Повага і довіра до дитини, визнання її права на навчання і власний моральний вибір є основою позакласної роботи вчителя.
Розумне сполучення інтелектуального та морального розвитку дитини—це виховання духовної культури особистості.
Під час виховання молодого покоління відбувається прагнення до особистісного самоствердження. Вчитель не повинен боятися зізнатися учням у своєму незнанні якого-небудь питання. Дитина—беззахисна, зі своїм внутрішнім світом, у якому є розчарування та стрес, доброта і ніжність, ласка й біль. Серед дітей не повинно бути «улюбленців», кожна дитина—особистість.
У школі дитина набуває власного досвіду, тому конче необхідно прищеплювати дітям старанність, завзятість, любов до правди та ненависть до брехні.
Під час проведення виховних позакласних заходів, тематичних вечорів необхідно вчити дітей захоплюватися та дивуватися, наставляти і сміятися, жартувати й багато читати, бути нетерпимими до насильства і любити життя.
Слід також пам’ятати і про розвиток естетичних смаків, спостережливості, національної свідомості, почуття прекрасного у дитини. Необхідно спонукати бажання особистісного внеску в культурний та соціальний розвиток рідного краю.
Коли у школярів з’являється високий рівень пізнавальної активності, то вони самостійно займаються пошуковою діяльністю, знаходять повідомлення про проведення конкурсів, конференцій, тематичних ранків, вечорів відпочинку.
Важливим значенням у позакласній роботі є усвідомлення почуття відповідальності учня за виконану роботу.

Класи: 11 клас, 10 клас, 9 клас, 8 клас

Предмети: Українська література, Зарубіжна література, Хімія