудня 1987 року здійснив космічний політ як космонавт-дослідник космічного корабля «Союз ТМ–4». Тривалість польоту становила 7 діб 21 годину 58 хвилин.

1 - й у ч е н ь. Анатолій Арцебарський. Народився 9 вересня 1956 року в селищі Просяна Покровського району Дніпропетровської області. 18 травня 1991 року стартував у космос як командир космічного корабля «Союз ТМ–12».

2 - й у ч е н ь. Василь Циблієв. Народився 20 лютого 1954 року в селі Орехівка Кіровського району Кримської області. Два польоти в космос здійснив за період 3 1993 по 1996 роки.

3 - й у ч е н ь. Юрій Гидзенко. Народився 26 березня 1962 року в селі Єланець Єланецького району Миколаївської області. Космічний політ здійснив з 3 вересня 1995 року по 29 лютого 1996 року у складі двадцятої основної експедиції на орбітальному комплексі «МИР».

4 - й у ч е н ь. Юрій Онуфрієнко. Народився 6 лютого 1961 року в селі Рясне Золочевського району Харківської області. У 2002 році провів 196 днів у космосі як командир Міжнародної космічної станції.

1 - й у ч е н ь. Юрій Маленченко. Народився 22 грудня 1961 року в місті Світлогорськ Кіровоградської області. Свій перший політ здійснив у 2003 році як командир Міжнародної космічної станції.

2 - й у ч е н ь. Побували в космічних польотах ще такі українські космонавти, як А. В. Філіпченко, Ю. В. Романенко, В. В. Горбатко,
В. П. Савіних та О. Ю. Атьков, залишившись справжніми героями Космосу.
Гео́ргій Тимофі́йович Берегови́й (15 квітня 1921, Федорівка (Карлівський район), Полтавська область — 30 червня 1995) — льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант, двічі Герой Радянського Союзу (єдиний удостоєний першої зірки Героя за Велику Вітчизняну Війну, а другої — за політ у космос).
Народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка нині Карлівського району Полтавської області. Після закінчення середньої школи в 1938 році почав трудову діяльність на Єнакіївському металургійному комбінаті.
Того ж року покликаний в Радянську Армію. У 1941 році закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків імені Пролетаріату Донбасу. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1942 року. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку (4-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт). За роки війни зробив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, проявлені в льотних боях Великої Вітчизняної війни, 26 жовтня 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після завершення війни в 1948 році закінчив вищі офіцерські курси і курси льотчиків-випробувачів.
У 1948—1964 роках працював льотчиком-випробувачем. Освоїв десятки типів літаків. У 1956 році закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю. А. Гагаріна). 14 квітня 1961 року був удостоєний звання заслужений льотчик-випробувач СРСР. У 1963 році зарахований до загону радянських космонавтів (1963 Група ВВС № 2 (додатковий набір). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу Союз. 26 — 30 жовтня 1968 року зробив космічний політ на космічному кораблі Союз-3. У польоті була перша в історії спроба стиковки з безпілотним кораблем Союз-2 в тіні Землі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд. За здійснення космічного польоту 1 листопада 1968 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу.
22 січня 1969 перед прийомом Берегового у Брежнева відбувся замах на життя останнього: офіцер Віктор Ільін обстріляв кортеж автомашин, що в'їжджав у ворота Московського кремля, де знаходилися генсек і космонавт. Береговий був легко поранений осколками скла автомобіля, водій автомобіля був смертельно поранений.
У 1972—1987 роках — начальник Центру підготовки космонавтів. У 1987 році в званні генерал-лейтенант пішов у відставку.
Депутат Верховної Ради СРСР 8 — 10-го скликань (1974—1989 років). Лауреат Державної премії СРСР (1981 рік). Вів велику громадську роботу.
Помер 30 червня 1995 року, під час операції на серці. Похований в Москві.
Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Богдана Хмельницького 3-у ступеню, двома орденами Червоної Зірки, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.
Нагороджений золотою медаллю імені К. Е. Ціолковського АН СРСР, золотою медаллю імені Ю. А. Гагаріна (FAI). Герой Соціалістичної Праці НРБ. Нагороджений багатьма іноземними орденами і медалями. Почесний громадянин міст Луганськ, Єнакієве, Вінниця, Калуга (Росія), Плевен, Слівен (Болгарія)

