Користувацький вхід

До уроків основ здоров'я. „Поради” Неслухнясі

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Віршики з циклу "Поради Неслухнясі" - можна використовувати в якості дидактичних матеріалів до уроків у 5-7 класах.

Завдання І варіанту – вибрати ситуації, небезпечні для Неслухнясі,
ІІ варіанту – для оточуючих.

„Поради” Неслухнясі

Як закінчились уроки,
Щоб додому без мороки
Ти доїхать швидше міг,
На зупинку мчи з всіх ніг.
До узбіччя стань поближче,
Щоб в автобус вскочить швидше.
Вільних місць уже немає?
Не зважай, ти ж поспішаєш!
Що, в салон забратись важко?
Ну а лікті тобі нащо?
По проходу проштовхайся,
Не за поручень тримайся,
А у двері обіпрись
Чи за чийсь рукав вхопись.
Ще далеко твій будинок?
Маєш час на відпочинок:
З’їж морозиво, бо тане,
Потім гаманець дістань-но,
Треба ж здачу полічити!
Потім слід вікно відкрити.
Висунь писочок в вікно:
Це ж цікаво, як в кіно!
Що, уже твоя зупинка?
Зачекайте ще хвилинку!
Порозштовхуй-но людей,
Щоб устигнуть до дверей.

Тільки-но прийшов зі школи –
Поспішаю вже до столу,
Бо зі школи довгий шлях ,
300 метрів, просто жах!
Щоби скоротить дорогу
Взяли з другом по хот-догу.
Ми їх на ходу жували,
«Пепсі-колу» попивали.
Та бурчить у животі…
Знаю – вдома на плиті
Плов лишився від сніданку
(готувала мама зранку,
Й наказала: «Пам’ятай,
В холодильник заховай!»).
Та підвів мене будильник,
Де ж згадать про холодильник!
Поки гріється обід
Хоч чайку напитись слід,
Ще й халвою закусити.
Зразу ж телика включити,
Бо дивитись бойовик
Я з тарілочкою звик.
Зникла їжа із тарілки,
Я й не зчувсь, як схрумав стільки!
Любі друзі, поясніть,
Чом мене живіт болить?

В червні сонце буде гріти,
Тож до лісу слід ходити.
Отже, шорти одягай
І до лісу вирушай.
Треба їжі взять торбину,
Та не сала й цибулину,
А побільше ковбаси, чіпси й колу теж неси,
Ще – тепличний огірочок,
З кремом тортика шматочок.
Та коли зайдеш до лісу –
Не мостися на узліссі,
Там, де місце для багаття
Нецікаво вже сідати.
Ось далеко від села
В кущах стежка пролягла.
Це не паркова алея,
Бо гілки висять над нею,
А по стежці, як рядочки, простягнулися слідочки.
Ось – великі, ось – маленькі…
Глянь-но! Порося рябеньке!
Так погладити кортить!
А чого ж воно кричить?
Стало щось в кущах тріщати…
Ой! Негайно слід тікати!

Автор: 

Олена Десятник

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі