Користувацький вхід

Вплив порушення світлового режиму на метаболізм, ожиріння та діабет

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.



Світло є одним із найважливіших факторів навколишнього середовища, який впливає на життєдіяльність живих організмів та функціонування організму людини. Воно бере участь у регуляції багатьох фізіологічних процесів, зокрема циркадних ритмів, гормональної активності, психоемоційного стану, обміну речовин та ін. Доведено, що дія світла суттєво позначається на здоров'ї людини. Як наслідок, вчені все частіше досліджують його потенційні переваги та недоліки (Li et al., 2024).
Залежно від джерела походження світло поділяють на природне та штучне. Природне світло створюється сонячним випромінюванням і є основним джерелом освітлення для живих організмів у природних умовах. Штучне світло створюється людиною за допомогою різних технічних засобів, зокрема ламп розжарювання, люмінесцентних ламп, LED-освітлення та електронних пристроїв (Osibona et al., 2021). Природне та штучне освітлення відрізняються не лише за походженням, але й за інтенсивністю, спектральним складом та впливом на організм людини. Природне сонячне світло містить повний спектр електромагнітного випромінювання та є важливим фактором підтримання нормальних біологічних ритмів людини (Wong & Bahmani, 2022).
Протягом еволюції людина була адаптована до природної зміни дня і ночі, тому природне світло відіграє важливу роль у підтриманні нормального функціонування організму. Денне світло впливає на циркадні ритми, регулює цикли сну та неспання, а також позитивно впливає на фізіологічні та психоемоційні процеси, працездатність та загальний стан людини. Особливе значення природного освітлення пов’язують із підтриманням біологічного годинника організму та нормалізацією фізіологічних процесів. Ключовим компонентом цього процесу є синє світло, яке присутнє всюди в нашому середовищі та випромінюється переважно сонцем (Cougnard-Gregoire, 2023). У сучасному світі характер впливу світла на людину суттєво змінився через активне використання штучного освітлення та електронних пристроїв. Значну частину часу люди проводять під впливом LED-освітлення, екранів смартфонів, комп’ютерів та інших джерел штучного світла, особливо у вечірній та нічний час. Але особливу увагу в сучасних дослідженнях приділяють синьому світлу, яке є частиною видимого спектра та випромінюється як природними, так і штучними джерелами світла (NCBI MeSH). За даними сучасних досліджень, надмірний вплив штучного освітлення може негативно впливати на стан здоров’я людини, оскільки неналежне освітлення (особливо від штучних джерел синього світла ввечері або вночі) може призвести до шкідливого впливу на здоров'я (Cougnard-Gregoire, 2023).
Тому останніми роками все більше досліджень присвячено вивченню впливу порушення світлового режиму на розвиток різних захворювань та функціональних порушень. Порушення циркадних ритмів та недостатня тривалість сну можуть бути пов’язані з розвитком ожиріння, метаболічних порушень, погіршенням репродуктивного здоров’я, зниженням якості сперми у чоловіків, а також зі збільшенням поширення короткозорості серед дітей та молоді.
Актуальність дослідження. У сучасних умовах людина значну частину часу перебуває під впливом штучного освітлення та електронних пристроїв, що супроводжується порушенням природного світлового режиму. Надмірний вплив світла у вечірній та нічний час може негативно впливати на циркадні ритми, якість сну, метаболічні процеси, функціонування органу зору та репродуктивне здоров’я. Зростання поширеності ожиріння, порушень сну, короткозорості та репродуктивних розладів обумовлює необхідність дослідження впливу світлового середовища на організм людини та пошуку ефективних профілактичних заходів.
Метою статті є узагальнення сучасних наукових даних щодо впливу природного та штучного світла на фізіологічні процеси організму людини, включаючи регуляцію циркадних ритмів, метаболізм, функціонування органу зору та репродуктивне здоров’я чоловіків та жінок.
Ожиріння стало глобальною кризою громадського здоров'я, яка наразі впливає на 2,5 мільярда людей і демонструє швидко зростаючу траєкторію (Bluher, 2019). Цей стан значно посилює тягар хронічних захворювань, причому лише у 2021 році понад 3,7 мільйона смертей були пов'язані з метаболічними порушеннями, пов'язаними з ІМТ (Xie et al., 2025). Виявлення факторів ризику ожиріння та впровадження профілактичних та інтервенційних стратегій є важливими для вирішення цієї проблеми. Хоча генетична схильність та нездоровий спосіб життя є основними факторами (Park et al., 2019), у контексті урбанізації зростає увага до факторів навколишнього середовища. У зв'язку з цим штучне освітлення вночі може являти собою критичний новий фактор екологічного ризику ожиріння (Muscogiuri et al., 2022).
