RSS-матеріал


Підписатись на E-mail:

Користувацький вхід

М.Гоголь і Україна

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали

Надіслати матеріал на публікацію


0

Гоголь і Україна

Мета: поглибити знання учнів з біографії М.В.Гоголя; дослідити зв’язок письменника з Україною та показати вплив української культури на його творчу спадщину; розвивати навички роботи в парах, з додатковими матеріалами; виховувати риси самосвідомості на прикладах з його творів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: мультимедійна презентація, портрет письменника, додаткові матеріали, запис фрагменту опери М.Мусоргського «Сорочинський ярмарок»

Хід уроку.

1. Оргмомент.
2. Повідомлення вчителя про початок вивчення нової теми.

3. Актуалізація опорних знань.
Сьогодні на уроці ми розпочнемо знайомитися з життєвим і творчим шляхом Миколи Васильовича Гоголя.
Олесь Гончар говорив: « Як би ви не вважали, що добре знаєте Гоголя, він стане вам ще ближчим, якщо відвідаєте його рідні місця?»
Ми з вами не порушили побажань письменника Олеся Гончара, і у вересні здійснили подорож до двох населених пунктів, які нам повідали багато цікавого про М.В.Гоголя.
Бесіда:
1. Пригадайте, які гоголівські місця ми відвідали?
2. Про що ви запам’ятали з нашої подорожі?

Давайте переглянемо, як це відбувалося.( перегляд подорожі)

4. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Незабутня мандрівка дозволяє нам зануритись у неповторний світ дитинства та юності великого письменника, доторкнутись до витоків його літературної творчості.
Сьогодні на уроці ми будемо розглядати тему: «М.В.Гоголь і Україна» . перед нами стоїть завдання з’ясувати, які місця пов’язані на Україні з життєвим і творчим шляхом великого письменника. Чи можна його вважати не тільки російським, а й українським майстром пера?
Ми будемо вчитися працювати в парах, складати хронологічну таблицю, аналізувати одержану інформацію.
(Запис теми уроку, запитань, які будуть розглядатися)

Під час уроку ми розглянемо наступні запитання:
1. Полтавщина в житті М.В.Гоголя.
2. Зв’язок письменника з Україною.
3. Образ України у творчості Миколи Гоголя.
4. Людська любов до майстра пера.

5. Вивчення й засвоєння нового матеріалу.
Робота з епіграфом.
Бесіда:
1. Прочитайте епіграф до нашого уроку.
«Кожний великий митець – то цілий світ. Увійти в цей світ, відчути його багатогранність і неповторну красу – означає наблизити себе до пізнання безкінечного розмаїття життя»
( Ці слова належать досліднику творчості письменника С. Машинському )
2. Як ви розумієте дані слова?
3. Як вони відносяться до нашої теми уроку?

Презентація портретів.

Образ Миколи Васильовича Гоголя надихав багатьох художників створювати його портрет. Серед них можемо назвати таких майстрів пензля, як : А.Венеціанова, О.Іванова, Е.Дмітрієва – Мамонова, Ф.Моллера. Пропоную вашій увазі декілька портретів.

- Який із представлених портретів письменника вам найбільше подобається? Чому?

( Сам Гоголь вважав, що характерний для нього вираз губи посміхаються, а очі залишаються сумними – зміг передати в портреті художник Ф. Моллер. А більшість дослідників схиляються до думки, що найвдаліший портрет Гоголя належить Олександру Іванову. Цей портрет не є парадним. Навпаки, відомий письменник зображений одягненим у домашній халат, і така деталь підкреслює душевну простоту й відкритість світові талановитого майстра. Його обличчя неначе випромінює доброту, привітність, щирість. На губах застигла трохи сумна посмішка. Погляд митця спрямований повз глядача, але здається, що він вдивляється в душу).

Учитель: Микола Гоголь залишається для нас бути знайомим незнайомцем. Прочитайте вірш українського письменника Івана Драча «До Гоголя» і дайте відповіді на запитання.
Все Гоголя про Гоголя питаю –
Який він був? І в чому таїна,
Що сам собі усе про нього втаюю;
Вночі він ближче, гірше – завидна.
Всі таємниці вдень скресають льодом.
Стаєш нікчемним, згірш усіх нікчем,
Люблю його останнім перельотом
І небо замикаю тим ключем.
Душа летить із вирію за Гоголем,
В гніздо пречистих і скорботних рук.
Душа моя відчайно незагоєна,
Їй дише вслід морозом Басаврюк.
А в небі тихо. І немає стелі.
І тільки видно, як віддалеки
Він хмарою химерною шинелі
Нам зігріває різдвяні зірки.
І тільки тужно, бо недоступитись,
І тільки журно, бо нема й нема.
До неба встати. З неба зір напитись.
Душа живе ще, хоч у смерть німа.

- Як ви вважаєте, чому розмову про Гоголя ми починаємо з вірша українського поета?
- Яким настроєм він перейнятий?
- Які перегуки з творчістю М. Гоголя ви в ньому помітили?
- Які образи, картини ви уявили, слухаючи вірш?
- Які думки виникають перед вами, коли читає вірш українського поета Івана Драча?
- Над чим розмірковує поет?

Перше запитання нашого плану уроку «Полтавщина в житті Гоголя. Спробуємо з’ясувати це питання з допомогою самостійного опрацювання розданого матеріалу.
Вам необхідно прочитати статтю і скласти хронологічну таблицю.

Диканька, Миргород, Сорочинці!
Як багато говорять нашому серцю ці слова! Ці місця оспівані прекрасним чародієм слова Миколою Васильовичем Гоголем.
Тут він народився, тут пройшли його дитинство і юність.
Миргородський повіт в його старих географічних межах об’єднував в собі села і хутори сучасного Великобагачанського, Шишацького, Зіньківського, Диканського районів. Увесь цей край називається в народі гоголівщиною.
Микола Васильович Гоголь (Яновський) народився 1 квітня 1809 року у селі Сорочинцях (тепер – Великі Сорочинці Миргородського району) на Полтавщині в поміщицькій сім’ї. Саме Сорочинці увійшли в історію як місце народження письменника. Саме тут, у скромному будиночку повітового лікаря М.Трохимовського народився майбутній письменник.
Дитинство минуло у селі Василівці ( Яновщині, тепер Гоголево Шишацького району). Село Василівка – родовий маєток Лизогубів. Тетана Семенівна Лизогуб, взявши шлюб з Опанасом Дем’яновичем Гоголем – дідом М.В.Гололя, 1781 р. отримала від батька хутір Купчинський, який згодом перейменували у Василівку на честь батька майбутнього письменника. Тут він провів перші десять років життя, успадкувавши від батька, Василя Опанасовича, почуття гумору, хист оповідача, любов до театру.
Батько письменника, поет і драматург того часу (помер 1825р.) був правнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького.
Мати, Марія Іванівна, палко вірила в талант сина. Десяти років Миколу Гоголя відправили до полтавського повітового училища. Там він навчався з 1818 по 1819р., де брав уроки в учителя гімназії Г.Сорочинського.
Хлопчик із Яновщини бачив це місто і антично білим, яким воно було у центрі, бачив і непролазну осінню багнюку його окраїн.
Більш, чим де – небудь в цьому місті Гоголь відчував себе як реальна, земна людина.

Бесіда:
1. Де народився М.В.Гоголь?
2. В якому селі проходили дитячі роки письменника?
3. Хто батьки письменника?
4. Назвіть перший навчальний заклад, в якому письменник став здобувати знання?
5. Які дати ви виписали у хронологічну таблицю?

( Вчитель демонструє мультимедійну презентацію, яка доповнює прочитаний матеріал)

Опрацювання інформації про місця пов’язані з М. В.Гоголем. (Метод - «ажурна пилка»)
Ніжин
У 1821 році, дванадцятирічний Гоголь вступає до Ніжинської гімназії вищих наук (перейменованої пізніше, 1832р. на ліцей), а у 1828 р. закінчує її « з правом на чин 14 класу». Освіту тут давали добру, і багато випускників стали згодом відомими письменниками, композиторами. Навчання захоплювало юного Гоголя. Він охоче брав участь у шкільних спектаклях, виявляв великий інтерес до історії. Вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер – постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», « Лукавін» та багатьох інших. Майстерно зіграв роль Простакової у виставі «Недоросль».
У гімназії М.Гоголь поринув у світ давньої української історії, народних звичаїв та усної народної творчості, з якими знайомився не тільки з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, Качанівці, де було у нього багато знайомих.
У Ніжині Микола Васильович написав свої перші літературні твори, публікуючи деякі з них у рукописних журналах та альманахах. Тут народилися його вірші «Италия», «Новоселье», «Непогода», «Две рыбки»,
«Битва при Калке», поема «Ганц Кюхельгартен» та інші.
Разом з Гоголем навчалися Нестор Кукольник, Євген Гребінка – майбутні поети. Тут здружився він з Олександром Дашлевським, майбутнім письменником .
1826 р. він почав вести «Книгу всякої всячини, або підручну енциклопедію», куди записував цитати з «Енеїди» Котляревського та інших книг.
Не випадково, у Ніжині встановлено перший пам’ятник письменнику, ще в 1881 р., відкрито перший музей.

Київ
Туга за батьківщиною, за мальовничою Україною, змусила М.Гоголя наприкінці 1833 року клопотатися про місце професора історії в Київському університеті св. Володимира. Спонукала до цього ще й дружба з М.Максимовичем, професором – земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором Київського університету. « Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір’їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край»,- переповнювався творчими планами письменник. «Туди! Туди! У Київ! У древній, у прекрасний Київ! Він наш….Там, або навколо нього, звершалися діяння віковічності нашої… Багато можна буде зробити добра», - писав він про свої сподівання М.Максимовичу. У цей же час він працює над книгами «Арабески», «Миргород» (1835р.).
Про прагнення викладати Гоголь писав Пушкіну, своєму другові, просив його поклопотати про надання кафедри загальної історії у Київському університеті.
На жаль, мріям цим збутися не судилося. Пушкін активно сприяв йому, звертався з проханням до міністра, але Гоголю було відмовлено. Письменник так гостро переживав невдачу, що аж захворів.

Саки – Сімферополь
Двадцятишестилітній Микола Гоголь якраз став професором Петербурзького університету, й на час вакацій в доброму настрої поїхав на рідну дідизну — в полтавське село Василівку, де минули його дитинство і юність, і засів працювати над комедією «Ревізор». Із села він писав шкільному товаришу по Ніжинській гімназії вищих наук Миколі Прокоповичу «Сиджу дома на перепутті біля тижня вже, не знаючи, куди краще поїхати: на Кавказ чи в Крим, де нині славляться мінеральні грязі й купання в морі». Хоча перед цим повідомив цього самого адресата: «Махну на Кавказ, чи в доли Грузії, бо здоров’я моє тут ледве тримається».
Рішення вирушити в Крим визначило загострення хвороби і викликаний з Полтави лікар, який порадив пройти курс оздоровлення саме в Саках. А ще три книги дорожніх нотаток про Тавриду Павла Сумарокова, у яких письменник колоритно описував, як приймав незвичні процедури на березі солоного озера. Не пройшли повз увагу нашого славного земляка й розроблені в 1829 році сакським лікарем Миколою Оже правила грязелікування, які рясно розсилалися в різні журнали з рекламною брошуркою «Повідомлення про заклади сакських цілющих грязей». Відомо, що про чудодійну силу кримських грязей, про цілющі властивості яких писали ще Геродот і Пліній, Микола Гоголь знав із наукових праць про грязелікування в Криму, з якими ознайомився ще 1832 році.
Тож в перші дні червня 1835 року Микола Васильович прибув у Саки, де перебував аж до початку липня, приймаючи грязі. Тоді якраз почала зростати слава цього курорту. Село Саки було одним з найблагополучніших в Євпаторійському повіті. Того року тут лікувалося 165 пацієнтів. Серед них і Микола Васильович.
Після лікування Гоголь заїхав і в Сімферополь, оглядав околиці. Про що занотував до приятеля професора Ізмаїла Івановича Срезневського: «Три тижні, які лишаються мені (від відпустки), я маю намір відпочити після поїздки в Крим, де подорожував для здоров’я і для того, щоб побачити його».
Сьомого жовтня 1835 року Гоголь повідомляє Пушкіну, що почав писати «Мертві душі».
Бачимо, що Крим благодійно й благотворно вплинув на великого художника слова.

