Поняття « критичне мислення » визначають різними способами . З одного боку , в побутовій мові « критичне » асоціюється з негативним ставленням до чогось . Таким чином , для багатьох критичне мислення передбачає суперечку , дискусію , конфлікт . З іншого боку , в поняття « критичне мислення » вміщують «аналітичне мислення», «логічне мислення», «творче мислення» і так далі. Хоча сам термі відомий давно з робіт психологів Піаже, Брунера, Виготського , у професійній мові педагогів-практиків це поняття стали вживати порівняно недавно . В Україні вперше проблема розвитку критичного мислення була порушена харківським дослідником О.Тягло в 1996 році.
На думку вченого Д. Клустера визначення поняття має п’ять пунктів
• Критичне мислення є мисленням самостійним ;
• Інформація є відправним пунктом критичного мислення ;
• Критичне мислення починається з формулювання запитань і з'ясування проблем ;
• Критичне мислення прагне переконливої аргументації ;
• Критичне мислення є мисленням соціальним .
Для того щоб учні могли скористатися своїми можливостями критичних мислителів , важливо , щоб вчитель розвивав у них низку важливих якостей , з-поміж яких Д. Халперн виділяє :
1. Готовність до планування .
2. Гнучкість .
3. Наполегливість .
4. Готовність виправляти свої помилки .
5. Усвідомлення .
6. Пошук компромісних рішень .
Отже , критичне мислення – це здатність ставити нові запитання , виробляти різноманітні аргументи , приймати незалежні та продумані рішення .
На уроках історії критичне мислення розвивається різними методами , але найкращі результати дає розв’язування проблемних задач , робота над якими вимагатиме від учнів відповідального ставлення до ухвалення рішень .
Унаслідок розв’язування проблемних завдань для учнів стане очевидним те , що недостатньо лише знати історичні факти , а дуже важливо уміти оцінювати їхнє значення для країни і світу . Робота над завданнями переконає школярів у тому , що вкрай потрібно розуміти і сприймати іншу точку зору за наявності переконливих аргументів , тобто бути толерантними . Суперечності в оцінках історичних подій обов’язково спонукають їх самостійно аналізувати історичну ситуацію й робити висновки , а також навчать прикладати здобуті узагальнення до сучасної суспільної ситуації , правильно та самостійно її аналізувати .
Отже , нерозумна людина не та , що не помиляється , а та , що не хоче помічати та виправляти свої помилки !

Класи: 7 клас

Предмети: Історія України