У статті встановлено, що осмислюючи і опираючись на
надбання історії світового педагогічного процесу, Василь Сухомлинський
розглядав дитинство як унікальну категорію, а сенс виховання вбачав у
прагненні до досконалості і самореалізації особистості. Маючи великий
практичний досвід роботи, тривалий час працюючи директором школи,
Павлиський вчений сформував свої філософські погляди на дитинство, які
полягали в тому, що дитинство є багатовимірною системою, навколо якої
повинен будуватися навчально-виховний процес.
Ключові слова: дитина, дитинство, Василь Сухомлинський, Павлиська
школа.