ГЕОГРАФІЯ
Урок №26 клас 8 Дата ____________
Урок-експедиція
Тема:Географічне положення Чернігівської області.
Геологічна будова, рельєф та корисні копалини.
Мета:
Знаннєвий компонент
Сформувати уяву учнів про особливості географічного положення Чернігівщини та своєї місцевості на карті України, Європи; геологічну будову, рельєф та корисні копалини.
Діяльнісний компонент
Розвивати навички роботи в групах із статистичними матеріалами та різними джерелами географічної інформації краєзнавчого значення.
Ціннісний компонент
Виховувати любов до рідної землі, бережливе ставлення до природи рідного краю.
Тип уроку:вивчення нового матеріалу.
Методи навчання:частково-пошуковий, дослідницький.
Обладнання: Фізичні карти України та Чернігівської області, Прилуцького району, словники-довідники геологічних термінів, маршрутні карти- завдання, ілюстративні матеріали.
Структура уроку:
1. Мотивація навчальної діяльності. Працює довідкове бюро.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Вивчення нового матеріалу
- робота в групах – працюють «маршрутні експедиції»;
- звіти про результати досліджень.
4. Підсумкове узагальнення.
5. Диференційоване домашнє завдання.
Очікувані результати:
Учні зможуть:
- давати оцінку географічного положення Чернігівської області та свого села;
- називати крайні точки та сусідське оточення області, району та села;
- розміри території області, району, села;
- аналізувати відповідність геологічної будови та рельєфу в межах області;
- називати басейни та родовища корисних копалин в межах області;
- робити висновки про значення Чернігівщини у природно-ресурсному потенціалі України.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель:
В світі є краї багаті,Де спинався ти на ноги,
Та дорожчий той, де вхатіІ куди тебе дороги
Слухав ти пісні матусіЗнов ведуть, немов до Риму
Де живуть твої всі друзі,Де душа твоя незримо
Вже давно перебуває, бо країв кращих немає……
Безумовно, ви здогадалися, нашу роботу ми присвятимо вивченню своєї рідної Чернігівщини – «лісо-степової перлини» України, тих куточків планети, де все надзвичайно знайоме, рідне і близьке кожному з нас. Ми оглянемося довкола і ще раз переконаємося, що рідна домівка, вулиця, село, район – це те, без чого не існує Батьківщина.
А щоб краще зрозуміти значення свого краю, звернемося до його історії.
Історична довідка:
Черні́гів (пол. Czernihów, рос. Чернигов, біл. Чарні́гаў) — місто на півночі України — обласний центр Чернігівської області. Впродовж своєї історії він був одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців.
Місто славиться своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацькогоЧернігівського полку.
Перші сліди людності на території Чернігівщини належать до середнього палеоліту (село. Чулатів біля Новгорода-Сіверського); їх більше з доби пізнього палеоліту (стоянки над Десною — Пушкарівська і Мізинська, в Новгороді-Сіверському і в Журавці над р. Удаєм), з трипільської культури, скифської доби й юхнівської культури.
В 1932 році утворено Чернігівську область.
Зараз Чернігівщина межує на південному заході вздовж Дніпра з Київщиноюі Київським Поліссям, на північному заході — з Білоруссю, на півночі — з Брянщиною, на північному сході — зі Слобожанщиною, а на півдні — з Полтавщиною. На півдні чернігівські землі охоплюють смугу лісостепу до 50 км ширини від лінії Бобровиця — Ніжин — Бахмач — Кролевець — Глухів.
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Герб Чернігівщини Прапор Чернігівщини
Чернігівська область
Утворена 15 жовтня 1932 року
Площа - 31,9 тис.кв. км, 5,3% території України, 3 місце серед її областей
Адміністративний центр - м. Чернігів
Територія - 71,3 кв. км
Населення міста – 297,8 тис.жителів
Кількість адміністративних районів - 22
Міст - 16, у тому числі міст обласного підпорядкування – 3 (м. Славутич підпорядковане Київській області)
Найбільші міста області: Чернігів, Ніжин, Прилуки, Бахмач, Носівка, Городня, Новгород-Сіверський
Селищ міського типу - 29
Сільських поселень - 1 486
Кількість населення - 1 115,5 тис.жителів (на 1.08.09 р.)
Густота населення - 35 жителів на 1 кв. км
Міське: 692,8 тис.жителів
Сільське: 422,7 тис.жителів
Національний склад: українці - 93,5%, росіяни – 5,0%, білоруси – 0,6%
ІІ. Актуалізація опорних знань
Для того, щоб дізнатися якнайбільше про Чернігівську область, згадаємо вже знайомий вам матеріал, який і допоможе нам в роботі.
- За яким планом оцінюють географічне положення певної території?
- Що таке «географічні координати»? В яких широтах та довготах простягається Україна?
- Скільки геологічних ер та періодів пройшла у своєму розвитку Земля? Які сліди цього розвитку залишилися в північній частині України?
- Що таке «рельєф»? Які типи рельєфу переважають в північній частині України?
- Як класифікують корисні копалини за способом утворення та за господарським використанням?
А тепер ці знання використаємо для оцінки географічного положення, особливостей геологічної будови, рельєфу та корисних копалин нашої області.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Вивчення будь-якої території найдостовірніше, якщо його проводять безпосередньо на місцевості. Ми матимемо таку можливість при вивченні свого рідного села. А познайомитися з усією областю ми спробуємо відправившись сьогодні у заочну експедицію. І, оскільки, ми спробуємо одночасно досліджувати всю територію, то створимо в класі 4 групи. Кожна отримає маршрутний лист-завдання. Через 10 хвилин ви проінформуєте інші групи про результати ваших досліджень.
Розпочнемо ж нашу експедицію спільним засіданням груп, на якому ми маємо визначити особливості географічного положення області.
I- експедиція дослідить географічне положення
Маршрутний лист №1
1. Визначіть положення Чернігівської області та свого села на карті Європи та України.
2. Знайдіть на карті та запишіть крайні точки області.
3. Яку протяжність має область з заходу на схід, з півночі на південь. Якою є ця відстань від нашого населеного пункту?
4. З якими областями межує Чернігівщина? З якими районами межує наш район?
5. Оцініть положення області щодо водних об‘єктів.
6. Зробіть висновок про значення географічного положення області, району та свого села.
(Учні працюють з картами України та Чернігівської області, Прилуцького району.Відповідають на питання, які записані на першому маршрутному листі та наносять крайні точки, сусідні області на картосхемі Чернігівської області)
Очікувана інформація:
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ
Географічне розташування
Територія 31 865 км². Чернігівщина за площею посідає третє місце серед інших областей України.
Чернігівська область розташованау північно-східній частині в середній течії Дніпра та басейні Дніпра. Із пн. на пд. - її територія простягається майже на 220 км, а їз зх. на сх. – на 180 км. На пн.-зх. вона межує з Гомельською обл. республіки Білорусь (довжина кордону-195 км), на пн. – з Брянською обл. Росії (кордон –близько 200 км), на сх. – Сумська обл. (345 км), на пд. – з Полтавською обл. (96 км), на пд.- зх. та зх.- з Київською (265 км) областями України.
Географічні координати крайніх точок Чернігівської області:
Північ - 52 град. 22 хв. 45 сек. пн.широти
Південь - 50 град. 04 хв. 50 сек. пн.широти
Захід - 30 град. 30 хв. 00 сек. сх. довготи
Схід - 33 град. 30 хв. 00 сек. сх. довготи
Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай.Повністю судноплавна в межах обл.- є Десна, що дає можливість підтримувати зв’язки по лінії Дніпро- Десна.
Прилуцький район
Район розташований на півдні Чернігівської області. Межує з Бобровицьким, Ніжинським, Ічнянським, Варвинським, Срібнянським районами Чернігівської області, Пирятинським районом Полтавської області, Згурівським, Яготинськимрайонами Київської області.
