В античні часи частина мови ім’я означала не тільки іменник, а й прикметник та числівник – об’єднувала ту групу частин мови , яку ми називаємо іменними частинами.
Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав О.Партицький. Проте й після цього деякі граматики й далі називали іменник сущником. Навіть правопис 1926 року іменник назвав речівником.