Користувацький вхід

Сценарій до Дня Перемоги

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

2

День Перемоги ( 2008 рік)

Починає звучати мелодія __________
Учні починають декламувати вірші:
Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.

Весна іде квітчасто, гордо, юно,
Як втілення найчарівніших снів.
О весно красна, ти ще не забула
В історії своїх жахливих днів?!

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знов і знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.

Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять,
А ті, кому війна зламала крила,
-Священним вічним сном в могилах сплять.

(Звучить фрагмент із пісні Є. Аграновича «Офіцери»)

Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941 – 1945 років.

Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати – Великою Вітчизняною, Другою Світовою, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя заради щастя інших.

(Звучить пісня_____)
Ніхто не забутий,
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть,
І доки є пам’ять в людей,
І доки живуть матері,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Їх прийняла війна,
Лишивши списки загиблих у праведнім бою,
Застигли в тузі обеліски,
В гранітнім кам’янім строю.

Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся й хто поліг в боях.
Тож вклонімось всі ми низько до землі їм,
Й квітами устелим їх тернистий шлях.

( Учні вручають присутнім ветеранам квіти. Виконується танець
________).
(Починає звучати мелодія вальсу, кілька пар танцює вальс, а в цей час учень розповідає)
22 червня 1941 року… Догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, він пив теплу росу із трав і замріяно слухав мелодію шкільного вальсу…
(мелодія вальсу переривається повідомленням Левітана про війну)

Так, двадцять друге червня 1941 року – це перший день Великої Вітчизняної війни. Саме з нього бере Друга світова війна свій відлік довжиною у одну тисячу чотириста вісімнадцять кривавих днів і ночей…

(Звучить пісня «Три танкиста, три веселых друга» )

Спинись проклятий, супостате,
На світ востаннє подивись:
За тіло матері розіп’яте
Сини на битву піднялись!
У бій пішли за наші ниви,
За ясний сміх дитячий,
За юний спів щасливий,
За славний труд гарячий.
Вперед ідіть, полки суворі ,
Під прапором свободи,
За наші ясні зорі,
За наші тихі води.

(Звучить пісня __________)

Сонце палило нестерпно,
Гнулось у саду гілля:
Падали яблука в серпень,
Глухо стогнала земля.
Рвали снаряди їй груди,
Всюди гриміла війна,
Падали скошені люди,
Їх не щадила вона.

Бій розгортався лютий,
Кулі, неначе град,
Тихо, вітри і люди,
Тихо, вітри і люди,
Впав у траву солдат.

Вдарило хлопця в груди,
Вибухнув поруч снаряд,
Тихо, вітри і люди,
Тихо, вітри і люди,
Вмер молодий солдат.

Мати довіку буде
Сина свого виглядать.
Тихо, вітри і люди,
Тихо, вітри і люди,
Син її – той солдат.

(Звучить пісня «Степом, степом…», потім починає звучати мінусовка пісні «Рідна мати моя»).

Одержала звістку матуся,
Що син її впав за Дністром,
Поїхала мати до сина
В далекі світи із села
І білу пшеничну хлібину,
І вишитий рушник привезла.

(Виконується 1 куплет із приспівом пісні «Рідна мати моя»)

Спинилась вона над водою,
На скелі Дністровій крутій:
Могила його під горою
І камінь гранітний на ній.
Заплакала: «Сину, мій сину,
Як довго до тебе я йшла…»
Могилу, неначе дитину,
Руками вона обняла…

(Виконується 2 куплет із приспівом пісні «Рідна мати моя»)

А річка шуміла невпинно,
І тихо шуміла трава,
І тільки червона калина
Тремтіла, неначе жива.
А мати стоїть на колінах,
І пальці торкають граніт,
А поруч уся Україна
В скорботі із нею стоїть…

( Продовжує звучати фонограма-мінус пісні)

Страшні сліди залишила ця війна у всьому світі… Лише на території України в руїни та згарища німці перетворили сто чотирнадцять міст і двадцять вісім тисяч сіл…

Чотири роки… Тридцять чотири тисячі годин… Дві тисячі шістсот кілометрів від Москви до Берліна…
Так мало?!
Дійсно, якщо літаком – то всього-на-всього три години польоту, а перебіжками, по-пластунськи – аж чотири роки… Довгих тяжких чотири роки…

(Звучить пісня «Катюша»)
(Танцювальний ансамбль «Талісман» виконує танок)

Тисячами обелісків і братських могил нагадує і донині про себе Велика Вітчизняна війна. Вони – святиня нашої пам’яті.

(Звучить пісня із кінофільму «17 мгновений весны», починає звучати «Реквієм» Моцарта )
Кривавим сном одкорчилась війна,
Літа зарубцювали давні рани,
Під кулями ворожими сповна
За тишу заплатили ветерани.

