Користувацький вхід

Концепція нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти пропонує для громадського обговорення проект Концепції нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Зауваження та пропозиції до проекту документу просимо надсилати на електронні адреси:
o_yeresko@mon.gov.ua, n_beskova@mon.gov.ua

Проект
КОНЦЕПЦІЯ
нової редакції Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти
Вступ

Проект Концепції нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (далі – ДСЗСО) ґрунтується на чинному законодавстві України щодо загальної середньої освіти.
Нова редакція ДСЗСО повинна враховувати результати впровадження першого варіанту стандарту, основні підходи, реалізовані у процесі підготовки нової редакції освітнього стандарту для початкової школи, а також досвід зарубіжних країн з формування змісту шкільної освіти. На відміну від чинного стандарту, який є фактично стандартом змісту загальної середньої освіти, нова його редакція має відповідати нормам Закону України "Про загальну середню освіту" і визначати не лише державні вимоги до освіченості учнів, але й зобов’язання держави щодо створення належних умов для їх досягнення.
На думку експертів, педагогічної і наукової громадськості, до основних недоліків першого варіанту освітнього стандарту слід віднести:
• відсутність єдиного підходу до структурування характеристики змісту освіти в освітніх галузях, різний формат таких характеристик і рівень деталізації;
• перевантаженість навчальним змістом окремих освітніх галузей з огляду на передбачену Базовим навчальним планом кількість годин на їх вивчення, що спричинило надмірну кількість предметів, в тому числі й одногодинних;
• недостатнє відображення у змісті освіти його виховного потенціалу, націленості на розвиток творчих здібностей особистості, формування прийомів і стратегій творчої діяльності;
• нечіткість і неконкретність у багатьох випадках формулювань вимог до освітніх результатів, що унеможливлює їх адекватне вимірювання й оцінювання; відсутність орієнтирів щодо стандартизації оцінювання цих результатів;
• нераціональний розподіл навчальних годин між інваріантним і варіативним освітніми компонентами, особливо в старшій школі, що, з одного боку, спричиняє перевантаженість школярів, а з іншого, – не дає змоги повноцінно реалізувати ідею особистісно орієнтованого навчання, зокрема забезпечити його профільну спрямованість;
• недостатня збалансованість питомої ваги гуманітарного, природничо-математичного і технологічного складників у змісті освіти.
Зазначені недоліки мають бути усунені в новій редакції освітнього стандарту.
Загальні положення
В умовах демократизації і розвитку громадянського суспільства, утвердження національної свідомості, інформатизації і глобалізації світу одним з основних завдань сучасної освіти є формування освіченої людини з інноваційним типом мислення, здатної до творчої перетворювальної діяльності в усіх сферах людського життя, глибоко морального, компетентного, креативно ініціативного, патріотично налаштованого громадянина України.
Відповідно до проголошених ООН глобальних Цілей Розвитку Тисячоліття пріоритетними освітніми завданнями найближчого десятиліття для України мають стати:
 забезпечення якісної загальної середньої освіти з урахуванням освітніх потреб і здібностей кожної людини;
 розбудова суспільства знань на основі формування потреби і здатності вчитися впродовж життя;
 прилучення до національних цінностей українського народу як інтегрованого надбання багатовікових культур усіх етносів, що населяють Україну, основи громадянської єдності і національного згуртування;
 формування функціональної освіченості учнів, життєствердного образу світу, здатності до багатогранного інтелектуального і духовного самовираження, стимулювання ініціативності і підприємливості;
 надання пріоритетності особистісному розвитку, виявленню і підтримці різних видів обдарованості особистості.
Вихідною у розробленні оновленого варіанту освітнього стандарту має стати соціально-педагогічна модель випускника загальноосвітньої школи, яка відображає кінцеву мету загальної середньої освіти. В її основу, враховуючи тенденції розвитку освітніх процесів у розвинених країнах світу, слід покласти систему цінностей освіти і компетентностей, які визначають здатність особистості успішно діяти у відповідних життєвих і навчальних ситуаціях і нести відповідальність за такі дії. Адже характеристика сучасної освіченої людини не обмежується здобутими знаннями і сформованими вміннями і навичками. Невід’ємними ознаками її освіченості є переконання, світогляд, активна громадянська позиція особистості, що дають змогу інтегруватися в соціокультурне середовище, креативно реагувати на проблеми і виклики сучасності, усвідомлювати свою роль у суспільстві і світі.
