Виховний захід
до Дня Українського козацтва
«Ми –нащадки козаків»
Мета: ознайомити учнів із героїчним минулим України, зокрема- періодом козаччини; розвивати творчі та інтелектуальні здібності вихованців, а також спритність ,кмітливість, винахідливість; виховувати в дітей почуття гордості за історію своєї Вітчизни та її героїв, почуття колективізму, товариськості, добродушності.
Обладнання:запис « Козацького маршу, пісня «Засвіт встали козаченьки», прапор України,жовто-блакитні кульки, Гімн України
Хід заходу
Вихід під «Козацький марш»
Гетьман: Рій! На місці стій! Рій…
Козаки: імені Богдана Хмельницького!
Гетьман: Наш девіз!
Козаки: Слава навіки буде з тобою,
Вольності, отче, Богдане-герою!
Козак1.Увсьому світі кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона єдина-
Це наша славна Україна!
Козачка:Не забувай Шевченка слів
Про горду славу козаків.
Не забувай, що ти дитина
Землі, що зветься Україна.
Козак 2:Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна,
Козацька моя Україна
Хлібів золотих сторона.
Козачка: Негодами лютими бита
Віками ти йшла до мети,
Тобі в небі зорею світити
І волю, і долю знайти.
Гетьман: Сьогодні ми помандруємо в далеке минуле нашого краю, У часи ,коли жили славні українські козаки. То ж згадаймо про козаків, які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали, на чайках по Дніпру гуляли.
Козак1(звертається до козака)Між козаками ти був?
Козак2: Козацьку кашу їв?
Козак3:Козацькі звичаї знаєш?
Гетьман:Ідіть усі на козацьке коло.(звучить уривок маршу)
Що говорить вам козак
Це крилате й горде слово!
Чом весь час буває так ,
Що стає світліш від нього?
Козак1:Козаки-це вільні люди!
Козаки- безстрашні люди!
Козаки –борці за волю,
За народу щасливу долю!
Козак2:Козак- чесна, смілива людина,
Найдорожча йому- Батьківщина!
Козак 3 :Козак- слабкому захисник,
Цінити побратимство звик.
Козачка:Козак- усім народам друг
І лицарський у нього дух!
Козак4:Козак- це той, хто за свободу,
Хто прагне волі всім народам!
Козачка:Козак українську любить мову,
Він завжди здержить своє слово!
Усі:Щоб козацькому роду не було переводу,
Присягаєм на вірність Вітчизні й народу!
(діалог між гетьманом та козаками)
Гетьман: А як називається острів за порогами на Дніпрі?
Козак:Хортиця!
Гетьман:На цьому острові козаки збудували….?
Козак:Фортецю!
Гетьман:Ця фортеця дістала назву….?
Усі:Запорозька Січ!
Гетьман(вказує на шаблю)А хто скаже,що то є для мене?
Козак:Шабля- рідна мати козака,почесна лицарська зброя.
Гетьман:А хто із вас найсміливіший і може позмагатись у бою?
Козаки:Я!Я!Я!
(Виконують танець «Гопак із шаблями»)
Гетьман:Запорожці- силачі .Чия рука найсильніша?
(Відбувається змагання рук)
Гетьман:Терпи, козаче, отаманом будеш!(слова підтримки)
А хто серед вас влучніший, хто зможе закинути шапку на шаблю?
(Звучить музика, козаки змагаються на влучність)
Гетьман:Піч- річ бабська,а шабля –козацька(слова підтримки)
Так ,ви довели, що козаки-мужні, сильні, сміливі лицарі. Та якими б вони не були сміливими, мудрими,їм заборонялося привозити на Січ жінок.
Козак1:У кожного козака була мати,сестра, кохана, дружина з дітьми.
Козак2:Вони вели господарство, виховували синів і проводжали їх на Січ, услід за батьками.
(Інсценування пісні «Засвіт встали козаченьки»)
Козак:Звичай заборони появи жінки на Січі був викликаний глибокою повагою до неї.
Гетьман: Дружина ,мати були в українській родині Берегинею домашнього затишку. Вони виховували вдома дітей. То ж їм завдання- запеленати ляльку.
(Козачка пеленає ляльку й співає колискову)
Мій синочок маленький,
В нього чубчик біленький,
Гарний буде козачок.
Цілий вечір находив,
Малі ніжки натрудив:
І коника свого мив,
Малі ручки натомив,
Уже чисті ручки й личко,
І надходить темна нічка.
Нічка пахне м’ятою,
Сон іде під хатою.
Мама чубчик розчесала
І дитя заколисала.
Підросте за нічку
Козак невеличкий.
(Виходить на середину зали з маленьким синочком- козачком)
Козачок: Українець я маленький,
Україна- край рідненький!
Вірний син я свого роду,
Українського народу!
Я вірю в твоє майбуття, Україно!
У луки,степи, золотаві поля.
У долю людську, в українську родину!
Хай славиться щастям козацька земля!
(Усі стають у центрі зали .Тихо звучить музика)
Козачка:Усі ми любимо рідну землю, матір –Україну,яку так гаряче захищали козаки, боролись за її свободу та незалежність.
Козак: Ми любимо нашу Україну,благословенну козаками!
Козачка:Рідна земля,
Ріднокрай мій зелений,
Пісня в шелесті трав,
Промінь сонця в росі.
Ти нам щиро даєш,
Україно, натхнення,
Ти до сонця ведеш
Всіх своїх козачат.
Козак:Кров козацька у нас,
Запорозька в нас вдача,
Найдорожча з усіх
Україна для нас!
Єднаймося ж ,браття, у дружну родину,
Щоб разом розправити вольнії крила,
Щоб в злагоді жити і батьку, і сину,
Піднявши до світла щастя вітрила!
(Маленький козачок забирає в гетьмана булаву й стає перед роєм)
Козачок: Рій! Шикуйсь! Струнко!
Рій, ліворуч! За мною кроком руш!(звучить «Козацький марш»)