Користувацький вхід

Пошукова робота Рух Опору в роки ІІ світової війни

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Партизанська боротьба радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни

Після здобуття Україною незалежності в серпневі дні 1991 року ,питання партизанської, підпільної боротьби 1941–1944 років не знайшли ,на жаль ,належної зацікавленості у науковців. Ми маємо лише окремі дослідження. То ж хотілося б глибше розкрити питання героїчної боротьби партизан та їх внесок у перемогу над фашизмом.(1 слайд)

1.Однією з причин невдач в розгортанні партизансько-підпільної боротьби на початковому етапі було те, що певна частина населення була невдоволена існуванням сталінського режиму.
2.В спогадах колишній начальник Українського штабу партизанського руху Т.А. Строкач писав: "До нелегальної боротьби, хоч і говорили про неминучість оборонної війни, наших людей ніхто не готовив. Якби ще 20 червня 1941 р. хтось заікнувся про те, що підпільну війну доведеться вести Україні, Білорусії, Прибалтійським республікам, того б назвали панікером... Наш народ не був підготовлений морально до можливих поразок на фронтах, до можливої нелегальної підпільно-підривної роботи в тилу ворога, що вимагало спеціального навчання".(2слайд)
1.Одним з перших документів виданих з метою мобілізувати радянський народ на відсіч німецькому агресорові була директива РНК СРСР і ЦК ВКП прийнята 29 червня 1941 р.3 липня 1941 р. Директива була озвучена Сталіним І. В. в зверненні до радянського народу, в ньому містився заклик населення до партизанської боротьби.
2. «В зайнятих ворогом районах потрібно створювати партизанські загони, кінні і піші, створювати диверсійні групи для боротьби з частинами ворожої армії, для розпалювання партизанської боротьби всюди, для підриву мостів, доріг, порчі телеграфів і телефонного зв'язку, підпалу лісів, складів, обозів, створювати неcтерпні умови для противника, шукати і винищувати його на кожному кроці, при відступі Червоної Армії. Не залишати противникові ні одного кілограма хліба, хліб здавати під збереження державним органам для вивозу в тил, хліб і горюче, яке неможливо вивезти знищувати».(3 слайд)
1.Партизанський рух в Україні набуває масовості з кінця 1942 року. Це було наслідком остаточного розчарування українського населення в «нових порядках» «визволителів», та відповідною реакцією на терор проти мирного населення, вбивства заручників, геноцид євреїв, депортацію на примусові роботи в Німеччину. З іншого боку, на цей час комуністична партія Радянського Союзу разом з Комуністичною партією України зуміла надати комплексну підтримку партизанському руху — агітацією, кадрами, матеріальним забезпеченням.(4 слайд)
2.Перші радянські загони партизанів з'явились наприкінці 1941 року під Черніговом, Сумами та Брянськом під керівництвом Миколи Попудренка та Сидора Ковпака. Їм на допомогу було скинуто на парашутах розвідників Червоної армії. До цих загонів приєднались також групи радянських військ, які прорвались з оточення на схід від Києва у вересні 1941 (наприклад, О. Сабурова).(5 слайд)-(6 слайд)
1.В вересні 1941 р. почали свою діяльність загони, якими керували С.А. Ковпак, С.В. Руднєв. В жовтні загони об'єднались. На стику Чернігівської, Сумської області діяв загін на чолі з А.Н. Сабуровим створений в основному з військовослужбовців.
На території Сумської області також діяли загони Н. І. Воронова, С.М. Гнібіди, Ф.Е. Канавця, К. І. Погорілого. (7 слайд)
2. Восени 1942 року радянські партизани переходять до тактики рейдів. За наказом Українського штабу партизанського руху (УШПР) загони С. Ковпака і О. Сабурова з жовтня 1942 до березня 1943 пройшли рейдом північчю України. Вони проходили переважно територією слабо зайнятою німцями, через що збройних сутичок було мало.
1.У травні-жовтні 1943 загін Ковпака здійснив відомий рейд по Україні з Путивля через Волинь у Карпати із завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро .(8 слайд)
2.В липні 1943 року ЦШПР розробив план одночасного масового знищення рейок на залізницях окупованої території, щоб паралізувати постачання ворога під час Курської битви. До цієї операції були підключені 167 партизанських загонів з Білорусії, України і 4 російські області.