Одеса.
Ще одне місто, пов’язане з перебуванням Гоголя на Україні - Одеса. Уперше побував в Одесі перед останнім приїздом до Києва 1848 року. Недовгочасне відвідування міста відбулося по весні 1848 року, коли письменник повертався морським шляхом із подорожі з Єрусалиму з російським консулом в Сирії К.Базілі – один із тих випускників Ніжинського ліцею, які разом із Гоголем становили його гордість. Через епідемію холери він затримався в Одеському карантині і майже був позбавлений можливості зустрічатися зі знайомими, Потім недовго жив у місті і бачився з друзями.
Удруге письменник приїздить до Одеси, щоб провести тут зиму 1851 року. Це рішення він приймає у зв’язку з тим, що бувши хворим, важко переносив петербурзькі та московські зими, прагнув у теплі краї. «Слабка моя натура так уже влаштована, що відчуває життєвість лише там, де тепло ненапалене»,- пише Гоголь з Одеси. Живе він у будинку свого родича А.А.Трощинського. Самопочуття письменника поліпшується, він часто гуляє, ходить до моря, настрій у нього кращає. Він зустрічається з приятелями, охоче знайомиться, буває у міському театрі, де читає артистам п’єси Мольєра, і свої сцени, обговорює можливість постановок і чисто театральні подробиці. Серед його друзів в Одесі брат Олександра Пушкіна. Наприкінці березня Гоголь виїжджає з Одеси.

Вчитель:
А в 1852 р. письменник пішов з життя. Отже, з Україною пов’язане не тільки дитинство Гоголя, його юність, але й роки зрілості. З Україною пов’язана практично вся творчість
М. Гоголя.

Гоголь – явище унікальне для всього світу, а джерела його слід шукати передусім у поєднанні двох мовних культур і двох мовних стихій.
У листі до Олександри Смирнової від 24 грудня 1844 року із Франкфурта письменник зізнався: «Сам не знаю, яка в мене душа, хохлацька чи російська»…
Літературні критики й до цього часу дискутують по даній проблемі. Ми спробуємо зробити свої власні висновки.
До національних надбань якого народу належить творчість цього письменника. Спробуємо з’ясувати. Опрацюйте розданий Вам матеріал в парах. Дайте відповідь на запитання.

№1
Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі.
Геній письменника постав на українському грунті. І хоч би де був він, ніколи не втрачав духовних зв’язків зі своєю батьківщиною. Україна була для нього не лише місцем, де він народився, а і його мрією, джерелом натхнення, втіленням природного й вільного життя. Олесь Гончар у своєму щоденнику зазначив:
«Микола Гоголь - суто український тип генія зі всіма достоїнствами й слабостями».
З української культури Гоголь приніс у російську літературу особливу задушевність, чутливість, ліризм, міфо - поетичне бачення світу. Звичайно, то було велике щастя для письменника, що доля звела його з такими людьми, як Жуковський, Пушкін. Без Пушкіна та його друзів навряд чи творче зростання нашого земляка було б таким стрімким і так швидко та повно розкрився б його поетичний геній. Але вже Пушкін і його оточення розуміли, що без України не було б Гоголя. Вони підтримали його залюбленість в Україну і відчули, що в цьому його сила.
Гоголь завжди ніс у своїй душі велику любов до України, поетично оспівував її у своїх творах. Він – справжній, палкий патріот України. Відчуття батьківщини чітко проглядається у його «Вечорах на хуторі біля Диканьки», «Тарас Бульба» та багатьох інших творах які, увійшли у російський контекст. Гоголь сприймав російську дійсність з позиції того краю, де народився.
Зображуючи російську дійсність, Гоголь ніколи не втрачав українського бачення, яке сформувалося в нього в молоді роки.
Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М.Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить читача з мовою, якою говорять «поблизу Диканьки», навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування, їхні радощі і скорботи. І все це пройняте такою великою любов’ю, таким захопленням, таким замилуванням, що неможливо лишитися байдужим: «…Полдень блещет в тишине и зное, и голубой неизмеримый океан, сладострастным куполом нагнувшийся над землей, кажется, заснул, весь потонувши в неге. Обнимая и сжимая прекрасную в воздушных обиятьях своих».
Неможливо лишитися байдужим і до людей, про яких пише автор. Гоголь ніби збирає голоси своїх героїв і говорить разом з ними мовою, що схожа на пісню. І разом зі своїми героями створює чудову книгу, сповнену любові до людей, живих почуттів, яскравого світла і страшної темряви.

- В яких творах письменника проглядається відчуття батьківщини?
- Що Гоголь з української культури приніс у російську літературу?
- Яку оцінку творчості Гоголя дав Гончар?

№ 2
Гоголь і український фольклор.
Думи про Україну не залишають його.
Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до мови, відчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих літ.
У Ніжині він заводить книгу «Всякої всячини». В неї він записує слова, імена, прізвища. Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, готуватиме матеріали до українсько - російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого...» Як мені допомагають в історії пісні!..» «Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу».
Він звертається з листом до матері, в якому просить описати українські обряди, традиції, одяг... Все дуже допоможе письменнику в роботі над збірками оповідань «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород».
За свідченнями науковців, М.Гоголь не тільки знав багато пісень, збірок фольклористів того періоду, але й сам записував їх залишивши нам понад 1000 пісенних зразків.

- Розкажіть, що ви дізналися про вивчення письменником українського фольклору

Вчитель: Саме національна стихія, народні звичаї, традиції, історія та фольклор, серед яких велична постать Гоголя. Національний зміст мистецької спадщини є цілком очевидним.
Слід відзначити, що Гоголь був людиною надзвичайно доброю. Він прагнув завжди допомогти бідним. За його проханням влаштовувались безкоштовні обіди для селянських дітей. Письменник просив сестер постійно підгодовувати бідних дітей, старих людей не шкодуючи коштів. Крім того, сестри за його проханням, лікували хворих у Василівці, збирали лікарські рослини, сушили їх, заготовляли вдосталь. Потрібно відзначити, що Василівські селяни відносились до молодого «панича» з сердечною теплотою і подякою.

Мікрофон
- Чи вважаєте Ви М. Гоголя українським письменником? Доведіть.

Діти, ви маєте сформувати свій погляд на постать письменника. Самі знайти для себе відповідь «Чи дійсно Гоголь тільки російський письменник, а можливо і український?». А в цьому вам допоможуть книги, які ви можете прочитати.

(презентація книг про життєвий шлях письменника. Учні презентують книгу І.Нечитайла «Свіча пам’яті» )

5. Підбиття підсумків
- Яку тему вивчали?
- Про що дізналися?
Розв’яжіть кросворд.
1.Хто готував хлопчика до вступу в ліцей?
2. У яке місто письменник мріяв переїхати працювати?
3. Микола Васильович Гоголь народився в…
4.Де пройшли дитячі роки?
5.Одна із збірок письменника, в якій зображується життя українського народу.
6.Місто на Україні, де лікувався письменник.
7.Петербурзький товариш М.В.Гоголя.

5.Оцінювання учнів.
6. Домашнє завдання.
Прочитати І – ІІІ розділи повісті «Тарас Бульба»

Автор: 

В.М.Кошова, вчитель світової літератури Решетилівської гімназії імені І.Л.Олійника

Джерело: 

1. Бицько О.К.Створити підґрунтя для вивчення теми. Матеріали до вступного уроку за творчістю М.Гоголя // ж. «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» - №3 – 2004 – с.19 – 22
2. Венок Н.В.Гоголю. Гоголь и время / [Сост. Б. Н. Левин] – Х., Прапор – 1984 – 152с.
3. Гоголівські місця на Полтавщині. Фотоальбом / Упорядник і автор вступної статті М.О.Хоцький; Фото І.А.Гільбо – К. – Мистецтво, - 1984.- 96с.
4. Скобельська О. Міфотворець // ж. «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» - №9 – 2007 – с.57 – 60
5. Степаненко М.І. Літературні музеї Полтавщини, - Полтава: АСМІ, 2006, - 404с.
6. Сутула О., Тригуб І. Микола Васильович Гоголь і Україна // ж. «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» - №10 – 2007 – с.33 – 34
7. Матеріали Internet - ресурсів

1. Бицько О.К.Створити підґрунтя для вивчення теми. Матеріали до вступного уроку за творчістю М.Гоголя // ж. «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» - №3 – 2004 – с.19 – 22
2. Венок Н.В.Гоголю. Гоголь и время / [Сост. Б. Н. Левин] – Х., Прапор – 1984 – 152с.
3. Гоголівські місця на Полтавщині. Фотоальбом / Упорядник і автор вступної статті М.О.Хоцький; Фото І.А.Гільбо – К. – Мистецтво, - 1984.- 96с.
4. Скобельська О. Міфотворець // ж. «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» - №9 – 2007 – с.57 – 60
5. Степаненко М.І. Літературні музеї Полтавщини, - Полтава: АСМІ, 2006, - 404с.
6. Сутула О., Тригуб І. Микола Васильович Гоголь і Україна // ж. «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» - №10 – 2007 – с.33 – 34
7. Матеріали Internet - ресурсів

Голосування

Як Ви оцінюєте сучасні події в освіті?:

Останні коментарі