Досягти такого освітнього результату можна на основі формування ключових і предметних (галузевих) компетентностей. Згідно з міжнародними домовленостями до ключових віднесено: уміння вчитися; спілкування державною, рідною та іноземними мовами; математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки; інформатична; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька. Ураховуючи актуальність для успішного розвитку нашої держави проблеми здоров’я нації, до переліку зазначених ключових компетентностей слід додати ще одну – здоров’яформувальну. Усі вони мають комплексний характер і формуються на міжпредметній основі засобами кожної освітньої галузі. Їх структура і загальна стратегія формування мають бути розкриті у загальній частині стандарту з наступною конкретизацією у характеристиці кожної освітньої галузі.
Предметні (галузеві) компетентності відображають більш специфічні здатності учня ефективно діяти і виявляти бажання це робити, які стосуються змістової сфери конкретної освітньої галузі чи предмета. Зазначені компетентності описуються в термінах: знає і розуміє; уміє і застосовує; виявляє ставлення і оцінює. Сутність кожної з них і передбачуваний стандартом рівень сформованості докладно розкривається у вимогах до навчальних досягнень учнів.
Перегляд змісту освіти має здійснюватися передусім із урахуванням його необхідності й достатності для формування відповідних компетентностей з попереднім критичним аналізом і уточненням їх переліку (особливо предметних компетентностей), ураховуючи, що школа здійснює загальноосвітню, а не спеціальну підготовку учнів.
Іншим істотним фактором, який зумовлює необхідність коригування змісту освітніх галузей, є забезпечення можливостей для повноцінного здійснення профільного навчання в старшій школі, на заключному ступені здобуття загальної середньої освіти. Попередній досвід організації профільного навчання засвідчив надмірний обсяг обов’язкового для всіх учнів (інваріантного) освітнього компонента, що, з одного боку, веде до навчального перевантаження школярів, а з іншого, не дає змоги ефективно задовольнити їхні освітні потреби, пов’язані з подальшими життєвими планами. Тому стандарт має унормувати співвідношення між навчальними годинами, обов’язковими для вивчення, та тими, що зможуть обирати учні старшої школи, встановивши його орієнтовно у відношенні 50 на 50 відсотків.
Це вимагає внесення відповідних змін до змісту інваріантного освітнього компонента. При цьому слід виходити передусім з того, що він має носити загальноосвітню, загальнокультурну, світоглядну спрямованість. Для нього характерним є високий ступінь узагальненості на рівні ідей, методів, закономірностей, підходів, принципів. Однією з пріоритетних його функцій має стати розвиток саме ключових компетентностей як необхідної основи успішної життєдіяльності індивіда в сучасному світі. Зміст освітніх галузей на цьому етапі здебільшого реалізується цілісно, без подрібнень на численні навчальні предмети і курси. Інваріантний освітній компонент є обов’язковим для реалізації у будь-якому навчальному закладі, що надає повну загальну середню освіту.
Варіативний освітній компонент у старшій школі слугує для забезпечення відповідного освітнього вибору учня, що зумовлений його здібностями, нахилами, пізнавальними інтересами і навчальними можливостями та орієнтований на майбутню професію. Він передбачає ґрунтовне опанування значно ширшого і глибшого у порівнянні з передбаченим інваріантним компонентом змісту складових однієї-двох освітніх галузей, а також факультативне вивчення окремих курсів, пов’язаних зі змістом інших галузей. За бажанням учнів та за наявності необхідної навчально-матеріальної бази варіативний освітній компонент може бути спрямований також на здійснення початкової професійної підготовки школярів та здобуття ними певних професій. Змістове наповнення варіативного освітнього компонента формується школою на основі державних програм відповідних навчальних предметів і курсів, затверджених МОНМС України.
Отже, навчання в старшій школі здійснюється на двох рівнях. Більшість освітніх галузей вивчається на рівні обов’язкових для всіх вимог до загальноосвітньої підготовки учнів, які визначає стандарт. Окремі галузі або їх складники (навчальні предмети), що є провідними для обраного профілю,– на профільному рівні, за відповідними навчальними програмами, затвердженими МОНМС України.
Освітні потреби старшокласників з профільного навчання забезпечуються раціональною мережею навчальних закладів різного типу: однопрофільними і багатопрофільними ліцеями, гімназіями, загальноосвітніми школами, які здатні повноцінно реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічними навчальними закладами, технікумами та ін.
Зазначений характер змін у змісті освіти старшокласників зумовлює перегляд освітнього стандарту для основної школи щодо уточнення мети і завдань галузей, їх змісту, забезпечення завершення реалізації окремих змістових ліній на цьому ступені навчання тощо. Крім того, в основній школі має бути розширено обсяг варіативної складової навчального плану, зокрема, для здійснення допрофільної підготовки учнів.
Структуру Державного стандарту загальної середньої освіти складають: загальна частина (загальні положення);
Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів;
загальна характеристика інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої освіти;
державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів.
До стандарту також можуть бути включені вимоги до структури і змісту навчальних програм; умови реалізації вимог освітнього стандарту.
У загальній частині коротко розкриваються суть і функції державного освітнього стандарту, коментуються його особливості щодо структурування змісту за рівнями освіти, позначається цільова спрямованість освіти, зумовлена особистісно орієнтованим, компетентнісним і діяльнісним підходами, характеризуються ключові компетентності і загальні підходи до їх формування.
У розділі Базовий навчальний план розкриваються його нормативні функції, подається розподіл навчального часу між інваріантним (за освітніми галузями) і варіативним компонентами, характеризуються особливості реалізації варіативного компонента в основній і старшій школі, зазначається гранично допустиме навчальне наванта¬ження на учня відповідно до санітарно-гігієнічних норм, затверджених МОЗ України.
Матеріал розділу Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів структурується за сімома освітніми галузями: мови і літератури; суспільствознавство; культура і мистецтво; математика; природознавство; технології; здоров’я і фізична культура. Опис освітніх галузей здійснюється послідовно за ступенями школи – основна школа і старша школа. Характеристика галузі містить: формулювання загальної освітньої мети галузі, її функцій у системі загальноосвітньої підготовки школярів, розкриття її внеску у формування ключових компетентностей; завдання галузі (у розрізі кожного рівня освіти), компоненти галузі, її змістові лінії, характеристику освітнього змісту і державних вимог до освітніх результатів учнів стосовно кожної змістової лінії. Одним з визначальних принципів побудови змісту загальної середньої освіти є українознавче спрямування усіх освітніх галузей.
Опис змісту освітніх галузей подається укрупнено, без зайвої деталізації, яка є прерогативою навчальних програм. Вимоги ж до освітніх результатів, сформульовані в термінах предметних компетентностей (знає і розуміє; уміє і застосовує; виявляє ставлення й оцінює), навпаки, подаються з достатньою деталізацією і вичерпністю. Вони мають слугувати чітким орієнтиром для укладачів відповідних навчальних програм щодо обсягу і рівня навчального змісту, який слід представити в програмах, а також для розробників норм визначення й оцінювання навчальних досягнень школярів.
У стандарті не вказуються навчальні предмети, які реалізують освітню галузь. Натомість стандарт утверджує можливість різноваріантної реалізації освітніх галузей у різних системах навчальних предметів, інтегрованих курсів, програми яких укладаються і затверджуються в установленому порядку.
У розділі Вимоги до структури і змісту навчальних програм розкривається сутність навчальної програми як нормативного документу, що конкретизує для кожного класу визначені стандартом результати навчання стосовно освітньої галузі або її складника, деталізує відповідний навчальний зміст, засобами якого ці результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення й оцінювання передбачених освітніх результатів. Стандарт визначає вимоги до структури і змісту навчальних програм, а також процедуру їх створення і затвердження.
Розділ Умови реалізації вимог освітнього стандарту містить перелік основних вимог щодо фінансово-економічного, матеріально-технічного, навчально-методичного, інформаційного, кадрового забезпечення реалізації Державного стандарту загальної середньої освіти на загальнодержавному, регіональному, місцевому рівнях та на рівні загальноосвітнього навчального закладу.
Прикінцеві положення
Запровадження нової редакції Державного стандарту загальної середньої освіти може здійснюватися в часі за двома варіантами:
1) послідовно, як було з нині діючим стандартом, тобто перехід на новий зміст базової освіти (основна школа) відбувається після завершення першого циклу навчання в початковій школі (орієнтовно 2016 рік); старша школа переходить на новий зміст освіти по завершенні його реалізації в основній школі (2021 рік);
2) асинхронно, тобто перехід на новий зміст відбувається по мірі створення належних умов (наявність навчальних програм і підручників, перепідготовка вчителів).
Другий варіант можливий за умови несуттєвого переструктурування змісту навчання в початковій та основній школі.

Автор: 

МОН

Концепція нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, або У полі граблі гуркотіли…

Чи наші діти – це пластилін, який можна легко перем’яти на щось інше, якщо витвір не подобається? Чи вони – витратний матеріал, який можна безболісно вибракувати та вивезти на смітник?

Повторення – мати навчання, особливо, якщо повсякчас наступати на ті самі граблі…


Дана стаття є результатом аналізу запропонованого для громадського обговорення проекту Концепції нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Автор: Пахотіна Поліна Костянтинівна, кандидат педагогічних наук

Оригінал статті знаходиться за адресою: http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=81650

Загальні зауваження

Цільовою аудиторією цього документу має бути, насамперед, педагогічна спільнота загальноосвітніх шкіл та батьки майбутніх учнів. Перше, що кидається у вічі – документ переобтяжений наукоподібним слововиверженням[1], яке місцями повністю поглинає його зміст. Спостерігається також, кажучи словами самого документу, "нечіткість і неконкретність у багатьох випадках формулювань". Стилістичні казуси переслідують читача впродовж усього тексту, наприклад, "творча перетворювальна діяльність" (типова тавтологія), "креативно ініціативний громадянин" (творчо-ініціативний?). Доцільно було б викласти зміст документу зрозумілою мовою, без зайвих нашарувань, та провести філологічну експертизу перш, ніж надавати до нього широкий доступ.

Що зрозуміло?

1. Зміст освіти в черговий раз пропонується переглянути в бік скорочення самого змісту.

2. Поняття "предмет" виводиться зі шкільної практики. Фактично, кожній школі пропонується утворювати власні курси на зразок вінегрету, додатково хаотизуючи вже і тепер безсистемну "загальну" освіту.

3. Нівелюється саме поняття "загальна освіта", пропонується у старших класах школи утворити щось на зразок колишніх ПТУ, "за бажанням учнів" (на стор. 5). В той же час, на стор. 4 підкреслюється саме загальноосвітній, "а не спеціальний", характер підготовки учнів.

4. Реалії освітнього процесу показують, що так званий "вибір учня" насправді є вибором школи або місцевого відділу освіти, на який бажання та вподобання учнів і батьків не впливають ніяким чином.

5. Розмаїття "раціональної мережі навчальних закладів" для учнів сільської місцевості та невеличких міст є ніщо інше, як міф. Вочевидь, автори документу не беруть до уваги специфіку освіти всіх громадян, а лише жителів великих міст, тим самим ставлячи у нерівні умови, фактично, половину населення країни. Не береться до уваги також існуюче на практиці територіальне закріплення учнів за конкретною загальноосвітньою школою.

Що незрозуміло?

1. Як можна "виявляти ставлення" до формул скороченого множення чи закону всесвітнього тяжіння, до правил правопису? Або оцінювати їх? "Виявляти ставлення та оцінювати" учень має в межах будь-якої предметної компетентності, згідно проекту. Складається враження, що ті галузі, в яких учень не зможе "виявити ставлення та оцінити", просто будуть винесені "за дужки" загальної освіти.

2. Якщо учень щось "застосовує", чи це не є показником того, що він це "уміє"? Хіба можна застосовувати, не вміючи?

3. Що таке "допрофільна підготовка учнів" і навіщо вона потрібна? Профільна підготовка в старшій школі, особливо примусова (а саме такою вона буде для тих, біля кого є одна-єдина школа, або дві: одна гуманітарного профілю, друга погана), вже викликає багато запитань, ключове з яких – чи не зарано ми вимагаємо від дитини визначитися з професією на все життя? "Допрофільна підготовка" передбачає віднесення такого вибору на той вік, коли всі діти мріють стати… ким? Це вже залежить від засобів масової інформації.

4. "Різноваріантна реалізація освітніх галузей у різних системах навчальних предметів" на практиці призводить до того, що в одній школі у 8-му класі вивчають анатомію та фізіологію, в інший – зоологію, а в магазині лежить підручник з ботаніки для 8-го класу. Чи треба казати, що за таких обставин учень не може вільно перейти з однієї такої школи в іншу? Хіба це не порушує права на вільний вибір навчального закладу, декларованого Законом "Про освіту"?

5. Чи "різноваріантна реалізація" знову обернеться безліччю "креативних" та псевдоопробованих підручників сумнівної якості, в декотрих з яких наводяться умови однієї задачі, вирішення від другої, а відповідь до третьої в одному прикладі?

Висновки

Шановна освітня громадськість! Особистісно орієнтоване навчання в реаліях загальноосвітньої (саме загально!) школи – це не хаотична реалізація потаємних бажань функціонерів від педагогіки різного рівня, як це випливає з Концепції. Це можливість і бажання кожного вчителя на уроці підійти до кожної дитини, зазирнути не лише їй у зошит, а у вічі та в душу. Це взаємоповага, бажання розуміти дитину не як майбутнього фахівця, а як людину тут і тепер.

Загальна освіта не дарма названа саме "загальною" – це освіта, яку держава надає кожному своєму громадянинові, та яка має на меті забезпечити адаптацію людини до життя в суспільстві шляхом передання досвіду попередніх поколінь. Якщо ж дитина здатна обрати свій життєвий шлях по закінченні основної школи (а таких дітей небагато) – для неї існують професійні ліцеї, технікуми та коледжі. Тож навіщо перетворювати на те саме загальноосвітні заклади?

"Прикінцеві положення"

Останнє сторіччя можна сміливо назвати сторіччям невиправданих експериментів над життям цілих народів. Зокрема, й експериментів у системі освіти дітей, які майже ніколи не були обґрунтованими, зате були загальнообов’язковими для виконання. Лише за останні 25 років у системі освіти дітей проведено декілька масштабних експериментів, жоден з яких не признаний вдалим[2], останній – 12-тирічна освіта.

Загальноприйнятий стандарт наукового дослідження передбачає проведення трьох етапів експерименту: констатувального, опробувального та впроваджувального. Констатувальний етап призначений для виявлення проблеми та обґрунтування необхідності її вирішення. Опробувальний, при успішному завершенні, дає змогу стверджувати, що констатовану проблему можливо вирішити запропонованим шляхом. Послідовне проведення перших двох етапів експерименту уможливлює впровадження нововведень – у якості третього етапу. Лише після вдалої реалізації на окремому експериментальному майданчику може бути надана рекомендація щодо наскрізного використання отриманих результатів. Проаналізований документ не містить жодного посилання на щось подібне, окрім "думки експертів, педагогічної і наукової громадськості", яку невідомо ким і як узагальнено на перших сторінках. Хоча, про що це я, адже до посадових обов’язків авторів документу наукові дослідження не входять?

Поясніть мені, будь ласка, чи наші діти – це пластилін, який можна легко перем’яти на щось інше, якщо витвір не подобається? Чи вони – витратний матеріал, який можна безболісно вибракувати та вивезти на смітник? Ні, сьогоднішні діти – це наші завтрашні сусіди і друзі, правоохоронці і лікарі, і вчителі наших онуків. Чи розуміємо ми це, коли знову і знову вносимо до загальної освіти неперевірені та неопробовані корективи?

[1] Дякую за таке образне формулювання експерту К.К. Пахотіну

[2] Педагоги набагато сміливіші за медиків: вони одразу впевнено експериментують не зі щурами, не з одним-двома пацієнтами за їх згодою, а з цілим поколінням співвітчизників, нітрохи не замислюючись над побічними ефектами своїх дій. І ніхто ні за що не відповідає.

Пахотіна Поліна Костянтинівна, кандидат педагогічних наук

Дякую "залишкам" демократії, які не мовчать, а намагаються хоча б вплинути на думки людей. Хоч якусь надію дає... молодим.
Те, що робиться зараз з освітою важко описати цензурними словами.
Педагог у третьому поколінні, зараз у сім'ї маю 8 учителів. Пропрацював у школі більше 15 років - а терпіння вже немає...
З літа буду шукати іншу роботу. Ось такі реалії.((((((

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі