Мета:
- узагальнити й систематизувати знання учнів за даною темою,
- удосконалювати й корегувати уміння розпізнавати іменники у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль, правильно писати слова за вивченими орфограмами,
- розвивати логічне мислення, мовлення, творчість,
- формувати комунікативну компетентність, прищеплювати любов до рідного слова, повагу до народу, традицій.

Тип уроку: узагальнення матеріалу.
Хід уроку

І. Організаційний момент:

ІІ. Мотивація навчання школярів:

1. Слово вчителя.
Хочу розпочати урок з гри „Поле Чудес”. На нашому табло ви бачите слово з семи букв. Коли ви його відгадаєте, то ми з’ясуємо тему й мету нашого уроку.
- Це процес, що відбувається регулярно в установлений час на певному місці для продажу й закупівлі товару.

Я Р М А Р О К

2. Бесіда.
- А яка це частина мови?
- Чому ви так вважаєте?
- На які питання відповідають іменники?
- На що вказує це слово?
- Ми можемо визначити рід?
- А число?
- Відмінок?
- Відміну, групу? Це морфологічні ознаки іменника?

Виходить, що ми все можемо розповісти про іменник. Давайте спробуємо разом з’ясувати тему нашого уроку. Тема: розбір іменника як частини мови (морфологічний розбір іменника).
- А чому ми сьогодні про це говоритимемо?
- Навіщо?
- Щоб узагальнити вміння розпізнавати іменники, визначати їх морфологічні ознаки.

ІІІ. Сприйняття й закріплення навчального матеріалу:

1. Попереджувальне завдання.
- Учениця Катерина працювала зі словниками і з’ясовувала, досліджувала все про наше слово – ярмарок.

2. Демонстрація словників:
а) тлумачний словник української мови;
б) словник Даля;
в) тематичний словник.

3. А тепер я хочу вас запросити на ярмарок. А з яким ми туди настроєм вирушаємо? Ви маєте листочки, а ось деревце, будь ласка, „одягніть” деревце. Рефлексія (настрій).

4. Уривок з фільму „Сорочинський ярмарок” сучасна версія за мотивами Миколи Гоголя.

5. Вчитель коментує уривок.
- Починалося все з того, що людина оповіщала всіх про початок ярмарку, який розпочинався в кінці літа на початку вересня. В гарячу пору збирання врожаю, але всім так хотілося туди потрапити, їхали цілими родинами. Щоб щось продати, щось купити, на людей подивитися і себе показати, розважитися. Купити подарунки тим, хто не потрапив на свято ярмарку. Обирали подарунки тільки найкращі.
- Благословилося на світ. Виткнулося заспане сонце. Стьобнуло промінням по луках, по степах, по садках, по левадах.
І видко: аж до того лісу, куди око дістане, дорогою вози потяглися... і кіньми, і волами, коровами... з кучами сіна, соломи. А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, і порося верещить. І їдуть, їдуть, їдуть...

2. Діалог.
- Гей, дядьку, куди їдете?
- На ярмарку, куди ж іще!
- А звідки ви?
- З Ковалів.
- Та я не питаю, якого ви роду! Село ваше як зветься?
- Та я й кажу Ковалі!
- А самі ви хто будете?
- Коваль.
- Хе-хе. Щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля!
- Я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.

3. Робота біля дошки.
Записати речення. Пояснити правопис іменників. Як називаються ці іменники? Які ще іменники ми знаємо?
- географічні назви;
- державні посади;
- державні міжнародні свята;
- клички тварин;
- назви художніх творів;
- назви вулиць.

4. Записати речення. Пояснити вживання лапок.
Видатний російський письменник Микола Гоголь створив унікальний твір „Сорочинський ярмарок”.

- Поясніть вживання лапок.
-
Отже, ми повторили першу морфологічну ознаку – назви іменників: власні та загальні.

- Поринемо трішки в історію. Що ми знаємо про ярмарок – у нашому місті Харкові.

5. Робота у групах.
І група. З наявних предметів виберіть іменники І відміни.
1) Які іменники належать до І відміни?
2) Які групи є?
3) Назвати іменники, які належать (які обрали). Обов’язково свої іменники записати у зошит.

ІІ група. Обрати іменники ІІ відміни.
1) Які іменники належать?
2) Які групи є?
3) Назвати ці іменники (Можна визначити групу).

ІІІ група. Назвати іменники, які належать до ІІІ відміни. Особливості вживання, правопису в орудному відмінку.
1) Які іменники належать?
2) Назвати їх.
3) Н., подорож, ніч, совість, гордість, мати, любов.
О. Подорожжю, ніччю, совістю, гордістю, матір’ю, любов’ю.

IV група. Згадати особливості відмінювання іменників IV відміни, назвати їх.
1) Які іменники належать?
2) Як вони змінюються?
3) Особливості.
Теля – телята,
Козеня – козенята.
Отже, ми згадали ще одну морфологічну ознаку.