В атаки йшли вони не ради нагород,
Поранені страждали в медсанбатах…
За цвіт життя завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.
(Звучить пісня «День Перемоги»)
Поклонімося ж тим, хто поліг у бою,
Хто покрив землю рідну собою,
Поклонімося всім, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.

Хвилина мовчання…
Вона більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів…

Про подвиг безіменний всього не вимовить словами,
Лиш тільки серце може розказати про нього,
Але воно, на жаль, не має мови,
Лиш має біль, тому я прошу всіх вшанувати пам’ять полеглих співвітчизників хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання (дзвін-набат або стукіт серця)

Рідна Україна – найвища вершина щастя і муки, честі й любові.
Маєш Вітчизну – значить, ти маєш землю і сонце, небо й повітря.
Розкинув простори край наш чудесний,
Тож хай ніколи в світі не буде війни,
Хай співає колос і криниці голос,
Хай цвітуть у небі святкові салюти,
Хай навіки світиться людям мир, любов, добро!

(Закінчує свято танцювальний ансамбль «Талісман»


«Ніхто не забутий, ніщо не забуте...»
2009 рік

(Стук серця, на його фоні – голос декламатора. У кінці вірша, поступово наростаючи, звучить мелодія)

Диктор:
Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
(п а у з а )
Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

Виходять ведучі.

Ведуча
Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

Ведучий:
Минули дні і роки пролетіли,
А дня того забуть ніхто не міг.
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг.

Ведуча:
Хіба ж забудеш, як палили хати?
Гойдались мертві у страшній петлі,
І на шляху валялися хлоп’ята,
Багнетами прибиті до землі.

Ведучий:
Хіба ж забудеш, як сліпого діда
В звірячій злобі витягли крізь дим.
До танків прив’язали людоїди
І розірвали надвоє живим.

Ведуча:
Травень... Це місяць буяння садів, місяць по-літньому теплих ночей і нескінченних солов’їних пісень... А ще це місяць, коли змовкли останні постріли гармат, настала тиша і прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

Ведучий:
Сьогодні ми усі віддаємо дань пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої світової війни та приносимо слова вдячності тим, хто залишився живим. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

Пісня______________

Ведуча:
Поклонімося ж тим, хто поліг у бою,
Хто покрив землю рідну собою,
Поклонімося всім, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.

Р А З О М:
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.

Ведучий:
Хвилина мовчання…
Вона більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів…

Ведуча:
Про подвиг безіменний всього не вимовить словами,
Лиш тільки серце може розказати ,
Але воно, на жаль, не має мови,
Лиш має біль, тому я прошу всіх вшанувати пам’ять полеглих співвітчизників хвилиною мовчання.

(Звучить хронометр).

Ведучий:
Вже весни не вперше травою прикрили
Відмітки війни, навіть цятки малі.
Лиш братські могили, лиш братські могили
Болять, не стихаючи, рідній землі.

Ведуча:
Когось не діждались, хто рідний і милий,
І в пам’ять обпалену біль заповза,
Воєнні могили, високі могили –
Завжди біля вас материнська сльоза.

Ведуча:
Ота сльоза ніколи не зітреться,
Що в правді нашій і чужій вині...
Лишила Батьківщина біля серця
Своїх синів, загиблих на війні.

Ведучий :
Сльоза зорі стоїть над обеліском,
Сховавши клопоти людські і сни.
Сьогодні треба поклонитись низько
Усім, усім, хто не прийшов з війни.

Пісня__________

Ведуча:
Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Дев’яте травня – свято Перемоги.

Ведучий:
Це свято не затьмариться в віках.
В цей день нестимуть люди завжди квіти,
Не обміліє пам’яті ріка –
В серцях нащадків завжди буде жити!

Ведуча :
Дрогі наші ветерани Великої Вітчизняної війни!
Так довго ви чекали перемоги,
Бажаючи угледіть край війни,
Але в диму губилися дороги,
І додалося у Вас на скронях сивини.

Ведучий :
У водовороті смерті дні і ночі довгі
Із ворогом ви сходились в штики,
Від гнівної засніженої Волги,
Від Сталінграда – шлях був нелегкий.

Пісня___________
Псарьов Андрій декламує вірш «Мій дідусь»

Ведуча:
Любі наші ветерани!
Та ви пройшли... Здригалися колони
Похмурого рейхстагу в димній млі.
Коли над ним злетів наш стяг червоний –
Ясніш одразу стало на землі!

Ведуча:
Пам’ятаймо , друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і хто поліг в боях.
Тож поклонімось низько до землі їм,
І квітами устелимо їхній тернистий шлях.

( Учні вручають квіти ветеранам. «Талісман» виконує танок ___________)

Автор: 

Магдибор Л.М. Глевахівська ЗОШ 1-3 ступенів Васильківського району Київської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі