Інтенсивне сільське господарство неможливе без захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів. Традиційно головним інструментом такого захисту залишаються пестициди.
Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб [3].
Застосування пестицидів допомагає зменшувати втрати врожаю, проте окремі діючі речовини можуть негативно впливати на довкілля: забруднювати грунти і водойми, шкодити комахам-запилювачам, водним організмам, птахам та іншим представникам біорізноманіття.
Звичайно що реєстрація, застосування та контроль пестицидів регламентується як в Україні, так і в ЄС відповідними документами.
У Європейському Союзі поводження із засобами захисту рослин підпорядковується суворішим нормам, основою яких є Регламент (ЄС) № 1107/2009 та Стратегія сталого використання пестицидів. В Україні ж використання пестицидів регулюється національним законодавством і залежить від державної реєстрації конкретної речовини та препарату.
Нормативно-правове регулювання використання пестицидів в Україні
•Закон України «Про пестициди і агрохімікати». Встановлює правові засади державної реєстрації пестицидів, їх використання, зберігання, транспортування та контролю. Закон передбачає, що застосування незареєстрованих пестицидів забороняється, крім передбачених законодавством винятків [3].
•Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності (ДСП 8.8.1.2.002-98) прийнятий від 28.08.1998. Визначає критерії оцінювання небезпечності пестицидів для людини та встановлює їх розподіл за ступенем токсичності. [1].
•Постанова КМУ від 4 березня 1996 року № 295 Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів,дозволених до використання в Україні (Редакція від 18.12.2025). Документ регулює порядок державних випробувань, реєстрації та перереєстрації пестицидів. Для оцінювання його актуальних положень необхідно враховувати подальші зміни законодавства та нові нормативні акти [6].
•Постанова КМУ від 21 липня 2023 року № 758 Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Визначає порядок ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Реєстр містить відомості про діючі речовини, препарати, сфери застосування та строки реєстрації. Це один із головних інструментів для перевірки того, чи дозволений конкретний препарат в Україні [5].
Попри те, що Україна та Європейський Союз мають нормативно-правові акти, які регулюють використання пестицидів, підходи до державної реєстрації та оцінювання їхньої безпечності однозначно відрізняюся. Це призводить до ситуацій, коли окремі діючі речовини не схвалені для використання в ЄС, але залишаються дозволеними в Україні.
Відмінності між Україною та ЄС також можуть стосуватися не лише переліку дозволених речовин, а й строків перегляду їхньої безпечності та регуляторних рішень. Водночас сам факт відсутності схвалення речовини в ЄС ще не доводить, що вона дозволена в Україні. Це необхідно підтверджувати окремо для кожного препарату та відповідної діючої речовини.
Для кращого розуміння відмінностей між українським та європейським підходами до регулювання пестицидів потрібно розглянути конкретні діючі речовини. Розглядаючи такі речовини ми можемо не лише порівняти нормативні вимоги, а й оцінити можливі екологічні наслідки їхнього застосування, зокрема вплив на грунти, водні екосистеми, комах-запилювачів та інші компоненти біорізноманіття.
Тому, для визначення пестицидів, які дозволені до використання в Україні, але не схвалені в Європейському Союзі, було проведено порівняння відомостей із Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні [2], та офіційної бази даних пестицидів Європейської комісії [7]. Під час порівняння перевіряли статус діючих речовин у ЄС, відповідні нормативні документи та наявність зареєстрованих в Україні препаратів, що містять ці речовини.
1. Хлорпірифос (Chlorpyrifos) – інсектицид.
Статус у ЄС: схвалення не поновлено у 2020 р.
Статус в Україні: діючий до 2032р.
Вплив на екосистеми: токсичний для водних організмів; потрапляючи у водойми, може негативно впливати на риб та водних безхребетних [8].
2. Манкоцеб (Mancozeb) – фунгіцид.
Статус у ЄС: схвалення не поновлено у 2020 р.
Статус в Україні: діючий до 2030р.
Вплив на екосистеми: манкоцеб та продукти його розпаду можуть потрапляти в ґрунт і водойми. Речовина становить небезпеку для водних організмів, зокрема риб і водних безхребетних. Її застосування також може впливати на нецільові організми в агроекосистемах [4].
3. Епоксиконазол (Epoxiconazole) – фунгіцид.
Статус у ЄС: схвалення не поновлено у 2020 р.
Статус в Україні: діючий до 2034 р.
Вплив на екосистеми: може зберігатися у грунті та воді; становить небезпеку для водних організмів, бджіл, дощових черв'яків і птахів [9].
4. Пропіконазол (Рropiconazole) – фунгіцид.
Статус у ЄС: схвалення не поновили у 2018 р.
Статус в Україні: діючий до 2027р.
Вплив на екосистеми: потрапляння залишків препарату у грунт і воду може створювати ризики для нецільових організмів. Особливе занепокоєння викликає можливість потрапляння продуктів розпаду в підземні води [11].
5. Карбендазим (Carbendazim) – фунгіцид.
Статус у ЄС: схвалення не поновлено у 2014 р.
Статус в Україні: діючий до 2035р.
Вплив на екосистеми: токсичний для грунтових безхребетних, зокрема дощових черв’яків і може порушувати їхню життєдіяльність. Його залишки в ґрунті та воді також можуть становити небезпеку для нецільових організмів [10].
Отже, порівняння законодавства України та Європейського Союзу показує, що окремі пестициди, не схвалені в ЄС, можуть залишатися дозволеними в Україні. Їх використання створює потенційні ризики для ґрунтів, водних екосистем і біорізноманіття. Тому важливими є посилення контролю за застосуванням пестицидів, регулярний перегляд їхньої безпечності та впровадження екологічно безпечніших методів захисту рослин.

Список використаних джерел
1.Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності (ДСП 8.8.1.2.002-98) URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va002282-98#Text
2.Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні URL: https://eco.gov.ua/registers/perelik-pesticidiv-i-agrohimikativ-dozvolen...
3.Закон України Про пестициди і агрохімікати URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86/95-%D0%B2%D1%80#Text
4.Манкоцеб: медико-санітарні нормативи, контроль харчової безпеки та запобігання технічним бар’єрам у торгівлі URL: https://pronut.medved.kiev.ua/index.php/ua/issues/2024/2/item/610-mancoz...
5.Постанова КМУ Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2023-%D0%BF#Tex
6.Реєстр діючих речовин ЄС URL: https://ec.europa.eu/food/plant/pesticides/eu-pesticides-database/start/...
7.Токсичний вплив хлорпірифосу на личинок коропа за умов модельного експерименту та в разі біотестування якості води // Український журнал природничих наук URL: https://naturaljournal.zu.edu.ua/index.php/ujns/article/view/37
8.Chambers JE, Greim H, Kendall RJ, Segner H, Sharpe RM, Van Der Kraak G. Human and ecological risk assessment of a crop protection chemical: a case study with the azole fungicide epoxiconazole. Crit Rev Toxicol. 2014 Feb;44(2):176-210. doi: 10.3109/10408444.2013.855163. Epub 2013 Nov 25. PMID: 24274332. URL:
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24274332/
9.Huan Z, Luo J, Xu Z, Xie D. Acute Toxicity and Genotoxicity of Carbendazim, Main Impurities and Metabolite to Earthworms (Eisenia foetida). Bull Environ Contam Toxicol. 2016 Jan;96(1):62-9. doi: 10.1007/s00128-015-1653-y. Epub 2015 Sep 14. PMID:
26370277. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26370277/
10.Zhao F, Cao F, Li H, Teng M, Liang Y, Qiu L. The effects of a short-term exposure to propiconazole in zebrafish (Danio rerio) embryos. Environ Sci Pollut Res Int. 2020 Oct;27(30):38212-38220. doi: 10.1007/s11356-020-09968-7. Epub 2020 Jul 4. PMID:
32623674. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32623674/