6. Бесіда.
Відміни, групи.
- Скільки відмін існує?
- Які відміни мають групи?
- Які іменники належать до твердої групи?
- Які іменники належать до м’якої групи?
- Якої відміни немає у російській мові?

- Тепер спробуємо згадати ще одну морфологічну ознаку – рід.
- Які існують роди?
- Які іменники належать до спільного роду? Приклади.
Отож, рід – середній, жіночій, чоловічій, спільні роди.

7. Ми з вами попрацювали? А тепер я хочу запросити вас трішки відпочити, розважитися.
- Який найвідоміший танок на Україні?
- Давайте затанцюємо:
Два прихлопи, три притопи.
На носок, на каблучок.
Руку вліво, руку вправо
Ми танцюєм гопачок.

8. Бесіда.
- Гопачок – яка частина мови? – Іменник.
- На що він вказує? – Предмет.
- На яке питання відповідає? – Що?
- Який рід? – Чоловічий.
- Відміна? – ІІ, тверда група.

Повертаємося до морфологічних ознак іменника.
- Число іменників (однина, множина).
- Які іменники належать тільки до однини?
1) Збірні іменники (дітвора, молодь, волосся, листя).
2) Іменники – назви речовин і матеріалів (скло, вода, мідь).
3) Назви почуттів: радість, гордість, дружба.
4) Назви дій, ознак: чекання, врода, сміливість.
5) Власні, географічні назви: Ігор, Меркурій, Чернігів, Харків.

- Які іменники вживаються лише у множині?
1) Назви парних предметів (брюки, сани).
2) Деякі збірні іменники (солодощі, дріжджі, меблі).
3) Назви станів, почуттів (лінощі, веселощі, пахощі).
4) Деякі географічні назви (Суми, Карпати).

Отже, іменники змінюються за числами (однина, множина, тільки однина, тільки множина).

9. Робота з реченнями.
У подальших реченнях визначити число іменників.
Ярмарок починається за воротами. Продається тут усе: корови, хустки, ножиці, щипці, окуляри, гвіздки, молотки, граблі, дріжджі, миски, горшки, вершки, молоко, масло.
- Усний синтаксичний розбір речення.
Ярмарок починається за воротами.
Отже, іменники можуть бути всіма членами речення.

10. Робота зі схемою. А тепер давайте поглянемо на схему розбору (таблиця).

11.Морфологічний розбір іменника (біля дошки).
Воротами – іменник, ознака предмету, питання що? (ворота), загальна, неістота, множина, орудний відмінок, обставина.
Ярмарок – іменник, ознака предмету, питання що? (ярмарок), загальна, неістота, однина, чоловічій рід, називний відмінок, ІІ відмінок, тверда група, підмет.

12.Порівняльний аналіз.
Пропоную порівняти з російською мовою, з’ясувати відмінності. Перекласти з російської мови українською.

Небо, зеленые и синие леса, люди, возы с горшками, мельницы – все опрокинулось. Стояло и ходило вверх ногами, не падая в голубую прекрасную бездну.

Небо, зелені та сині ліси, люди, вози з горщиками, млини – все перевернулося. (Речення записати). Стояло й ходило догори ногами, не падаючи в блакитну прекрасну безодню.
13. Розбір за схемою поданих іменників.
Небо – іменник, ознака предмету, що? небо, загальна, неістота, однина, середній рід, називний відмінок, ІІ відміна, тверда група, підмет.
Ліси – іменник, ознака предмету, що? ліс, загальна, неістота, множина, називний відмінок, ІІ відміна, тверда група, підмет.

Які відмінності?

14. Робота за варіантами.
- Учні працюють над розбором іменників:
І в. – граблі.
ІІ в. – молоко.
ІІІ в. – хустки.
IV в. – окуляри.

- Що ви знаєте про М. Гоголя? (Народився на Україні, добре знає українські традиції, найкраще описав український ярмарок).

IV. Підсумки.
Подорож завершилась, час повертатися. Тому не можемо повернутися без подарунків для близьких.

1. „Кошик з подарунками” (Закріплення).
1. Що таке іменник?
2. На яке запитання відповідає?
3. Що називають? Які назви бувають?
4. Скільки відмін мають?
5. Скільки груп?
6. Які іменники належать до І відміни?
7. Які іменники належать до мішаної групи?
8. Назвіть іменники спільного роду.
9. Яким членом виступають іменники?
10. Початкова форма іменника.
11. Які іменники пишуться з великої літери?
12. Якої відміни немає в російській мові?
13. Як визначити істоту/неістоту.
14. Які іменники належать до IV відміни?

2. Оцінювання.
Хто був кращим, той отримає оцінки (за кожну відповідь – цукерку).

3. А тепер повернемося додому і з’ясуємо, з яким настроєм повертаємося? (Дерево настрою).

V. Д/з Скласти міні-твір на тему: „Гуде ярмарок...”, використавши найбільше іменників. 5 іменників розібрати за схемою на стр. 78-79

Предмети: Українська мова

Класи: 6 клас