Район розташований у Придніпровській низовині, в зоні лісостепу. Ліси — дуб, береза, граб, липа — займають 16,8 тис.га. Основна ріка — Удай.
с. Замістя
село Замістя
Країна
Україна
Область
Чернігівська область
Район/міськрада
Прилуцький район
Основні дані
Засноване 1619
Населення
1021
Площа 1,543 км²
Густота населення 661,7 осіб/км²
Географічні дані
Географічні координати
50°36′42″ пн. ш.32°25′24″ сх. д.Координати: 50°36′42″ пн. ш. 32°25′24″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 132 м
Водойми
Удай
С. Замістя Прилуцького р-ну
IІ- експедиціядослідитьособливості геологічної будови.
Маршрутний лист №2
1. Робота з картами атласу.
Загеологічною картою визначіть:
- які тектонічні структури лежать в основі території Чернігівської області;
- породи якого віку найпоширеніші на території області;
- які породи приурочені до основних тектонічних структур.
2. Перегляньте фотографії відслонень. Проаналізуйте характер їх залягання. Як пояснити таку будову?
3. Що ви спостерігали у відслоненнях та піщаному кар‘єрі на території нашого села?
4. Використайте джерела додаткової інформації та підготуйте дані про потужність осадкових відкладів. Поясніть геологічні терміни: «денудаційна поверхня», «процеси вивітрювання» ,«лесові породи»,«алювій».
5.Зробіть висновок про унакальність та господарське значення геологічних відкладів.
Очікувана інформація:
Перші сліди людності на території Чернігівщини належать до середнього палеоліту (село. Чулатів біля Новгорода-Сіверського); їх більше з доби пізнього палеоліту (стоянки над Десною — Пушкарівська і Мізинська, в Новгороді-Сіверському і в Журавці над р. Удаєм), з трипільської культури, скифської доби й юхнівської культури.
Територія Чернігівщини розташована в межах двох тектонічних структур Дніпровсько –Донецької западини (пн -зх.,центр і пд. області.) та Воронежського кристалічного масиву. Тут розташовані різні за віком гірські породи. Дніпровсько-Донецька западина заповнена переважно осадовими породами відкладами девону, карбону, пермі, тріасу,юри, крейди, палеогену та неогену. Найпотужнішими з них є шари порід, які утворилися в девоні та карбоні. Це базальти , туфи та нафтогазоносні горизонти. Пермські – глина, вапняки, доломіти, гіпси. Серед Воронежського масиву- мергелі , крейда, вапняки, піски.
Значне місце серед андропогенних відкладів Чернігівщини займають лесові породи, на яких сформувалися різні типи сучасних грунтів.
III- експедиція дослідить особливості рельєфу
Маршрутний лист №3
1. Робота з атласами:
- визначіть положення області щодо великих одиниць рельєфу;
- оцініть абсолютні висоти в різних частинах області, знайдіть точку з максимальною та мінімальною висотами;
- чим пояснити наявність балкового рельєфу, покажіть його на карті;
- чи спостерігається вплив річок на формування рельєфу області.
2. Перегляньте фотографії різних куточків Чернігівщини. Що ви можете сказати про особливості рельєфу?
3. Які особливі риси має рельєф Пирлуцького району та нашого села?
4. Поясніть географічні терміни: «абсолютна висота» ,«відносна висота»,
«карстові форми рельєфу» , «акумуляція».
5.Зробіть висновок про особливості та значення рельєфу Чернігівщини, свого району та села.
Очікувані результати
Рельєф Чернігівської області тісно пов’язаний з тектонічними структурами, геологічною будовою . Головні геоморфологічні одиниці в межах області відповідають тектонічним: Придніпровська низовина, яка маєзагальний напрям простягання з пн.- зх. на пд.- сх., співпадає з Дніпровсько- Донецькою западиною; Придеснянське плато приурочене до пд.-зх схилу Воронежського масиву; пн. крило Полтавської рівнини знаходиться в межах Дніпровсько – донецької западини.
Поверхня області- низовинна, плоска, подекуди хвиляста рівнина з загальним нахилом на пд.-зх. Переважаючі абсолютні висоти- 150 м – 170м ., відносні- коливаються в межах 20-80 м. Максимальна висота-222м – знаходиться у «трикутнику» сіл Березова Гать, Бугринівка, Стахорщина (Новгород- Сіверського р-ну.)
В межах обл.. переважають денудаційні форми рельєфу. На Чернігівщині поширені річкові долини, яри , ерозійні останці. Часто зустрічаються моренні пасма й вали . Незначне поширення мають дюни й гряди, що винекли під дією вітру. В межах Новгород-Сіверського Полісся формуються –карстові форми рельєфу (ЛІЙКИ,БЛЮДЦЯ, КАРИ.)
Людина також наклала відбиток на зовнішній вигляд поверхні області. Серед антропогенних форм рельєфу зустрічається –кар’єри, відвали, прируслові дамби.
ІV- експедиція дослідить мінерально-сировинну базу
Маршрутний лист № 4
1. Робота з атласами:
- які види корисних копалин поширені по території Чернігівщини;
- в якій частині переважають осадкові, які, чому;
- де розміщені рудні, які, чому;
- родовища яких корисних копалин розробляються в нашому районі.
2. Проаналізуйте таблицю «Мінерально-сировинна база Чернігівщини». Визначіть кількість родовищ по окремих видах корисних копалин, що розробляються на сьогоднішній день, їх балансові запаси та об‘єми видобутку.
3 Уточніть місце нашого району у загальному видобутку мінеральної сировини.
4 Поясніть терміни: «консервування родовиш», «стратегічна сировина»,
«експорт», «перспективні родовища»
Очікувана інформація:
Чернігівська обл.. належить до областей з потужною мінерально-сировинною базою. Разом з тим , для надр Чернігівщини притаманна відносна різноманітність корисних копалин.
Паливно-енергетичні ресурси представлені торфом, нафтою, газом. За запасами торфу , які оцінюються в 250 млрд.т область займає 3-є місце в країні. Поклади цієї сировини зосереджені в пн.. районах( Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Городнянський та наш Прилуцький район.Найбільшими родовищами є Замглайське, Корюківське, Гнилушське та Удай Північно-Західний.
Рдовища нафти й газу пов’язане з Дніпровсьо –Донецькою нафтогазоносною провінцією. Найбільший вклад у видобуток нафи внесли-Гнідинцівське і Леляківське родовища (понад 80 відсотків), які розташовані на пд.. області.
Запаси природного газу оцінюються в 10 млрд. м.кб, що складає 1 відсоток українських запасів. Найбільші- Богданівське та Мільківське.
В надрах обл.. є вугілля, загальні запаси якихстановлять близько 100млн. т, але через значну глибину (1000км ) його видобуток не ведеться.
Чернігівщина бідна на руди металів. Відомі невеликі запаси алюмінієвих руд в межиріччі Десни та Снову , які на сьогодні промислового значення не мають. Великі запаси природних будівельних матеріалів (крейда, цементна сировина, піски.) Великі запаси калійної та кам’яної солі.
На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту, унікального за своїми властивостями та сферами застосування, поширені джерела мінеральних вод.
(Після виконання поставлених завдань члени експедицій звітуються про результати досліджень. Інші учні заповнюють почуті дані у свої картки)
ІV. Підсумкове узагальнення.Оцінювання.
Перегляньте ще раз виконані вами завдання.
--- Скажіть: чи можемо ми сьогодні з гордістю запевнити, що зручне розташування та природні ресурси – це та основа для Чернігівщини, яка сприятиме швидкому піднесенню її економічного процвітання? Доведіть свою думку.
V. Домашнє завдання.
- Підготувати повідомлення за заповненими на уроці схемами.
- Відшукати в матеріалах інформацію, що доповнить вивчену на уроці тему.
- Систематизувати у вигляді опорної схеми матеріали про положення, рельєф та корисні копалини свого села.