Штучне освітлення вночі пов'язують з погіршенням здоров'я, включаючи ожиріння та діабет (Bluher, 2019). Перехресні дослідження продемонстрували вищу поширеність ожиріння у осіб з нічним штучним освітленням (НШО) у спальні під час сну, що вимірювалося об'єктивно та суб'єктивно (Cho et al., 2015). У великому проспективному дослідженні жінок середнього віку, за якими спостерігали понад 5 років, самостійно повідомлені НШО під час сну були значно пов'язані з підвищеним ризиком збільшення ваги та розвитку ожиріння (Park et al., 2019). Наприклад, у японців старшого віку, за якими спостерігали протягом 21 місяця, вечірній або нічний вплив світла був пов'язаний з подальшим збільшенням ожиріння (Muscogiuri et al., 2022). Крім того, річні рівні НШО на відкритому повітрі, оцінені за супутниковими даними, були пов'язані з вищим ризиком ішемічної хвороби серця у людей старшого віку в Гонконзі протягом 11 років спостереження (Sun et al., 2021).
Приблизно 83% населення світу зараз живе в умовах штучного освітлення (Sun et al., 2021). Нормалізація роботи в нічні зміни та збільшення використання цифрових пристроїв значно подовжили вплив штучного освітлення на людину, що призводить до порушень циркадного ритму (McFadden et al., 2014). Саме такі порушення можуть сприяти ожирінню, пригнічуючи секрецію мелатоніну та негативно впливаючи на метаболічні процеси, включаючи метаболізм ліпідів та чутливість до інсуліну, тим самим порушуючи гомеостатичну регуляцію енергетичного балансу (Lei et al., 2024). Докази, що підтверджують зв'язок між впливом нічного світла та збільшенням ваги, включають дослідження на тваринах, які показали 13% збільшення ваги та порушення толерантності до глюкози у мишей, які хронічно зазнавали впливу низького рівня світла (5 лк) порівняно з контрольною групою. Незважаючи на зростаючу обізнаність про загрозу нічного світла для здоров'я, конкретні механізми, за допомогою яких воно впливає на метаболічні захворювання, такі як ожиріння, залишаються нез'ясованими.
Попередні дослідження підтверджують зв’язок між впливом штучного світла вночі та підвищеним ризиком ожиріння й метаболічних порушень. Водночас результати окремих досліджень відрізнялися залежно від характеристик досліджуваних груп, віку та географічного регіону.
Сучасний метааналіз синтезує результати 13 високоякісних обсерваційних досліджень по всьому світу, які охопили загалом 867 647 учасників. У більшості з них використовувалися методи супутникового дистанційного зондування для об'єктивної кількісної оцінки рівнів нічного освітлення.
Узагальнені дані досліджень, які вивчали зв'язок між впливом світла вночі та ризиком ожиріння, показали, що порівняно з групами з найнижчим рівнем опромінення, учасники груп з найвищим рівнем опромінення демонстрували значно підвищений ризик ожиріння. Усі дослідження визначали надмірну вагу за допомогою ІМТ (≥ 30 кг/м²) та містили достатньо даних.
Окрім накопичення надмірної маси тіла, штучне світло вночі як поширена форма світлового забруднення все частіше розглядається як тригер інших важких метаболічних порушень. Зокрема, цукровий діабет також став однією з найшвидше зростаючих глобальних надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я у 21 столітті. За оцінками Міжнародної федерації діабету (IDF), понад 588,7 мільйона дорослих віком від 20 до 79 років жили з діабетом, а це означає, що кожен дев'ятий дорослий зараз живе з цим захворюванням. Як основний тип діабету, цукровий діабет 2 типу (ЦД2) вражає людей на різних етапах життя (Wang et al., 2023). Зростаюча кількість досліджень вказує на вплив факторів ризику навколишнього середовища на розвиток ЦД2. Серед них штучне світло вночі, поширена форма світлового забруднення, яка отримує все більшу увагу в галузі охорони навколишнього середовища, такої як ожиріння та метаболічні захворювання (Cao et al., 2023).
Протягом еволюції людини циркадні ритми є важливими факторами ризику для підтримки гомеостатичного балансу (Regmi et al., 2024). Через тривале використання штучного світла вночі (ШСВ), такого як зовнішнє/приміщене освітлення, мобільний телефон, телевізор, комп'ютери тощо, населення піддається надмірному впливу, що призводить до збільшення фотоперіоду та порушення циркадного ритму (Fonken et al., 2013). Експерименти на моделях мишей підтверджують цей деструктивний вплив: після чотирьох тижнів перебування під дією нічного світла у тварин чітко фіксувалося порушення толерантності до глюкози. Епідеміологічні дослідження також підкреслили зв'язок між ШСВ на відкритому повітрі та розвитком діабету. Зокрема, масштабне китайське дослідження спостереження за неінфекційними захворюваннями показало, що вища інтенсивність зовнішнього нічного освітлення напряму збільшує поширеність цукрового діабету в популяції (Zheng et al., 2023). Анатогічно і в Японії, де дослідження показало, що вплив ШСВ збільшує ризик захворювання на діабет у людей похилого віку. Цікаво, що попередні дослідження зосереджувалися на несприятливих наслідках впливу штучного світла у міських районах, оскільки його вплив часто в першу чергу визнавався міською проблемою (Falchi et al., 2019). Однак майже 46% населення світу проживає в неміських районах, а сільські райони становлять 40% від загального обсягу викидів штучного світла. Тим не менш, мало досліджень вивчали специфічний вплив освітлення на сільських жителів, хоча рівні світлового навантаження на периферії стрімко зростають із розвитком інфраструктури (Liu et al., 2026).
Штучне світло вночі все частіше визнається немедичним детермінантом здоров'я (Gutierrez-Perez et al., 2023), що відображає зростаючий вплив світлового забруднення. За останні 25 років антропогенні джерела світла сприяли збільшенню нічного опромінення на 49% (De Sánchez et al., 2023), що робить ШСВ кючовим фактором ризику для здоров'я в міських екосистемах (Russart et al., 2018).
Попередні дослідження виявили зв'язок між штучним світлом вночі та ризиками для здоров'я, такими як ожиріння, проте кожне дослідження має суттєві обмеження. Наприклад, новаторське дослідження Лай та ін. (Lai KY et al., 2020) було ускладнене недостатньою репрезентативністю вибірки, оскільки воно включало лише 7 досліджень. Хоча Мао та ін. (Mao et al., 2025) розширили сферу свого дослідження, включивши гіпертонію та діабет, їхня система оцінки якості була відносно слабкою, не враховуючи повною мірою варіації ризику в різних географічних регіонах та серед населення.
Натомість, це дослідження значно підвищує узагальнюваність та надійність своїх висновків, інтегруючи 13 масштабних обсерваційних робіт, що охопили майже 870 000 учасників. Дослідники не лише підтвердили, що вплив штучнго світла вночі збільшує ризик ожиріння на 14%, але й за допомогою уточненого аналізу підгруп вперше продемонстрували виразну географічну неоднорідність цього процесу. Цей комплексний, багатовимірний аналіз, заснований на великій вибірці, усуває прогалини, залишені попередніми дослідженнями, та надає вагомі наукові докази на підтримку розробки більш цілеспрямованих та точних стратегій громадського здоров'я.
Найбільше збільшення ризику спостерігалося в популяціях Північної Америки, причому підвищений ризик на 21%, ймовірно, пов'язаний з інтенсивним світловим забрудненням в урбанізованих районах, розгалуженою інфраструктурою штучного освітлення та надмірним часом, проведеним перед екранами (Zheng et al., 2023). Постійний позитивний зв'язок також був виявлений в Азії, що підтверджується багатоцентровими дослідженнями з Китаю, що підкреслює спільну екологічну проблему в умовах швидкої урбанізації (Han et al., 2014).
Якщо розглядати дослідження за віком, то вони показують, що дорослі більш схильні до деструктивного впливу штучного світла вночі порівняно з дітьми. Ця підвищена вразливість може бути пов'язана з віковою деградацією циркадної системи (Verma et al., 2025). Дослідження показують, що структурні зміни в нейронах супрахіазматичного ядра (СХЯ) у дорослих можуть призвести до зниження світлової реакції та зниження амплітуди експресії генів центрального циркадного ритму (Logan et al., 2019). Таке старіння нейронів може знизити циркадну пластичність (Schmidt et al., 2012), роблячи дорослих більш схильними до циркадних порушень від впливу ШСВ, що може підвищити ризик ожиріння. Навпаки, підлітки можуть отримати користь від більш вираженої гомеостатичної регуляції сну та неспання, яка допомагає компенсувати порушення тривалості та якості сну, спричинені нічним освітленням (Hagenauer et al., 2009). Ця різниця в розвитку підтверджує гіпотезу «вікна метаболічної вразливості», що свідчить про те, що дорослі стикаються з більшими метаболічними ризиками через зниження функціональності СХЯ (Feeney et al., 2025).
Сильна гомеостатична регуляція сну підлітковому віці може частково протидіяти порушенням у зейтгеберах навколишнього середовища (Hagenauer et al., 2009). Підтверджуючи цю точку зору, Бонілья та його колеги продемонстрували, що хронічне порушення світлового циклу у підліткових моделях мишей підтримувало стабільну експресію генів молекулярного годинника та світлову реакцію в межах супрахиазматического ядра (СХЯ). Ці результати свідчать про те, що гомеостатична система забезпечує захист СХЯ, що забезпечує вагоме підтвердження цього твердження. Подальші поздовжні дослідження необхідні для підтвердження взаємодії між дегенерацією СХЯ та впливом ШСВ.
Дослідження показують, що основні механізми, за допомогою яких нічне освітлення сприяє ожирінню, зосереджені на пригніченні мелатоніну та циркадних порушеннях. Його вплив перешкоджає фотосигналізації в супрахіазматичному ядрі (СХЯ), зменшуючи вироблення мелатоніну. Це не тільки погіршує ліполіз, активований мелатоніном, у жировій тканині, але й сприяє накопиченню білої жирової тканини, стимулюючи диференціацію преадипоцитів (Nguyen et al., 2014). Крім того, постійний вплив ШСВ може порушити синхронізацію центральних біологічних годинників, що призводить до зниження експресії генів основних біологічних годинників та порушення ритмічних коливань ключових метаболічних регуляторів (Okuliarova et al., 2020), що може спровокувати порушення синтезу ліпідів та метаболізму глюкози (Mason et al., 2020).
Світність сучасного нічного неба разюче контрастує зі світністю еволюційного минулого Землі, оскільки значне збільшення рівня нічного освітлення є результатом урбанізації, зростання населення та широкого впровадження нових технологій освітлення (Kyba et al., 2023). Результати досліджень показують, що ті, хто мав найбільший вплив штучного освітлення, стикалися з підвищеним ризиком ожиріння на 14% та підвищеним ризиком надмірної ваги на 7%. Враховуючи, що близько 83% населення світу піддається впливу штучного світла (Falchi et al., 2016), штучне освітлення стає значним екологічним фактором глобальної епідемії ожиріння, що може негативно впливати на громадське здоров'я.
Для ефективної боротьби з ожирінням вкрай необхідні спеціалізовані заходи, спрямовані на мінімізацію негативного впливу штучного світла вночі (ШСВ). Регіонально-специфічні стратегії мають вирішальне значення, наприклад, пріоритетне регулювання спектру та інтенсивності міського освітлення в Північній Америці, де зв'язок між ШСВ та ожирінням найбільш виражений, має бути пріоритетом. Майбутні дослідження повинні оцінити ефективність законодавства про світлове забруднення у мінімізації впливу штучного світла та покращенні громадського здоров'я. У країнах Азії, проблема полягає в балансуванні економічного зростання та регулювання освітлення, де короткостроковий розвиток часто ставить під загрозу контроль освітлення. Отже, терміново необхідна комплексна система, що включає закони, стандарти освітлення, нагляд та громадську освіту.
Крім того, захист вразливих груп є надзвичайно важливим. Оптимізація освітлення робочого місця для працівників, які працюють у нічні зміни, за допомогою технології динамічного спектру може допомогти пом'якшити порушення циркадного ритму. Так само важливо, проектування освітлення спалень для людей похилого віку, враховуючи прямий зв'язок між впливом освітленням та метаболічними розладами/ожирінням (Ishihara et al., 2023). Розвиток технологій повинен надавати пріоритет екологічному та суспільному здоров'ю. Інновації в освітленні та його застосуванні вимагають встановлення стандартів.
Дослідження демонструють значні переваги: завдяки інтеграції найновіших переконливих доказів, глибокому дослідженню пом'якшувального впливу географії та віку, а також дотриманню суворих методологічних стандартів, воно забезпечує вирішальну наукову основу для формулювання регіонально адаптованих та стратифікованих за населенням стратегій громадського здоров'я.
Хронічний вплив штучного світла вночі (ШСВ) значно підвищує ризик розвитку як ожиріння, так і надмірної ваги, причому цей екологічний ризик суттєво варіює залежно від географічного регіону та вікових особливостей населення. Отримані результати роблять вирішальний внесок у сучасну сукупність наукових доказів, які є необхідними для обґрунтування подальших механістичних досліджень, проектування довгострокових когортних спостережень та розробки ефективних превентивних втручань у сфері охорони здоров'я (Tang et al., 2026).

Література
Li, A., Wei, X., Xie, Y., Ren, Y., Zhu, X., Liu, M., & Liu, S. (2024). Light exposure and its applications in human health. Journal of biophotonics, 17(5), e202400023.
Osibona, O., Solomon, B. D., & Fecht, D. (2021). Lighting in the Home and Health: A Systematic Review. International journal of environmental research and public health, 18(2), 609.
Wong, N. A., & Bahmani, H. (2022). A review of the current state of research on artificial blue light safety as it applies to digital devices. Heliyon, 8(8), e10282.
Cougnard-Gregoire, A., Merle, B.M.J., Aslam, T. et al. Blue Light Exposure: Ocular Hazards and Prevention—A Narrative Review. Ophthalmol Ther 12, 755–788 (2023).
Bluher M. (2019). Obesity: global epidemiology and pathogenesis. Nature reviews. Endocrinology, 15(5), 288–298.
Xie, F., Xiong, F., Yang, B. et al. Global, regional, and national burden of mortality and DALYs attributable to high body mass index from 1990 to 2021 with projections to 2036. BMC Public Health 25, 2053 (2025).
Park YM, et al. Association of exposure to artificial light at night while sleeping with risk of obesity in women. JAMA Intern Med. 2019;179(8):1061–1071.
Muscogiuri G, Poggiogalle E, Barrea L, Tarsitano MG, Garifalos F, Liccardi A, Pugliese G, Savastano S, Colao A. Exposure to artificial light at night: A common link for obesity and cancer? Eur J Cancer. 2022;173:263–75.
Cho Y, et al. Effects of artificial light at night on human health: a literature review of observational and experimental studies applied to exposure assessment. Chronobiol Int. 2015;32(9):1294–1310.
Sun S, et al. Outdoor light at night and risk of coronary heart disease among older adults: a prospective cohort study. Eur Heart J. 2021;42(8):822–830.
McFadden E, Jones ME, Schoemaker MJ, Ashworth A, Swerdlow AJ. The relationship between obesity and exposure to light at night: cross-sectional analyses of over 100,000 women in the breakthrough generations study. Am J Epidemiol. 2014;180(3):245–50.
Lei T, Hua H, Du H, Xia J, Xu D, Liu W, Wang Y, Yang T. Molecular mechanisms of artificial light at night affecting circadian rhythm disturbance. Arch Toxicol. 2024;98(2):395–408.
Wang P., Yuan D., Zhang C., Jia S., Song Y., Tang X., Zhao X., Gao R., Xu B., Yuan J. Association between cumulative lipoprotein(a) exposure and adverse cardiovascular outcomes in patients with prediabetes or diabetes. iScience. 2023;26 doi: 10.1016/j.isci.2023.106117.
Cao M, Xu T, Yin D. Understanding light pollution: Recent advances on its health threats and regulations. J Environ Sci (China). 2023 May;127:589-602. doi: 10.1016/j.jes.2022.06.020. Epub 2022 Jun 18. PMID: 36522088.
Regmi P., Young M., Minigo G., Milic N., Gyawali P. Photoperiod and metabolic health: evidence, mechanism, and implications. Metabolism. 2024;152 doi: 10.1016/j.metabol.2023.155770.
Fonken L.K., Aubrecht T.G., Meléndez-Fernández O.H., Weil Z.M., Nelson R.J. Dim light at night disrupts molecular circadian rhythms and increases body weight. J. Biol. Rhythms. 2013;28:262–271. doi: 10.1177/0748730413493862.
Zheng R., Xin Z., Li M., Wang T., Xu M., Lu J., Dai M., Zhang D., Chen Y., Wang S., et al. Outdoor light at night in relation to glucose homoeostasis and diabetes in Chinese adults: a national and cross-sectional study of 98,658 participants from 162 study sites. Diabetologia. 2023;66:336–345. doi: 10.1007/s00125-022-05819-x
Falchi F., Furgoni R., Gallaway T.A., Rybnikova N.A., Portnov B.A., Baugh K., Cinzano P., Elvidge C.D. Light pollution in USA and Europe: The good, the bad and the ugly. J. Environ. Manage. 2019;248 doi: 10.1016/j.jenvman.2019.06.128.