Учитель
Безкраїй космос… За безліччю складних явищ, що відбуваються в ньому, він невичерпний. Здавна він вабив до себе людину, яка намагалася розгадати його таємниці. Багатьма таємницями космос поступився перед людством. Телерепортажі з Місяця ведуть автоматичні станції, зелений вимпел вже доставлено на планету загадок— Венеру, радіохвилі зондують далекий Юпітер, автоматичні міжпланетні станції досліджують комету Галлея, радіотелескопи вловлюють радіовипромінювання давністю в мільярди років. Україна — космічна держава. У всьому світі відомі її найпотужніші повітряні лайнери «АН». Багато ракет СНД озброєно двигуном «Моторсіч». На сьогодні вже доставлені дані із Марса, які обробляються вченими.
У 2004 році астрономи виявили ще одну, десяту планету Сонячної системи. Вона отримала назву Седна (на честь однієї з богинь американських індіанців). Седна знаходиться від Сонця на відстані приблизно 135 мільярдів кілометрів, тобто розташована за дев’ятою планетою Сонячної системи Плутоном. Якщо нашій планеті для здійснення навколо Сонця одного повного оберту потрібно 365 днів 5 годин 48 хвилин 46 секунд (цей інтервал часу ми називаємо одним роком), то Седні, щоб «оббігти» навколо Сонця, треба близько 10 тисяч років.
У січні 2005 року запущений Європейським космічним агентством космічний апарат «Гюйгенс» дістався поверхні вкритого рожевою атмосферою із метану одного із найбільших супутників Сатурна — Титана (відкритого Християном Гюйгенсом у 1655 році). Звідти надходять мальовничі фотознімки та інша наукова інформація.
Україна стала однією із космічних держав ще й тому, що бере участь більш ніж у 100 міжнародних космічних проектах. Починаючи від 1990 року, Україна є членом комітету ООН з мирного освоєння космічного простору. В державі створені Національне космічне агентство (1991 р.), основними завданнями якого є координація, фінансування, формування концепції розвитку і міжнародного співробітництва у ракетно-космічній галузі. Основні здобутки українських учених — автоматичні системи керування польотами виробництва харківського науково-промислового об’єднання «Хартрон» і власні ракети-носії («Космос», «Циклон», «Зеніт» та інші). Особливий інтерес викликає ракета-носій важкого класу «Зеніт», створена у науково-промисловому об’єднанні «Південне» (місто Дніпропетровськ). Стартова маса ракети 459 тонн, корисний вантаж 13,8 тонн при запуску на колову 200-кілометрову орбіту з Байконуру. Довжина двоступеневого варіанта ракети 57,0 метрів, триступеневого — 61,64 метрів, діаметр — 3 метри. Особливістю «Зеніта» є повністю автоматичний стартовий комплекс— на стартовій позиції з’являється тільки машиніст тепловозу, що доставляє носій з монтажно-випробувального корпусу. Ці переваги виявилися головною причиною того, що саме «Зеніту» була надана перевага при створенні РН для міжнародної програми «Морський старт», яка започаткована Росією, Норвегією та Україною, і наприкінці жовтня минулого року успішно здійснений запуск кількох штучних супутників Землі за цією програмою.
Окреслені основні напрями робіт у космосі: вони пов’язані із потребами військових (насамперед, США і Росії), створенням сучасних систем засобів зв’язку, відпрацюванням технологій роботи у космосі на орбітальних космічних станціях і дослідженнями планет Сонячної системи. Проте космос ще приховує від нас безліч невідомого. Та немає такої таємниці, яку б не подолали людський розум, людська праця. Настане час — і земляни освоюватимуть нові планети. А поки що сміливі і наукові пошуки, випробування тривають…

Предмети: Позакласні заходи

Класи: Середня школа