Валер’ян Поліщук - людина, поет і громадянин

Історія - примхлива і таємнича. Багато в ній незбагненного, незнаного, прихо­ваного. Є роки, цілі десятиліття, люди, імена яких наче випали, розтанули, зникли в силу чиєїсь волі. Адже історію людства пише людина. І часто суб'єктивно сприймає Всесвіт. Та правда завжди невблаганна. Вона рано чи пізно вирине з піть­ми - і ніхто, і ніщо не зможе її знищити.
Епоха не цінує геніїв за їхнього життя - вона згадує про них згодом, іноді надто пізно. Якась жорстока закономірність: час палить, нищить людину невблаганними вирока­ми, а коли збагне, що дух її безсмертний, схиляється в пошані і ка­ятті.
Імена, люди... Вони повернулись до свого народу, що був їх невгасним болем, вічною скорботою. Вони вірили, що повернуться до України й після свого згорання. Їх серце не могло розсипатись попелом.
Скільки українців віддали життя, щоб не зректись своєї любові, своєї журби!
Україна пам'ятає, береже згірклу пам'ять про них у материнському серці, яке нагадує згусток туги, гордості і скорботи.
Наш поліський край багатий літературними досягненнями. Сузір'я яскра­вих імен письменників дала Рівненщина, але тільки тепер до народу повертаються імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Одне з них – Валер'ян Поліщук – поет-новатор, патріот рідної землі, зірка Полісся.

Предмети: Українська література