Liu, X., Ding, Z., Yuchi, Y., Li, R., Liao, W., Dong, X., Huo, W., Hou, J., Lin, H., Liu, X., Zhang, K., & Wang, C. (2026). Obesity mediates the association of outdoor artificial light at night with type 2 diabetes mellitus. iScience, 29(3), 115036.
Gutierrez-Perez M, Gonzalez-Gonzalez S, Estrada-Rodriguez KP, Espitia-Bautista E, Guzman-Ruiz MA, Escalona R, Escobar C, Guerrero-Vargas NN. Dim light at night promotes circadian disruption in female Rats, at the Metabolic, Reproductive, and behavioral level. Adv Biol-Ger. 2023;7(11):e2200289.
De Sánchez A, Bennie J, Rosenfeld E, Dzurjak S, Gaston KJ. First Estimation of global trends in nocturnal power emissions reveals acceleration of light pollution. Remote Sens. 2021;13(16):3311.
Russart K, Nelson RJ. Light at night as an environmental endocrine disruptor. Physiol Behav. 2018;190:82–9.
Lai KY, Sarkar C, Ni MY, Gallacher J, Webster C. Exposure to light at night (LAN) and risk of obesity: A systematic review and meta-analysis of observational studies. Environ Res. 2020;187:109637.
Mao B, Luo C, Li S, Zhang J, Xiang W, Yang YD. Exposure to light at night (LAN) and risk of overweight/obesity, hypertension, and diabetes: a systematic review and meta-analysis. Int J Environ Heal R. 2025;35(4):1003–17.
Zheng Q, Seto KC, Zhou Y, You S, Weng Q. Nighttime light remote sensing for urban applications: Progress, challenges, and prospects. ISPRS J Photogramm. 2023;202:125–41.
Han P, Huang J, Li R, Wang L, Hu Y, Wang J, Huang W. Monitoring Trends in Light Pollution in China Based on Nighttime Satellite Imagery. In Remote Sensing. 2014;6(6):5541–5558.
Verma AK, Singh S, Rizvi SI. Circadian clock and its effect on aging and lifespan. Biogerontology. 2025;26(4):132.
Logan RW, McClung CA. Rhythms of life: circadian disruption and brain disorders across the lifespan. Nat Rev Neurosci. 2019;20(1):49–65.
Schmidt C, Peigneux P, Cajochen C. Age-related changes in sleep and circadian rhythms: impact on cognitive performance and underlying neuroanatomical networks. Front Neurol. 2012;3:118.
Hagenauer MH, Perryman JI, Lee TM, Carskadon MA. Adolescent changes in the homeostatic and circadian regulation of sleep. Dev Neurosci-Basel. 2009;31(4):276–84.
Feeney SP, McCarthy JM, Petruconis CR, Tudor JC. Sleep loss is a metabolic disorder. Sci Signal. 2025;18(881):eadp9358.
Nguyen NL, Randall J, Banfield BW, Bartness TJ. Central sympathetic innervations to visceral and subcutaneous white adipose tissue. Am J Physiol-Reg I. 2014;306(6):R375–86.
Okuliarova M, Rumanova VS, Stebelova K, Zeman M. Dim light at night disturbs molecular pathways of lipid metabolism. Int J Mol Sci 2020;21(18):6919.
Mason IC, Qian J, Adler GK, Scheer F. Impact of circadian disruption on glucose metabolism: implications for type 2 diabetes. Diabetologia. 2020;63(3):462–72.
Kyba CCM, Altıntaş YÖ, Walker CE, Newhouse M. Citizen scientists report global rapid reductions in the visibility of stars from 2011 to 2022. Science. 2023;379(6629):265–8.
Falchi F, Cinzano P, Duriscoe D, Kyba CCM, Elvidge CD, Baugh K, Portnov BA, Rybnikova NA, Furgoni R. The new world atlas of artificial night Sky brightness. Sci Adv. 2016;2(6):e1600377.
Ishihara A, Courville AB, Chen KY. The Complex Effects of Light on Metabolism in Humans. Nutrients 2023;15(6):1391.
Tang, W., Dong, S., & Li, Y. (2025). Impact of artificial light at night on obesity and overweight: a systematic review and meta-analysis. BMC public health, 26(1), 227.

Автор: 

Мартинюк Олександр Юрійович, студент 3 курсу (спеціальність 101 Екологія) Донецького національного університету імені Василя Стуса

Останні публікації

Останні коментарі