Користувацький вхід

Розробка уроку на тему "Українське козацтво у першій половині ХVІІ ст.."

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Тема. Українське козацтво у першій половині ХVІІ ст..
Мета: розглянути процес розвитку українського козацтва у першій половині ХVІІ ст. та його роль у боротьбі з іноземними загарбниками;
розкрити постать славетного гетьмана України Петра Конашевича-Сагайдачного;
розвивати навички роботи з історичними джерелами;
на матеріалі уроку виховувати повагу до історичного минулого українського народу.
Обладнання: портрети гетьманів, історичні документи.
Основні терміни і поняття: яничари, чайка, Хотинська війна.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організація початку уроку
1. Привітання.
2. Перевірка відсутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда
- У чому полягає зв’язок між релігією і культурою?
- Чим була викликана необхідність проведення церковної реформи?
- Чому католики вороже ставилися до греко-католицької церкви?
- Що вам відомо про Петра Могилу?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя
На сьогоднішньому уроці ми з вами охарактеризуємо українське козацтво у першій половині ХVІІ ст.. Не дивлячись на поразку повстань 1591-1596 рр., український народ продовжував свою боротьбу, про що свідчать події, які вивчатимуться на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу
- Запишіть тему сьогоднішнього уроку і план.
План
1. Турецько-татарські напади на Україні і їх наслідки.
2. Боротьба козаків з турецькими і татарськими нападниками. Самійла Кішка.
3. Морські походи козаків.
4. Петро Конашевич – Сагайдачний.
5. Хотинська війна 1621 року.
1. Турецько-татарські напади на Україні і їх наслідки.
Розповідь учителя
Не минало й року, щоб турки і татари не вторгалися в Україну, не спалювали їх сіл і містечок, не вбивали людей. Річ Посполита не могла забезпечити захист своїх південних володінь від цієї агресії. Замки й фортеці на кордоні зі Степом перебували в занедбаному, напівзруйнованому стані. Вони підтримувалися і оборонялися лише силами міщан і козаків.
У 1600 році татари вторгалися на Поділля, « умиваючи по лікті руки в 2
Боротьба з турецько-татарською агресією була одним із головних завдань українського козацтва.
2. Боротьба козаків з турецькими і татарськими нападниками. Самійла Кішка.
а ) Бесіда
- Чому литовський та польський уряд не могли оборонити Україну від татарсько-турецької агресії?
- На кого лягав тягар захисту мирного населення від набігів?
б ) Розповідь учителя ( Демонстрація презентації)

Відбиваючи напад турків та татар , козаки нерідко ходили самі походами у Крим і Туреччину. Вони руйнували ворожі укріплення, визволяли невільників, спустошували маєтки місцевих феодалів.
Боротьба запорожців проти татар і турок була пов’язана з іменем гетьмана Самійла Кішки ( 1599-1602 ). Він провів 25 років у полоні, підняв повстання на галері. У 1600 році запорожці обрали його гетьманом. У той час польський сейм наклав на козаків банацію – оголосив їх поза законом за участь у повстаннях 1591-1596 років. Самійло Кішка добився відміни банації і підтвердження польським королем козацьких вольностей .
У 1602 році під час походу у Ліфляндію Самійло Кішка загинув. Це була героїчна людина, яка уособлювала найкращі риси українського козацтва. Український народ залишив пам’ять про нього у історичній думі «Самійло Кішка».
3. Морські походи козаків.
а ) Розповідь учителя
Козаки були неперевершеними майстрами морських боїв. Вони громили прибережні турецькі і татарські міста і визволяли полонених.
Козацьку флотилію очолював похідний отаман. На щоглі його човна був знак командувача. Щоб потрапити в море, слід було спуститися вниз Дніпром, гирло якого надійно стерегли турки.
У поході 1600 року було захоплено 10 турецьких галер з усіма припасами. У 1608 році запорожці пішли в сухопутний похід на Кримське ханство, здобули Перекоп і зруйнували його укріплення, а вже наступного року вони, запливши на чайках у гирло Дунаю, спалили міста-фортеці Ізмаїл, Кілію і Білгород. У 1614 році козаки двічі перепливали Чорне море й штурмували турецькі прибережні міста. Навесні 1615 року на 80 чайках козаки напали на околиці турецької столиці Стамбул. Коли ж турецький флот наздогнав козаків у гирлі Дунаю, вони, захопивши турецькі кораблі, спалили їх біля Очакова.

б ) Робота з підручником
Опрацюйте відповідний матеріал підручника і дайте відповідь на запитання
1. Що нового ви дізналися про морські походи козаків?
2. Яке враження справив на вас даний матеріал?
4. Петро Конашевич – Сагайдачний.
а ) Розповідь учителя
За своїм походженням Петро Конашевич-Сагайдачний був шляхтичем із Самбірського повіту в Галичині. Здібного хлопця батько віддав до Острозької академії, де він навчався 8 років. Деякий час працював приватним учителем у київського міського судді. Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст.. Петро Сагайдачний став запорозьким козаком. На Запоріжжі виявилися його найкращі якості: сміливість, військові та адміністративні здібності, розсудливість, висока культура. Він був організатором морських походів козаків на Кримське ханство.
б ) Повідомлення учня
Більш докладно про Петра Конашевича-Сагайдачного ми послухаємо повідомлення.
5.Хотинська війна 1621 року.
Розповідь учителя
Гетьман на чолі 40-тисячного війська вирушив до міста-фортеці Хотин. Турки та татари розраховували розбити козаків, а потім, уже без особливих труднощів, - польське військо. Козаки, підтримані поляками, дали туркам належну відсіч. Наступного дня супротивник знову пішов атакою на козацький табір, але козаки знову дали відсіч і навіть перейшли в контратаку.

Найжорстокіша битва відбулася на третій день, 4 вересня. Проте цього разу козаки не лише відбили наступ, а й, вийшовши з табору при підтримці поляків, вибили турків з їхніх позицій, понищили їхні гармати та захопили обоз.
У Хотинській війні 1620-1621 років вирішальну роль відіграли українські козаки на чолі з Петром Сагайдачним. У боях гетьман Сагайдачний отримав численні поранення. Сучасники свідчать, що додому він повертався на подарованому королевичем Владиславом возі у супроводі королівського лікаря. 22 квітня 1622 року легендарний гетьман помер у Києві. Власне майно він заповів поділити на три частини – дружині і двом братським школам. Поховали його у Богоявленській церкві Братського монастиря. Ім’я гетьмана Петра Сагайдачного стоїть в одному ряду з найвизначнішими постатями українського народу.
V. Закріплення нових знань учнів
1. Тестування
Дайте ствердну або заперечну відповідь на такі твердження.
1. Головним заняттям кримських татар було землеробство.
2. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний провів у полоні 25 років.
3. Гетьман Самійло Кішка загинув під час походу у Ліфляндію.
4. Найбільший морський похід козаків – похід на Синоп.
5. Човни козаків називалися чайками.
6. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний був смертельно поранений у Хотинській війні.
7. Хотинська битва відбулася у 1621 році.
2.Робота з документом
VІ. Підсумок уроку
Заключне слово вчителя
Історія боротьби козаків з татарськими і турецькими нападниками, їх морські походи, діяльність гетьманів Самійла Кішки та Петра Конашевича-Сагайдачного належать до героїчних сторінок української історії і є предметом гордості нашого народу у боротьбі проти поневолювачів.
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати текст підручника ( параграф 10 ).
2. Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.
3. Прочитати уважно документ та розказати біографію Петра Конашевича-Сагайдачного.

Автор: 

Солдатенко Тетяна Сергіївна учитель історії Срібненської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені А. Г. Черненка

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі