Мамо!
Матусе, рідна нене моя!
Пробач мені твою печаль,
Твого покликання гіркого:
Тримати в серці біль та жаль.
У день смиренно посміхалась,
А в ніч від сліз душа здригалась.
Пробач мені ті сльози, мамо,
Пробач, що постаріла рано.
Голубка сивая моя,
Ти моє небо і земля.
Пробач мої сліпії очі,
Пробач мені безсонні ночі.
Тобі я хочу посміхнутись,
До тебе серцем пригорнутись.
Чому приходить пізно тяма,
Що найдорожча в світі- мама.
Ти чуєш, мамо, я кажу:
Тебе я більш за все люблю!