1.У 1943 році Гітлер видав спеціальний наказ №14 головному командуванню сухопутних військ "Про боротьбу з партизанами": "Партизанська боротьба, яку ведуть росіяни, стає нині дедалі більш активною. Останнім часом партизани завдали значних збитків залізничному транспорту і сільському господарству... Боротьбу з партизанами слід розглядати як бойові дії на фронті. ".(9 слайд)
2.В січні 1944 року на обліку УШПР було 31 з'єднання, 81 самостійно діючий загін чисельністю 47,8 тисяч бійців. Кількісне зростання партизанських формувань відбувалося до літа 1944 року,хоча за постановою ДКО СРСР від 13 січня 1944 року Центральний штаб партизанського руху розформовано.
1.Та все ж партизанська боротьба продовжувалася. Всього в 1944 році в здійсненні глибоких рейдів брало участь 19 партизанських з'єднань і 25 самостійно діючих загонів і груп.
2.У партизанському русі брало участь сім тисяч поляків, в лютому 1943 року створено польський партизанський загін імені Тадеуша Костюшко. У партизанських загонах брали участь сотні чехів і словаків. У з'єднанні А.Н. Сабурова створено чехословацький загін Яна Нелепки, чисельністю 45 чоловік.(10 слайд).
1.На Київщині діяв загін на чолі з казахським вчителем Касимом Кайсяновим. Льотчиком татарином М. І. Тіміровим був створений загін на Дніпропетровщині.

Діяльність партизан нашого краю
2.Активно боролися з ворогом партизанські загони на Дніпропетровщині. Партизани підірвали міст біля станції Чортомлик та станційні будівлі, розібрали 500 м залізниці, перешкоджаючи вивезенню до рейху марганцевої руди. Вони здійснювали набіги па транспорти ворога та його гарнізони, завдаючи відчутної шкоди гітлерівцям.
1.Загін М.К. Клочка біля Марганця знищив 32 німецьких солдата та захопив катер, який передав до Червоної Армії. Силами загону Різниченка була знищена автомашина з офіцерами, а важливі документи передані командуванню Червоної Армії. Майже два місяці партизани утримували плавні, відбиваючи потужні напа¬ди фашистів.
2.Загін Гаркавченка, в якому було понад 100 партизан, 19 вересня 1941 р. переміг у п'ятигодинному бою 350 есесівців, що висади¬лися у плавнях під прикриттям гарматного вогню та бомбових ударів. Карателі втратили 150 чоловік
1.9 жовтня біля с. Грушівка( нині с.Ленінське)відбувся восьмигодинний бій між загонами І.І. Демченка, Єрмакова і 1.1. Карастоянова та баталь¬йоном СС, який намагався форсувати річку Скарбна. У результаті есесівці відступили, залишивши 120 убитими, велику кіль¬кість зброї та боєприпасів. Вже з наступного дня есесівці спіль¬но з частинами охоронних дивізій та таємною польовою поліцією щоденно почали обстрілювати і бомбардувати плавні, пос¬тупово оточуючи їх. У середині жовтня, після запеклих боїв було прийнято рішення залишити місце розташування загонів. Пар-тизани невеликими групами вирвалися з оточення і продовжили боротьбу у підпіллі.

2.Іншим регіоном концентрації партизан на Дніпропетровщині - був лісистий район уздовж річки Самари. Саме тут у жовтні-листопаді 1941 р. партизанські загони, сформовані з мешканців Кіровського та Жовтневого районів м. Дніпропетровська на чолі з С.Д. Масалигіним і В.О. Шахновичем, відповідно, допомагали ра¬дянським військам стримувати наступ агресора на Донбас. У цей період вони підірвали два мости, дві машини та тягач, спалили стайню з кіньми й обоз із німцями, знищили кілька десятків фашистів.
1.Окрім цих формувань, у новомосковських лісах діяв загін Г1.Я. Жученка, в якому налічувалося від 106 до 240 чоловік. У листопаді 1941 р. вони здійснили напад на табір військовополонених у Знаменівці, внаслідок якого було звільнено 300 полонених бійців і вбито понад 30 фашистів. У тому ж місяці всі три загони напали на гітлерівців, що розташувалися на території радгоспу „Вільне", знищивши 48 чоловік.У відповідь на партизанські дії окупанти посилили свій тиск на народних месників. За два тижні (24.12.1941 - 5.01.1942) убоях загинуло майже 100 бійців загону Жученка, решта або пішла у підпілля, або влилася до лав Червоної Армії.(11 слайд).

Автор: 

Недря Віктор Васильович учитель Мар'янської ЗШ №2

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі