Мета: ознайомити учнів з короткими біографічними відомостями;
розкрити особливості поетичного таланту митця – уміння поєднати у творчості слово, музику й барви;
вчити учнів бачити й відчувати красу навколишнього світу,розвивати мовлення, навички виразного читання, виховувати високу культуру почуттів.

Обладнання: фотографії П.Г.Тичини, його матері, виставка книг, підручник, ілюстрації учнів до поезій П.Тичини, презентація «Краєвиди Чернігівщини».
ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчання учнів.
Сьогодні ми відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії. Познайомимося з однією визначною особистістю, про яку скажуть. (Слайд № 1.)
„Поет, мабуть, світового масштабу... Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа.” (С.Єфремов)
Слайд № 2.
„... один з найобдарованіших поетів усієї Європи в ХХ столітті. Він не має собі рівних за поетичною винахідливістю, своєрідною музичністю.”
(„Демос” видання Лондонської асоціації публіцистів)

Слово вчителя
У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея.
Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім’я стало синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини (Демонстрація портрета. Вчитель ставить портрет на стіл) . Слайд №3

Оголошення теми й мети уроку.
Слово вчителя
Чернігівщина... Край зелених соснових борів і широких золотоколосих полів, помережаний синіми глибоководими стрічками річок.
Він має свою давню й славну історію. Перша загадка про Чернігів, стольний град сіверян, датується 907 роком. Слайд №4.Етнографія й фольклор Чернігівщини зберегли й донесли до наших днів відлуння яскравих дохристиянських обрядів.

Слайд №5. У густих гаях прадавньої землі колись жили волхви – чарівники, що розуміли мову квітів і дерев, птахів і звірів, уміли закликати дощ і утихомирювати грім. Вони одухотворювали Природу, обожнювали її. Тож і не дивно, що ця земля подарувала світові поета, якого згодом назвуть „українським орфеєм”. Саме про нього та про чудові його вірші йтиме мова на нашому уроці.
Майбутній поет народився 27 січня 1891 року в селі Пісках. Щедра рука Всевишнього нагородила його багатьма талантами співака й музиканта.

Виходять 3 учні: Музика (дівчинка з камертоном у руці), Живопис (хлопець з палітрою), Поезія (дівчинка з листом паперу й пером)
Музика: Цей хлопець незвичайний. На нього рясно впала Божа благодать...
Поезія: Що ж йому подарувати в його перший день народження?
Музика: Подарую цьому хлопчикові камертон. І нехай у його руках він стане еталоном високого й чистого звуку, що буде зачаровувати й дивувати всіх, хто слухатиме й чутиме його найтонші вібрації (кладе камертон біля портрета Тичини)
Живопис: Я подарую палітру з найчарівнішими фарбами: синьо-небесними, зеленотравими, сонцезолотими, зоряносяйними... – і нехай вони лягатимуть м’якими пастелями на полотно його життя (кладе палітру біля портрета)
Поезія: А я думку подарую новонародженому. Високу, легкокрилу, що летить у Всесвіт до Творця, що вражає силою й глибиною, що будить уяву й манить за собою в Храм Слова (кладе лист паперу й перо біля портрета). Учні сідають на місця.

Розповідь учителя
Сім’я майбутнього поета була велика. Батько Григорій Тимофійович – сільський дяк, став для малого Павла першим учителем музики. Мати (демонстрація портрета) – жінка сердечна, добра, з трохи сумовитим поглядом, вона народила 13 дітей, із яких у живих залишилося 9. Жили в скруті, упроголодь. Але на порятунок приходила пісня. Вона розраджувала, не давала щоденним клопотам про хліб насущний затьмарити світ, зів’янути ясному „цвіту-первоцвіту”, що розквітав у душі малого хлопчика, якому судилася доля генія.

Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії, бо після смерті батька (1906) годі й сподіватися на щось краще.

Навчання в духовному хорі не пройшло марно – П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він свою першу збірку назве „Сонячні кларнети” (демонстрація збірки).

Павло Григорович мав неабиякі здібності до малювання. Він навіть готувався вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді.(демонстрація малюнків, створених П.Тичиною)

Проте, маючи дар співака, музиканта й живописця, він став поетом. Безперечно, у цьому немалу роль зіграв М.Коцюбинський, який підтримав поетичний дар молодого поета на літературних „суботах”, що влаштовував у себе вдома. Прекрасний знавець українського слова Павло Тичина постійно вивчав мови інших народів. Він знав 15 мов: російську, болгарську, французьку, турецьку та інші.

Доленосний вибір поета зумовлений тим, що словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати.
Робота з підручником. Читання з позначками. Прочитати статтю і доповнити розповідь вчителя тими фактами з життя, про які вчитель не сказав.
Учитель читає напам’ять вірш „Не бував ти у наших краях”.

Колективна робота
- Які почуття, на вашу думку, виникали в душі поета, коли він писав вірш? (Поет залюблений у чарівну природу свого краю, його переповнюють почуття гордості за земляків – витривалих і працьовитих людей, які йдуть по життю з піснею.)
- Що говорить про історичне минуле рідного краю П.Тичина в поезії? ( Козацька могила-курган, історична пам'ять, гордість.)
- Земляки поета, за його словами, „не люблять, не вміють ридати”. Назвіть риси характеру, які, на вашу думку, притаманні таким людям. (Витривалість, мужність, сміливість, самостійність, гордість.)
Завдання за варіантами. Робота у групах.
Група 1.
Випишіть з поезії те, що побачили, тобто зорові образи. (Небо, степи, могили, ниви, сльози.)
Група 2.
Випишіть з поезії те, що почули, тобто слухові образи. (Шум гаїв, сміх, плач, пісні.)
Група 3.
Розмалюйте кольорами поезію. І поясніть свій вибір. (Кожен колір сам по собі може розповісти дуже багато. Під час творення поезії автор не замислюється над назвами кольорів у своїх поезіях. Колір теж може бути образом, щось означати. Кольором автор видає себе, розкриваючи свої почуття, емоції, відчуття, настрій,те, основне, що хотів виразити за допомогою кольору.)
Група 4.
Які художні тропи використовує поет у вірші? Яка їх роль? (епітети – блакитні простори, веснянії ночі; порівняння - небо – блакитні простор; метафора – зросли у степах. Виражають радість, ніжність, оптимізм, життєрадісність, упевненість, надають поезії більшої образності).
Група 5.
Випишіть ключові образи. Складіть асоціативний кущ до слова рідний край. (рідна земля, з якою повязані мрії, козацька могила – історична пам'ять, безкраї степи – краса і неперевершеність рідного краю).
Рідний край – родина, повага, відданість, патріотизм, любов.
Колективна робота. Давайте разом порівняємо наш кущ з асоціаціями, що вжиті у поезії.
Рідний край – небо, степ, могили, патріотизм, повага, гордість, віра у майбутнє. Про що це свідчить?

Висновок.
Отже, ми, як і автор захоплюємося красою рідного краю, радіємо блакитному небові, золотим нивкам, упевнені у кращому майбутньому нашого краю, не соромимося свого минулого, зберігаємо і поважаємо свою історію. Про це також свідчать ваші малюнки, на яких ви зобразили те, що для вас є дорогим і ви не соромитесь про це сказати. Виставка малюнків.

Колективна робота. Визначити тему поезії. ТЕМА: показ краси рідного краю і захоплення нею.

Виразне читання поезії. Чарівний ланцюжок. Три групи по черзі читають виразно поезію «Не бував ти у наших краях».

Підсумок. Диктант «Так чи ні».
1. Ми познайомилися з творчістю Павла Семеновича Тичини. Ні
2. Поет народився у Пісках на Чернігівщині. Так.
3. Мав талант до музики, малювання, поезії. Так.
4. У своїх віршах П.Тичина описував тяжке дитинство. Ні.
5. Його називали Орфеєм. Так.
6. Народився у багатодітній родині. Так.
7. Співа у хорі чернігівського монастиря. Так.
8. Навчання у духовному хорі для хлопчика пройшли марно. Ні.
9. Перша збірка називалася «Сонячні кларнети». Так.
10. У поезії «Не бував ти у наших краях» мова йде про красу рідного краю. Так.
Обговорювання результативності роботи на уроці, оцінювання учнів.

Домашнє завдання:

1. Вивчити напам’ять вірш Тичини «Не бував ти у наших краях.»
2. Створіть кольорову гаму до поезії «Блакить мою душу розвіяла».

Предмети: Українська література

Класи: 6 клас